Ухвала

від 06.08.2020 по справі 640/2850/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 серпня 2020 року м. Київ № 640/2850/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у заяву вих. № 2434-03/82 від 20.03.2020 Про залишення позову без розгляду представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Романенко Ю.О. у адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Залізна Шапка" доМіністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" провизнання протиправним та скасування рішення, присутні у судовому засіданні представники сторін:позивача - Яценко О.С., відповідача - Мелешко В.І., Тюріна Л.А., третьої особи - Хлєбніков С.Г., ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Залізна Шапка" (адреса: 79008, м. Львів, вул. Театральна, 23, ідентифікаційний код 41678954) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, ідентифікаційний код 37508596), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 912 від 29.05.2019 про акредитацію організації колективного управління Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав".

В якості підстав позову позивач зазначив, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2234/19 за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Залізна Шапка" про стягнення збитків внаслідок здійснення господарської діяльності без укладання договору про використання об`єктів суміжних прав. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Залізна Шапка", дізнавшись про набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2019 у справі № 640/6326/19 про скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 8 від 04.01.2019 про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління, звернулось з даним позовом з вимогою скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 912 від 29.05.2019, яким акредитовано відповідача - організацію колективного управління.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/2850/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; залучено Громадську спілку "Українська ліга авторських та суміжних прав" у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 постановлено здійснити розгляд справи № 640/2850/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду у судове засідання на 06.08.2020.

12.03.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Романенко Ю.О. вих. № 2434-03/82 від 20.03.2020 Про залишення позову без розгляду .

В обґрунтування наявності підстав для залишення позову без розгляду зазначено, що оскаржуване рішення, прийняте за результатом засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління Мінекономіки від 06-10 травня 2019 року про акредитацію організації колективного управління Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" опубліковане на сайті Мінекономіки 22.05.2019, отже шестимісячний строк на звернення з позовом про визнання протиправним та скасування рішення сплив 22.11.2019, а позивач в порушення вимог ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернувся до суду 06.02.2020.

Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" у поясненнях зазначено, що позивач не навів доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Позивачем подано письмове пояснення у якому зазначено, що предметом даної справи є оскарження наказу Мінекономіки № 912 від 29.05.2019, а не рішення, прийняте за результатом засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління Мінекономіки від 06-10 травня 2019 року про акредитацію організації колективного управління Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", отже посилання третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, щодо початку обрахунку строку на звернення до суду з моменту оприлюднення рішення про акредитацію на веб-сайті 22.05.2019 є необґрунтованим. Поряд з цим, позивач вказав, що про обставини порушення своїх прав та інтересів дізнався 19.11.2019 з моменту відкриття Господарським судом Львівської області провадження у справі за позовом ГС Українська спілка авторських та суміжних прав до ТОВ Компанія Залізна Шапка про стягнення грошових коштів з підстав здійснення господарської діяльності без укладення договору про використання об`єктів суміжних прав. При цьому зазначено, що позивач міг дізнатися про порушення свої прав та інтересів лише 07.10.2019 з дати набрання законної сили рішенням про визнання протиправним та нечинним наказу відповідача про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління.

У судовому засіданні 06.08.2020 судом розглянуто питання дотримання позивачем строку на звернення до суду, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши надані в ході розгляду справи представниками сторін пояснення, дослідивши матеріали справи, суд відмічає таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 912 від 29.05.2019 про акредитацію організації колективного управління Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав".

Зазначене рішення прийнято відповідно до статті 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , наказів Мінекономрозвитку від 21.11.2018 № 1741 Про затвердження Порядку ведення Реєстру організацій колективного управління та від 04.01.2019 № Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління , з урахуванням пункту 4 протоколу № 1 засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління від 06-10.05.2019.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначено Законом України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації , публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації , розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Статтею 15 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачено обов`язок розпорядника інформації оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Відповідач, звертаючись до суду з заявою про залишення позову без розгляду, надав докази оприлюднення 22.05.2020 на офіційній веб-сторінці Мінекономіки (www.me.gov.ua) рішення про акредитацію організації колективного управління громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", а саме витягу з протоколу № 1 (пункту 4) засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління та тексту окремої думки члена комісії з акредитації організацій колективного управління Літвіщенко Г.О.

Поряд з цим, слід відмітити, що повний текст оскаржуваного наказу № 912 від 29.05.2019 на офіційній веб-сторінці Мінекономіки (www.me.gov.ua) не оприлюднено.

Водночас, з аналізу положень Закону України Про авторське право і суміжні права та Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав не вбачається обов`язку для користувача досліджувати публічну інформацію, що стосується акредитації організації колективного управління, поряд з тим, саме на останню покладено обов`язок будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, обґрунтованості тарифів, вільного доступу до інформації у відповідності ч. 1 ст. 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

З урахуванням наведеного, суд відмічає, що факт оприлюднення 22.05.2020 на офіційній веб-сторінці Мінекономіки (www.me.gov.ua) витягу з протоколу № 1 (пункту 4) засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління не доводить обставин обізнаності позивача про порушення прав та інтересів внаслідок прийняття відповідачем наказу № 912 від 29.05.2019 та не може вважатись початком обрахунку строку на звернення позивача до адміністративного суду з відповідним позовом. При цьому, відповідачем не наведено обґрунтувань щодо наявності іншої можливості позивача дізнатися про порушення своїх прав та інтересів у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2019 у справі № 640/6326/16, залишеним постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, за позовом Громадської організації Об`єднання кінематографістів Кіно-Логос до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції України визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства економічного розвитку України № 8 від 04.01.2019.

За таких обставин, з урахуванням викладених у позовній заяві підстав позову, суд прийшов до висновку, що позивач про порушення своїх прав та інтересів міг дізнатися лише з 07.10.2019 - дати набрання законної сили рішенням у справі № 640/6326/16, яким визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства економічного розвитку України № 8 від 04.01.2019, що, в свою чергу, був підставою для прийняття оскаржуваного наказу № 912 від 29.05.2019 та зумовив, у тому числі, звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Залізна Шапка" до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Проаналізувавши наведені сторонами у своїх заявах доводи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд прийшов до висновку про дотримання позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду у відповідності до вимог ст. 122 КАС України, а відтак підстави для задоволення заяви Мінекономіки вих. № 2434-03/82 від 10.03.2020 про залишення позову без розгляду згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України та на підставі ч. 3 та ч. 4 ст. 123 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви вих. № 2434-03/82 від 20.03.2020 Про залишення позову без розгляду представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Романенко Ю.О. - відмовити.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 10.08.2020.

Суддя Пащенко К.С.