Постанова

від 28.10.2020 по справі 460/939/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 460/939/19

адміністративне провадження № К/9901/34437/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Білак М.В.,

суддів Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року (у складі головуючого судді Борискіна С.А.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Багрія В.М., суддів: Большакової О.О., Курильця А.Р.)

в справі №460/939/19

за позовом Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області

до Рівненської обласної державної адміністрації,

третя особа: Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Мнишин Гощанського району Рівненської області,

про визнання протиправним та скасування розпорядження.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району звернулась до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа: Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Мнишин Гощанського району Рівненської області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації №232 від 21 березня 2019 року Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району .

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що культова будівля храму села Мнишин знаходиться у правомірному користуванні релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви цього ж села на підставі відповідного охоронного договору та не може бути передана у почергове користування двом або більше релігійним громадам у порядку, визначеному частиною третьою статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , до розірвання попередньої угоди в порядку та з підстав, передбачених цивільним законодавством України.

3. Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський патріархат - села Мнишин Гощанського району щодо встановлення порядку почергового користування церквою до позивача не зверталася. Тому, на переконання останнього, спірне рішення відповідача порушує його право на володіння і користування Покровською церквою в селі Мнишин, а також порушує релігійні звичаї та традиції щодо проведення церковних обрядів.

4. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

5. У поданій касаційній скарзі Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 1 розділу І Охоронного договору на передачу пам`ятника архітектури, Облвідділ в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів (Облвідділ) передає, а Церковна рада села Мнишин Гощанського району (Користувач) приймає в безоплатне користування будинок пам`ятку архітектури Покровську церкву 1976 року села Мнишин Гощанського району, що є на державній охороні, з метою використання приміщення даної культової споруди для безпосереднього богослужіння. Охоронний договір разом з актом технічного огляду пам`ятника архітектури при передачі його в оренду (використання) складені та підписані 29 вересня 1988 року представниками Облвідділу та орендаря (користувача).

7. Рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель зареєстровано, в тому числі, статут Релігійної громади Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району, про що видано свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади.

8. Згідно з рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 3 грудня 1991 року №221 за результатами розгляду заяви віруючих, було доручено Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому передати у безоплатне користування релігійних громад Української православної церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173, культові будівлі та укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури, зокрема, в селі Мнишин Гощанського району.

9. 9 вересня 2015 року зареєстровано Релігійну громаду Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 39999551), основний вид діяльності відповідно до КВЕД 94.91 Діяльність релігійних організацій.

10. Таким чином, з 9 вересня 2015 року у селі Мнишин Гощанського району Рівненської області діють дві православні релігійні громади: Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району, статути яких зареєстровані відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173 і розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації від 11 грудня 2014 року №634.

11. 13 березня 2018 року до голови Рівненської обласної державної адміністрації звернулась Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату села Мнишин Гощанського району Рівненської області із заявою про вирішення питання щодо передачі культової будівлі і майна, що є державною власністю Свято-Покровської церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області у почергове користування двом релігійним громадам (УПЦ та УПЦ КП села Мнишин) за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди визначити порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору. При цьому заявник вказав, що Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату села Мнишин Гощанського району Рівненської області створена та зареєстрована у встановленому законом порядку, а тому має відповідний обсяг прав та повноважень, в тому числі на отримання права користування культовою спорудою. Також заявник вважав, що права громади УПЦ у випадку передачі культової будівлі в почергове користування не будуть порушені, оскільки ця громада не має права власності на об`єкти нерухомості та будь-яких пріоритетних прав перед громадою УПЦ КП, а з прийняттям пропонованого розпорядження буде забезпечена рівність обох громад.

12. Листом Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області від 20 квітня 2018 року №02-26/349 повідомлено заступника голови Рівненської облдержадміністрації С. Богатирчук-Кривко про те, що на підставі статей 5, 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , з метою врегулювання міжконфесійного конфлікту у селі Мнишин, Горбаківська сільська рада не заперечує проти передачі Покровської церкви села Мнишин Гощанського району пам`ятки архітектури місцевого значення у почергове користування релігійним громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії УПЦ села Мнишин Гощанського району та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії УПЦ КП села Мнишин Гощанського району.

13. Гощанська районна державна адміністрація Рівненської області, розглянувши лист Рівненської обласної державної адміністрації від 6 квітня 2018 року №т-6801-18, листом від 14 травня 2018 року №1198/0-20-18 повідомила відповідача про те, що вона не заперечує проти передачі Покровської церкви села Мнишин Гощанського району, яка є пам`яткою архітектури місцевого значення, у почергове користування релігійним громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району.

14. За результатами розгляду клопотання Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату села Мнишин Гощанського району Рівненської області 13 червня 2018 року виконуючий обов`язки голови Рівненської обласної державної адміністрації видав розпорядження №386 від 13 червня 2018 року Про використання Покровської церкви в с. Мнишин Гощанського району , яким:

- визнано, що потребу у користуванні культовою будівлею Покровською церквою в селі Мнишин Гощанського району по вул. Центральна, 58, що є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний №62-Рв) і належить до державної власності, мають релігійні громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173, із змінами та доповненнями, зареєстрованих розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 6 січня 2012 року №4) та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 11 грудня 2014 року №634) у порядку і на умовах, передбачених в окремих договорах;

- доручено Гощанській районній державній адміністрації спільно з виконавчим комітетом Горбаківської сільської ради Гощанського району утворити комісію для визначення порядку користування культовою будівлею Покровською церквою в селі Мнишин Гощанського району по вул. Центральна, 58 і проведення інвентаризації культового майна із затвердженим графіком проведення почергових богослужінь у храмі релігійними громадами в разі недосягнення домовленості між ними. Комісії у двотижневий строк подати висновки за результатами проведеної роботи управлінню культури і туризму обласної державної адміністрації;

- запропоновано Рівненській єпархії Української Православної Церкви та Рівненській єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат, священнослужителям, парафіяльним радам релігійних громад Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області і Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району звернути увагу на те, що спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов`язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи взаємним посяганням на права і майно релігійних громад, є підставою для припинення їх діяльності;

- доручено Гощанській районній державній адміністрації, виконавчому комітету Горбаківської сільської ради Гощанського району щомісяця до 10 числа наступного періоду інформувати обласну державну адміністрацію про виконання розпорядження та релігійну ситуацію у селі Мнишин Гощанського району щодо проведення релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області і Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району почергових богослужінь у Покровській церкві села Мнишин Гощанського району.

- повідомлено Головне управління Національної поліції в Рівненській області з метою недопущення конфліктів між релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області і Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району про необхідність забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення почергових богослужінь.

15. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, у справі №817/1773/18 у задоволенні позову Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району до Рівненської обласної державної адміністрації, голови Рівненської обласної державної адміністрації, заступника голови облдержадміністрації Тимошенка І.О. про визнання протиправним та скасування розпорядження від 13 червня 2018 року №386 Про використання Покровської церкви в с. Мнишин Гощанського району відмовлено.

16. Однак після ухвалення судового рішення спір щодо користування культовою спорудою Покровською церквою селі Мнишин Гощанського району Рівненської області між релігійними громадами цього села продовжував існувати.

17. Листом від 5 березня 2019 року №548/0-20-19 Гощанська районна державна адміністрація Рівненської області, на виконання розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації від 13 червня 2018 року №386 Про використання Покровської церкви в с. Мнишин Гощанського району , проінформувала Рівненську обласну державну адміністрацію про створення районної комісії з визначення порядку користування культовою будівлею Покровською церквою в селі Мнишин. Зазначено, що районна комісія неодноразово проводила засідання, про що складені відповідні протоколи. З метою зустрічі з представниками обох релігійних громад двічі проводилось виїзне засідання в селі Мнишин. Зауважено, що саме представники громади Української Православної Церкви ігнорували засідання комісії та не надали пропозицій стосовно графіка почергових богослужінь. Також в листі вказано про те, що районною комісією було проведено інвентаризацію майна, яке передавалось означеній громаді в користування. Спільно з представниками Української Православної Церкви Київський Патріархат районною комісією було розроблено графік почергових богослужінь. З посиланням на приписи статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , статті 24 Закону України Про охорону культурної спадщини , Гощанська районна державна адміністрація не заперечувала проти передачі Покровської церкви села Мнишин Гощанського району, яка є пам`яткою архітектури місцевого значення, у почергове користування релігійним громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району та громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району.

18. 21 березня 2019 року головою Рівненської обласної державної адміністрації, за результатами розгляду заяви уповноважених представників релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району, керуючись Законами України Про місцеві державні адміністрації , Про свободу совісті та релігійні організації , постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №817/1773/18, відповідно до розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 13 червня 2018 року №386 Про використання Покровської церкви в селі Мнишин Гощанського району , розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації від 2 липня 2018 року №395 Про районну комісію з визначення порядку користування культовою будівлею Покровською церквою в с. Мнишин , видано спірне розпорядження №232 Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району .

19. Зазначене Розпорядження було видано з урахуванням відсутності згоди на почергове користування Покровською церквою у селі Мнишин Гощанського району з боку релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області і того, що у цьому селі відсутні інші православні культові будівлі, враховуючи інформацію Гощанської районної державної адміністрації від 5 березня 2019 року №548/0-20-19 та з метою забезпечення прав віруючих релігійних громад.

20. Розпорядженням №232 від 21 березня 2019 року Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району вирішено:

1) затвердити порядок почергового користування культовою будівлею - Покровською церквою у селі Мнишин Гощанського району по вул. Центральна, 58, що є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 62-Рв) і належить до державної власності, релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173, із змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 6 січня 2012 року №4) та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат селі Мнишин Гощанського району (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 11 грудня 2014 року №634), згідно з додатком;

2) доручено Гощанській районній державній адміністрації, виконавчому комітету Горбаківської сільської ради Гощанського району щомісяця до 10 числа наступного періоду інформувати обласну державну адміністрацію про виконання розпорядження та релігійну ситуацію у селі Мнишин Гощанського району;

3) повідомлено Головне управління Національної поліції в Рівненській області, з метою недопущення конфліктів між релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви селі Мнишин Гощанського району Рівненської області і Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району, про необхідність забезпечення дотримання громадського порядку під час проведення почергових богослужінь.

21. Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 14 травня 2019 року Про внесення зміни до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21 березня 2019 року №232 назву Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат села Мнишин Гощанського району у всіх відмінках замінено назвою Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Мнишин, Гощанського району Рівненської області.

22. Також судами встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі №817/1694/16, яка набрала законної сили 12 лютого 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області Гоменюк Л. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №17606347 від 1 грудня 2014 року, яким за Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області проведено державну реєстрацію права приватної власності на будівлю церкви, що розташована за адресою: вул. 40-річчя Перемоги, 58, село Мнишин, Гощанський район, Рівненська область.

23. Вважаючи незаконними спірне розпорядження відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

24. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної, виходив з того, що Охоронний договір від 24 вересня 1988 року не містить підписів громадян, які складають церковну общину, релігійну громаду, зареєстровану в установленому порядку, а також те, що він не міг бути підписаний представником позивача, оскільки на дату його укладання релігійна громада позивача не була ще зареєстрованою, а у статуті позивача відсутні посилання на те, що він є правонаступником попереднього користувача (сторони Охоронного договору) - Церковної ради села Мнишин Гощанського району.

25. Охоронний договір, на який посилається позивач, не надає переважних прав виключно одноособового володіння та користування культовою будівлею перед іншою релігійною громадою. Позивач та третя особа як релігійні громади, що зареєстровані у встановленому законом порядку у селі Мнишин Гощанського Рівненської області, мають визначені Конституцією України рівні права користування майном державної та комунальної власності, в тому числі і Покровською церквою цього села.

26. Також суди вказали, що положення постанови Верховної Ради України від 23.04.1991 N988-XII не дають підстави стверджувати, що позивач є правонаступником релігійної громади, що існувала на момент укладення Охоронного договору від 29 вересня 1988 року.

27. Спірне розпорядження відповідача не порушує прав та законних інтересів позивача, оскільки не передбачає можливості припинення його права користування культовою спорудою, а з метою врегулювання релігійного конфлікту між релігійними громадами села Мнишин передбачає почергове користування сторонами цього конфлікту приміщенням церкви. При цьому суд першої інстанції вказав, що при виданні зазначеного розпорядження відповідачем дотримано принцип пропорційності, оскільки його виконання фактично зупиняє загострення існуючого між позивачем та третьою особою конфлікту.

28. Таким чином, суди дійшли висновку, що спірне розпорядження відповідача №232 від 21 березня 2019 року Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району видано ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законом України Про свободу совісті та релігійні організації , та з використанням цих повноважень для забезпечення права на свободу світогляду і віросповідання усіх громадян.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. Вважає оскаржувані рішення незаконним та необґрунтованим через неправильне тлумачення та застосування судами норм матеріального права, порушення вимог процесуального законодавства, в тому числі неповне з`ясування обставин справи.

30. Позивач звертає увагу, що Покровська церква в селі Мнишин Гощанського району знаходиться в користуванні позивача на підставі Охоронного договору на передачу пам`ятника архітектури Покровської церкви 1876 року села Мнишин Гощанського району від 29 вересня 1988 року, який є чинним нерозірваним і передбачає не лише передачу права користування позивачу, але й покладає на останнього обов`язки по відповідальному збереженню цього пам`ятника архітектури.

31. Зауважує, що позивач набув статусу сторони Охоронного договору на підставі правонаступництва прав попередньої релігійної громади - Церковної Ради села Мнишин Гощанського району, що також було підтверджено з боку Рівненської обласної Ради народних депутатів при прийнятті рішень про реєстрацію статуту релігійної громади №173 від 25 вересня 1991 року та про передачу позивачу культової споруди у постійне користування №221 від 3 грудня 1991 року.

32. Таким чином, зазначає позивач, спірним розпорядженням №232 від 21 березня 2019 року відповідача було здійснено дію, внаслідок якої змінено склад його прав та обов`язків стосовно предмету Охоронного договору та, відповідно, порядку здійснення постійного користування культовою спорудою у протиправний спосіб, який не відповідає вимогам частини восьмої статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

33. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що судами не було застосовано до спірних правовідносин законодавство, яке підлягало застосуванню та було чинним на момент укладення Охоронного договору від 24 вересня 1988 року, а саме: Положення про релігійні об`єднання в Українській РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 1 листопада 1976 року №1417-IX, Інструкції про облік релігійних об`єднань, молитовних домів і будівель, а також про порядок реєстрації виконавчих органів релігійних об`єднань і служителів культу, затвердженої Радою із справ релігій при Раді Міністрів СРСР від 31 жовтня 1968 року, Положення про охорону і використання пам`яток історії та культури, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №865 від 16 вересня 1982 року, Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, змісту, використання і реставрації нерухомих пам`яток історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13 травня 1986 року №203.

34. Позивач не погоджується з висновками судів з приводу того, що Охоронний договір не надає прав користування позивачу культовою будівлею, посилаючись при цьому на Роз`яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/109 від 29 лютого 1996 року Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" .

35. Також позивач, зважаючи на презумпцію дійсності правочину, вважає, що вказаний Охоронний договір є дійсним, не розірваним та має братися до уваги будь-якими третіми особами за умови, якщо його недійсність не встановлена судом.

36. Серед іншого, позивач стверджує, що він є правонаступником попередньо існуючої (що існувала без правоздатності юридичної особи) релігійної громади відповідно до пунктів 3, 4 Постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

37. Крім того, позивач наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та належним чином не дослідили довідку канцелярії Київської митрополії Української Православної Церкви від 21 червня 2019 року №1000, відповідно до якої підтверджено, що Свято-Покровська парафія Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області є належним правонаступником релігійної громади Руської Православної Церкви села Мнишин Гощанського району, створеної ще в 1876 році.

38. Позивач звертає увагу на те, що прийняття спірного розпорядження прямо суперечить рішенню Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 від 3 грудня 1991 року, оскільки вказаним державним органом вже встановлений єдиний належний користувач культової споруди в селі Мнишин Гощанського району.

39. Підсумовуючи, зазначає, що приймаючи спірне розпорядження №232 від 21 березня 2019 року про визначення почергового користування культовою будівлею двома релігійними громадами, державний орган проігнорував факт перебування її у правомірному користуванні позивача та не вжив заходів щодо припинення такого користування або зміни його умов у встановленому цивільним законодавством порядку, що, в свою чергу, призвело до порушення положень статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

40. У відзиві на касаційну скаргу позивача, третя особа не погоджується з нею, вважає її необґрунтованою, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

41. Третя особа погоджується з мотивами ухвалення оскаржуваних судових рішень, про які йдеться в пунктах 24-28 цієї постанови.

42. Наголошує, що між релігійними громадами, які є учасникам цієї справи, існує спір щодо користування культовою спорудою - Покровською церквою села Мнишин Гощанського району Рівненської області.

43. У відзиві третя особа зазначає, що посилання автора касаційної скарги на Охоронний договір про передачу пам`ятника архітектури 1976 року як на доказ користування культовою будівлею громадою УПЦ (московського патріархату) є незаконним. Адже, на думку третьої особи, цей документ не є правовстановлюючим документом, що стверджував би правомірність користування приміщенням церкви. Вказаним договором церква передана в користування групи православних громадян, а не релігійній громаді. Натомість громада УПЦ МП не є і не може бути правонаступником цих громадян. Вона була утворена тільки в 1991 році. До цього року релігійної громади в селі Мнишин Гощанського району взагалі не існувало.

44. Також третя особа наголошує, що позивачем не надано доказів укладення договору на виконання рішення Рівненського облвиконкому 1991 року в користування громади УПЦ культової будівлі з дотриманням правил охорони і використання пам`яток історії та культури. Рішення органу влади про передачу культової будівлі в користування згідно з договором не виконане.

45. Підсумовуючи, третя особа зазначає, що власником культової будівлі є держава, а тому вона в особі уповноважених нею органів (Рівненської обласної державної адміністрації) вправі і зобов`язана приймати рішення щодо цього майна; відсутність договору про користування культовою будівлею свідчить про те, що рішення Рівненського облвиконкому про передачу культової будівлі юридично не виконане, а тому громада УПЦ не має переважного права на одноосібне користування цією будівлею; прийняття рішення про порядок почергового користування церквою жодним чином не суперечить рішенню Рівненського облвиконкому 1991 року про передачу цієї церкви громаді УПЦ, так як остання не позбавляється права користування церквою.

46. Крім того, третя особа посилається на постанову Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі №817/1950/16, в якій за аналогічних фактичних обставин справи, Верховний Суд відмовив позивачу у задоволенні позову.

V. ПОЗИЦІЯ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

47. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

48. Статтею 35 Конституції України кожному гарантується право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

49. Правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються, зокрема, Законом України Про свободу совісті та релігійні організації .

50. Положеннями статті 17 цього Закону передбачено, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

51. Аналізуючи наведені норми Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , Верховний Суд у своїй постанові від 6 листопада 2019 року (справа №817/1950/16) вказав, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

52. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

53. Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

54. Таким чином, надання у користування або передачі у власність релігійним організаціям культових будівель, які були визнані державної власністю за радянських часів, здійснюється шляхом прийняття окремого рішення органу державної влади, який є власником відповідної культової будівлі.

55. При цьому, у випадку, коли на відповідній території існує дві і більше релігійні громади, які виявляють бажання користуватись культовою будівлею, при відсутності їх згоди щодо порядку такого користування, державний орган самостійно визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

56. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується й самими учасниками цієї справи, з 9 вересня 2015 року у селі Мнишин Гощанського району Рівненської області діють дві православні релігійні громади: Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат (в подальшому Православної Церкви України) села Мнишин Гощанського району, між якими існує спір щодо користування культовою спорудою - Покровською церквою селі Мнишин Гощанського району Рівненської області.

57. Також у цьому селі відсутня інша культова споруда для проведення релігійних обрядів, а взаємна згода між зазначеними релігійними громадами с. Мнишин щодо почергового користування Покровською церквою не досягнута.

58. За таких обставин, відповідач обґрунтовано, за наявності для цього передбачених законом підстав видав спірне розпорядження Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Мнишин Гощанського району №232 від 21 березня 2019 року, яким затвердив порядок почергового користування культовою будівлею - Покровською церквою у селі Мнишин Гощанського району, що належить до державної власності, релігійними громадами Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області та Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київський Патріархат селі Мнишин Гощанського району, про що правильно зазначено судами попередніх інстанцій.

59. Доводи позивача про те, що Покровська церква в селі Мнишин Гощанського району знаходиться в користуванні позивача на підставі Охоронного договору на передачу пам`ятника архітектури Покровської церкви 1876 року села Мнишин Гощанського району від 29 вересня 1988 року, а також те, що Свято-Покровська парафія Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області є належним правонаступником релігійної громади Руської Православної Церкви села Мнишин Гощанського району, створеної ще в 1876 році, належним чином оцінені судами попередніх інстанцій. Підстави для втручання у висновки судів, зроблених в контексті оцінки цих доводів позивача, відсутні.

60. Аргументи позивача про те, що прийняття спірного розпорядження прямо суперечить рішенню Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 від 3 грудня 1991 року, оскільки вказаним державним органом вже встановлений єдиний належний користувач культової споруди в селі Мнишин Гощанського району, є безпідставними, так як позивачем не доведено укладання на виконання зазначеного рішення охоронно-орендного договору по використанню ним культової будівлі Покровської церкви с. Мнишин Гощанського району з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури. Не доведені позивачем указані обставини і під час розгляду справи №817/1950/16.

61. З огляду на це, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що приймаючи спірне розпорядження №232 від 21 березня 2019 року про визначення почергового користування культовою будівлею двома релігійними громадами, державний орган проігнорував факт перебування її у правомірному користуванні позивача та не вжив заходів щодо припинення такого користування або зміни його умов у встановленому цивільним законодавством порядку.

62. Інші аргументи позивача, наведені ним у касаційній скарзі, не мають юридичного значення для правильності вирішення цього спору, не спростовують висновків, зроблених судами, та/або зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, тому не беруться судом до уваги. Варто зауважити, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

63. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

64. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

65. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , Верховний Суд

УХ В А Л И В:

Касаційну скаргу Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Мнишин Гощанського району Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року в справі 460/939/19 - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ.В. Білак Л.О. Єресько О.В. Калашнікова