Ухвала

від 29.07.2020 по справі 281/5/20

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лугинський районний суд Житомирської області

11301, вул. М. Грушевського, 2 а, смт Лугини, Лугинський район Житомирської області

тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua

Справа № 281/5/20

Провадження по справі № 1-кс/281/99/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року смт Лугини

Слідчий суддя Лугинського районного суду

Житомирської області ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ТОВ «Ашир» ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Лугини клопотання прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , подане за матеріалами досудового розслідування №12019060200000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, про арешт майна

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 подала до Лугинського районного суду Житомирської області, клопотання про арешт майна.

В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що 20.12.2019 року, о 15 год 08 хв, до Лугинського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області від начальника СРПП Лугинського ВП ОСОБА_5 , надійшов рапорт про те, що ним в ході виконання службового завдання по виявленню фактів незаконного зайняття гральним бізнесом, було виявлено приміщення з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 в якому здійснюється незаконне зайняття гральним бізнесом.

20.12.2019 року слідчим відділом Лугинського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, було порушено кримінальне провадження відомості про, яке внесено до ЄРДР за №12019060200000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.203-2 КК України.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження 22.07.2020 року за адресою:смт. Лугини, вул. Базарна, 28 по повідомленню працівників УСР ГУНП в Житомирській області про факт незаконного зайняття гральним бізнесом було проведено огляд в ході проведення якого було встановлено, що дане приміщення обладнане під відпочівальний заклад «Кальян-Бар»вхід до якого здійснюється вільно. В приміщенні була присутня особа яка займала дане приміщення та в розпорядженні якої перебували ключі від даного закладу. Вказаною особою являється місцева мешканка ОСОБА_6 . Огляд проводився на підставі письмового дозволу вказаної особи. При огляді даного приміщення було виявлено планшетні пристрої та системні блоки зі встановленими ігровими додатками під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Даний додаток на момент огляду перебував в працюючому стані та був звернутий у фоновий режим. Вказаний додаток являє собою віртуальне казино для здійснення грошових ставок. У зв`язку із цим було встановлено, що в даному випадку містяться ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.203-2 КК України, тобто незаконного зайняття гральним бізнесом. З метою належного документування злочинної діяльності виявлені в ході огляду об`єкти злочинної діяльності було вилучено з метою приєднання їх до кримінального провадження в якості речового доказу та проведення відповідних експертних досліджень, а саме в ході вказаного огляду було вилучено:

1. Планшетний пристрій «Nomilibra 4 LTE;

2. Планшетний пристрій«Nomi corsa 4 Light»;

3. Планшетний пристрій «Prestigio»

4. Зошит з записами боржників та підрахунком коштів;

5. Квитанція «Приват Банк» на суму 9000 грн. із зазначенням відправника ОСОБА_7 та отримувача ОСОБА_8 ;

6. Грошові кошти здобуті в результаті незаконної діяльності на загальну суму 1620 грн, купюрами номіналом 200 грн. в кількості 6шт; номіналом 50 в кількості 2шт; 20 грн в кількості 11шт; 10 грн в кількості 7 шт; номіналом 5 грн. в кількості 5 шт, номіналом 2 грн. в кількості 1 шт, номіналом 1 грн. в кількості - 3шт.

7. Монітор «DEL» С/Н В-00124657-0000;

8. Монітор «LG» С/Н 608NTWG02881;

9. Системний блок Lenovo 11S45K64962VJ5WS09S126;

10. Системний блок Impression computers С/Н125223.

Власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно договору оренди являється ФОП ОСОБА_9 , АДРЕСА_2 , орендарем та власником майна являється ТОВ «АШИР», 11012, м. Житомир, Корольовський район, вул. Гоголівська, 4 ЄДРПОУ:40874334, в особі ОСОБА_10 .

Вказане майнопередано на зберігання до КЗРДЛугинського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області для зберігання та подальшого проведення експертних досліджень.

Керуючись п.1, ч.2 ст.170 КПК України арешт вилученого майна необхідний для забезпечення зберігання, у зв`язку з тим, що в разі будь-якого зволікання з вилученням та накладенням арешту на дане майно, будуть створені можливості для його знищення або переховування.

Крім того вилучене майно являється речовим доказом по даному кримінальному провадженні та необхідне для проведення ряду слідчих дій пов`язаних із доведенням вини особи винної у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та накладення арешту на вказане майно повністю забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Прокурор Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила суд його задовільнити.

Представник ТОВ «Ашир» адвокат ОСОБА_4 в судове засідання з`явився, заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно дост. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Разом з тим, частиною 2статті 171 КПК Українивстановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

Прокурор посилається на те, що вилученене майно має доказове значення, однак, вказане майно не визнано слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні. Прокурор зазначає, що надійшло повідомлення від працівників УСР ГУНП в Житомирській області про факт незаконного зайняття гральним бізнесом, однак воно не додано до матеріалів клопотання та на підтвердження зазначено не надано жодного доказу.

До клопотання додано протокол огляду від 22.07.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 і прокурор просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час огляду. З цього приводу слідчий суддя зазначає наступне.

Стаття 30 Конституції України, зміст якої відтворено й у статті 13 КПК, передбачає, що кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Порядок проникнення у невідкладних випадках, до якого відсилає частина третя статті 30 Конституції, передбачено, зокрема, положеннями статей 233, 234 та 237 КПК.

Огляд місця події може відбуватися в порядку, який не тільки не потребує попереднього судового рішення, а й звернення до суду постфактум. Однак, таке тлумачення очевидно суперечитиме статті 30 Конституції та статті 13 КПК, які, навіть дозволяючи невідкладне проникнення у певних випадках, не звільняють від послідуючого судового контролю для перевірки виправданості проникнення без попереднього судового рішення.

Крім того, огляд місця є елементом розслідування у більшості випадків, коли в правоохоронного органу з`являється інформація про вчинений злочин. І якщо пристати на позицію, висловлену стороною обвинувачення, це означало б, що потреба в розслідуванні завжди виправдовує проникнення до житла чи іншого володіння особи без будь-якого судового контролю. Однак стаття 30 Конституції спрямована на запобігання ситуації, коли будь-яка правомірна мета діяльності держави може виправдати втручання в право особи на житло. Виходячи з мети цього конституційного положення, жодне законодавство не може тлумачитися таким чином, щоб взагалі звільнити державний орган від судового контролю за правомірністю проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Якщо подія, з приводу якої проводиться огляд, відбулась у житлі чи іншому володінні особи, на проведення такого огляду місця події поширюються вимоги, передбачені статтею 30 Конституції та відповідними положеннями статей 13, 233, 234 та 237 КПК.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2109 року у справі № 159/451/16-к.

Крім того прокурором не надано підтверджень, що проведений огляд місця події 22.07.2020 року поведений в рамках кримінального провадження № 12019060200000202 від 20.12.2019 року.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає поверненню прокурору із встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись вимогами ст.ст. 170-175 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , подане за матеріалами досудового розслідування №12019060200000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України, про арешт майна - повернути прокурору.

Встановити прокурору строк у сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1