КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10392/2020 Доповідач - Кулікова С.В.
У х в а л а
м. Київ Справа № 757/8524/19-ц
20 липня 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кулікової С.В., перевіривши виконання вимог ст. 354, ст. 356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника відповідача Акціонерного товариства Українська залізниця - Чикалова Романа Геннадійовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Писанця В.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,-
в с т а н о в и в:
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Акціонерного товариства Українська залізниця від 22 січня 2019 року №43/ос Про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера виробничого підрозділу вагонна дільниця станція Київ-Пасажирський філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Укрзалізниця з 22 січня 2019 року.
Стягнуто з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 247 201,68 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера виробничого підрозділу вагонна дільниця станція Київ-Пасажирський філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Укрзалізниця .
Стягнуто з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь держави судовий збір в сумі 2 305,20 грн.
Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2020 року.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року випралено описку, допущену в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, зазначивши вірно суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача 556 305,72 грн. замість невірно зазначеної 247 201,68 грн. .
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 березня 2020 року допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з Акціонерного товариства Укрзалізниця на користь ОСОБА_1 суми виплати за один місяць, що становить 45 993,78 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, 17 березня 2020 року представник відповідача Акціонерного товариства Українська залізниця - Чикалов Роман Геннадійович надіслав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
Також, в апеляційній скарзі представник відповідача клопотав про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність поданої апеляційної скарги вимогам ст.ст. 354, 356 ЦПК України, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що 27 січня 2020 року Печерським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі.
Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2020 року.
Згідно супровідного листа Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року учасникам справи було направлено копію рішення суду від 27 січня 2020 року (том 2, а.с. 164), проте відомості про отримання чи не отримання представником відповідача вказаного рішення суду в матеріалах справи відсутні.
Апеляційну скаргу представник відповідача Акціонерного товариства Українська залізниця - Чикалов Роман Геннадійович надіслав до суду 17 березня 2020 року, тобто з пропуском строку визначеного ст. 354 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, проте не надає обґрунтованої заяви про поновлення строку та не зазначає підстав його пропуску.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути вищевказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду обґрунтованої заяви про поновлення визначеного в ст. 354 ЦПК України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року із зазначенням підстав його пропуску.
За правилом ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Стаття 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частина 4 ст. 356 ЦПК України встановлює, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, обраховується виходячи з тієї суми судового збору, яка підлягала сплаті при поданні відповідного позову.
Як вбачається з позовних вимог, заявлених позивачем, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу Акціонерного товариства Українська залізниця від 22 січня 2019 року №43/ос Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлення на посаді головного бухгалтера виробничого підрозділу вагонна станція Київ-Пасажирський філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Укрзалізниця з 22 січня 2019 року) та одну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір за вимогу майнового характеру становитиме 5 563,05 грн. (1% від 556 305,72 грн.) .
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про державний бюджет на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі - 1 921 грн.
Отже, судовий збір за вимогу немайнового характеру становитиме 768,40 грн. (1 921,00 грн.*0,4), а за дві вимоги - 1 536,80 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом сума судового збору, яка підлягала сплаті, складала 7 099,85 грн. (5 563,05 грн. + 1 536,80 грн.).
Відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 рокустановитиме 10 649,77 грн. (7 099,85 грн. * 150%).
Проте, з матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянт судовий збір не сплатив.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 10 649,77 грн. за реквізитами: одержувач - УК у Солом.р-ні/Соломян р-н/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, МФО банку: 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 38050812 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Проте, як вбачається з апеляційної скарги представника відповідача Акціонерного товариства Українська залізниця - Чикалова Романа Геннадійовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, у ній не зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги, в якій зазначити в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, та додати копії такої скарги відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника відповідача Акціонерного товариства Українська залізниця - Чикалова Романа Геннадійовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Писанця В.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали в частині подання заяви про поновлення у відкритті апеляційного провадження за скаргою буде відмовлено.
Роз`яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали в іншій частині, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2020 |
Оприлюднено | 28.07.2020 |
Номер документу | 90614290 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кулікова Світлана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні