Рішення

від 27.10.2020 по справі 640/25231/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25231/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖАЙТ (вул. Круглоуніверситетська, 7, оф.26/1, 01024, код ЄДРПОУ 42555035)

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Козакова, 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766)

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.11.2019 року №ДН2844/1859/АВ/ТД-ФС/566,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖАЙТ (далі- позивач) з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2844/1859/АВ/ТД-ФС/566 від 12.11.2019 року в розмірі 375 570,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постанова №ДН2844/1859/АВ/ТД-ФС/566 від 12.11.2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖАЙТ штрафу в розмірі 375 570,00 грн. є протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач засобами поштового зв`язку направив документи, що підтверджують відносини позивача із зазначеними особами в Акті №ДН2844/1859/АВ від 18.10.2019 року, на підставі якого була винесена оспорювана постанова.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав до суду відзив, у якому вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні та зазначає, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стало рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу, отриманої з джерела, наданого листом Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. За результатами інспекційного відвідування відповідачем складений Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ДН2844/1859/АВ від 18.10.2019 року та Припис про усунення виявлених порушень №ДН2844/1859/АВ/П від 18.10.2019 року. Встановлено, що позивачем фактично було допущено 3 (три) фізичні особи до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу , та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відтак, вказаний факт є порушенням вимог частини 1, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Позивач у відповіді на відзив вказує на те, що відповідач у відзиві на позов не надав жодних пояснень з приводу того, що в реєстрі працівників ТОВ Джайт , які надали письмові пояснення на робочому місці немає осіб, стосовно яких і встановлені правопорушення щодо неоформлених трудових відносин. Відсутність зазначених осіб, які в реєстрі працівників ТОВ Джайт , що надали письмові пояснення на робочому місці означає, що вказані особи не були присутні на будівельному майданчику під час проведення інспекційного відвідування.

Також у відповіді на відзив, позивач зазначає, що відповідач жодним чином не пояснює, чому він не бере до уваги пояснення позивача щодо ОСОБА_1 , яка працювала за договором цивільно-правового характеру та ОСОБА_2 , який працює за трудовим договором, адже документи на підтвердження цього двічі надавались відповідачу, що підтверджується листом позивача від 15.10.2019р. на адресу Відповідача та разом із зауваженнями до Акту.

Що стосується ОСОБА_3 , то позивач вважає, що перекреслений аркуш паперу, наданий відповідачем як пояснення ОСОБА_3 , відібрані не на робочому місці, при невідомих обставинах і без встановлення особи, не можуть вважатися належним і допустимим доказом наявності трудових відносин між ОСОБА_3 та позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для встановив наступне.

04 жовтня 2019р. головними державними інспекторами Константиновою Іриною Ігорівною, Мельничук Світланою Володимирівною та провідним державним інспектором Михайлюк Оленою Петрівною Головного управління Держпраці у Дніпропетровькій області на підставі направлення № 345-4 від 03.10.2019р. було проведено інспекційне відвідування ТОВ ДЖАЙТ , код ЄДРПОУ 42555035 з питань виявлення неоформлених трудових відносин в період з 04.10.2019 року по 15.10.2019 року..

Підставою для проведення перевірки ТОВ ДЖАЙТ за юридичною адресою: 01024, Київська обл., м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26/1, фактичне місце здійснення діяльності Дніпропетровська обл., на території Миколаївської сільської ради Дніпровського району (за межами населеного пункту), код ЄДРПОУ 42555035, стало рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з джерела, наданого листом від 26.09.2019 року №45.8/6-5123 Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вх.№20110 від 27.09.2019 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області).

Як вбачається із матеріалів справи, 09.10.2019 року відповідачем складено Акт №ДН2844/1859/НД у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування згідно визначених наказом № 681- I від 03.10.2019 року термінів та врученням вимоги про надання документів (№ ДН2844/1859/НП від 09.10.2019 року), у період з 16 жовтня 2019 року по 18 жовтня 2019 року було поновлено проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у ТОВ ДЖАЙТ , за юридичною адресою: 01024, Київська обл., м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7. офіс 26/1, фактичне місце здійснення діяльності Дніпропетровська обл., на території Миколаївської сільської ради Дніпровського району (за межами населеного пункту), код ЄДРПОУ 42555035, згідно наказу від 15.10.2019 року № 750-1 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.10.2019 року № 414-Н.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що 15.10.2020 року позивачем на виконання Вимоги №ДН2844/1859/НП від 09.10.2019 року надав відповідачу копії документів на 1192 листах.

18.10.2019 року відповідачем складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН2844/1859/АВ та Припис про усунення виявлених порушень від 18.10.2019 року №ДН2844/1859/АВ/П.

Як вбачається із розділу ІІІ Опис виявлених порушень Акту №ДН2844/1859/АВ від 18.10.2019 року, в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ ДЖАЙТ були надані пояснення працівників 04.10.2019 року, згідно яких було встановлено, що останні працювали без належного оформлення, а саме:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 письмово пояснила, що працює на підприємстві ТОВ ДЖАЙТ ; трудовий договір з працівником не був оформлений, повідомлення про прийняття на роботу до ДФС не направлялося, у табелях обліку використання робочого часу на протязі 2019 року не зазначена;

- ОСОБА_3 , письмово пояснив, що працює на підприємстві ТОВ ДЖАЙТ ; трудовий договір з працівником не був оформлений, повідомлення про прийняття на роботу до ДФС не направлялося, у табелях обліку використання робочого часу на протязі 2019 року не зазначений;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , письмово пояснив, що працює на підприємстві ТОВ ДЖАЙТ ; трудовий договір з працівником не був оформлений, повідомлення про прийняття на роботу до ДФС не направлялося, у табелях обліку використання робочого часу на протязі 2019 року не зазначений

Отже, директором ТОВ ДЖАЙТ фактично було допущено 3 фізичні особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та, без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вищезазначене свідчить про порушення вимог частини 1 статті 24 та частини 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Із вказаного вище Акту вбачається, що у зв`язку з неможливістю особистого вручення два примірника акта направлено об`єкту відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення 21.10.2019 року, що підтверджується накладною 4903306840350, квитанцією ПН215600426655 від 21.10.2019 року.

Разом з вказаним вище Актом відповідач направив припис №ДН2844/1859/АВ/П від 18.10.2019 року, відповідно до якого позивач повинен був усунути виявлені порушення в строк - 04.11.2019 року.

Не погоджуючись із Актом №ДН2844/1859/АВ від 18.10.2019 року та Приписом про усунення виявлених порушень від 18.10.2019 року №ДН2844/1859/АВ/П, позивач надав зауваження, в яких вказав наступне:

1) ОСОБА_1 працює на підставі договору цивільного правового характеру від 05.09.2019 року №03/09. За вказаним договором ОСОБА_1 зобов`язалась виконати роботи з розмітки столу у кількості 770 шт. При цьому ОСОБА_1 не входить до штату підприємства, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сама на власний ризик організовує свою працю. Результат її роботи піддається чіткому кількісному виміру. Винагороду за виконані роботи вона отримує на підставі акту виконаних робіт;

2) В товаристві не працює особа на прізвище Пономарьов. В товаристві працює ОСОБА_3 , прийнятий на роботу за наказом №ОК-335 від 23.09.2019 року монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій на підставі заяви про прийняття на роботу від 23.09.2019 року.

3) ОСОБА_2 прийнятий на роботу за наказом №ОК-290 від 11.09.2019 року монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій на підставі заяви про прийняття на роботу від 11.09.2019 року.

Позивач, також у своїх зауваженнях зазначив, що посадовою особою товариства у повідомленні про прийняття працівника на роботу була допущена помилка, а саме помилково зазначено ОСОБА_4 замість ОСОБА_2 , однак реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 зазначений вірно - НОМЕР_1 . Помилка сталася внаслідок того, що в картці платника податків нечітко пропечатана перша літера прізвища. Вказана помилка буде виправлена в найкоротший термін.

У зауваженнях, позивач також повідомив, що у товаристві працює і його брат ОСОБА_5 прийнятий на роботу за наказом за №ОК-287 від 11.09.2019 року монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій на підставі заяви про прийняття на роботу від 09.09.2019 року, який і надав письмові пояснення на робочому місці в ході проведення інспекційного відвідування 04.10.2019 року.

Відповідно, позивач у зауваженнях зазначив, що усунути порушення, зазначені у приписі №ДН2844/1859/АВ/П від 18.10.2019 року неможливо, оскільки позивач не порушував вимоги частини 1 статті 21 КЗпП України та частин 1, 3 статті 24 КЗпП України.

Із вказаних зауважень позивача вбачається, що останній надав додатки, які підтверджують доводи позивача, викладені у зауваженнях.

Крім того, 30.10.2019 року за №30/10 позивач направив скаргу відповідачу, що підтверджується вхідним номером відповідача №22589 від 01.11.2019, в якій зазначив, що Припис винесений передчасно, тобто одночасно із складанням Акту №ДН2844/1859/АВ від 18.10.2019 року без розгляду та врахування зауважень на акт, а тому позивач просив припис скасувати повністю.

Однак, 31.10.2019 року за №107/4.1-5 відповідач надав відповідь на зауваження позивача та зазначив, що зауваження позивача на Акт №ДН2844/1859/АВ від 18.10.2019 та Припис №ДН2844/1859/АВ/П від 18.10.2019 року взяті до уваги, однак не спростовують факту порушень та висновків Акту.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 29.11.2019 року за №9516-16/ОМ відповідач надіслав рішення про розгляд скарги позивача, в якому скаргу позивача залишив без задоволення. Факт направлення позивачу рішення підтверджується наявними у матеріалах описом поштового відправлення від 29.11.2019 року, накладною №4900809388994 від 29.11.2019 року, квитанцією від 29.11.2019 року.

В подальшому, 12.11.2019 року відповідачем винесена Постанова №ДН2844/1859/АВ/ТД-ФС/566 про накладення на позивача штрафу у розмірі 375 570,00 (триста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят грн., 00 коп.) за порушення вимог ч. 1, ч. 3 статті 24 КЗпП України.

Оспорювана постанова надіслана позивачу 13.11.2019 року, що підтверджується списком №693 згрупованих поштових відправлень.

Не погодившись із винесеною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон № 877-V).

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (п. п. 6 п. 4 Положення №96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимогзаконубез попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (п. п. 5 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Отже, відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За змістом пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Згідно з пунктом 19 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20 Порядку №823).

У відповідності до пункту 21 Порядку №823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 23 Порядку №823 визначено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з пунктом 27 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку №823).

У відповідності до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП України).

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови: акти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно частин 1, 2 статті 928 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно - правовими договорами процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно - правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально - визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власна праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно - правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу роботи.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 червня 2019 року по справі №815/954/18 (провадження №К/9901/3195/19), по справі №1840/2507/18 (провадження №К/9901/10124/19), по справі №824/896/18-а (провадження № К/9901/10149/19) та від 3 березня 2020 року по справі №1540/3913/18 (провадження №К/9901/8967/19).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір №03/09 від 05.09.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язалась виконати роботи з розмітки столу у кількості 770 шт.

Відповідно до пункту 4.3 вказаного договору виплата винагороди здійснюється у безготівковій формі у національній валюті України протягом 5 робочих днів після підписання Акту приймання-передачі послуг/робіт.

Як встановлено судом, позивачем з ОСОБА_1 згідно вказаного договору, 17.10.2019 року підписано Акт №1 за виконані роботи, а саме за розмітку стола у кількості 720 шт.

Проте, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують оплату позивачем за виконані роботи по договору №03/09 від 05.09.2019 року згідно Акту №1 від 17.10.2019 року виконавцю ОСОБА_1 , протилежного позивачем до суду не надано.

Суд також зазначає, що позивач ні у запереченнях на Акт та Припис, ні у Скарзі на оспорювану постанову не долучав та не підтверджував факт розрахунку із ОСОБА_1 за виконані роботи по договору №03/09 від 05.09.2019 року згідно Акту №1 від 17.10.2019 року.

Зокрема, позивачем не надано доказів, що позивач звітував про вказану особу, яка працювала у нього за вказаним договором, а також сплатив до бюджету податки та єдиний соціальний внесок, нараховану на виплачену ОСОБА_1 винагороду, протилежного позивачем до суду не надано.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин щодо здійснення нарахування/виплати заробітної плати та відповідних відрахувань із неї ОСОБА_3 згідно наказу №ОК-335 від 23.09.2019 року, який прийнятий на підставі заяви про прийняття на роботу від 23.09.2019 року монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій та ОСОБА_2 згідно наказу №ОК-290 від 11.09.2019 року, який прийнятий на підставі заяви про прийняття на роботу від 11.09.2019 року монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Інші докази наведеного не спростовують.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку про недоведеність тверджень позивача щодо дотримання ним вимог трудового законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищевикладеного та поданих позивачем і відповідачем документів і матеріалів, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242 - 246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖАЙТ (вул. Круглоуніверситетська, 7, оф.26/1, 01024, код ЄДРПОУ 42555035)- відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська