Ухвала

від 13.01.2021 по справі 757/8524/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/824/17/2021 Доповідач - Кулікова С.В.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/8524/19-ц

13 січня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Желепи О.В.

- Олійника В.І.

при секретарі - Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Писанця В.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року залишено без змін.

03 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просила постановити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 24 846 грн., з яких витрати на правову допомогу у розмірі 24 800,00 грн. та поштові витрати в розмірі 46 грн.

В обґрунтування клопотання зазначала, що її представником адвокатом Рогожуком С.Л. до Київського апеляційного суду було направлено відзив на апеляційну скаргу, в якому було заявлено про стягнення судових витрат, де він просив суд надати передбачену ч. 8 ст. 141 ЦПК України можливість подати докази, які підтверджують розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрати на правову допомогу та поштові витрати) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідний договір про надання правової допомоги з терміном дії три роки був укладений позивачем з адвокатом Рогожуком С.Л. 28.07.2020 року.

На підставі зазначеного договору адвокатом Рогожуком С.Л. позивачу надано правову допомогу, яка полягала у наданні консультації, вивченні чудової практики та опрацюванні правової позиції, підготовці відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про стягнення судових витрат, а також участі в одному судовому засіданні. Також позивачем був сплачений гонорар успіху. Вартість наданої правової допомоги визначена відповідно до прейскуранту цін та погоджена сторонами, й відповідно до акту виконаних робіт становить 24 800,00 грн. Позивачем також були оплачені понесені поштові витрати, пов`язані з направленням процесуальних документів учасникам справи та до суду у розмірі 46,00 грн.

23 грудня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Рогожуком С.Л. було подано до апеляційного суду клопотання, в якому він просив постановити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачки витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 30 869 грн., з яких витрати на правову допомогу становлять 30 800 грн. та поштові витрати в розмірі 69 грн. У заявленому клопотанні зазначав, що вартість наданої правової допомоги визначена відповідно до прейскуранту цін та погоджена сторонами договору про надання правової допомоги, й відповідно до акту становить 24 800 грн. Крім того, ОСОБА_1 було оплачено участь адвоката в судовому засіданні 21.12.2020 року в сумі 6000 грн. згідно прейскуранту цін. Тобто всього за надання правової допомоги сплачено позивачем 30 800 грн. Також, були оплачені понесені поштові витрати, пов`язані з направленням процесуальних документів учасникам справи та до суду у розмірі 69 грн., що підтверджується відповідними доказами.

В судовому засіданні представник відповідача Українська залізниця - Чикалов Р.Г. заперечував проти заявленого клопотання про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 30 800 грн., оскільки вважає, що заявлені до стягнення 30 800 грн. витрати на правову допомогу такими, які є неспівмірні із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконання робіт.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, відповідач АТ Українська залізниця подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

13 жовтня 2020 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рогожука Сергія Леонідовича до Київського апеляційного суду надійшов відзив, в якому він, зокрема, просив стягнути судові витрати відповідно ухваленого рішення. У відзиві зазначав, що орієнтовний розрахунок судових витрат при розгляді справи в апеляційному суді становить 22 400 грн., з яких консультація - 400 грн., гонорар в сумі 2000 грн. за вивчення судової практики та опрацювання правової позиції, 6000 грн. за одне судове засідання в суді апеляційної інстанції, 4000 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу та у разі вирішення справи на користь клієнта гонорар успіху в сумі 10 000 грн. Вказував, що на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази на підтвердження судових витрат, які ОСОБА_1 сплатила або має сплатити у зв`язку з наданням правової допомоги, будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогута витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачемнадано суду апеляційної інстанції копію договору про надання правової допомоги від 22.07.2020 року копії квитанції до прибуткових касових ордерів; копію акту виконаних робіт.

З копії акту виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 03 грудня 2020 року вбачається, що фактично були надані наступні послуги, згідно договору про надання правової допомоги від 22.07.2020 року при розгляді справи:

1) консультація з правових питань;

2) вивчення судової практики та опрацювання правової позиції;

3) відзив на апеляційну скаргу;

4) участь у судовому засіданні 02 грудня 2020 року;

5) гонорар успіху;

6) складання заяви про стягнення судових витрат;

7) поштові витрати.

Вартість наданих послуг становить 24 846грн. (400 грн. - консультація з правових питань; 2000 грн. - вивчення судової практики та опрацювання правової позиції; 4000 грн. - відзив на апеляційну скаргу; 6000 грн. - судове засідання 02 грудня 2020 року; 10 000 грн. - гонорар успіху; 2400 грн. - складання заяви про стягнення судових витрат; 46 грн. - поштові витрати.

Згідно копій квитанцій до прибуткового касового ордера № 1/03/12 від 03.12.2020 та № 1/4/10 від 04.10.2020 року, ОСОБА_1 сплатила 12 400,00 грн., та 12 400,00 грн. адвокату Рогожуку С.Л.

В подальшому, представник позивачки надав копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1/21/12 від 21.12.2020 року про оплату ОСОБА_1 участі адвоката у судовому засіданні 21 грудня 2020 року у розмірі 6000 грн., які просив врахувати під час постановлення додаткового судового рішення про стягнення витрат понесених, у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі та обґрунтованості таких витрат, колегія суддів враховує наступне.

У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі Бєлоусов проти України від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є фактично понесеними , оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 2.3 договору про надання правової допомоги від 22.07.2020 року Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар Адвокату чи його заступнику в розмірі та в строк згідно цього договору; без зволікання прийняти все виконане, що стосується доручення, а при відмові у прийняті доручення згідно цього Договору, , протягом 2-х днів після повідомлення про виконання доручення, письмово мотивувати таку відмову; відшкодувати Адвокату фактичні витрати, які не були обумовлені кошторисом доручення, але які Адвокат поніс, і які були необхідні для належного виконання доручення, в т.ч. які підтверджуються витратними документами (проїзні квитки, квитанції, чеки т.п.); відшкодувати Адвокату витрати, пов`язані з підготовкою та веденням справи, згідно Прейскуранта цін на адвокатські послуги, які не включені до складу гонорару; інформувати Адвоката про всі документи та відомі обставини, які можуть мати суттєве значення для прийняття та виконання Адвокатом доручення відповідно до цього договору; інформувати Адвоката, чи не зв`язаний Клієнт нерозірваною угодою з іншим Адвокатом; не вимагати виконання дій, що виходять за межі професійних прав і обов`язків Адвоката.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі 755/9215/15-ц ВП ВС роз`яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний суд, оцінюючи обґрунтованість клопотання представника позивача, заперечення відповідача в контексті положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є необґрунтованою. При цьому , колегія суддів погоджується з доводами позивача про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу відповідача з реальним обсягом такої допомоги у суді апеляційної інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат.

За вказаних вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення у справі додаткової постанови про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 22 400,00 грн., що на думку суду є обґрунтованими, та відповідають принципу розумності, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, а також витрати понесені на поштові відправлення у розмірі 69,00 грн., а всього 22 469,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул.. Тверська, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 22 469,00 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткової постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 15 січня 2021 року.

Головуючий: Судді: