Постанова

від 22.07.2020 по справі 761/44616/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/7204/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/44616/18

22 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Олійника В.І.

- Желепи О.В.

при секретарі - Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Клок Валентини Володимирівни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року, ухваленого під головуванням судді Макаренко І.О., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІПК до ОСОБА_1 про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя та зобов`язання передати документи новому кредиторові,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року ТОВ ІПК звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя та зобов`язання передати документи новому кредиторові, в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ІПК суму грошових коштів у розмірі 466 071,30 грн., яка є перевищенням 90 відсотків вартості предмета іпотеки, яким було нерухоме майно за реєстровим номером в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 310664032231 - земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 площею 0,2896 га ринковою вартістю станом на 16.11.2015 року - 3 698 840,00 грн.; 90 відсотків вартості якої становила 2 959 072,00 грн., та що була набута ОСОБА_1 у власність 16 листопада 2015 року, над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя за договором безпроцентної позики грошей, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 був зобов`язаний до 21 лютого 2014 року в місті Києві повернути іпотеко держателю суму позики у розмірі 2 493 000,70 грн.;

- зобов`язати ОСОБА_1 передати ТОВ ІПК оригінал договору безпроцентної позики грошей, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язаний до 21 лютого 2014 року в місті Києві повернути іпотекодержателю суму позики у розмірі 2 493 000,70 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 22 лютого 2013 року між ТОВ ІПК та ОСОБА_1 було підписано договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 284, номер запису про обтяження 285,286, згідно з п. 1.1. якого, цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору безпроцентної позики грошей, укладеного між іпотеко держателем та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язаний до 21 лютого 2014 року в місті Києві повернути іпотекодержателю суму позики у розмірі 2 493 000,70 грн.

Згідно з п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є комплекс, який складається з:

- ресторанний комплекс Дача : А-ресторанний комплекс Дача - 697,7 кв.м., Б - літня зала; В, П, Р, С, Т - навіс, Г - баня; Д - господарська будівля; Е, Ж, З, И, К, Л, М, Н, О - будинки відпочинку; № 1 - колодязь, що знаходиться за адресою: Київська обл.., Обухівський район, с/рада Нащерівська, Дрімленд садове товариство обслуговуючий кооператив, який належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Нещерівською сільською радою 23.12.2012 року;

- земельна ділянка розміром - 1, 3933 га, кадастровий номер 3223186200:06:009:0158, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 823973, виданого управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області 09 листопада 2012 року.

В подальшому у 2014 році ресторанний комплекс Дача та земельна ділянка розміром 1,3933 га за згоди іпотекодержателя ОСОБА_1 були поділені на окремі об`єкти нерухомого майна та ТОВ ІПК стало власником, а відносно ОСОБА_1 були зареєстровані права іпотекодержателя, серед іншого, на нерухоме майно 310664032231 - земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 площею 0,2896 га.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131775339 від 23.07.2018 року, 16.11.2015 року о 18 годині 33 хвилини за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165, площею 0,2896 га, ринкова вартість якої згідно Звіту про експертну грошову оцінку, проведену 19.02.2018 року ТОВ Всеукраїнський інститут права і оцінки станом на 16.11.2015 року без врахування 20% ПДВ становила 3 698 840,00 грн.

В той же час розмір заборгованості позичальника ОСОБА_3 за договором безпроцентної позики від 21.02.2013, що була забезпечена майновою порукою ТОВ ІПК , становила 2 493 000,70 грн.

Позивач також вказував, що ОСОБА_1 після набуття права власності о 18:33:02 16.11.2013 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку як на предмет іпотеки, не виконав свої зобов`язання перед позивачем щодо сплати на користь ТОВ ІПК перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, а також не виконав обов`язок, щодо передачі ТОВ ІПК як новому кредиторові ОСОБА_2 оригіналу договору безпроцентної позики від 21.02.2013.

Посилаючись на наведене, враховуючи ст.ст. 512 , 517 , ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33 , 36 , 37 Закону України Про іпотеку позивач просив суд позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІПК до ОСОБА_1 про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя та зобов`язання передати документи новому кредиторові - задоволено .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІПК суму грошових коштів у розмірі 466 071,30 грн. в рахунок суми, яка є перевищенням 90 відсотків вартості предмета іпотеки, яким була земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165, площею 0,2896 га ринковою вартістю станом на 16.11.2015 року 3 698 840,00 грн., та що була набута ОСОБА_1 у власність о 18 годині 33 хвилини 16.11.2015року , над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя за договором безпроцентної позики грошей, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 був зобов`язаний до 21 лютого 2014 року в місті Києві повернути іпотекодержателю суму позики у розмірі 2 493 000,70 грн.

Зобов`язано ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю ІПК оригінал договору безпроцентної позики грошей, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язаний до 21 лютого 2014 року в місті Києві повернути іпотекодержателю суму позики у розмірі 2 493 000,70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІПК судовий збір у розмірі 8 753,07 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Клок В.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначала, що не відповідають дійсним обставинам справи твердження позивача про те, що вартість іпотечного майна перевищувала розмір забезпеченого іпотекою вимог відповідача, а відтак відповідач мав право задовольнити свої вимоги, звернувши стягнення лише на частину предмету іпотеки. Так, 22.02.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, який забезпечував вимогу відповідача, що випливає з договору безпроцентної позики грошей, укладеного між відповідачем та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року. Пунктом 1.2. договору іпотеки визначено на підставі оцінки нерухомого майна, вартість ресторанного комплексу Дача , що становить 9 969 768,00 грн. Згідно з п. 1.3 договору іпотеки, сторони визначили загальну вартість предмета іпотеки у розмірі 2 493 000,70 грн. 30.07.2013 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору безпроцентної позики грошей від 22.02.2013 року, згідно якої відповідач передав у власність ОСОБА_2 - грошові кошти у розмірі - 5 312 148,00 грн., що станом на 30.07.2013 року, складало 664 600,00 доларів США. 21.11.2013 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до договору безпроцентної позики грошей від 22.02.2013 року, якою відповідач передав у власність ОСОБА_2 - грошові кошти у розмірі - 5 668 618,00 грн., що станом на 21.11.2013 року складало 711 700,00 доларів США. Позивачем не виконано свого зобов`язання як за договором позики так і за додатковими угодами, а відтак, станом на момент реєстрації права власності на іпотечне майно сума боргу перед відповідачем складала - 13 493 766,00 грн., що перевищує вартість предмету іпотеки встановлену в п. 1.2 договору іпотеки, перевищує загальну заставну вартість предмету іпотеки, визначену в п. 1.3. договору іпотеки, а також перевищує вартість земельної ділянки, на яку посилається позивач як на підставу даного позову.

Вказувала на те, що чинним законодавством України встановлено, що іпотекою забезпечуються виключно реальні існуючі зобов`язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договорів, чинних на момент укладення іпотечного договору. В даному випадку є договір безпроцентної позики грошей, який набрав чинності на момент укладення договору іпотеки та містив всі істотній умови, які є необхідними для такого виду правочину - суму позики, строк виконання зобов`язань та інші необхідні умови. На підставі вказаного договору відповідач та ОСОБА_2 укладали додаткові угоди, які є невід`ємними частинами договору позики, і які містять конкретні умови надання коштів. Таким чином, вважала, що іпотека поширюється як на договір безпроцентної позики грошей від 22.02.2013 року, так і на додаткові угоди № 1 від 30.07.2013 року та № 2 від 21.11.2013 року.

Посилалася на те, що в період дії договору іпотеки, укладеного між позивачем та відповідачем, предмет іпотеки був поділений на сім окремих об`єктів нерухомого майна. Коли предметом іпотеки є декілька об`єктів нерухомого майна, а саме: будівля (споруда) і земельна ділянка, на якій вона розташована, застосування положень ч. 5 ст. 33 Закону України Про іпотеку про те, що якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя, є неможливим. Зазначав, що з 23 листопада 2015 року відповідач став власником наступного нерухомого майна: - об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:06:009:0167 площею 0,8072 га, за адресою: Київська обл.., Обухівський р-н, Нещерівська сільська рада; - об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:06:009:0168. площею 0,0368 га; - об`єкт нерухомого майна - будівля, літня зала загальною площею 197,4 кв.м. за адресою: Київська обл.., Обухівський р-н, Нещерівська сільська рада, Дрімленд садове товариство, обслуговуючий кооператив 2, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186200:06:009:0166; об`єкт нерухомого майна - будівля, ресторан Дача , загальною площею 697,7 кв.м. за адресою: Київська обл..,Обухівський р-н, Нещерівська сільська рада, Дрімленд садове товариство, обслуговуючий кооператив 2, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165; об`єкт нерухомого майна - будівля, готель, загальною площею 476,2 кв.м. за адресою: Київська обл.., Обухівський р-н, Нещерівська сільська рада, Дрімленд садове товариство, обслуговуючий кооператив 2, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186200:06:009:0164; - об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:06:009:0166, площею 0,1104 га; об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 площею 0,2896 га.

З огляду на зазначене, вважала, що посилання в оскаржуваному рішенні на порушення відповідачем положень ст. 37 Закону України Про іпотеку щодо набуття права власності на предмет іпотеки, вартість якого перевищує розмір самих вимог відповідача забезпечених іпотекою, є безпідставними.

ТОВ ІПК подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та надуманими. Так, зазначав, що позивач не виступав майновим поручителем за зобов`язаннями, що виникли у ОСОБА_2 на підставі додаткової угоди від 30.07.2013 року та додаткової угоди від 21.11.2013 року, оскільки жодних змін до договору іпотеки від 22.02.2013 року не вносилось. Посилався на те, що твердження відповідача, що суду належало брати до уваги не оцінку земельної ділянки станом на день набуття її у власність, а суму визначену в п. 1.2 договору іпотеки, суперечить п. 5.12 договору іпотеки, яким передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Вказав, що безпідставним є твердження відповідача про те, що об`єкти нерухомого майна, які він набув у власність є одним об`єктом нерухомого майна, оскільки воно спростовується інформаційною довідкою № 131775339, наявною в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Клок В.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ТОВ ІПК - Паламарчук М.А. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 листопада 2015 року о 18:33:02 на підставі договору іпотеки від 22.02.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ІПК , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. та зареєстрованого в реєстрі за номером 284, номер запису про обтяження 285, 286, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку за реєстраційним номером у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 310664032231 з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 площею 0,2896 га, що підтверджується записом про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 №12188825 на вказану земельну ділянку (дата та час державної реєстрації 16.11.2015 18:33:02) та записом про внесення змін до запису №4934961, а саме реєстрація припинення права власності ТОВ ІПК на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 (дата та час державної реєстрації 16.11.2015 о 18:33:02) у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №131775339 від 23.07.2018.

Згідно з п. 1.1. договору іпотеки від 22.02.2013 між іпотекодавцем-майновим поручителем ТОВ ІПК та іпотекодержателем ОСОБА_1 та згідно запису про іпотеку № 4935238 від 22.02.2013 року, що наявний у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №131775339 від 23.07.2018, ТОВ ІПК іпотекою земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 забезпечувало вимогу іпотекодержателя ОСОБА_1 , що випливала з договору безпроцентної позики грошей, укладеного між іпотекодержателем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 був зобов`язаний до 21 лютого 2014 року в місті Києві повернути іпотекодержателю ОСОБА_1 суму позики у розмірі 2 493 000,70 грн.

Відповідно до змісту запису про іпотеку № 4935238 від 22.02.2013, що наявний у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №131775339 від 23.07.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 у графі відомості про основне зобов`язання вказано: строк виконання основного зобов`язання 21.02.2014, розмір основного зобов`язання 2 493 000,70 грн., правочин в якому встановлено основне зобов`язання: договір іпотеки, серія та номер: 284, виданий 22.02.2013, видавник ПН КМНО Басенко К.О. .

Виходячи зі змісту п. 1.1. договору іпотеки від 22.02.2013 та змісту запису про іпотеку № 4935238 від 22.02.2013 у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №131775339 від 23.07.2018 судом встановлено, що розмір зобов`язань позичальника ОСОБА_2 перед позикодавцем ОСОБА_1 , в частині забезпеченій майновою порукою ТОВ ІПК , на момент набуття іпотекодержателем ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 площею 0,2896, що належала майновому поручителю ТОВ ІПК становив 2 493 000,70 грн.

Відповідно до п. 5.1.2 договору іпотеки від 22.02.2013 іпотекодержатель ОСОБА_1 набуває предмет іпотеки у власність за вартістю визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Ринкова вартість земельної ділянки за реєстраційним номером у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 310664032231 з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 площею 0,2896 га, що набута у власність ОСОБА_1 16 листопада 2015 року о 18 годині 33 хвилини на підставі договору іпотеки від 22.02.2013 в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку станом на 16 листопада 2015 року становила без врахування 20% ПДВ 3 698 840,00 грн., що підтверджується звітом про експертну грошову оцінку, проведену 19.02.2018 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Всеукраїнський інститут права і оцінки .

90 відсотків від ринкової вартості земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 становило 3 328 956,00 грн., оскільки розраховується як добуток ринкової вартості станом на 16 листопада 2015 року 3 698 840,00 грн. та 90%.

Відповідно до п. 5.3.3. договору іпотеки від 22.02.2013 у разі набуття іпотекодержателем ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю ТОВ ІПК перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно з частиною п`ятою статті 37 Закону Україну Про іпотеку іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Відповідно до ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Врахувавши зміст ст. 37 Закону України Про іпотеку , п.5.3.3 договору іпотеки від 22.02.2013 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в момент набуття права власності на земельну ділянку (іпотечне майно) у відповідача ОСОБА_1 виник обов`язок відшкодувати позивачу ТОВ ІПК перевищення 90% вартості предмету іпотеки земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно змісту п. 6.1. Договору іпотеки від 22.02.2013 року договір діє до повного виконання Іпотекодавцем своїх зобов`язань за договором безпроцентної позики грошей, зазначеного в пункті 1.1. цього договору іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України та п. 6.1. договору іпотеки від 22.02.2013, 16.11.2015 о 18:33:02 припинились правовідносини, які виникають з договору іпотеки між Товариством з обмеженою відповідальністю ІПК та ОСОБА_1 .

Оскільки, шляхом передачі права власності на земельну ділянки з кадастровим номером 3223186200:06:009:0165 ТОВ ІПК як майновий поручитель 16 листопада 2015 року о 18:33:02 виконало усі свої зобов`язання перед ОСОБА_1 як іпотекодержателем за договором іпотеки від 22.02.2013, 16.11.2015 року о 18:33:02 до ТОВ ІПК перейшли права кредитора по відношенню до ОСОБА_2 за договором безпроцентної позики грошей, укладеного між Іпотекодержателем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року, у зв`язку з чим починаючи із 18:33:02 16.11.2015 у відповідача ОСОБА_1 виник обов`язок передати ТОВ ІПК оригінал Договору безпроцентної позики грошей від 21.02.2013, який як встановлено судом, ОСОБА_1 не виконав.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й інші юридичні факти.

Відповідно до статті 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 527 ЦК України кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до статті 11 Закону України Про іпотеку майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача ОСОБА_4 перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю ІПК виникло зобов`язання передати Товариству з обмеженою відповідальністю ІПК як новому кредитору оригінал договору безпроцентної позики грошей, укладеного між Іпотекодержателем та ОСОБА_2 21 лютого 2013 року .

Доводи апеляційної скарги про те, що не відповідають дійсним обставинам справи твердження позивача про те, що вартість іпотечного майна перевищувала розмір забезпеченого іпотекою вимог відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки судом вірно встановлено, що вартість іпотечного майна станом на дату набуття відповідачем прав власності на нього перевищувала розмір позики. При цьому, судом першої інстанції вірно взято до уваги, та враховано п. 5.1.2 договору іпотеки, згідно якого іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмету іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що іпотека поширюється як на договір безпроцентної позики грошей від 22.02.2013 року, так і на додаткові угоди № 1 від 30.07.2013 року та № 2 від 21.11.2013 року, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на нормах права, умовах договору іпотеки та договору позики, оскільки зі змісту договору іпотеки вбачається, що майновою порукою ТОВ ІПК забезпечувався лише договір безпроцентної позики від 21.02.2013 року на суму 2 493 000,70 грн. Будь-яких змін до договору іпотеки внесено не було.

Твердження в апеляційній скарзі про помилковість застосування судом положень ст. 37 Закону України Про іпотеку щодо набуття права власності на предмет іпотеки, вартість якого перевищує розмір самих вимог відповідача забезпечених іпотекою, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки судом вірно застосовано норми матеріального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , 375 , 381-384 ЦПК України , суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Клок Валентини Володимирівнизалишити без задоволення .

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 липня 2020 року.

Головуючий: Судді: