Рішення

від 28.07.2020 по справі 624/410/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/410/20

№ провадження 2/624/200/20

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 28 липня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/410/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Рояківка ,

відповідач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області,

суть вимог: про визнання протиправним та скасування запису про припинення права оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ПОСП Рояківка , в особі директора Івера С.І., звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати запис про припинення речового права від 16 березня 2020 року №51713412, а саме щодо припинення ПОСП Рояківка Кегичівського району Харківської області права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323184800:08:005:0022, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 березня 2010 року ПОСП Рояківка уклало договір за №42 оренди земельної ділянки площею 5,13 га з ОСОБА_1 , якій ця земельна ділянка належить на підставі державного акту на право власності на землю серії Р2 №775171.

Даний договір 16 липня 2013 року був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

24 січня 2020 року орендодавець ОСОБА_1 в односторонньому порядку звернулася з листом до Сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про припинення права оренди земельної ділянки.

20 березня 2020 року державним реєстратором Степаненком Д.І. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо припинення ПОСП Рояківка права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323184800:08:005:0022.

Вважає дії орендодавця та державного реєстратора незаконними та такими, що порушує його право орендаря, а запис про припинення права оренди земельної ділянки таким, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що сторонами визначено момент початку перебігу дії договору, а саме після його державної реєстрації. А відповідно строк припинення дії договору - 16 березня 2023 року.

Орендодавець та державний реєстратор не додержались вимог закону, внесли запис до державного реєстру про припинення права оренди земельної ділянки ПОСП Рояківка , а відповідно договір був розірваний в односторонньому порядку.

Позиція відповідачів.

Земельна ділянка площею 5,1270 га кадастровий номер 6323184800:08:005:0022 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Р2 №775171.

16 березня 2010 року між ПОСП Рояківка та ОСОБА_1 було укладено договір оренди на цю земельну ділянку строком на 10 років. Вказаний договір було зареєстровано 16 липня 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Кегичівського районного управління юстиції, номер запису про інше речове право 1669070.

Після спливу 10 років з дати укладення договору ОСОБА_1 продовження договірних відносин з ПОСП Рояківка не бажає, у зв`язку з чим заздалегідь ще 24 січня 2020 року попередила останнє про відсутність наміру продовжити його дію на новий строк, що дозволяло ПОСП Рояківка найкращим для себе чином спланувати свою господарську діяльність.

У подальшому у зв`язку із закінченням строку дії спірного договору, ОСОБА_1 , звернулась до Сектору державної реєстрації Кегичівської РДА з відповідною заявою про припинення запису про інше речове право.

За наслідком розгляду цієї заяви державним реєстратором Степаненком Д.І. прийнято рішення номер 51713412 від 16 березня 2020 року про припинення вищевказаного речового права у зв`язку із закінченням строку його дії.

Опрацювавши зміст позовної заяви встановлено, що її єдиною підставою є твердження позивача про те, що строк дії договору обчислюється з дати його державної реєстрації та оскільки державну реєстрацію договору від 16 березня 2010 року було здійснено лише 16 липня 2013 року (тобто через три роки після дати укладення договору) позивач вважає, що договір діє саме до 16 липня 2023 року.

Вказане твердження позивача є хибним та слідує з неправильного розуміння природи державної реєстрації в Україні.

Так, позивач не взяв до уваги, що в Україні у 2013 році, кардинально змінилася процедура державної реєстрації.

Так, якщо до 2013 року у Державному реєстрі земель реєструвався саме договір оренди, то після 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструється право оренди земельної ділянки.

Позивач не здійснював реєстрацію спірного договору до 2013 року у Державному реєстрі земель, а здійснював відповідну реєстрацію у ДРРП лише 16 липня 2013 року.

Таким чином можна зробити висновок, що Сектором прийнято правильне та обґрунтоване рішення із врахуванням норм чинного законодавства.

Після опрацювання тексту позовної заяви може скластися хибне враження, що ПОСП Рояківка використовували спірну земельну ділянку усього 7 років з 10, що не відповідає дійсності.

Так, згідно довідки з Держаного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів №384/20-40-52-12-35 від 19 червня 2020 року ПОСП Рояківка у період з 2010 по 2013 рік проводило нарахування ОСОБА_1 орендної плати за використання спірної земельної ділянки.

Більш того, вказана інформація підтверджується також і довідкою Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області №02-19/218 від 22 червня 2020 року, відповідно до якої спірна земельна ділянка у період з 2010 по 2013 роки знаходились у використанні ПОСП Рояківка .

Таким чином, можна зробити висновок, що ПОСП Рояківка фактично вичерпало свій 10 річний строк використання земельної ділянки, на який воно могло розраховувати при укладенні спірного договору та на даний час намагається ще на три роки незаконно позбавити ОСОБА_1 права вільно володіти та розпоряджатись своїм майном.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

05 червня 2020 року ПОСП Рояківка звернулося до суду з позовом.

Ухвалою суду від 09 червня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01 липня 2020 року.

Ухвалою суду від 01 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 липня 2020 року.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про місце дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, натомість надали заяви про розгляд справи у їх відсутність:

- представник позивача про підтримання позову;

- відповідачі про його невизнання.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

16 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ПОСП Рояківка укладено договір оренди землі №42 відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,13 га, у тому числі ріллі 5,13 га на підставі державного акту серія Р2 №775171 та має кадастровий номер 6323184800:08:005:0022, строком на десять років (а.с.9-11).

Відповідно до акту передачі-прийому земельної ділянки згідно з договором ОСОБА_1 , а ПОСП Рояківка в особі директора Івера С.І. прийняв земельну ділянку 16 березня 2010 року (а.с.12-14).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права договір оренди землі №42 виданий 16 березня 2010 року зареєстрований 16 липня 2013 року (копія, а.с.8).

24 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до директора ПОСП Рояківка з листом в якому повідомляє, що строк дії договору оренди землі №42 укладеного на 10 років та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав 16 липня 2013 року, відповідно до п. 38 закінчується 16 березня 2020 року та у зв`язку з тим, що вона не бажає продовжувати договірні відносини та буде обробляти земельну ділянку самостійно, просить після закінчення строку, а саме 17 березня 2020 року повернути їй земельну ділянку (а.с.15).

03 лютого 2020 року ПОСП Рояківка направила відповідь на лист ОСОБА_1 в якому зазначає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації(а.с.16).

24 січня 2020 року орендодавець ОСОБА_1 в односторонньому порядку звернулася з листом до Сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації про припинення права оренди земельної ділянки.

20 березня 2020 року державним реєстратором Степаненком Д.І. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо припинення ПОСП Рояківка права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323184800:08:005:0022 (копія, а.с.4).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У частині першій статті 251 ЦК України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (частина третя статті 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.

Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються відповідними нормами, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 ЗК України).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.45 договору оренди визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, законодавство чітко передбачало вимогу про здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, такий договір набирає чинності саме з моменту його реєстрації.

А тому, десятирічний строк дії укладеного договору оренди земельної ділянки слід обчислювати саме з моменту його державної реєстрації, тобто з 16 липня 2013 року. Враховуючи, що договір укладено строком на десять років, він припинить свою дію 16 липня 2023 року.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі №872цс17.

У своїй постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 Верховний суд України зробив правовий висновок, який зводиться до того, що строк дії договору земельної ділянки починається після набрання таким договором чинності, а не з моменту його укладання.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

Сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

За змістом статей 18 та 20 Закону України Про оренду землі , які підлягають застосуванню до договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами ст. 792 ЦК України, укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації. Набрання договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладанні цього договору.

З вказаним висновком стосовно початку строку дії договору земельної ділянки погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 532/384/16-ц від 15 серпня 2018 року.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі регулює питання припинення договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частиною другою статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У справі, що переглядається, відповідач не довів існування об`єктивних обставин, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки, зокрема: чи мав орендодавець можливість контролювати дії орендаря з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки відбулася у день підписання договору оренди, а державна реєстрація лише через три роки, та чи мав орендодавець підстави розраховувати, що строк дії договору оренди закінчиться саме у 2020 році.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що строк дії договору оренди земельної ділянки почався з моменту його державної реєстрації, а не з дати його укладання, оскільки при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку, а саме з моменту його державної реєстрації, також суд бере до уваги той факт, що протягом тривалого періоду землевласник не заявляв ніяких претензій стосовно дати реєстрації договору.

Таким чином, на момент пред`явлення позову строк дії договору оренди земельної ділянки не припинив свою дію, а тому позовні вимоги ПОСП Рояківка підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів солідарно.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Рояківка до ОСОБА_1 та Сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати запис про припинення речового права від 16 березня 2020 року №51713412, а саме щодо припинення ПОСП Рояківка Кегичівського району Харківської області права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323184800:08:005:0022, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Рояківка витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Стягнути з Сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області на користь приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Рояківка витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Рояківка , місце знаходження: 61420, Харківська область, Кегичівський район, с. Рояківка, код ЄДРПОУ 31440805,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Рояківка Кегичівського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

відповідач: Сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, місце знаходження: 64003, Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина, 50, ЄДРПОУ 41166410.

Суддя Н.М. Куст