Ухвала

від 23.07.2020 по справі 34/497-51/466

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

щодо розгляду заяви про відвід

"23" липня 2020 р. м.Київ Справа№ 34/497-51/466

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кубей В.І

за участі представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 23.07.2020

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відвід суддів: Станіка С.Р., Тищенко О.В., Тарасенко К.В. у справі №34/497-51/466

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.12.2019 (повний текст якого складено та підписано 27.12.2019)

у справі №34/497-51/466 (головуючий суддя - Мудрий С.М., судді: Борисенко І.І., Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюко"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1)Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",

2) ОСОБА_1 ,

3)Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінстрім",

4)Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп"

про стягнення 36 194 727,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В. перебуває справа №34/497-51/466 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019, розгляд якої призначено на 23.07.2020.

23.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" надійшла заява в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України про відвід суддів: Станіка С.Р., Тищенко О.В., Тарасенко К.В. у справі №34/497-51/466.

Заява мотивована об`єктивними обставинами, що призводять до неможливості продовжувати судовий розгляд, зокрема, скаржник вказує, що між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" та суддею Тищенко О.В. укладалися договори страхування, що на думку скаржника може впливати на неупередженість та об`єктивність даної судді при розгляді справи №34/497-51/466.

При цьому, заявником не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Розглянувши у судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2020, вказану вище заяву, та заслухавши думку представника позивача та третьої особи-4, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Згідно із ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч.3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 08.02.2020).

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про відвід подано до суду апеляційної інстанції 23.07.2020 о 10 год. 36 хв. Тобто, заяву про відвід подано до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання (23.07.2020), у зв`язку з чим вказана заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.8 ст.39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи вказані правові норми та те, що відповідачем в заяві про відвід не наведено обґрунтування підстав для відводу, а лише зазначено, що між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" та суддею Тищенко О.В. укладалися договори страхування, що на думку скаржника може впливати на неупередженість та об`єктивність даної судді при розгляді справи №34/497-51/466, суд апеляційної інстанції визнав за необхідне вирішити питання про відвід у судовому засіданні 23.07.2020.

Подана відповідачем (скаржником) заява про відвід колегії суддів, зокрема і судді Тищенко О.В., містить лише посилання на положення п.5 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, однак в ній не наведено обґрунтувань підстав для відводу судді, а лише вказано, що між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" та суддею Тищенко О.В. укладалися договори страхування, що на думку скаржника може впливати на неупередженість та об`єктивність даної судді при розгляді справи №34/497-51/466. При цьому, заявником не надано доказів на підтвердження вказаних обставин. Крім того, в заяві про відвід (в її прохальній частині) заявлено про відвід всьому складу колегії суддів (головуючому судді Станіку С.Р., суддям Тищенко О.В. та Тарасенко К.В.), проте, в мотивувальній частині поданої заяви взагалі не наведено мотивування для відводу головуючому судді Станіку С.Р. та судді - учаснику колегії Тарасенко К.В.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання, яке відбулося 23.07.2020, не з`явився, не навів жодних обґрунтувань підстав для відводу. Посилання відповідача (скаржника) лише на положення п.5 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу для відводу без наведення його мотивів не може свідчити про автоматичне визнання неупередженості або не об`єктивності судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відвід суддів: Станіка С.Р., Тищенко О.В., Тарасенко К.В. у справі №34/497-51/466 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду: Станіка С.Р., Тищенко О.В., Тарасенко К.В. від розгляду справи №34/497-51/466 визнати необґрунтованою та відмовити в її задоволенні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко