Постанова

від 12.08.2020 по справі 920/1158/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2020 р. Справа № 920/1158/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Флоріс-С"

на рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 (повний текст складено 18.06.2020)

та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.06.2020

у справі №920/1158/19 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер-Мед"

до Приватного підприємства "Флоріс-С"

про стягнення 446946,92 грн.

за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Мирославський С.В., адв., посв. №382 від 17.08.2012;

- відповідача Карпенко С.С., адв., посв. №4414 від 18.07.2012;

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевер-Мед" (далі за текстом - ТОВ Клевер-Мед ) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного підприємства "Флоріс-С" (далі - ПП Флоріс-С ) 446946,92 грн. - заборгованості за договором оренди б/н від 08.02.2018, що складається з: 315000,00 грн - заборгованість по орендній платі, 99 985,67 грн - пені, 8611,75 грн - 3% річних, 14522,28 грн - інфляційних збитків, 8827,22 грн - комунальні послуги, а також судові витрати пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ Клевер-Мед посилається на несплату ПП Флоріс-С орендних платежів за договором оренди та на не відшкодування комунальних платежів за період з 05.02.2019 по 15.11.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПП "Флоріс-С" на користь 315000,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 53121,92 грн. - пені, 4616,25 грн. - 3 % річних, 6768,40 грн. - інфляційних збитків, 75,38 грн. - заборгованості за комунальні послуги, 13161,05 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 5692,54 грн. - витрат зі сплати судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.06.2020 виправлено описку та арифметичну помилку в п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Сумської області від 10.06.2020 у справі №920/1158/19, викладено п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з ПП "Флоріс-С" на користь ТОВ "Клевер-Мед" 315000,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 53121,92 грн. - пені, 6498,49 грн. - 3% річних, 8538,99 грн. - інфляційних збитків, 75,38 грн. - заборгованості за комунальні послуги, 13288,15 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 5747,51 грн. - витрат зі сплати судового збору".

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що вимоги позову у задоволеній частині є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеними рішенням та ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказані судові рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПП Флоріс-С посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права (статті 74, 76 ГПК України) та неправильне застосування норм матеріального права (частина 6 статті 762 ЦК України).

Зокрема, апелянт вказує, що місцевим господарським судом задоволено вимоги позову про стягнення суми основного боргу за період лютий-листопад 2019 (10 місяців), в той час як у матеріали справи надано докази за період лютий-жовтень 2019, тобто за 9 (а не 10) місяців; зазначає, що взагалі є звільненим від оплати орендних платежів оскільки не міг використовувати об`єкт оренди через обставини, за які він не відповідає.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Флоріс-С" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.06.2020 у справі №920/1158/19, розгляд справи призначено на 12.08.2020.

Позиції учасників справи.

10.08.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечується проти її задоволення.

Присутній у судовому засіданні представник позивача також заперечував проти задоволення апеляційної скарги; просив оскаржуване відповідачем рішення залишити в силі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги; наполягав на її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та додатково встановлені судом апеляційної інстанції.

08.02.2018 ТОВ Клевер-Мед і ПП Флоріс-С уклали договір оренди нерухомого майна (далі - Договір), за умов якого ТОВ Клевер-Мед зобов`язався передати ПП Флоріс-С у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 269,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 45, з метою здійснення господарської комерційної діяльності ПП Флоріс-С для розміщення медичного центру, а ПП Флоріс-С зобов`язувався прийняти об`єкт оренди у строкове платне користування і сплачувати позивачу орендну плату.

Згідно з п. 3.1 договору передання об`єкта оренди оформлюється актом передачі-приймання, який підписується повноважними представниками Сторін і в якому відображається стан Об`єкта оренди та його систем. Підписання акта передачі-приймання Об`єкта оренди є підставою для передачі позивачем ключів від Об`єкта оренди відповідачу (п. 3.4 договору).

Зі змісту п. 3.5 договору вбачається, що ПП Флоріс-С вступає у користування Об`єктом оренди після підписання Сторонами цього Договору, акта передачі-приймання та фактичного передання позивачем Об`єкта оренди ПП Флоріс-С .

У п. 4.1 договору сторони погодили, що строк оренди може бути змінений лише за згодою Сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.2 договору цей договір укладається строком на 2 роки 11 місяців, з 08.02.2018 до 07.01.2020.

Згідно з п. 4.3 договору обчислення строку договору починається після підписання повноважними представниками Сторін цього договору, з моменту підписання акта передачі-приймання Об`єкта оренди та фактичної передачі Об`єкта оренди.

Відповідно до п. 4.7 договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної угоди до цього договору або з чинним законодавством України.

У відповідності до п. 5.1 договору в редакції Додаткової угоди №1 від 01.06.2018 до договору розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди становить 31500,00 грн. на місяць з ПДВ.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісяця незалежно від результатів його фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.3 договору орендна плата сплачується 5 числа кожного місяця за поточний місяць, на вказаний позивачем рахунок у банківській установі шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.

Орендна плата може періодично переглядатися та змінюватись, зокрема, із урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції, за погодженням Сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору і є його невід`ємною частиною (п. 5.4. договору).

Згідно з п.5.7 договору, орендар звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого об`єкт оренди не міг бути використаний ним через обставини, за які він не відповідає.

До орендної плати не включається плата за комунальні послуги та орендна плата за користування земельною ділянкою (п.5.8 договору).

Умовами п. 7.1. договору сторони погодили, що до обов`язків відповідача віднесено, зокрема: відшкодування позивачу сплати комунальних послуг, за спожиту електроенергію, газо-, тепло-, водопостачання і водовідведення, телефонний зв`язок та пожежну сигналізацію, прибирання прибудинкової території і вивіз сміття на підставі виставлених позивачем рахунків з документальним підтвердженням зазначених у них сум.

Відповідно до п. 9.2. договору орендодавець має право вимагати розірвання цього договору якщо орендар не вносить орендну плату за користування об`єктом оренди протягом 3 (три) місяців підряд.

Пунктом 9.3. договору встановлено, що орендар має право вимагати розірвання договору, якщо орендодавець передав у користування об`єкт оренди, що не відповідає умовам договору.

Пунктом 9.5 договору передбачено, що зміни умов цього договору можуть мати місце за погодженням Сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до договору, яка є його невід`ємною частиною.

Зі змісту п. 9.6 договору вбачається, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати цей договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій Стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу Сторону про результати її розгляду. У разі, якщо Сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована Сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним судовим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено рішенням суду.

За актом прийому-передачі майна, що орендується (до договору оренди нерухомого майна від 08.02.2018) від 20.03.2018 ТОВ "Клевер-Мед" передало, а ПП "Флоріс-С" прийняло відповідно до предмету та умов договору нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 45, загальною площею 269,5 кв.м., надалі - об`єкт оренди. Вищезазначений акт підписаний без зауважень щодо недоліків (встановлено Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 920/1018/19 за позовом ПП "Флоріс-С" до ТОВ "Клевер-Мед" про розірвання договору оренди нерухомого майна від 08.02.2018) та рішенням Господарського суду Сумської області від 22.05.2019 у справі №920/215/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у цій справі (за позовом ТОВ КЛЕВЕР-МЕД до ПП ФЛОРІС-С про стягнення 446946,92 грн.)).

Докази повернення орендованого майна у встановленому договором порядку у матеріалах справи відсутні.

З наявних у матеріалах справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунків-фактури (т. 1, а.с. 23, 24, 32, 33, 41, 42, 49, 50, 59, 60, 66, 67, 74, 75, 82, 83, 91, 92) встановлено, що відповідач не сплатив орендну плату за період з лютого по жовтень 2019 року (всього за 9 місяців), а тому загальна сума заборгованості склала 9 х 31500,000 грн. = 283500,00 грн., в той час як позивач у позові просить стягнути заборгованість за 10 місяців, вказує період з 05.02.2019 по 15.11.2019 та надає розрахунок: 31500,00 х 10 = 315000,00 грн.

Крім того, ТОВ Клевер-Мед заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8827,22 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг за період з 05.02.2019 по 15.11.2019, що складається з відшкодування оплати послуг охорони об`єкта оренди, послуг з моніторингу та реагування, а також з відшкодування вартості природного газу (в період лютий-листопад 2019 було спожито природний газ на загальну суму 75,38 грн., на підтвердження чого надано акти приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу, акти наданих послуг з розподілу природного газу, рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1, а.с. 25, 26, 31, 34, 35, 39, 40, 43, 44, 47, 48, 21, 52, 53, 54, 61а, 62, 63, 68, 69, 73, 76, 77, 81, 84,85, 90, 93, 94, 98, 99).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо основної заборгованості та відшкодування комунальних витрат .

У відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України).

За визначенням частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 6, 627, 628 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 180 ГК України в свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 ГК України).

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України (що кореспондує зі статтею 193 ГК України) передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено статтею 525 ЦК України.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений сторонами спору договір є договором оренди.

За визначенням статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно зі статтею 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення основної заборгованості за договором оренди, оскільки ПП Флоріс-С не надало належних доказів повернення орендованого майна ТОВ Клевер-Мед у погодженому договором оренди порядку. В спірний період договір був чинним та підлягав до виконання сторонами, які його уклали, однак, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що таке стягнення має бути здійснене за період лютий-жовтень 2019 року (а не за період лютий-листопад 2019), як про це доцільно вказує ПП Флоріс-С у поданій апеляційній скарзі, оскільки ТОВ Клевер-Мед надало у матеріали справи докази (т. 1, а. с. 23-99) виключно за цей період - з лютого по жовтень 2019 року включно.

Відтак, до стягнення з ПП Флоріс-С на користь ТОВ Клевер-Мед підлягає 283 500,00 грн. заборгованості по орендним платежам за договором.

Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для задоволення вимог позову про стягнення відшкодування вартості спожитого природного газу на загальну суму 75,38 грн., як це погоджено сторонами у п. 7.1 договору та підтверджується наданими у справу доказами.

Водночас, умовами п. 7.1. договору не передбачено обов`язку відшкодування відповідачем позивачеві оплати послуг охорони об`єкта оренди, послуг з моніторингу та реагування, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні вимог позову в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ПП Флоріс-С не займає спірне приміщення та не має можливості його використання, адже за актом від 22.12.2018 повернуло спірне приміщення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає.

Так, відповідно до положень статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові суду апеляційної інстанції у справі №920/215/19 за позовом ТОВ Клемвер-Мед до ПП Флоріс-С встановлено, що … поданий відповідачем акт повернення об`єкта оренди від 22.12.2018 не може вважатися належним доказом у справі, оскільки підписаний неуповноваженою особою з боку позивача. Також судом відхилено посилання відповідача на телефонну розмову з Лапіним Є.В. який, за твердженням відповідача, у грубій формі вимагав негайного звільнення об`єкта оренди, оскільки твердження відповідача, що вказана особа є фактичним власником ТОВ Клевер-Мед не підтверджено належними та допустимими доказами, а телефонна розмова не породжує прав та обов`язків для суб`єктів господарювання, правовідносини яких врегульовані Договором. Апеляційним судом зроблено висновок про те, що звернення відповідача з вимогами про припинення договірних відносин не звільняє його від обов`язку сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені Договором, а також встановлено факт відсутності доказів на підтвердження внесення змін до Договору щодо строку його дії та повернення відповідачем позивачу об`єкта оренди як і доказів фактичної неможливості використання орендованого майна після 22.12.2018 .

Крім того постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №920/1018/19 скасовано рішення господарського суду Сумської області від 21.11.2019 про часткове задоволення позову ПП Флоріс-С до ТОВ Клевер-Мед про розірвання договору оренди нерухомого майна від 08.02.2018 та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. У вказаній постанові суд послався також на преюдиціальність встановлених обставин у справі №920/215/19.

Отже, враховуючи наведені факти, встановлені у вказаних рішеннях судів, суд апеляційної інстанції зазначає про безпідставність доводів скаржника про повернення спірного приміщення позивачу за актом від 22.12.2018. Поряд з цим, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що матеріали справи, що розглядається, не містять доказів на підтвердження наявності у Трофименка М.М. повноважень на отримання від ПП Флоріс-С орендованого за спірним договором майна у встановленому цим договором порядку, відтак, такі доводи не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом.

Щодо вимог про стягнення пені, інфляційних та 3% річних.

За визначенням статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

За порушення в сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 ГК України).

За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України (частина перша статті 199 ГК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення чинного законодавства, приймаючи до уваги змінений судом апеляційної інстанції розмір основної заборгованості, здійснивши перевірку поданих позивачем розрахунків пені, інфляційних та 3% річних, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині частково, а саме: до стягнення з ПП Флоріс-С підлягає 36328,54 грн. - пені, 3772,00 грн. - 3% річних та 4611,11 грн. - інфляційних.

Стосовно прийнятої місцевим господарським судом ухвали від 18.06.2020, апеляційний господарський суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що під час виготовлення повного тексту рішення у справі №920/1158/19 судом було встановлено, що в п. 2 резолютивної частини рішення судом було допущено арифметичну помилку в розрахунку розміру 3% річних, інфляційних збитків, витрат зі сплати судового збору, витрат на правову допомогу та допущено описку: не зазначено назву позивача (стягувача). В мотивувальній частині рішення від 10.06.2020 судом було зроблено висновок про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 6498,49 грн. - 3% річних, 8538,99 грн. інфляційних збитків, 13288,15 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 5747,51 грн. витрат зі сплати судового збору.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну розмірів сум основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних, які зазначені у п. 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення та щодо яких було виправлено описку ухвалою від 18.06.2020, резолютивна частина рішення господарського суду першої інстанції підлягає викладенню в редакції, викладеній у резолютивній частині даної постанови.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно з п. 2) ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про зміну резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 у даній справі.

Судові витрати.

Витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Флоріс-С" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.06.2020 у справі №920/1158/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.06.2020 у справі №920/1158/19 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 у справі №920/1158/19 в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Флоріс-С (40035, м. Суми, пр. Михайла Лушпи, буд. 7, кв. 38, код 34933234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Клевер-Мед (40007, м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 1, код 31547802) 283500,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 36328,54 грн. - пені, 3772,00 грн. - 3% річних та 4611,11 грн. - інфляційних, 75,38 грн. - заборгованості за комунальні послуги, 13288 грн. 15 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 4 924,47 грн. - витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити. .

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

5. Справу №920/1158/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 13.08.2020

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак