Рішення

від 14.07.2020 по справі 601/2192/19

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2192/19

Провадження № 2/601/77/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді Мочальської В.М.,

з участю секретаря Коляди О.В.,

позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Гуцалюка А.Р.,

представника відповідача Федорука М.С. ,

представника третьої особи адвоката Сідорова В.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобережецької сільської ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 651 від 03 серпня 2015 року та № 664 від 11 вересня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень сесії Великобережецької сільської ради.

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням двадцять шостої сесії третього скликання Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 20.01.2001 їй було передано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, а також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,51 га, які знаходяться у с. Іква Кременецького району Тернопільської області. На підставі даного рішення вона оформила право власності, отримала 30 серпня 2004 року два державні акти на право власності на земельні ділянки: 1) площею 0,40 га - для ведення особистого селянського господарства; 2) площею 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Державний акт на земельну ділянку площею 0,11 га вона не виготовила у зв`язку з розташуванням на ній штучної водойми, яку викопав сусід, однак нею користувалася.

Рішенням Великобережецької сільської ради від 11.09.2015 № 664 ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1200 га в с.Іква за кадастровим номером 6123481400:05:001:0150 та передано йому у власність. Про існування вказаного рішення вона не знала. Межі приватизованої ОСОБА_3 земельної ділянки заходять на межі її земельної ділянки. Акт погодження меж суміжних користувачів відсутній. Земельна ділянка у неї не вилучалася.

З урахуванням викладених обставин просила визнати недійсними рішення сесії Великобережецької сільської ради №651 від 03.08.2015 Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ у власність ОСОБА_3 та №664 від 11.09.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 .

09 грудня 2019 року від представника Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить у позові позивачу відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

05 грудня 2019 року третя особа ОСОБА_3 надав пояснення щодо позову та вважає його безпідставним, оскільки оскаржувані рішення є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання.

31 січня 2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Гуцалюком А.Р. подано відповідь на відзив в якому він вказує, що відзив на позовну заяву не спростовує твердження, викладені у позові.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 січня 2020 року продовжено строк розгляду у справі на 30 днів.

04 лютого 2020 року ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області в клопотанні позивачки про призначення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою відмовлено.

04 лютого 2020 року ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області в клопотанні позивачки про огляд земельної ділянки відмовлено.

04 лютого 2020 року ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гуцалюк А.Р. в судовому засіданні підтримали позов з підстав, зазначених у ньому.

Представник відповідача Великобережецької сільської ради просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не накладаються. Земельна ділянка ОСОБА_3 розташована в межах населеного пункту і ніким не оброблялася.

Третя особа ОСОБА_3 , представник третьої особи адвокат Сідоров В.М. просили відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 , посилаючись на його безпідставність.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, їх представників, дослідивши докази, подані сторонами та третьою особою, а також письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, приходить до наступного.

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до вимог частин першої - третьої статті 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений у статті 118 ЗК України.

Згідно з частинами шостою, сьомою зазначеної статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 ЗК України. Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок закріплені у статті 186-1 ЗК України.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду). А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Такі правові позиції висловлені колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013року (справа № 21-358а13)та від07червня 2016року (справа № 21-1391а16),а також Верховним Судому постанові від 27.02.2018року (справа№545/808/17 (провадження № К/9901/3734/17) постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018року у справі №826/5735/16, постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справа № 145/693/16-ц, провадження № 61-31365св18).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Таким чином, право власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності виникає у громадян з моменту державної реєстрації цих прав на підставі відповідного рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

Пунктом б частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Судом встановлено, що рішенням Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 03 серпня 2015 року № 651 надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га в с.Іква Кременецького району за рахунок земель, не наданих у власність і постійне користування в межах населених пунктів.

Рішенням Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 11 вересня 2015 року № 664 ОСОБА_3 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність площею 0,12 га в с.Іква Кременецького району за кадастровим номером 6123481400:05:001:0150. Передано безоплатно у власність ОСОБА_3 вказану земельну ділянку.

Рішенням двадцять шостої сесії Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 20 листопада 2001 року закріплено земельну ділянку площею 0,27 га за ОСОБА_1 . Виділено земельну ділянку площею 0,49 га ОСОБА_1 , яка прилягає до закріпленої земельної ділянки. Передано у приватну власність ОСОБА_1 закріплену земельну ділянку 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,51 га для ведення особистого підсобного господарства.

На підставі цього рішення ОСОБА_1 оформила право власності та 30 серпня 2004 року отримала державний акт на право власності на земельні ділянки серії ТР № 063350 площею 0,40 га, що розташована в с. Іква Кременецького району Тернопільської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123481404050010033 та державний акт серії ТР №063349 площею 0,25 га, що розташована в с. Іква Кременецького району Тернопільської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123481404050010032.

Згідно кадастрового плану розташування земельної ділянки 0,12 га, замовником якого є ОСОБА_3 , суміжними землекористувачами є Великобережецька сільська рада та ОСОБА_3 .

Згідно відповіді відділу Держгеокадастру у Кременецькому районі від 06.09.2016 року в проекті із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , акт погодження меж суміжних користувачів відсутній.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Великобережецької сільської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Великобережецької сільської ради, де третя особа без самостійних вимог Управління Держгеокадастру в Тернопільській області, про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації державних актів про право власності на земельні ділянки, визнання недійсним рішення Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 146 від 20 листопада 2001 року відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гуцалюка А.Р. залишено без задоволення, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 травня 2019 року залишено без змін.

Згідно постанови Верховного Суду від 30 березня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гуцалюка А.Р. залишено без задоволення. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 травня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації залишено без змін.

Як зазначено в повідомленні про виправлення помилки у кадастровому номері від 13.12.2019 №10, у зв`язку з тим, що при реєстрації ДП Центр ДЗК державних актів за кадастровим номером 61234810405:001:0032 було допущено технічну помилку (не вірне КОАТУ сільської ради та зона кадастрового номера) правильним кадастровим номером згідно Державного акту серії ТР №063349 від 30.08.2004 виданого на ім`я ОСОБА_1 має бути 6123481400 :05:001:0317.

Згідно повідомлення про виправлення помилки у кадастровому номері від 13.12.2019 №11, у зв`язку з тим, що при реєстрації ДП Центр ДЗК державних актів за кадастровим номером 61234810405:001:0033 було допущено технічну помилку (не вірне КОАТУ сільської ради та зона кадастрового номера) правильним кадастровим номером згідно Державного акту серії ТР №063350 від 30.08.2004 виданого на ім`я ОСОБА_1 має бути 6123481400 :05:001:0318.

На підставі даних повідомлень було сформовано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та внесено відомості до державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно п.11 протоколу сорок шостої сесії шостого скликання Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 03 серпня 2015 року вирішувалося питання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_3 ..

Згідно п.5 протоколу сорок сьомої сесії шостого скликання Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 03 серпня 2015 року вирішувалося питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ..

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, посилалася на те, що рішенням Великобережецької сільської ради від 20 січня 2001 року їй передано у власність закріплену земельну ділянку 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,51 га для ведення особистого підсобного господарства та мотивувала свої вимоги тим, що земельна ділянка розміром 0,12 га виділена ОСОБА_3 за рахунок її землі, яку сільська рада передала їй у 2001 році, прилягає до її земельної ділянки площею 0,40 га для ведення ОСГ та порушений порядок сільською радою при прийнятті оскаржуваних рішень. Разом з тим, під час розгляду справи позивачем не доведено, що земельна ділянка виділена ОСОБА_3 за рахунок землі, яку сільська рада передала їй у 2001 році та прилягає до її земельної ділянки площею 0,40 га для ведення ОСГ.

Згідно кадастрового плану передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,12 га межує із землями Великобережецької сільської ради (з трьох сторін) та ОСОБА_3 , чим спростовуються твердження позивачки та її представника про те, що її земельна ділянка та земельна ділянка ОСОБА_3 накладаються. Представник Великобережецької сільської ради також підтвердив в судовому засіданні відсутність накладення земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Відповідно до статті 79-1 ЗК України, земельна ділянка, на яку надавався ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, є сформованою у відповідності до вимог діючого земельного законодавства. Оскаржуваними рішеннями, на підставі якого ОСОБА_3 зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, не порушуються права позивачки, оскільки вона не є ні власником, ні землекористувачем цієї земельної ділянки, а також відсутні обставини, які свідчать про наявність у неї відповідного речового права щодо цієї земельної ділянки, яка є сформованою за виготовленим на замовлення відповідача проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зареєстрованою у Державному земельному кадастрі. Голослівними є доводи представника позивачки про те, що земельна ділянка ОСОБА_3 знаходиться за межами населеного пункту, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження цієї обставини.

Позивачка не позбавлена права на виготовлення технічної документації, дозвіл на виготовлення якої їй наданий рішенням Великобережецької сільської ради від 20 листопада 2001 року та звернення до компетентних органів для вирішення питання щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Крім того, позивачці було роз`яснино, що ОСОБА_3 за її клопотанням повинен бути залученим до участі у справі у якості співвідповідача, оскільки рішення суду впливає на його права та обов`язки, однак такого клопотання позивач не заявляла. Питання щодо пропуску позивачем строку позовної давності судом не вирішувалося, оскільки позов безпідставний. Згідно положень ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність позивачкою вимог про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування. Керуючись статтями 12, 76-81, 89, 185, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великобережецької сільської ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 651 від 03 серпня 2015 року та № 664 від 11 вересня 2015 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , жителька с. Іка Кременецького району Тернопільської області.

Представник позивача: адвокат Гуцалюк Андрій Романович, місцезнаходження: бульвар Шевченка, 23 м. Тернопіль.

Відповідач: Великобережецька сільська рада, місцезнаходження с.Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області.

Третя особа: ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_1 .

Представник третьої особи: адвокат Сідоров Віталій Михайлович, місцезнаходження вул. Б. Харчука, 2 а м. Кременець Тернопільської області.

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2020 року.

Головуючий