Ухвала

від 23.07.2020 по справі 911/3016/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3016/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Лисенко" (36007, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Кучеренка, буд. 4, кв. 49)

до Фізичної особи-підприємця Гацька Вячеслава Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 53255,65 грн.

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Демідова А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 02.07.2020 р. у даній справі № 911/3016/19 (суддя Третьякова О.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Лисенко" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Гацька Вячеслава Миколайовича (далі - відповідач) про визнання зобов`язання грошовим та стягнення 53255,65 грн., у тому числі - 24725,00 грн., що перераховані відповідачеві в якості попередньої плати, 14825,00 грн. плати за послуги з інформатизації, 5309,72 грн. пені за порушення грошових зобов`язань, 2260,00 грн. 3 % річних та 6125,93 грн. інфляційних втрат, були задоволені частково. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 39560,00 грн. збитків та 1426,98 грн. судового збору.

15.07.2020 р. до господарського суду Київської області від представника Фізичної особи-підприємця Гацька Вячеслава Миколайовича надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу б/н від 07.07.2020 р. (вх. № 14489/20 від 15.07.2020 р.), згідно з яким відповідач надає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 911/3016/19, та просить суд покласти на позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн. До клопотання в якості доказів понесення вказаних витрат додано копію договору про надання правової допомоги № 26/02-20 від 26.02.2020 р., копію додаткової угоди № 1 від 26.02.2020 р., копію додаткової угоди № 2 від 02.07.2020 р., копію акту про надання правової допомоги від 07.07.2020 р., копію платіжного доручення № 35 від 27.02.2020 р., копію ордеру серія КВ № 797372 від 27.02.2020 р.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилався на те, що представництво інтересів ФОП Гацька В.М. у даній справі здійснював адвокат Книшов І.Г., який діє на підставі ордеру серії КВ № 797372 від 27.02.2020 р., та в межах повноважень, наданих договором про надання правової допомоги № 26/02-20 від 26.02.2020 р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.02.2020 р.), укладеним між відповідачем та Адвокатським об`єднанням Бітраж (попередня назва - АО Фінлекс ). Так, 10.03.2020 р. представником відповідача було надано до суду відзив на позовну заяву, з яким (в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 124 ГПК України) було надано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в розмірі 10000,00 грн., що складаються із витрат на професійну правничу допомогу. У судовому засіданні 02.07.2020 р., представником відповідача в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України, було зроблено заяву, що докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення. Водночас, на виконання вимог ч. 2 ст. 126 ГПК України, до клопотання представником відповідача надаються копії договору про надання правової допомоги № 26/02-20 від 26.02.2020 р., додаткової угоди № 1 від 26.02.2020 р., додаткової угоди № 2 від 02.07.2020 р., акту про надання правової допомоги від 07.07.2020 р. та платіжного доручення № 35 від 27.02.2020 р. Крім цього, на виконання вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України, у клопотанні заявник надає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Книшовим І.Г. з метою представництва інтересів відповідача у даній справі № 911/3016/19.

З урахуванням зазначеного, представник відповідача просить суд покласти на позивача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. у відпустці, згідно з протоколом передачі судової справи від 15.07.2020 р., для розгляду вказаного клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було визначено суддю Бабкіну В.М.

Як зазначено у ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2020 р. розгляд клопотання представника ФОП Гацька В.М. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу б/н від 07.07.2020 р. (вх. № 14489/20 від 15.07.2020 р.) було призначено на 23.07.2020 р.

У судове засідання 23.07.2020 р. представники сторін не з`явилися.

Розглянувши клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд вважає, що вказане клопотання є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 244 цього ж кодексу суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 02.07.2020 р. у даній справі № 911/3016/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Лисенко" до Фізичної особи-підприємця Гацька Вячеслава Миколайовича були задоволені частково. Вказаним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 39560,00 грн. збитків та 1426,98 грн. судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р., пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014 р., заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За загальним правилом, склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Водночас, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Як вбачається з матеріалів даної справи № 911/3016/19, клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження розміру таких витрат представником ФОП Гацька В.М. було надіслано лише на адресу господарського суду Київської області. Доказів надіслання вказаного клопотання на адресу позивача до заяви додано не було.

Поряд з цим, відповідно до частини 9 статті 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З урахуванням зазначеного, оскільки склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, то ненадсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом.

Також судом взято до уваги, що неповідомлення відповідачем іншого учасника справи (позивача) про розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог, позбавило позивача можливості подати до суду, зокрема, клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК.

За таких обставин, у випадку недотримання відповідачем вимог щодо належного направлення відповідних копій документів позивачеві, а також у разі ненадання суду підтвердження факту такого надсилання суд, з огляду на положення статті 80 ГПК України, не може брати до уваги долучені докази понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви.

Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 922/2821/18.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника Фізичної особи-підприємця Гацька Вячеслава Миколайовича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі б/н від 07.07.2020 р. (вх. № 14489/20 від 15.07.2020 р.), задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Гацька Вячеслава Миколайовича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі б/н від 07.07.2020 р. (вх. № 14489/20 від 15.07.2020 р.).

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 27.07.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна