Ухвала

від 07.08.2020 по справі 460/939/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2020 року

Київ

справа №460/939/19

адміністративне провадження №К/9901/34437/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Білак М.В.,

суддів Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,

перевірив матеріали касаційної скарги Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року (у складі головуючого судді Борискіна С.А.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Багрія В.М., суддів: Большакової О.О., Курильця А.Р.)

у справі №460/939/19

за позовом Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області

до Рівненської обласної державної адміністрації,

третя особа: Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Мнишин Гощанського району Рівненської області,

про визнання протиправним та скасування розпорядження.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району звернулась до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації,, третя особа: Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Мнишин Гощанського району Рівненської області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації №232 від 21 березня 2019 року Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району .

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що культова будівля храму села Мнишин знаходиться у правомірному користуванні релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви цього ж села на підставі відповідного охоронного договору та не може бути передана у почергове користування двом або більше релігійним громадам у порядку, визначеному частиною третьою статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , до розірвання попередньої угоди в порядку та з підстав, передбачених цивільним законодавством України.

3. Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський патріархат - села Мнишин Гощанського району щодо встановлення порядку почергового користування церквою до позивача не зверталася. Тому, на переконання останнього, спірне рішення відповідача порушує його право на володіння і користування Покровською церквою в селі Мнишин, а також порушує релігійні звичаї та традиції щодо проведення церковних обрядів.

4. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

5. У поданій касаційній скарзі Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, ухвалити нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 1 розділу І Охоронного договору на передачу пам`ятника архітектури, Облвідділ в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів (Облвідділ) передає, а Церковна рада села Мнишин Гощанського району (Користувач) приймає в безоплатне користування будинок пам`ятку архітектури Покровську церкву 1976 року села Мнишин Гощанського району, що є на державній охороні, з метою використання приміщення даної культової споруди для безпосереднього богослужіння. Охоронний договір разом з актом технічного огляду пам`ятника архітектури при передачі його в оренду (використання) складені та підписані 29 вересня 1988 року представниками облвідділу та орендаря (користувача).

7. Рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель зареєстровано, в тому числі, статут Релігійної громади Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району, про що видано свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади.

8. Згідно з рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 3 грудня 1991 року №221 за результатами розгляду заяви віруючих, було доручено Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому передати у безоплатне користування релігійних громад Української православної церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173, культові будівлі та укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури, зокрема, в селі Мнишин Гощанського району.

9. 9 вересня 2015 року зареєстровано Релігійну громаду Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 39999551), основний вид діяльності відповідно до КВЕД 94.91 Діяльність релігійних організацій.

10. Таким чином, з 9 вересня 2015 року у селі Мнишин Гощанського району Рівненської області діють дві православні релігійні громади: Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району, статути яких зареєстровані відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173 і розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації від 11 грудня 2014 року №634.

11. 13 березня 2018 року до голови Рівненської обласної державної адміністрації звернулась Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату села Мнишин Гощанського району Рівненської області із заявою про вирішення питання щодо передачі культової будівлі і майна, що є державною власністю Свято-Покровської церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області у почергове користування двом релігійним громадам (УПЦ та УПЦ КП села Мнишин) за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди визначити порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору. При цьому заявник вказав, що Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату села Мнишин Гощанського району Рівненської області створена та зареєстрована у встановленому законом порядку, а тому має відповідний обсяг прав та повноважень, в тому числі на отримання права користування культовою спорудою. Також заявник вважав, що права громади УПЦ у випадку передачі культової будівлі в почергове користування не будуть порушені, оскільки ця громада не має права власності на об`єкти нерухомості та будь-яких пріоритетних прав перед громадою УПЦ КП, а з прийняттям пропонованого розпорядження буде забезпечена рівність обох громад.

12. Листом Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області від 20 квітня 2018 року №02-26/349 повідомлено заступника голови Рівненської облдержадміністрації С. Богатирчук-Кривко про те, що на підставі статей 5, 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , з метою врегулювання міжконфесійного конфлікту у селі Мнишин, Горбаківська сільська рада не заперечує проти передачі Покровської церкви села Мнишин Гощанського району пам`ятки архітектури місцевого значення у почергове користування релігійним громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії УПЦ села Мнишин Гощанського району та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії УПЦ-КП села Мнишин Гощанського району.

13. Гощанська районна державна адміністрація Рівненської області, розглянувши лист Рівненської обласної державної адміністрації від 6 квітня 2018 року №т-6801-18, листом від 14 травня 2018 року №1198/0-20-18 повідомила відповідача про те, що вона не заперечує проти передачі Покровської церкви села Мнишин Гощанського району, яка є пам`яткою архітектури місцевого значення, у почергове користування релігійним громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району.

14. За результатами розгляду клопотання Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату села Мнишин Гощанського району Рівненської області 13 червня 2018 року виконуючий обов'язки голови Рівненської обласної державної адміністрації видав розпорядження №386 від 13 червня 2018 року Про використання Покровської церкви в с. Мнишин Гощанського району , яким:

- визнано, що потребу у користуванні культовою будівлею Покровською церквою в селі Мнишин Гощанського району по вул. Центральна, 58, що є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний №62-Рв) і належить до державної власності, мають релігійні громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173, із змінами та доповненнями, зареєстрованих розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 6 січня 2012 року №4) та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 11 грудня 2014 року №634) у порядку і на умовах, передбачених в окремих договорах;

- доручено Гощанській районній державній адміністрації спільно з виконавчим комітетом Горбаківської сільської ради Гощанського району утворити комісію для визначення порядку користування культовою будівлею Покровською церквою в селі Мнишин Гощанського району по вул. Центральна, 58 і проведення інвентаризації культового майна із затвердженим графіком проведення почергових богослужінь у храмі релігійними громадами в разі недосягнення домовленості між ними. Комісії у двотижневий строк подати висновки за результатами проведеної роботи управлінню культури і туризму обласної державної адміністрації;

- запропоновано Рівненській єпархії Української Православної Церкви та Рівненській єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат, священнослужителям, парафіяльним радам релігійних громад Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області і Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району звернути увагу на те, що спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов`язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи взаємним посяганням на права і майно релігійних громад, є підставою для припинення їх діяльності;

- доручено Гощанській районній державній адміністрації, виконавчому комітету Горбаківської сільської ради Гощанського району щомісяця до 10 числа наступного періоду інформувати обласну державну адміністрацію про виконання розпорядження та релігійну ситуацію у селі Мнишин Гощанського району щодо проведення релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області і Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району почергових богослужінь у Покровській церкві села Мнишин Гощанського району.

- повідомлено Головне управління Національної поліції в Рівненській області з метою недопущення конфліктів між релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області і Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району про необхідність забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення почергових богослужінь.

15. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, у справі №817/1773/18 у задоволенні позову Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району до Рівненської обласної державної адміністрації, голови Рівненської обласної державної адміністрації, заступника голови облдержадміністрації Тимошенка І.О. про визнання протиправним та скасування розпорядження від 13 червня 2018 року №386 Про використання Покровської церкви в с. Мнишин Гощанського району відмовлено.

16. Однак після ухвалення судового рішення спір щодо користування культовою спорудою Покровською церквою селі Мнишин Гощанського району Рівненської області між релігійними громадами цього села продовжував існувати.

17. Листом від 5 березня 2019 року №548/0-20-19 Гощанська районна державна адміністрація Рівненської області, на виконання розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації від 13 червня 2018 року №386 Про використання Покровської церкви в с. Мнишин Гощанського району , проінформувала Рівненську обласну державну адміністрацію про створення районної комісії з визначення порядку користування культовою будівлею Покровською церквою в селі Мнишин. Зазначено, що районна комісія неодноразово проводила засідання, про що складені відповідні протоколи. З метою зустрічі з представниками обох релігійних громад двічі проводилось виїзне засідання в селі Мнишин. Зауважено, що саме представники громади Української Православної Церкви ігнорували засідання комісії та не надали пропозицій стосовно графіка почергових богослужінь. Також в листі вказано про те, що районною комісією було проведено інвентаризацію майна, яке передавалось означеній громаді в користування. Спільно з представниками Української Православної Церкви Київський Патріархат районною комісією було розроблено графік почергових богослужінь. З посиланням на приписи статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , статті 24 Закону України Про охорону культурної спадщини , Гощанська районна державна адміністрація не заперечувала проти передачі Покровської церкви села Мнишин Гощанського району, яка є пам`яткою архітектури місцевого значення, у почергове користування релігійним громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району та громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району.

18. 21 березня 2019 року головою Рівненської обласної державної адміністрації, за результатами розгляду заяви уповноважених представників релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району, керуючись Законами України Про місцеві державні адміністрації , Про свободу совісті та релігійні організації , постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 817/1773/18, відповідно до розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 13 червня 2018 року №386 Про використання Покровської церкви в селі Мнишин Гощанського району , розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації від 2 липня 2018 року №395 Про районну комісію з визначення порядку користування культовою будівлею Покровською церквою в с. Мнишин , видано спірне розпорядження №232 Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району .

19. Зазначене Розпорядження було видано з урахуванням відсутності згоди на почергове користування Покровською церквою у селі Мнишин Гощанського району з боку релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області і того, що у цьому селі відсутні інші православні культові будівлі, враховуючи інформацію Гощанської районної державної адміністрації від 5 березня 2019 року №548/0-20-19 та з метою забезпечення прав віруючих релігійних громад.

20. Розпорядженням №232 від 21 березня 2019 року Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району вирішено:

1) затвердити порядок почергового користування культовою будівлею - Покровською церквою у елі Мнишин Гощанського району по вул. Центральна, 58, що є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 62-Рв) і належить до державної власності, релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173, із змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 6 січня 2012 року №4) та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат селі Мнишин Гощанського району (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 11 грудня 2014 року №634), згідно з додатком;

2) доручено Гощанській районній державній адміністрації, виконавчому комітету Горбаківської сільської ради Гощанського району щомісяця до 10 числа наступного періоду інформувати обласну державну адміністрацію про виконання розпорядження та релігійну ситуацію у селі Мнишин Гощанського району;

3) повідомлено Головне управління Національної поліції в Рівненській області, з метою недопущення конфліктів між релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви селі Мнишин Гощанського району Рівненської області і Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району, про необхідність забезпечення дотримання громадського порядку під час проведення почергових богослужінь.

21. Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 14 травня 2019 року Про внесення зміни до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21 березня 2019 року №232 назву Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району у всіх відмінках замінено назвою Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Мнишин, Гощанського району Рівненської області.

22. Також судами встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі №817/1694/16, яка набрала законної сили 12 лютого 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області Гоменюк Л. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №17606347 від 1 грудня 2014 року, яким за Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області проведено державну реєстрацію права приватної власності на будівлю церкви, що розташована за адресою: вул. 40-річчя Перемоги, 58, село Мнишин, Гощанський район, Рівненська область.

23. Вважаючи незаконними спірне розпорядження відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

24. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної, виходив з того, що Охоронний договір від 24 вересня 1988 року не містить підписів громадян, які складають церковну общину, релігійну громаду, зареєстровану в установленому порядку, а також те, що він не міг бути підписаний представником позивача, оскільки на дату його укладання релігійна громада позивача не була ще зареєстрованою, а у статуті позивача відсутні посилання на те, що від є правонаступником попереднього користувача (сторони Охоронного договору) - Церковної ради села Мнишин Гощанського району.

25. Охоронний договір, на який посилається позивач, не надає переважних прав виключно одноособового володіння та користування культовою будівлею перед іншою релігійною громадою. Позивач та третя особа як релігійні громади, що зареєстровані у встановленому законом порядку у селі Мнишин Гощанського Рівненської області, мають визначені Конституцією України рівні права користування майном державної та комунальної власності, в тому числі і Покровською церквою цього села.

26. Також суди вказали, що положення постанови Верховної Ради України від 23.04.1991 N988-XII не дають підстави стверджувати, що позивач є правонаступником релігійної громади, що існувала на момент укладення Охоронного договору від 29 вересня 1988 року.

27. Спірне розпорядження відповідача не порушує прав та законних інтересів позивача, оскільки не передбачає можливості припинення його права користування культовою спорудою, а з метою врегулювання релігійного конфлікту між релігійними громадами села Мнишин передбачає почергове користування сторонами цього конфлікту приміщенням церкви. При цьому, суд першої інстанції вказав, що при виданні зазначеного розпорядження відповідачем дотримано принцип пропорційності, оскільки його виконання фактично зупиняє загострення існуючого між позивачем та третьою особою конфлікту.

28. Таким чином, суди дійшли висновку, що спірне розпорядження відповідача №232 від 21 березня 2019 року Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району видано ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законом України Про свободу совісті та релігійні організації , та з використанням цих повноважень для забезпечення права на свободу світогляду і віросповідання усіх громадян.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. Вважає оскаржувані рішення незаконним та необґрунтованим через неправильне тлумачення та застосування судами норм матеріального права, порушення вимог процесуального законодавства, в тому числі неповне з'ясування обставин справи.

30. Позивач звертає увагу, що Покровська церква в селі Мнишин Гощанського району знаходиться в користуванні позивача на підставі Охоронного договору на передачу пам'ятника архітектури Покровської церкви 1876 року села Мнишин Гощанського району від 29 вересня 1988 року, який є чинним нерозірваним і передбачає не лише передачу права користування позивачу, але й покладає на останнього обов'язки по відповідальному збереженню цього пам'ятника архітектури.

31. Зауважує, що позивач набув статусу сторони Охоронного договору на підставі правонаступництва прав попередньої релігійної громади - Церковної Ради села Мнишин Гощанського району, що також було підтверджено з боку Рівненської обласної Ради народних депутатів при прийнятті рішень про реєстрацію статуту релігійної громади №173 від 25 вересня 1991 року та про передачу позивачу культової споруди у постійне користування №221 від 3 грудня 1991 року.

32. Таким чином, зазначає позивач, спірним розпорядженням №232 від 21 березня 2019 року відповідача було здійснено дію, внаслідок якої змінено склад його прав та обов'язків стосовно предмету Охоронного договору та, відповідно, порядку здійснення постійного користування культовою спорудою у протиправний спосіб, який не відповідає вимогам частини восьмої статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

33. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що судами не було застосовано до спірних правовідносин законодавство, яке підлягало застосуванню та було чинним на момент укладення Охоронного договору від 24 вересня 1988 року, а саме: Положення про релігійні об'єднання в Українській РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 1 листопада 1976 року №1417-IX, Інструкції про облік релігійних об'єднань, молитовних домів і будівель, а також про порядок реєстрації виконавчих органів релігійних об'єднань і служителів культу, затвердженої Радою із справ релігій при Раді Міністрів СРСР від 31 жовтня 1968 року, Положення про охорону і використання пам'яток історії та культури, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №865 від 16 вересня 1982 року, Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, змісту, використання і реставрації нерухомих пам'яток історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13 травня 1986 року №203.

34. Позивач не погоджується з висновками судів з приводу того, що Охоронний договір не надає прав користування позивачу культовою будівлею, посилаючись при цьому на Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/109 від 29 лютого 1996 року Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" .

35. Також позивач, зважаючи на презумпцію дійсності правочину, вважає, що вказаний Охоронний договір є дійсним, не розірваним та має братися до уваги будь-якими третіми особами за умови, якщо його недійсність не встановлена судом.

36. Серед іншого, позивач стверджує, що він є правонаступником попередньо існуючої (що існувала без правоздатності юридичної особи) релігійної громади відповідно до пунктів 3, 4 Постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

37. Крім того, позивач наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та належним чином не дослідили довідку канцелярії Київської митрополії Української Православної Церкви від 21 червня 2019 року №1000, відповідно до якої підтверджено, що Свято-Покровська парафія Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області є належним правонаступником релігійної громади Руської Православної Церкви села Мнишин Гощанського району, створеної ще в 1876 році.

38. Позивач звертає увагу на те, що прийняття спірного розпорядження прямо суперечить рішенню Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 від 3 грудня 1991 року, оскільки вказаним державним органом вже встановлений єдиний належний користувач культової споруди в селі Мнишин Гощанського району.

39. Підсумовуючи, зазначає, що приймаючи спірне розпорядження №232 від 21 березня 2019 року про визначення почергового користування культовою будівлею двома релігійними громадами, державний орган проігнорував факт перебування її у правомірному користуванні позивача та не вжив заходів щодо припинення такого користування або зміни його умов у встановленому цивільним законодавством порядку, що, в свою чергу, призвело до порушення положень статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

40. У відзиві на касаційну скаргу позивача, третя особа не погоджується з нею, вважає її необґрунтованою, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

41. Третя особа погоджується з мотивами ухвалення оскаржуваних судових рішень, про які йдеться в пунктах 24-28 цієї ухвали.

42. Наголошує, що між релігійними громадами, які є учасникам цієї справи, існує спір щодо користування культовою спорудою - Покровською церквою села Мнишин Гощанського району Рівненської області.

43. У відзиві третя особа зазначає, що посилання автора касаційної скарги на Охоронний договір про передачу пам'ятника архітектури 1976 року як на доказ користування культовою будівлею громадою УПЦ (московського патріархату) є незаконним. Адже, на думку третьої особи, цей документ не є правовстановлюючим документом, що стверджував би правомірність користування приміщенням церкви. Вказаним договором церква передана в користування групи православних громадян, а не релігійній громаді. Натомість громада УПЦ МП не є і не може бути правонаступником цих громадян. Вона була утворена тільки в 1991 році. До цього року релігійної громади в селі Мнишин Гощанського району взагалі не існувало.

44. Також третя особа наголошує, що позивачем не надано доказів укладення договору на виконання рішення Рівненського облвиконкому 1991 року в користування громади УПЦ культової будівлі з дотриманням правил охорони і використання пам'яток історії та культури. Рішення органу влади про передачу культової будівлі в користування згідно з договором не виконане.

45. Підсумовуючи, третя особа зазначає, що власником культової будівлі є держава, а тому вона в особі уповноважених нею органів (Рівненської обласної державної адміністрації) вправі і зобов'язана приймати рішення щодо цього майна; відсутність договору про користування культовою будівлею свідчить про те, що рішення Рівненського облвиконкому про передачу культової будівлі юридично не виконане, а тому громада УПЦ не має переважного права на одноосібне користування цією будівлею; прийняття рішення про порядок почергового користування церквою жодним чином не суперечить рішенню Рівненського облвиконкому 1991 року про передачу цієї церкви громаді УПЦ, так як остання не позбавляється права користування церквою.

46. Крім того, третя особа посилається на постанову Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі №817/1950/16, в якій за аналогічних фактичних обставин справи, Верховний Суд відмовив позивачу у задоволенні позову.

V. ПОЗИЦІЯ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

47. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, оцінивши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

48. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, вивчивши судову практику щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, виявив розбіжності в їх розумінні, що призвело до різного застосування й тлумачення касаційними судами норм права, що регулюють ці правовідносини.

49. Положеннями статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації передбачено, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами (частина перша).

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим (частина друга).

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору (частина третя).

Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України (частина восьма).

50. У постанові від 18 листопада 2009 року Верховний Суд України (справа 21-1425во09), вирішуючи питання неоднакового застосування судами касаційної інстанції положень частини третьої статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації в частині правомірності (можливості) передання культової будівлі у почергове користування двом або більше релігійним громадам у випадку коли ця будівля вже знаходиться у правомірному користуванні якоїсь однієї релігійної громади, дійшов таких висновків.

51. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовою від 30 травня 1954 року культова будівля храм Різдва Богородиці передана виконкомом Перечинської районної ради депутатів трудящих у безстрокове та безоплатне користування православній громаді с. Зарічево. Остання, на підставі вказаної умови користується цією спорудою і на час розгляду справи.

52. Вищезазначена умова є цивільно-правовою угодою, яка, згідно з частиною восьмою статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації може бути розірвана або припинена лише в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

53. Таким чином, культова будівля, що знаходиться у правомірному користуванні релігійної громади не може бути передана у почергове користування двом або більше релігійним громадам у порядку визначеному частиною третьою статті 17 зазначеного Закону до розірвання попередньої угоди в порядку та з підстав, передбачених цивільним законодавством України.

54. У справі №817/1950/16 (постанова від 6 листопада 2019 року) Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання законності розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації, яким внесено зміни до рішення виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів щодо передачі у безоплатне користування культової будівлі та визначення режиму її користування на умовах, передбачених в окремих договорах, дійшов висновку про правомірність дій обласної державної адміністрації щодо встановлення режиму користування культовою спорудою, незважаючи на наявність чинного Охоронного договору про передачу в користування Церковній раді цієї культової споруди для проведення богослужінь.

55. Водночас схожі спори (щодо права власності та користування культовими спорудами) вирішується й господарськими судами.

56. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу №907/56/18 (постанова від 12 березня 2019 року) за позовом Релігійної греко-католицької громади "Святого Архістратига Михаїла" села Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області до Виконавчого комітету Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області і Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Релігійної громади Української православної церкви Свято-Михайлівської церкви села Пацканьово Ужгородського району та Ужгородської районної державної адміністрації, про визнання недійсним та скасування рішення і скасування свідоцтва про право власності.

57. Предметом спору у зазначеній справі була вимога Релігійної греко-католицької громади до виконкому Пацканівської сільради про визнання недійсним і скасування рішення виконкому Пацканівської сільради, яким оформлено право власності на будівлю церкви, закріпленої за православною громадою, у формі колективної власності" та Ужгородському районному бюро технічної інвентаризації (БТІ) доручено виготовити свідоцтво на право власності та зареєструвати за православною громадою, та про визнання недійсним та скасування виданого Пацканівською сільрадою Релігійній громаді УПЦ свідоцтва про право власності на нерухоме майно (церкву), з підстав перевищення виконкомом Пацканівської сільради повноважень щодо прийняття такого рішення.

58. Натомість у справах №819/132/16 (постанова від 24 січня 12019 року) та №813/1262/18 (постанова від 21 січня 2020 року) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов іншого висновку: законодавством чітко визначена юрисдикційність розгляду відповідних категорій справ, а саме, відповідно до частини десятої статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

59. Так, у справі №819/132/16 предметом спору було розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації Про передачу у власність культових споруд і майна, яке в них знаходиться, релігійним громадам населених пунктів області в частині передачі у власність релігійній громаді УАПЦ м. Бучач Тернопільської області церкви св. Михаїла.

60. Суд дійшов висновку, що виникнення спірних правовідносин у зазначеній справі обумовлено незгодою позивача як члена релігійної громади парафії Свято-Миколаївської церкви та церкви Святого Архистратига Михаїла Української Православної церкви Київського Патріархату з правомірністю набуття релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви в м. Бучачі права власності на культову споруду і майно, що в ній знаходиться, а саме церкви св. Михаїла, з посиланням на те, що позивач та інші члени парафії позбавлені можливості та гарантованого права віросповідання та участі у релігійних обрядах. Тобто, предметом розгляду є не стільки рішення Тернопільської обласної державної адміністрації як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки законність набуття УАПЦ в м. Бучачі права власності на церкву св. Михаїла, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

61. У справі №813/1262/18 за позовом Релігійної організації Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області до Львівської обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району, про визнання незаконним і скасування розпорядження Про передачу церкви Святого Василія Великого в селі Дубрівка Самбірського району релігійній громаді та зобов'язання Львівської обласної державної адміністрації передати церкву Святого Василія Великого в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області та державне майно, що в ній знаходиться, релігійній організації Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області , суд зробив висновок, що визнання протиправними та скасування спірного рішення щодо передачі у користування церкви Св. Василія Великого та державного майна, що в ній знаходиться, є захистом прав позивача на це майно від його порушення іншою особою, яка набула право користування на спірне майно. А тому спір у справі пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на користування майном іншою особою, до якої перейшло таке право.

62. Отже, як вбачається з наведеного касаційними судами неоднаково застосовуються положення статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , не має єдиного підходу також і у питанні предметної юрисдикції спорів, тобто в порядку якого судочинства належить розглядати зазначені спори.

63. Відповідно до частини п'ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

64. Згідно з частинами першою та четвертою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

65. Наведені обставини неоднакового застосування статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , відсутність єдності щодо предметної юрисдикції спорів такої категорії, а також великий суспільний інтерес до питання користуванням культовими спорудами (церквами) релігійними громадами, які претендують на них, дає можливість стверджувати про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п'ятої статті 346 КАС України.

66. За таких обставин, суд дійшов висновку про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , Верховний Суд

УХ В А Л И В:

Справу №460/939/19 за позовом Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області до Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа: Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Мнишин Гощанського району Рівненської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.В. Білак Л.О. Єресько О.В. Калашнікова