Ухвала

від 13.08.2020 по справі 551/271/17

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/271/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Вергун Н.В.,

за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

скаржника / стягувача / ОСОБА_1 ,

ії представника - адвоката Акопян М.А.,

представників боржника: ОСОБА_2 , адвоката Смірнова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області заяву судді Вергун Наталії Володимирівни про самовідвід у розгляді справи № 551/271/17 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції / м. Суми / Федька Євгена Олександровича, -

в с т а н о в и в:

18 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Шишацького районного суду Полтавської області з скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції / м. Суми / Федька Є.О.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шишацького районного суду Полтавської області від 18 травня 2020 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Сиволапа Д.С. / а.с.27 /.

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено судове засідання о 13 год. 30 хв. 28 травня 2020 року / а.с.28 /.

26 травня 2020 року скаржник ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід головуючому судді Сиволапу Д.С. / а.с.33-35 /.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року заяву про відвід судді задоволено та, як наслідок, ухвалено передати цивільну справу до канцелярії суду для визначення іншого складу суду / а.с.36 /.

При цьому, 27 травня 2020 року на електронну адресу суду від державного виконавця Федька Є.О. надійшов відзив на скаргу, в якому останній вказав на безпідставність подачі скарги ОСОБА_1 , та, у зв`язку з цим, у її задоволенні просив відмовити в повному обсязі. Розгляд скарги ОСОБА_1 просив проводити у його відсутність / а.с.41-43 /.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шишацького районного суду Полтавської області від 27 травня 2020 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Рябченка В.В. / а.с.40 /.

28 травня 2020 року головуючим суддею Рябченком В.В. заявлено самовідвід / а.с.50 /.

Цього ж дня, ухвалою суду заяву про самовідвід судді задоволено та, як наслідок, ухвалено передати цивільну справу до канцелярії суду для визначення іншого складу суду / а.с.51 /.

Крім того, 28 травня 2020 року на адресу суду від скаржника ОСОБА_1 надійшло додаткове пояснення у справі / а.с. 44-47 /.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шишацького районного суду Полтавської області від 01 липня 2020 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Вергун Н.В. / а. с. 58 /.

Ухвалою суду від 03 липня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання о 08 год. 15 хв. 24 липня 2020 року / а.с.59 /.

17 липня 2020 року на адресу суду від директора ПП МПТІЕ Інвентаризатор Кумейської Н.С. надійшла заява про відвід судді Вергун Н.В.

Заява мотивована тим, що суддею Вергун Н.В. 05 грудня 2019 року у справі № 551/61/20 було заявлено та задоволено відвід, тому участь цієї судді у розгляді скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця викликає сумнім в її неупередженості або об`єктивності / а. с. 65 /.

Ухвалою суду від 24 липня 2020 року заяву директора Приватного підприємства Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз Інвентаризатор Кумейської Н.С. про відвід головуючому судді Вергун Н.В. передано до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України / а. с. 67 /.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року / головуючий суддя Рябченко В.В. / у задоволенні заяви директора ПП МПТІ Інвентаризатор ОСОБА_2 про відвід судді Вергун Н.В. відмовлено / а. с. 73 /.

Розгляд справи № 551/271/17 за скаргою ОСОБА_1 призначено у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Полтавської області о 16 год. 30 хв. 13 серпня 2020 року / а. с. 76 /.

06 серпня 2020 року на електрону адресу суду від представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Акопян М.А. надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 551/271/17 в режимі відеоконференції / а. с. 83 /.

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року клопотання представника скаржника - адвоката Акопян М.А. задоволено, розгляд справи, який призначено в приміщенні Шишацького районного суду Полтавської області о 16 год. 30 хв. 13 серпня 2020 року, ухвалено проводити в режимі відеоконференції з Київським апеляційним судом / а. с. 85 /.

13 серпня 2020 року суддя Вергун Н.В. заявила самовідвід у розгляді зазначеної справи, посилаючись на товариські відносини з скаржником / стягувачем / ОСОБА_1 , які склалися з серпня 2011 року, тимчасове проживання у, належному останній, житловому будинку протягом 2014 - 2015 років, що виключає нейтральне ставлення до неї, обізнаність про розвиток взаємовідносин скаржника та боржника ОСОБА_3 .

Вказані обставини слугували підставою й для задоволення відводу у справі № 551/61/20 за позовом ПП МПТІЕ Інвентаризатор , директором якого являється ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої працівником, у розмірі 219 300 грн. 00 коп.

За наслідками розгляду скарги адвоката Акопян М.А. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вергун Н.В. за дії, вчинені під час розгляду справи № 551/61/20, ухвалою третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 липня 2020 року, відносно останньої відкрито дисциплінарну справу.

Зважаючи на викладені обставини, а також беручи до уваги, що суддя не виявляє особистої упередженості до учасників справи, але відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про її упередженість, але й тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді / це правило також розповсюджується і на самовідвід судді /, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення непорозумінь при подальшому розгляді справи, запобігання виникнення у сторін сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді Вергун Н.В., останньою з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявлено самовідвід у розгляді справи № 551/271/17 за скаргою ОСОБА_1 / а. с. 94 /.

Скаржник ОСОБА_1 у судовому засідання надала право виступу своєму представнику - адвокату Акопян М.А.

Представник скаржника - адвокат Акопян М.А. вказала на право судді заявити самовідвід у розгляді скарги.

Представник боржника Кумейська Н.С., вказавши на наявність дружніх відносин скаржника з суддею Вергун Н.В., що їй достовірно відомо з слів ОСОБА_5 , просила відвести суддю Вергун Н.В. від розгляду цієї справи.

Представник боржника - адвокат Смірнов С.І. вважав заяву судді про самовідвід обґрунтованою, відтак просив її задовольнити.

Державний виконавець Федько Є.О., незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи у судове засідання не з`явився, надавши суду клопотання про проведення розгляду справи у його відсутність.

Вислухавши думку учасників справи, які не заперечували проти проведення судового засідання у відсутність державного виконавця, бездіяльність якого оскаржується, суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, приходить до висновку про проведення судового засідання у відсутність останнього.

Вивчивши доводи, викладені в заяві судді про самовідвід, вислухавши пояснення учасників справи, суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Так, вимогами частин 1, 2 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід /самовідвід/ судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу /самовідводу /, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У статті 15 Кодексу суддівської етики та п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України № 1402-VIII від 02 червня 2016 року Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість /рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Де Куббер проти Бельгії , від 01 жовтня 1982 року - Пєрсак проти Бельгії , від 15 грудня 2011 року - Паскал проти України , Ветштайн проти Швейцарії тощо/.

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Виключаючи виявлення особистої упередженості судді Вергун Н.В. до Мосієнко З.М. та інших учасників справи, але для того, щоб виключити обставини / тривалі, товариські відносини з ОСОБА_1 , обізнаність про її взаємовідносини з ОСОБА_2 і негативне ставлення до останньої /, які можуть викликати сумнів у об`єктивності та неупередженості судді у будь-кого, а також, з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд, ураховуючи положення Кодексу суддівської етики та Бангалорські принципи діяльності судді, самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 підлягає до задоволення.

При прийнятті такого рішення, суд також приймає до уваги факт негативної позиції представників боржника, їх право визначати ступінь довіри судді та виходив з необхідності уникнення непорозумінь при подальшому розгляді цієї справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 36, 40, 260, 261 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Вергун Наталії Володимирівни про самовідвід у розгляді справи № 552/271/17 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції / м. Суми / Федька Євгена Олександровича, - задовольнити.

Цивільну справу № 551/271/17 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції / м. Суми / Федька Євгена Олександровича, - передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу між суддями Шишацького районного суду Полтавської області.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи для відому.

Ухвала суду є остаточною та набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Повний текст ухвали буде виготовлено 17 серпня 2020 року.

Головуючий суддя: