Постанова

від 04.08.2020 по справі 910/11578/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р. Справа№ 910/11578/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горячун Тетяни Юріївни

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 (повний текст складено 02.06.2020)

за поданням Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Лакітрейд - громадянина ОСОБА_1

у справі №910/11578/19 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Горячун Тетяни Юріївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лакітрейд

про стягнення 87 000,00 грн,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі №910/11578/19, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019, позов Фізичної особи-підприємця Горячун Тетяни Юріївни задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лакітрейд на користь Фізичної особи-підприємця Горячун Тетяни Юріївни 87 000,00 грн заборгованості та 1 921,00 грн судового збору.

13.01.2020 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ №910/11578/19.

15.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 №910/11578/19 (ВП№60986234).

28.05.2020 приватний виконавець Авторгов А.М. на підставі статті 337 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду міста Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта керівника ТОВ Лакітрейд - громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання покладених на нього зобов`язань відповідно до наказу №910/11578/19, виданого Господарським судом міста Києва від 13.01.2020.

Подання обґрунтоване тим, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні, передбачених частиною 5 статті 19 Закону України Про виконавче провадження (не подано декларацію про доходи та майно боржника, рішення суду не виконано в повному обсязі), при цьому всі примусові заходи приватного виконавця щодо виконання судового рішення виявились безрезультатними.

Також приватним виконавцем були подані до суду додаткові пояснення від 01.06.2020 до подання, у яких він також наголосив на тому, що ОСОБА_1 також є засновником (учасником) та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лакітрейд (ідентифікаційний код 43249650), яке має аналогічну назву з боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лакітрейд (ідентифікаційний код 37534390), та через яке, на думку приватного виконавця, боржник здійснює господарську діяльність, ухиляючись від виконання судового рішення.

У поданні приватний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта керівника ТОВ Лакітрейд - громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання покладених на нього зобов`язань наказом Господарським судом міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/11578/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лакітрейд на користь Фізичної особи-підприємця Горячун Тетяни Юріївни 87 000,00 грн заборгованості та 1 921,00 грн судового збору.

Обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України є тією крайньою мірою, яка змусить останнього виконати зобов`язання по виконанню судового рішення, яке фактично не виконується, починаючи з моменту його ухвалення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що приватним виконавцем Авторговим А.М. не надано суду доказів ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань за наказом Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/11578/19, а відтак приватним виконавцем не доведено необхідності застосування до боржника обмеження у праві виїзду за кордон, як виключного заходу забезпечення виконання судового рішення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 18.06.2020 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Фізична особа-підприємець Горячун Тетяна Юріївна (далі, стягувач або ФОП Горячун Т.Ю.) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 та прийняти нове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Лакітрейд ОСОБА_1 задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги стягувача зводяться до наступного:

- розгляд подання всупереч статті 337 Господарського процесуального кодексу України проводився без участі приватного виконавця. Відомості про його належне повідомлення або клопотання про розгляд справи у його відсутності у матеріалах справи відсутні;

- виконавцем були вчинені усі дії, спрямовані на розшук майна боржника, на яке згідно закону може бути накладене стягнення, а суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні подання, фактично позбавив приватного виконавця можливості використати ефективний правомірний засіб впливу на недобросовісного боржника, а стягувача - останньої можливості отримання присуджених коштів, враховуючи обов`язковість виконання судових рішень;

- Господарським судом міста Києва не було надано оцінки тій обставині, що ОСОБА_1 також є засновником (учасником) та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лакітрейд (ідентифікаційний код 43249650), яке має аналогічну назву з боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лакітрейд (ідентифікаційний код 37534390), та через яке, ймовірно, боржник здійснює господарську діяльність, ухиляючись від виконання судового рішення;

- безпідставними є доводи суду першої інстанції із приводу того, що приватним виконавцем не було доведено наявності наміру у боржника перетнути державний кордон України з метою ухилення від виконання рішення суду, адже жодною нормою законодавства доведення такого наміру не вимагається.

У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2020 у справі №910/11578/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Сітайло Л.Г., суддів Пашкіної С.А., Буравльова С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №910/11578/19 поновлено Фізичній особі-підприємцю Горячун Тетяні Юріївні строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/11578/19, відкрито апеляційне провадження у справі №910/11578/19, справу №910/11578/19 призначено до розгляду на 22.07.2020.

13.07.2020 від керівника ТОВ Лакітрейд ОСОБА_1 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла пояснювальна записка, у якій він повідомив суд, що не має змоги прибути у судове засідання, призначене на 22.07.2020, оскільки перебуватиме у відрядженні. Також ОСОБА_1 повідомив суд про те, що ТОВ Лакітрейд на даний час не веде господарської діяльності, а його, як директора, було звільнено. Всі наявні на підприємстві кошти у сумі 43 451,80 грн були перераховані на розрахунковий рахунок приватного виконавця Авторгова А.М.

21.07.2020 від приватного виконавця Авторгова А.М. засобами електронного поштового зв`язку через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив суд скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити подання приватного виконавця. В обґрунтування поданого відзиву приватний виконавець зазначив, що судом першої інстанції не було надано оцінки тій обставині, що приватним виконавцем було вичерпано всі засоби щодо розшуку майна боржника, вчинено всі дії з метою виконання судового рішення, однак, у зв`язку з відсутністю достатньої суми коштів на рахунках боржника в банківських установах та рухомого/нерухомого майна, приватний виконавець позбавлений можливості виконати судове рішення. Дії керівника боржника, на думку приватного виконавця, свідчать про ухилення його від виконання судового рішення.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 №09.1-07/317/20 у зв`язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Сітайло Л.Г. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 справу №910/11578/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горячун Тетяни Юріївни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/11578/19 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.; розгляд справи №910/11578/19 призначено на 04.08.2020.

У судове засідання, призначене на 04.08.2020, представники учасників судового процесу не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, вважає можливим здійснити перевірку оскарженої ухвали в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників стягувача, боржника та приватного виконавця.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у даній справі та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги стягувача з огляду на наступне.

В обґрунтування подання про застосування до ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду закордон, як до керівника боржника, за невиконання останнім рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі №910/11578/19 на строк до повного виконання такого судового рішення, приватний виконавець вказує на наступні обставини.

15.01.2020 на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60986234, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Постанова надіслана за адресою боржника, що зазначена у виконавчому документі, проте поштовий конверт повернуто відправнику.

Крім того, за твердженням приватного виконавця, 15.01.2020 прийнято постанову про арешт коштів боржника та надіслано платіжні вимоги на списання коштів до Київського ГРУ АТ КБ Приватбанк та АТ Укрсиббанк , на підставі яких з рахунку боржника списані грошові кошти, а саме: 17.01.2020 в розмірі 18 064,09 грн, 27.01.2020 в розмірі 100,00 грн та 30.01.2020 в розмірі 25 287,72 грн.

Також приватний виконавець зазначає, що згідно відповіді МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровані, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості щодо майна, яке належить боржнику, відсутні.

Приватним виконавцем Авторговим А.М. також встановлено, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 06.04.2010 органом видачі 8031.

Додатково приватний виконавець вказує про те, що ОСОБА_1 також є засновником (учасником) та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лакітрейд (ідентифікаційний код 43249650), яке має аналогічну назву з боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лакітрейд (ідентифікаційний код 37534390), та через яке, на думку приватного виконавця, боржник здійснює господарську діяльність, ухиляючись від виконання судового рішення.

Із урахуванням вищезазначеного, приватний виконавець, з посиланням на частину 5 статті 19 Закону України Про виконавче провадження , за якою боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, вказує, що боржник жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, не вчиняє, а тому обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України є тією крайньою мірою, яка змусить останнього виконати зобов`язання по виконанню судового рішення, яке фактично не виконується, починаючи з моменту його ухвалення.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Лакітрейд - громадянина ОСОБА_1 , зважаючи на наступне.

За приписами частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами статті 337 Господарського процесуального кодексу України:

- тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (частина 1);

- тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (частина 2);

- суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (частина 3).

Отже, нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника лише у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність у особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів, тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина 8 статті 19 Закону України Про виконавче провадження ).

Виконавець та скаржник посилаються на те, що боржником на виконання вимог постанови приватного виконавця Авторгова А.М. від 15.01.2020 у ВП №60986234 не подано декларацію про доходи та майно боржника, рішення боржником на сьогоднішній день не виконано в повному обсязі.

Надаючи оцінку наведеному, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що згідно роз`яснень Верховного Суду України в листі від 01.02.2013 Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Тобто, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, відповідно до вказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Втім, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які достеменно підтверджують те, що приватним виконавцем було вчинено всі належні заходи у їх передбаченій законом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки і ним було вичерпано всі заходи, надані йому Законом України Про виконавче провадження . Водночас, наявність лише невиконаного зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон.

Так, Законом України Про виконавче провадження передбачено право виконавця на привід боржника, у разі його нез`явлення на виклик та право накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності, однак, неявка боржника на виклики приватного виконавця та ненадання відомостей про доходи не є підставою для застосування до керівника боржника такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон.

Статтею 76 Закону України Про виконавче провадження передбачена відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону, зокрема, за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У матеріалах справи відсутні докази накладення приватним виконавцем штрафів на боржника за неподання відомостей про доходи, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями, тощо.

Крім того, у даному випадку в матеріалах подання приватного виконавця відсутні докази свідомого ухилення боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Лакітрейд від виконання наказу.

Посилання приватного виконавця та скаржника на те, що ОСОБА_1 також є засновником (учасником) та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лакітрейд (ідентифікаційний код 43249650), яке має аналогічну назву з боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лакітрейд (ідентифікаційний код 37534390), і через яке боржник здійснює господарську діяльність, колегією суддів відхиляються, оскільки такі обставини не свідчать безпосередньо про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення в даній справі.

Таким чином, повідомлені приватним виконавцем суду обставини не є беззаперечним фактом свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення у даній справі, що підтверджує виключність обставин, які можуть слугувати підставою для застосування обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Крім того, з доданих до подання документів вбачається, що належне боржнику на праві власності майно відсутнє, кошти на рахунках боржника у банківських установах, а також інше майно, на яке може бути звернено стягнення, відсутні, що може свідчити про неумисне ухилення від виконання рішення суду.

При цьому, суд виходить з того, що фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що приватним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, зокрема, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.

Колегія суддів враховує доводи апелянта, що тривале невиконання судового рішення суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки нівелює значення судового рішення, яке захищає права людини, робить відповідне право не реальним, а ілюзорним.

Водночас, судова колегія вважає за доцільне звернуту увагу заявника на те, що свобода пересування гарантована статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При цьому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У рішення по справі Гочев проти Болгарії від 26.11.2009 Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у частині 3 статті 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Проте, колегія суддів, враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, вважає, що в даному конкретному випадку таке обмеження не відповідає всім вказаним критеріям.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 33 Конституції України, згідно якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, та статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до частини 3 статей 269, 313 Цивільного кодексу України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених приватним виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено та гарантовано Конституцією України.

Враховуючи вищевикладене, подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника правомірно залишено без задоволення судом першої інстанції.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку із тим, що подання було розглянуте Господарським судом міста Києва без участі приватного виконавця, відомості про належне повідомлення якого або клопотання про розгляд справи у його відсутності у матеріалах справи відсутні, колегією суддів відхиляються, оскільки приватний виконавець про розгляд відповідного подання був повідомлений судом телефонограмою (том 1, а.с. 180), однак у судове засідання не з`явився, що, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, подані приватним виконавцем додаткові пояснення до подання та вимогу частини 4 статті 337 Господарського процесуального кодексу України щодо негайного розгляду такого подання, не перешкоджало розгляду останнього по суті в судовому засіданні 01.06.2020.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам у справі та виніс законну і обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги стягувача не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення (ухвалу) без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Горячун Тетяни Юріївни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №190/11578/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Ухвала Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/11578/19 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284, 337 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горячун Тетяни Юріївни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/11578/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/11578/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/11578/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню з огляду на положення статті 286 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова