Ухвала

від 13.08.2020 по справі 640/25231/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

13 серпня 2020 року м. Київ № 640/25231/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І. , розглянувши клопотання відповідача та позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Джайт" доГоловного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.11.2019р. № ДН2844/1859/АВ/ТД-ФС/566 В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Джайт" з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.11.2019р. № ДН2844/1859/АВ/ТД-ФС/566.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи № 640/25231/19 в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Забезпечити розгляд справи № 640/25231/19 за участю представника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у режимі відеоконференції. Визначити відповідальним за проведення відеоконференції під час розгляду справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.

В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що відповідач вважає за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом сторін за правилами загального позовного провадження.

До суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Джайт" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що позивач вважає за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом сторін, оскільки оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 375 570,00 грн. Дана справа має дуже важливе значення для позивача, оскільки виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу в такій сумі призведе до зупинення діяльності позивача, неможливості виплати заробітної плати працівникам, зупинення розрахунків позивача із контрагентами, та взагалі зруйнує господарську діяльність.

Проаналізувавши подані клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.

Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання відповідача та клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська