Ухвала

від 11.08.2020 по справі 910/23439/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.08.2020Справа №910/23439/15 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг", м. Київ

про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату наказу

у справі

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни, Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпаїнський лізинг", м. Київ

про стягнення 260 593,39 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників справи:

від позивача (стягувача): не з`явились;

від відповідача (боржника): не з`явились;

від заявника: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

03.09.2015 Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" (надалі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 260 593,39 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 (повне рішення складено 28.10.2015) у справі №910/23439/15 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 250 393,99 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 9 181,04 грн та пеню у розмірі 1 018,36 грн, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 211,87 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі №910/23439/15 залишено без змін.

13.01.2016 Господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення видано відповідні накази.

31.08.2016 року до суду від Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві надійшли постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2016 року та оригінал наказу від 13.01.2016 року про стягнення судового збору на користь Державного бюджету України.

11.05.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить:

- визнати неправомірною та скасувати постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувану від 16.04.2018 р. у виконавчому провадженні №50770585;

- зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року у справі №910/23439/15 в порядку, встановленому законом.

Ухвалою від 21.05.2018 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцової О.С. було задоволено, визнано неправомірною та скасовано постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувану від 16.04.2018 у виконавчому провадженні та зобов`язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року у справі №910/23439/15 в порядку, встановленому законом.

27.07.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" до суду надійшла заява про видачу дублікату наказу та про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 розгляд Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" призначено на 11.08.2020.

В судове засідання 11.08.2020 представники сторін та заявника не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином та відповідно до положень ст. 334 ГПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа по справі № 910/23439/15 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до приписів статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 ГПК України.)

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі №910/23439/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015, позов Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинг на користь Публічного акціонерного товариства Український Бізнес Банк прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 250 393, 99 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 9 181, 04 грн та пеню у розмірі 1 018, 36 грн, судовий збір у розмірі 5 211, 87 грн.

13.01.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано накази.

За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Відповідно до положень частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Послідовна правова позиція у таких правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі №906/703/16, від 06.02.2020 у справі №908/2251/18, від 15.08.2019 у справі №904/4253/17, від 16.04.2020 у справі №5023/5604/11.

Судом встановлено, що 23.03.2020 між Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" (Новий кредитор) було укладено Договір №1-UA-EA-2020-01-23-0000018b про відступлення прав вимоги, за умовами якого Банк в порядку та на умовах, визначених Договором, відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін доповнень і додатків до них,згідно з реєстром у Додатку №1 до цього Договору, Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п.2. Договору, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними Договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань на Основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які виплавають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників. що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору та з урахуванням купівлі-продажу майнових прав, включених до активів Банку в лоті № GL15N615518, Новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 24 142 894,85 грн. Ціна Договору була сплачена Покупцем Продавцю в повному обсязі до моменту укладення цього Договору на підставі Протоколу №UA-EA-2020-01-23-0000018-b від 31.01.2020, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Покупець. (п. 4 Договору).

Додатком №1 до Договору №UA-EA-2020-01-23-0000018-b про відступлення прав вимоги від 23.03.2020 Сторони узгодили, що Банк відступає Новому кредитору права вимоги, зокрема, за Кредитним договором №119/ю від 02.04.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № UA-EA-2020-01-23-0000018-b про відступлення прав вимоги від 23.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" сплатило на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" грошові кошти у розмірі 25000150,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №304 від 21.02.2020.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" по справі № 910/23439/15, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 910/23439/15 підлягає задоволенню.

Крім того, у своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" просило видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 16.01.2016 у справі №910/23439/15.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

У п. 11 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, зокрема містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 10.04.2018 у справі № 24/234).

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справа № 5/229-04, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г).

Судом встановлено, 16.01.2016 було видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі №910/23439/15, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, зі строком пред`явлення до виконання до 07.12.2016.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (у редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15, від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі № 904/10285/15).

Враховуючи, що на момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 строк пред`явлення наказу суду від 13.01.2016 не сплив, у даному випадку підлягають застосуванню приписи пункту 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 та положення статті 12 зазначеного закону.

Тобто, строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/23439/15 до виконання становить 3 роки - 07.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" звернулось до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління Юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/23439/15.

В подальшому, постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Кравцовою О.С. від 16.04.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві в порядку п. 2 ст. 37 Закону України про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку з забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/23439/15; визнано неправомірною та скасовано постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні; зобов`язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 №910/23439/15.

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей І.Ю. від 26.07.2019 відновлено виконавче провадження з виконання наказу від 13.01.2016, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі №910/23439/15 про стягнення 260 593, 93 грн заборгованості; роз`яснено особі, якій повернуто виконавчий документ, про необхідність пред`явити його до виконання у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження.

Таким чином, з огляду на положення статті 23 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції чинній станом на дату пред`явлення наказу до виконання та на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з врахуванням приписів пункту 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 та положення статті 12 зазначеного Закону, строк пред`явлення наказу від 13.01.2016 у справі №910/23439/15 переривався.

При цьому, суд зазначає, що відновлення вищевказаного виконавчого провадження, усуває факт пропуску стягувачем строку для пред`явлення наказу до виконання, Постанова ВС від 11.03.2020 (ГПК) - №910/5587/19

Тому суд зазначає, що з заявою про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/23439/Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" звернулось в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Листом №13012 від 31.03.2020 Первісний кредитор повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" про те, що на його адресу постанови про повернення виконавчих документів та виконавчі документи, зокрема наказ Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі №910/23439/15, не надходили, інформація про повторне звернення за примусовим виконанням судових рішень відсутня.

Отже, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалось направлення, або отримання Первісним кредитором - Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк", наказу Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/23439/15.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" про видачу дубліката наказу від 13.01.2016 у справі № 910/23439/15, дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, оскільки заявником дотримано вимог наведених положень законодавства щодо порядку подання заяви про видачу дубліката наказу.

При цьому законодавством не передбачено видачу нового виконавчого листа із зазначенням стягувача відповідно до ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження, так як виконавчий лист видається із зазначенням сторін, вказаних у самому судовому рішенні. (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 26.09.2018 по справі № 712/14175/16-ц)

Згідно із положеннями ст. ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, Суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документу у справі №910/23439/15 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 52, 234, 334, Розділом ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 910/23439/15 задовольнити.

2. Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 19388768, адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ (ідентифікаційний код юридичної особи 40091114, адреса: 04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 27/22, оф. 2) у справі № 910/23439/15.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 910/23439/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (ідентифікаційний код юридичної особи 38291386, адреса: 03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 13, оф. 211) на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 19388768, адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125) прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 250 393 (двісті п`ятдесят тисяч триста дев`яносто три) грн. 99 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 9 181 (дев`ять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 04 коп. та пеню у розмірі 1 018 (одна тисяча вісімнадцять) грн. 36 коп.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Морозов