Рішення

від 27.07.2020 по справі 904/7638/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2020 р. Справа № 904/7638/17

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Ключки Н.М., розглянувши матеріали

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек", м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", с. Мокіївці, Шепетівський район, Хмельницька область

до товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", с. Митинці, Красилівський район, Хмельницька область

до приватного підприємства „Агрофірма „Гізівщина", Житомирська область, Любарський район, с. Гізінщина

про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", приватного підприємства „Агрофірма „Гізівщина" 44662699,80 грн., з яких: 6088666,63 грн. - сума основної заборгованості; 38574033,17 грн. - сума річних

Представники сторін:

Позивача: Перепелиця О.С. - згідно ордера від 30.01.2019р. (в режимі відеоконференції)

відповідача - 1: Савчук Ю.М. - згідно ордера від 23.05.2019р.

відповідача - 2: Савчук Ю.М. - згідно ордера від 24.06.2019р.

відповідача - 3: Савчук Ю.М. - згідно ордера від 16.09.2019р.

Рішення ухвалюється 27.07.2020р., оскільки в судовому засіданні 22.07.2020р. поставлялася ухвала про оголошення перерви, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Процесуальні дії по справі.

20.05.2019р. до господарського суду Хмельницької області надійшла справа №904/7638/17 за територіальною підсудністю з Центрального апеляційного господарського суду, провадження у якій порушено господарським судом Дніпропетровської області згідно ухвали від 03.08.2017р.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019р. дану справу передано на розгляд судді Танасюк О.Є.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.05.2019р. справу №904/7638/17 прийнято до провадження та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

24.06.2019р. судом постановлено ухвалу про залишення без задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" від 08.08.2018р. та від 23.05.2019р. про закриття провадження у справі №904/7638/17. Також даною ухвалою відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р. у справі №904/7638/17.

Ухвалою суду від 15.08.2020р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача - приватне підприємство „Агрофірма „Гізівщина" та прийнято до розгляду заяви позивача від 07.03.2019р. №0703/19-1 та від 09.08.2019р. №0908/19-2 про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.08.2019р. за клопотанням приватного підприємства „Агрофірма „Гізівщина" (співвідповідача) розгляд справи №904/7638/17 розпочато спочатку за правилами загального позовного провадження.

26.09.2019р. судом постановлено ухвалу, якою провадження у справі №904/7638/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №924/606/19.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2020р. поновлено провадження у справі №904/7638/17, призначено підготовче засідання на 30.03.2020р., продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 30.03.2020р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №924/174/20 та №924/197/20.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020р. ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.03.2020р. скасовано, справу №904/7638/17 передано господарському суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.06.2020р. призначено розгляд справи №904/7638/17 в підготовчому засіданні на 14:30 год. 01.07.2020 року.

Ухвалою суду від 01.07.2020р. залишено без задоволення клопотання ТОВ "Агротек" від 20.06.2020 року вих №1906/20-1К про залучення ТОВ "Серединецьке Агро" до участі у справі в якості третьої особи та витребування доказів.

01.07.2020р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10:00 год. 22.07.2020р.

В судовому засіданні 22.07.2020р. судом постановлено ухвалу про оголошення перерви на 14:00 год. 27.07.2020р., яка занесена до протоколу судового засідання.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить стягнути солідарно з відповідачів 44662699,80 грн., з яких: 6088666,63 грн. - сума основної заборгованості; 38574033,17 грн. - сума річних.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Агротек" посилається на неналежне виконання умов договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015 року відповідачем-1 (як лізингоодержувачем), договору поруки №1П/10АФ-15 від 11.03.2015 року відповідачем-2 (як поручителем) та договору поруки №2П/10АФ-15 від 30.03.2018 року відповідачем-3 (як поручителем).

Відповідачі під час підготовчого провадження правом на подання відзивів не скористалися.

ТОВ "СК Бужок" у клопотанні про зупинення провадження у справі від 24.06.2019р. та письмовій позиції у справі від 30.06.2020р. вважає, що договір поруки №1П/10АФ-15 від 11.03.2015р., який укладений між ТОВ "Агротек", ТОВ "СК Бужок" та ТОВ "Серединецьке" припинив свою дію, у зв`язку з чим просить в позові відмовити.

ПП „Агрофірма „Гізівщина" у клопотанні про зупинення провадження у справі від 16.09.2019р. та письмовій позиції у справі від 30.06.2020р. вважає, що договір поруки №2П/10АФ-15 від 30.03.2015р., укладений між ТОВ "Агротек", ПП „Агрофірма „Гізівщина" та ТОВ "Серединецьке" припинив свою дію. Тому в позові просить відмовити.

Представник відповідачів у промові від 22.07.2020р. просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог до ТОВ „СК Бужок" та ПП „Агрофірма „Гізівщина", посилаючись на те, що за договорами поруки №1П/10АФ-15 від 11.03.2015р. та №2П/10АФ-15 від 30.03.2018р. порука є припиненою в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України (у відповідній редакції). Також просить відмовити у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Серединецьке" в частині стягнення 38574033,17 грн. 365% річних у зв`язку з тим, що дана сума є необґрунтованою.

У заяві від 22.07.2020р. ТОВ "Серединецьке" просить скасувати заходи забезпечення позову у справі №904/7638/17, вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

11.03.2015р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №10АФ-15 (основний договір), відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець зобов`язується передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу (майно), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно та сплачувати лізингові платежі на умовах договору. Ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна наведені в додатку №1 „Специфікація", а саме: трактор John Deere 8335R за ціною 250000,00 доларів США.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість майна становить гривневий еквівалент 250000,00 доларів США, що розраховується за курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/), сформованим на 16:00 за Київським часом (міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладення цього договору (міжбанківський курс договору), та на дату укладання цього договору становить 5425000,00 грн. (вартість майна).

Згідно з п. 3.1. договору продовж 45 календарних днів з моменту сплати лізингоодержувачем лізингодавцю авансового платежу, а також комісії, зазначеної в п. 4.3. договору та після виконання лізингоодержувачем вимог щодо страхування майна лізингодавець зобов`язаний передати лізингоодержувачу майно в лізинг.

За п. 3.2. договору майно вважається переданим лізингоодержувачу з дати підписання акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 4.1. договору всі платежі за договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього договору та додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору (графік) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі.

Згідно з п. п. 4.2., 4.3. договору лізингоодержувач сплачує авансовий платіж в розмірі 15% від вартості майна, що складає 37500,00 доларів США та одноразову комісію, яка є першим лізинговим платежем в розмірі 1250,00 доларів США, які підлягають сплаті до 18.03.2015р.

Сума чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в доларах США), зазначеної в Графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в Графіку (надалі - Міжбанківський курс Графіку). Такий порядок застосовується до усіх лізингових платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті згідно з договором. Розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в Графіку. При зміні Міжбанківського курсу фактичної оплати, Міжбанківського курсу Графіку, Міжбанківського курсу Акту приймання-передачі по відношенню до Міжбанківського курсу договору, пропорційно автоматично змінється і ціна договору в гривні, і в даному випадку, не має потреби в підписанні додаткової угоди про зміну ціни договору в гривні (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що лізингові платежі складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс акту приймання-передачі; платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, який не може бути меншою за 1 гривню, та розраховується в гривнях як різниця між сумою лізингового платежу та сумою, яка відшкодовує частину вартості майна.

При зміні курсу валют на дату зарахування грошових коштів згідно з п. 4.7. договору по відношенню Міжбанківського курсу фактичної оплати та/або Міжбанківського курсу Графіку, пропорційно автоматично змінюється і ціна договору, і в даному випадку немає потреби у підписанні додаткової угоди про зміну ціни договору (п. 4.8. договору).

У п. 5.3.1 договору лізингу зазначено, що лізингодавець має право відмовитися від договору та вимагати повернення майна від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів. Вилучення майна у лізингоодержувача не звільняє останнього від обов`язку сплати всіх несплачених до дати вилучення майна лізингових платежів, передбачених договором, в тому числі несплаченої суми штрафних санкцій.

Право власності на майно переходить до лізингоодержувача за умови сплати ним всіх лізингових платежів в розмірах та у терміни, передбачені графіком, в тому числі сплати лізингодавцю всієї суми вартості майна, що у гривневому еквіваленті не менше вартості майна, зазначеного у акті приймання-передачі майна, сплати штрафних санкцій відповідно до умов договору. На підтвердження переходу права власності до лізингоодержувача сторони підписують договір купівлі-продажу (викупу) майна (п. 6.1 договору лізингу).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 70% річних від суми простроченого лізингового платежу (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За порушення лізингоодержувачем зобов`язань щодо страхування майна, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 5 % ціни договору (п. 7.3 договору).

У випадку, якщо впродовж 7 календарних днів з моменту вилучення у лізингоодержувача майна (повністю або частково) на підставі п. 5.3.1. договору лізингодавець не отримає від лізингоодержувача підписані ним податкові та видаткові накладні на вилучене майно, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 20 % ціни договору, зазначеній в п. 10.1 договору (п. 7.4. договору).

Згідно з п. 9.2. договору у випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату лізингового платежу у строки, вказані в Графіку, то при зверненні лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених лізингових платежів лізингодавець має право використовувати міжбанківський курс на дату, що передує даті складання ним позовної заяви.

Пунктом 10.1. основного договору визначено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 314117,45 доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 6816348, 67 грн., у тому числі ПДВ 904166,67 грн.

Відповідно до п. 10.2. ціна договору складається з гривневих еквівалентів: вартості майна, платежів як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно та одноразової комісії, визначених у доларах США. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 62867,45 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 1364223,67 гривень. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 4.6.2. договору. Одноразова комісія, передбачена п. 4.3 Договору, становить гривневий еквівалент 1250,00 доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 27125,00 гривень.

Пунктом 11.1. передбачено строк дії даного договору - з 11 березня 2015р. до 20 грудня 2017p., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору.

У п. 12.5. договору визначено, що усі повідомлення за договором будуть вважатися зроблені належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені особисто або кур`єрською службою (кур`єром) за зазначеними адресами сторін.

Невід`ємними частинами договору є специфікація, графік та акт приймання-передачі майна (п. 12.1. договору).

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

У додатку №1 до договору лізингу "Специфікація майна" сторони погодили найменування майна - трактор John Deere 8335R, вартість з урахуванням ПДВ - 250000,00 доларів США.

Додатком №2 до договору лізингу "Графік внесення лізингових платежів" визначено строки лізингових платежів - 20 число кожного місяця (перший - 20.04.2015р., останній - 20.12.2017р.) та розмір лізингових платежів. Загальна сума, лізингових платежів становить 275367,45 доларів США, з яких: 212500,00 доларів США - сума, яка компенсує вартість предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 62867,45 доларів США - платіж як винагорода (комісія) лизингодавцю за отримане у лізинг майно.

11.03.2015р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) та ТОВ "СК Бужок" (поручитель) укладено договір поруки №1П/10АФ-15, предметом якого відповідно до п. 1.1. є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015p., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. (далі - основний договір).

У п. 1.2. договору поруки сторони встановлюють, що зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором, не потребують.

Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін. Сторони договору визначають, що це зобов`язання підписано сторонами у відповідності до чинного законодавства України та відповідає положенням ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України (п. 1.3. договору).

Положеннями п. 2.1. договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним доктором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання. Лізингоодержувач не пізніше ніж за три банківських дня до моменту настання строку виконання зобов`язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов`язань за основним договором.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості пo основному договору і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу лізингодавця, то лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1. договору поручитель зобов`язаний протягом одного дня від дати отримання письмової вимоги лізингодавця про прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання або листа лізингодавця про неможливість виконати зобов`язання за основним договором, виконати відповідне зобов`язання, шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості лізингоодежувача за основним договором на рахунок лізингодавця.

У разі невиконання лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання поручитель зобов`язаний відповідати перед лізингодавцем як солідарний боржник всім своїм майном на яке згідно з чинним законодавством України, може бути зернено стягнення (п. п. 3.1.2. п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі порушення поручителем вимог п. 3.1.1. договору він несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді стлати 36% річних від суми невиконаного забезпеченого порукою зобов`язання.

Відповідно до п. 6.1. договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

В п. 6.2. встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов`язання. Також порука припиняється, якщо Лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до Основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

За умовами п. 6.9 договору поруки сторони погодили обов`язковість скріплення договору та всіх пов`язаних з ним документів відповідними печатками сторін.

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Згідно з актом приймання-передачі від 01.04.2015 р. (додаток №3 до договору лізингу) лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав майно (предмет лізингу): трактор John Deere 8335R, серійний № 1RW8335RTEP084938, 2014 р.в., вартість з урахуванням ПДВ - 250000,00 доларів США, що становить 5881631,96 грн. (міжбанківський курс акту приймання-передачі: 1 долар США = 23,52 грн.).

02.04.2015р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду до акту приймання-передачі до договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р., в якій уточнено вартість майна, переданого в лізинг в гривнях, а саме - 5881631,96 грн.

13.07.2016р. ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) уклали додаткову угоду №2 (далі - додаткова угода №2) до договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р., в якій дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу, виклавши п. 10.2.1., 10.1. та Графік внесення лізингових платежів (Додаток № 2) у новій редакції. Зокрема, п. 10.2.1. викладено в редакції: "Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 83931,15 доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становить 1821305,96 гривень. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 3.5.2. договору"; п. 10.1 викладено в редакції: "Ціна Договору становить гривневий еквівалент 335181,15 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 7273430,96 гривень (надалі - ціна договору)".

Також викладено в новій редакції додаток №2 (графік внесення лізингових платежів) до договору лізингу, зокрема, винагорода (комісія) визначена в розмірі 83931,15 доларів США, загальна сума лізингових платежів становить 296431,15 грн.

Крім того, згідно з п. 2 додаткової угоди №2 сторони погодили сплату простроченої заборгованість по сплаті чергових лізингових платежів згідно Графіку внесення лізингових платежів за жовтень 2015 - червень 2016 року в розмірі 96772,15 Доларів США у наступному порядку:

1) за жовтень 2015р. - 15486,55 дол. США - в наступні строки:

- 2986,55 дол. США - в строк до 20.08.2016р.;

- 12500,00 дол. США - в строк до 20.02.2017р.;

2) за листопад - грудень 2015р. - 42797,85 дол. США в наступні строки:

- 5297,95 дол. США - в строк до 20.08.2016р.;

- 37500,00 дол. США - в строк до 20.08.2017р.;

3) за січень 2016р. - 2346,23 дол. США - в строк до 20.08.2016р.;

4) за лютий 2016р. - 27078,42 дол. США - в наступні строки:

- 2078,42 дол. США - в строк до 20.08.2016р.;

- 25000,00 дол. США - в строк до 20.11.2017р.;

5) за березень - червень 2016р. - 9063,00 дол. США - в строк до 20.08.2016р.

У випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань з оплати простроченої заборгованості у строки, визначені п. 2 цієї додаткової угоди, п. 2 додаткової угоди втрачає свою чинність (відповідно до письмового повідомлення лізингодавця), а сторони керуються Графіком внесення лізингових платежів (додаток №2).

Сторони також дійшли згоди внести зміни в п. 7.2 договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015 року, виклавши його у такій редакції: "У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365% річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України)" (п. 4 додаткової угоди №2).

У п. 5 додаткової угоди №2 зазначено, що враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015 року до 20.12.2017р. включно.

Відповідно до п. 6 додаткова угода №2 вступає в силу з моменту її підписання сторонами, є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р., і діє до закінчення його строку дії.

Додаткова угода №2 підписана та скріплена печатками ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач).

У листі від 07.03.2017р. за №0703/17-5юр позивач (лізингоодержувач) посилаючись на невиконання відповідачем (лізингоодержувачем) зобов`язань з оплати простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у строки, визначені п. 2 додаткової угоди, повідомив про втрату чинності п. 2 додаткової угоди, яким сторони узгодили строки погашення лізингоодержувачем простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів, тому сторони керуються Графік внесення лізингових платежів (додаток №2) без врахування п. 2 додаткової угоди. У повідомленні позивач просив впродовж 3-х календарних днів з моменту отримання даного повідомлення сплатити суму заборгованості за договором у розмірі 15221198,79 грн.

У листі від 26.05.2017р. ТОВ "Серединецьке" просив ТОВ "Агротек" змінити призначення платежу у платіжних дорученнях: №2493 від 26.05.2017р., №2491 від 26.05.2017р., №2490 від 26.05.2017р., №2495 від 26.05.2017р.

В матеріалах справи наявні довідки АБ „Південний" від 23.06.2017р. за №168-33749БТ та ПАТ „Сбербанк" від 26.06.2017р. за №413/5/53-16 щодо надходження грошових коштів на рахунок ТОВ "Агротек" від ТОВ "Серединецьке" за договором фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. за період з 01.03.2015р по 21.06.2017р.

Враховуючи, що лізингоодержувач неналежним чином виконував свої грошові зобов`язання за договором фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015, ТОВ "Агротек" звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ТОВ "Серединецьке" та ТОВ „Торговий дім „Армада ЛТД" (поручитель" 18119138,66 грн., з яких: 4085684,69 грн. -заборгованість, 14033453,97 грн. - річні.

В подальшому, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. провадження у справі в частині вимог до ТОВ „Торговий дім „Армада ЛТД" було закрито у зв`язку з відмовою від позову до ТОВ „Торговий дім „Армада ЛТД".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р. у справі №904/7638/17 було задоволено клопотання ТОВ „Агротек" про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (30440, Хмельницька область, Шепетівський район, село Мокіївці, ідентифікаційний код юридичної особи 32678262), у межах позовних вимог в розмірі 18119138,65 грн., які знаходяться на всіх рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, але не обмежуючись:

- номер рахунку НОМЕР_1 в АБ Південний м. Одеса, МФО 328209;

- номер рахунку НОМЕР_2 в ПАТ АБ Укргазбанк м. Київ, МФО 320478;

- номер рахунку НОМЕР_3 в ПУАТ Фідобанк м. Київ, МФО 300175;

- номер рахунку НОМЕР_4 в АКБ ОТП Банк м. Київ, МФО 300528;

- номер рахунку НОМЕР_5 в АТ Брокбізнесбанк м. Київ, МФО 300249.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 26.09.2017р. було закінчено виконавче провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р. у справі №904/7638/17 у зв`язку з виконання судового рішення в повному обсязі. Як вбачається із даної постанови 30.08.2017р. та 05.09.2017р. згідно постанов про арешт коштів боржника, накладено арешт на кошти ТОВ "Серединецьке" в сумі 18119138,65 грн., що знаходяться на рахунках боржника, зазначених у рішенні суду та виявлених рахунках в ході виконання.

30.03.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець), приватним підприємством "Агрофірма Гізівщина" (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір поруки №2П/10АФ-15 (далі - договір поруки), предметом якого відповідно до п. 1.1. є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. (основний договір).

У п. 1.2 договору поруки сторони встановили, що зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовним і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором, не потребують.

Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін (п. 1.3 договору поруки).

Пунктами 2.1. договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором: лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором протягом 2 робочих днів з моменту прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання; лізингоодержувач не пізніше ніж за 3 банківських дня до моменту настання строку виконання зобов`язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов`язань за основним договором.

В п. 2.2. договору поруки сторони договору встановили, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по основному договору і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу лізингодавця, то лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства. Сторони договору встановлюють, що поручитель, після виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, у відповідності до ст. 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав лізингодавця як кредитора по виконаному ним зобов`язанню - основному договору (п. 2.3. договору поруки).

Згідно з п. 6.1. договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

У п. 6.2. договору сторони зазначили, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється, якщо лізингодавець протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Сторони договору встановлюють, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім) (п. 6.3 договору поруки).

За умовами п. 6.9 договору поруки сторони погодили обов`язковість скріплення договору та всіх пов`язаних з ним документів відповідними печатками сторін.

Договір поруки підписаний представниками сторін, скріплених відтисками їхніх печаток.

30.03.2018р. ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) уклали додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. (далі - додаткова угода №3), в п. 1 якої визначено, що станом на 30.03.2018р. зобов`язання (в тому числі прострочене) лізингоодержувача перед лізингодавцем в еквіваленті до долара США становить 232030,69, в тому числі сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 212143,40 доларів США, платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю без ПДВ - 19887,29 доларів США.

Згідно з п. 2 додаткової угоди №3 сторони дійшли згоди внести зміни та викласти в новій редакції п. 10.2.1. договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р.: "Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 90730,47 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 1968851,20 грн. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 3.5.2. договору".

Також викладено в новій редакції п. 10.1. договору: "Ціна договору становить гривневий еквівалент 341980,47 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 7420976,20 грн. (надалі - Ціна Договору)". У т.ч. ПДВ 904166,67 грн.

Крім того, в новій редакції викладено Графік внесення лізингових платежів (Додаток №2) (останній платіж - 20.06.2019 р.).

У п. 3 додаткової угоди №3 сторони погодили порядок сплати простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів (включаючи штрафні санкції за договором) згідно Графіку внесення лізингових платежів за період жовтень 2015 - грудень 2017 року в розмірі 257427,44 Доларів США, що складається з: суми, яка компенсує частину вартості предмету лізингу - 212143,40 доларів США; платежу як винагороди (комісія) за отримане у лізинг майно - 13087,97 доларів США; штрафних санкцій - 32 196,07 доларів США, лізингоодержувач зобов`язується сплатити у наступному порядку:

1) 105443,39 Доларів США - в строк до 20.02.2019 р.;

2) 52721,69 Доларів США - в строк до 20.04.2019 р. ;

3) 26360,85 Доларів США - в строк до 20.05.2019 р.;

4) 72901,51 Доларів США - в строк до 20.06.2019 р.

Згідно п. 4 додаткової угоди №3 у випадку будь-якого порушення лізингоодержувачем зобов`язань з оплати заборгованості у строки, визначені п. 3 цієї додаткової угоди, п. 3 додаткової угоди втрачає свою чинність (відповідно до письмового повідомлення лізингодавця), а сторони керуються Графіком внесення лізингових платежів (додаток №2).

Також, враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу № 10АФ-15 від 11.03.2015р. до 20.06.2019р. включно (п. 5 додаткової угоди №3).

Як слідує з матеріалів справи, позивач посилаючись на невиконання відповідачем-1 зобов`язань щодо оплати простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у строки, визначені п. 3 додаткової угоди, 21.02.2019р. направив відповідачу лист №2102/19-2019/1юр, в якому повідомив про втрату чинності п. 3 додаткової угоди №3.

У повідомленні позивач просив не пізніше 3-х днів з моменту отримання вимоги сплатити грошові кошти в сумі 6224353,63 грн.

Згідно висновку експерта від 05.11.2018р. за результатами проведення судово-економічної експертизи №4547/4548-17 у господарській справі №904/7638/17, призначеної ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017р. зазначено, що наявний у матеріалах справи №904/7638/17 розрахунок заборгованості ТОВ „Серединецьке" (в тому числі, але не виключно по сплаті процентів річних, суми основного боргу) перед ТОВ „Агротек" умовам укладеного між вказаними сторонами договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. та додаткової угоди №2 від 13.07.2016р. розрахунково підтверджується частково на загальну суму 12480107,99 грн., зокрема, сума заборгованості по лізингових платежах за період з 20.04.2015р. по 20.07.2017р. документально підтверджується на загальну суму 158267,86 дол. США, що з урахуванням Міжбанківського курсу на 24.07.2017р., а саме на дату, що передує даті складання позовної заяви, становить 4085684,69 грн.; сума заборгованості по процентам річних (п. 7.2.) розрахунково підтверджується на загальну суму 8394423,30 грн.

В судовому засіданні представники сторін зазначили, що висновок експертизи втратив свою актуальність з огляду на уточнення (збільшення) позовних вимог.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, 11.03.2015р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №10АФ-15 (основний договір), відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець зобов`язується передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу (майно), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно та сплачувати лізингові платежі на умовах договору.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість майна становить гривневий еквівалент 250000,00 доларів США, що розраховується за курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/), сформованим на 16:00 за Київським часом (міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладення цього договору (міжбанківський курс договору), та на дату укладання цього договору становить 5425000,00 грн. (вартість майна).

Відповідно до умов договору фінансового лізингу та згідно з актом приймання-передачі від 01.04.2015 р. (додаток №3 до договору лізингу) позивач передав, а відповідач-1 отримав майно (предмет лізингу): трактор John Deere 8335R, серійний № 1RW8335RTEP084938, 2014 р.в., вартістю 250000,00 доларів США, що становить 5881631,96 грн. (міжбанківський курс акту приймання-передачі: 1 долар США = 23,52 грн.).

Пунктом 10.1. основного договору визначено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 314117,45 доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 6816348, 67 грн. Відповідно до п. 10.2. договору визначено, що платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 62867,45 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 1364223,67 грн.

Щодо стягнення заборгованості з лізингоодержувача (ТОВ „Серединецьке").

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У додатку №2 до договору фінансового лізингу сторонами погоджено "Графік внесення лізингових платежів", в якому визначено строки лізингових платежів - 20 число кожного місяця (перший - 20.04.2015р., останній - 20.12.2017р.) та розмір лізингових платежів. Загальна сума, лізингових платежів становить 275367,45 доларів США, з яких: 212500,00 доларів США - сума, яка компенсує вартість предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 62867,45 доларів США - платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно.

До договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. вносилися зміни та доповнення додатковими угодами №2 від 13.07.2016р. та №3 від 30.03.2018р., зокрема, у новій редакції викладено Графік внесення лізингових платежів у зв`язку із збільшенням розміру лізингових платежів.

Як слідує з матеріалів справи ТОВ „Серединецьке" за період користування майном, переданим у лізинг сплатило 70994,12 дол. США, що в еквіваленті становить 1830521,19 грн. Остання сплата була здійснена 26.05.2017р.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 9.2. договору у випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату лізингового платежу у строки, вказані в Графіку, то при зверненні лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених лізингових платежів лізингодавець має право використовувати міжбанківський курс на дату, що передує даті складання ним позовної заяви.

Із п. 2.1. договору слідує, що гривневий еквівалент вартості майна розраховується за курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/), сформованим на 16:00 за Київським часом (міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладення цього договору (міжбанківський курс договору).

Враховуючи, що лізингоодержувач (ТОВ „Серединецьке") не здійснював оплату лізингових платежів у строки, вказані в Графіку, позивач первинно у позові просив стягнути заборгованість по лізингових платежах в розмірі 4085684,69 грн. При розрахунку заборгованості позивачем був використаний курс продажу долара США, встановлений у міжбанківській інформаційній системі „УкрДілінг", сформований на 16:00 год. за Київським часом на дату, що передує даті складання позовної заяви, а саме станом на 24.07.2017р., тобто 25,815 грн. за 1 долар США (158267,86 дол. США х 25,815 грн.).

В уточненні позовних вимог позивачем заявлено до стягнення заборгованість по лізингових платежах в розмірі 6088666,63 грн. При розрахунку даної суми застосовано курс продажу долара США встановлений у міжбанківській інформаційній системі „УкрДілінг" станом на 06.03.2019р., тобто 26,475 грн. за 1 дол. США. В уточненні позовних вимог позивачем зазначено, що даний курс передує даті складання позовної заяви. Однак, враховуючи, що позовна заява складена 25.07.2017р., до частини позовних вимог, які заявлені первинно, не може бути застосовано курс долара США станом на 06.03.2019р.

Як слідує із розрахунку, який міститься у позовній заяві та в уточненні позовних вимог станом на момент складання позовної заяви (25.04.2017р.) заборгованість позивача по оплаті лізингових платежів за період з 20.04.2015р. по 20.07.2017р. становила 158267,87 дол. США. Таким чином, за відповідний період до стягнення з відповідача-1 на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 4085685,06 грн. (158267,87 дол. США х 25,815 грн. (курс станом на 24.07.2017р.) = 4085685,06 грн.).

В уточненні позовних вимог позивачем також здійснено розрахунок заборгованості по лізингових платежах, які підлягали сплаті за період з 20.08.2017р. по 20.09.2019р. За вказаний період заборгованості по лізингових платежах склала 71710,46 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 06.03.2019р. (дата, що передує даті складання заяви про уточнення позовних вимог від 07.03.2019р.) становить 1898534,43 грн. (71710,46 дол. США х 26,475 грн. = 1898534,43 грн.).

Таким чином, з урахуванням курсу долара США станом на 24.04.2017р. та 06.03.2019р., до стягнення з відповідача-1 підлягає заборгованість в розмірі 5984219,49 грн. (4085685,06 + 1898534,43).

Враховуючи зазначене, у стягненні 104447,14 грн. (6088666,63 - 5984219,49) суд відмовляє.

Щодо стягнення заборгованості з поручителів (ТОВ "СК Бужок" та ПП „Агрофірма „Гізівщина").

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст. 554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи 11.03.2015р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) та ТОВ "СК Бужок" (поручитель) укладено договір поруки №1П/10АФ-15, предметом якого відповідно до п. 1.1. є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015p., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. (далі - основний договір).

Також 30.03.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець), приватним підприємством "Агрофірма Гізівщина" (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір поруки №2П/10АФ-15 (далі - договір поруки), предметом якого відповідно до п. 1.1. є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. (основний договір).

Відповідачі заперечуючи проти позову стверджують, що за договорами поруки №1П/10АФ-15 від 11.03.2015р. та №2П/10АФ-15 від 30.03.2018р. порука є припиненою в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України (у відповідній редакції).

За змістом статті 559 ЦК України зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договорів поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо Інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої статті 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

Приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

Пунктом 1.3 договору поруки визначено що для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.

Пунктом 6.3. Договорів поруки №1П/10АФ-15 від 11 березня 2015 року та №2П/10АФ-15 від 30 березня 2018 року передбачено, що сторони договору встановлюють, що у тому разі, якщо без згоди Поручителя до Основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

Однак, при вирішенні даного спору судом враховується правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 26.05.2020р. у справі №910/13109/18, згідно якого: „Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі".

За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 12.4. договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11 березня 2015 року передбачено, що всі зміни і доповнення до цього договору оформляються додатковою угодою, що підписуються сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 6.1. договорів поруки №1П/10АФ-15 від 11.03.2015 року та №2П/10АФ-15 від 30.03.2018 року передбачено, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.

13.07.2016р. між ТОВ „Агротек" та ТОВ „Серединецьке" укладено та підписано додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015 року, якою внесені зміни до Основного договору, а саме: змінено графік внесення платежів, змінено вартість майна, ціну договору, визначено графік погашення для прострочених платежів, збільшено відповідальність до 365% річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів.

Пунктом 1 додаткової угоди №2 пункт 10.1 Основного договору викладається в новій редакції, де ціна договору становить гривневий еквівалент 335181,15 доларів США. Також викладено в новій редакції підпункт 10.2.1. Основного договору, де платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане майно становлять гривневий еквівалент 83931,15 доларів США.

В порівнянні з першою редакцією Основного договору ціна договору збільшена на 21063,70 доларів США, а платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю збільшена на 21063,70 доларів США.

Пунктом 4 додаткової угоди №2 пункт 7.2. Основного договору викладено в новій редакції, де відповідальність з 70% річних змінилася на 365% річних.

30.03.2018р.між ТОВ „Агротек" та ТОВ „Серединецьке" укладено та підписано додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р., якою внесені зміни до Основного договору, а саме: змінено графік внесення платежів, змінено вартість майна, ціну договору, визначено графік погашення для прострочених платежів.

Пунктом 2 додаткової угоди №3 пункт 10.1. Основного договору викладено в новій редакції, де ціна договору становить гривневий еквівалент 341980,47 доларів США. Також викладено в новій редакції підпункт 10.2.1. Основного договору, згідно якого платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане майно становлять гривневий еквівалент 90730,47 доларів США.

В порівнянні з першою редакцією Основного договору ціна договору збільшена на 27863,02 доларів США, а платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю збільшена на 27863,02 доларів США.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ТОВ „СК Бужок" про укладення додаткової угоди №2 від 13.07.2016р., а також докази повідомлення ТОВ „СК Бужок" та ПП „Агрофірма „Гізівщина" про укладення додаткової угоди №3 від 30.03.2018р., якими змінено ціну Основного договору та розмір відповідальності за його невиконання.

Враховуючи, що позивачем на надано будь-яких доказів на підтвердження того, що поручителі надали письмову згоду на збільшення ціни договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015р. і відповідальності за даним договором, та відповідно не були повідомлені про збільшення обсягу відповідальності ТОВ „СК Бужок" та ПП „Агрофірма „Гізівщина", в даному випадку фактично має місце збільшення кредитного ліміту за зобов`язаннями боржника (ТОВ „Серединецьке") без погодження з поручителями (ТОВ „СК Бужок" та ПП „Агрофірма „Гізівщина"). З огляду на зазначене, порука за договорами поруки №1П/10АФ-15 від 11.03.2015р. та №2П/10АФ-15 від 30.03.2018р. є припиненою в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України (у редакції на момент укладення договорів поруки).

Аналогічного висновку щодо застосування положень частини першої статті 559 ЦК України (у відповідній редакції) дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2018 року у справі №569/8360/16-ц та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. у справі №910/13109/18.

Таким чином, у позові до поручителів (ТОВ „СК Бужок" та ПП „Агрофірма „Гізівщина") суд відмовляє в повному обсязі.

При цьому, необґрунтованим та безпідставним є твердження позивача про те, що припинення поруки не є предметом даного спору, оскільки скасовуючи ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.03.2020р. про зупинення провадження у справі №904/7638/17 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №924/174/20 та №924/197/20, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 26.05.2020р. зазначив, що місцевий господарський суд під час розгляд справи №904/7638/17 може самостійно встановити обставини, наявність яких є підставою для припинення порук за договором №1П/10АФ-15 від 11.03.2015р. та договором №2П/10АФ-15 від 30.03.2018р.

Щодо стягнення з лізингоодержувача (ТОВ „Серединецьке") 365% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 70% річних від суми простроченого лізингового платежу (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

У додатковій угоді №2 від 13.07.2016р. лізингодавець та лізингоодержувач дійшли згоди внести зміни в п. 7.2 договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015 року, виклавши його у такій редакції: "У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365% річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України)" (п. 4 додаткової угоди №2).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.08.2019р. прийнято до розгляду заяви позивача (товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек") від 07.03.2019р. №0703/19-1 та від 09.08.2019р. №0908/19-2 про уточнення позовних вимог, в яких зокрема було заявлено до стягнення річні в розмірі 38574033,17 грн.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Під час подання до господарського суду Хмельницької області заяви про уточнення позовних вимог від 09.08.2019р. №0908/19-2 позивачем не було надано розрахунок розміру річних. У тексті заяви від 09.08.2019р. позивач зазначав, що розрахунок розміру річних є додатком №1 до заяви про уточнення позовних вимог. Однак у переліку додатків до вказаної заяви відсутній розрахунок розміру річних.

Під час подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви про уточнення позовних вимог від 07.03.2019р. №0703/19-1 позивачем був наданий розрахунок розміру річних. Однак вказаний розрахунок не підписаний уповноваженою особою ТОВ „Агротек", тому відповідно до положень ст. ст. 76-79 ГПК України не може бути належним, допустимим та достовірним доказом.

Як вбачається із постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2019р., якою справу №904/7638/17 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Хмельницької області, предметом спору зазначено стягнення 18119138,66 грн., а не 44662699,80 грн. Відповідно ухвалою суду Хмельницької області від 24.05.2019р. справу №904/7638/17 прийнято до провадження із предметом спору про стягнення 18119138,66 грн.

Згідно позовної заяви від 25.07.2017р. №2507/17-3юр із заявлених первинно до стягнення 18119138,66 грн. сума річних становила 14033453,97 грн. У переліку додатків до позовної заяви у п. 3 зазначено розрахунок розміру річних, однак в матеріалах позову такий розрахунок відсутній.

Відповідач заперечує проти стягнення річних в розмірі 38574033,17 грн. посилаючись на відсутність підстав для нарахування 365% річних (розпочинає діяти з 13.07.2016р.) за весь період заборгованості та наголошує, що суд не може визначити суму позовних вимог, яка підлягає стягненню з боржника (ТОВ „Серединецьке"), а лише перевіряє її правильний арифметичний розрахунок та нормативно-правове обґрунтування.

Згідно зі статтею 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №910/15765/18, від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в матеріалах справи відсутній підписаний уповноваженою особою ТОВ „Агротек" розрахунок розміру річних, позивачем не доведено обґрунтованість заявлених до стягнення річних в розмірі 38574033,17 грн. При цьому, за відсутності належних та допустимим доказів в розумінні ст. 76-77 ГПК України на підтвердження розміру заявлених до стягнення річних, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування розміру річних, визначати період нарахування та застосовувати розмір відсотків за відповідні періоди (з огляду на передбачену договором фінансового лізингу можливість нарахування 70% річних та з 13.07.2016р. - 365% річних від суми простроченого лізингового платежу).

Тому у стягненні 38574033,17 грн. річних суд відмовляє.

Отже, позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ТОВ „Серединецьке" 5984219,49 грн. - суми основної заборгованості.

В решті позовних вимог суд відмовляє.

Щодо заходів забезпечення позову вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У заяві від 22.07.2020р. ТОВ „Серединецьке" просить скасувати заходи забезпечення позову у даній справі, які вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р. без наведення мотивів для скасування.

Разом з тим, ч. ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно положень ч. ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи, що за результатами розгляду справи №904/7638/17 суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р. у справі №904/7638/17 необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог відповідно до положень 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 129, 145, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (30440, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, код ЄДРПОУ 32678262) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 32232765) 5984219,49 грн. (п`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят чотири двісті дев`ятнадцять гривень 49 коп.) заборгованості, 89763,29 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 29 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017р. у справі №904/7638/17.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України.

Повне рішення складено 04.08.2020р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 5 прим.:1 - до справи,

2 - позивачу, ТОВ "Агротек" - (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, будинок 1);

3 - відповідачу-1, ТОВ "Серединецьке" - ( 30440, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці);

4 - відповідачу-2 , ТОВ "СК Бужок" - (31062, Хмельницька область, Красилівський район, с. Митинці, вул. Центральна, будинок 83, корпус В).

5 - приватне підприємство „Агрофірма „Гізівщина" (13130, Житомирська область, Любарський район, с. Гізінщина, вул. Шкільна, буд. 1).

Всім рекомендованим з повідомленням про вручення.