Постанова

від 12.08.2020 по справі 761/35974/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 761|35974|19

провадження № 61-918св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка на постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі суддів Іванової І.В., Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка (далі - ТОВ Кратія Медтехніка ) про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги та просила суд змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Кратія Медтехніка з причини звільнення у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків керівником підприємства на причину звільнення - у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що, зі змісту позовної заяви вбачається трудовий спір щодо наявності запису у трудовій книжці щодо звільнення позивача у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, що позбавляє її права на отримання вихідної допомоги та ускладнює подальше працевлаштування на аналогічній посаді, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10 січня 2020 року ТОВ Кратія Медтехніка подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року та просило судове рішення скасувати, залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшла справа №761/35974/19.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що даний спір виник з реалізації учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття рішення про звільнення виконавчого органу на підставі часини 3 статті 99 Цивільного Кодексу України (Далі - ЦК України).

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

13 березня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив від позивача на касаційну скаргу, у якій заявник посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 була директором ТОВ Кратія Медтехніка до 03 жовтня 2018 року та звільнена з посади на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства від 02 жовтня 2018 року, яким припинено повноваження керівника та на підставі такого рішення проведено реєстраційну дію - змінено керівника.

В наказі про звільнення зазначено підставу - частину 1 статті 41 КЗпП України (з причини звільнення у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків керівником підприємства).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржуване судове рішення апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Нормами Цивільного кодексу України (статті 99, 145, 147, 159, 161), Господарського кодексу України (стаття 89), Закону України Про господарські товариства (статті 47, 62, 63), Закону України Про акціонерні товариства (статті 52, 58, 59, 60, 61) визначено, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.

Згідно пункту 1 статті 41 Кодексу Законів про Працю (далі - КЗпП) крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

За частиною 3 статті 99 ЦК України члени виконавчого органу господарського товариства можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов`язків.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів ) зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень керівника або іншого члена виконавчого органу не є порушенням його трудових прав, оскільки не обов`язково пов`язується з його звільненням. Припинення повноважень керівника або іншого члена виконавчого органу і його звільнення - це різні правові інститути. Припинення повноважень керівника або іншого члена виконавчого органу спричиняє зупинення роботи такої посадової особи, викликане відсутністю організаційних умов, необхідних для виконання роботи, оскільки без повноважень посадова особа не може здійснювати керівництво або функції члена виконавчого органу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, припинення повноважень посадової особи може бути підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу та виплати вихідної допомоги у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток (стаття 44 КЗпП України), але замість розірвання трудового договору за згодою працівника його може бути переведено на іншу роботу (стаття 32 КЗпП України).

Якщо особа відсторонена від виконання повноважень керівника або іншого члена виконавчого органу та обрана інша особа для тимчасового здійснення таких повноважень, то це також не означає звільнення керівника або іншого члена виконавчого органу, бо чинним законодавством не передбачена така підстава для звільнення. У цьому разі теж має місце зупинення роботи посадової особи, викликане відсутністю організаційних умов, необхідних для виконання роботи, оскільки без повноважень посадова особа не може здійснювати керівництво або функції члена виконавчого органу.

Відносини сторін щодо оплати часу зупинення роботи посадової особи, переведення її на іншу роботу (у тому числі тимчасового), звільнення посадової особи регулюються нормами КЗпП України. Спори з цього приводу є трудовими спорами. Такі спори розглядаються за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження №12-293гс18).

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки факт звільнення і рішення загальних зборів не оскаржуються, а ставиться питання формулювання причини звільнення та запису у трудовій книжці такими, що не відповідають рішенню загальних зборів, дані правовідносини не є корпоративними, а пов`язані з процедурою виконання рішення загальних зборів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров