Ухвала

від 16.09.2020 по справі 551/271/17

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/271/17

Провадження №4-с/525/2/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Прасол Я.В.,

секретар судового засідання - Хоменко М.М.,

з участю представника скаржника - адвоката Брижатого С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Великобагачанського районного суду Полтавської області, в режимі відеоконференції, скаргу представника стягувача ОСОБА_1 , адвоката Акопян Марії Анатоліївни, на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Федька Євгена Олександровича,

в с т а н о в и в:

18.05.2020 представник скаржника, адвокат Акопян М.А., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Шишацького районного суду Полтавської області із скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) перебуває виконавчий лист №551/271/17, виданий 06.02.2018 року Шишацьким районним судом Полтавської області, про стягнення 61873,68 гривень заробітної плати з ПП Миргородське ПТІЕ Інвентаризатор (код 30068817) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ВП №55777097 (зведене виконавче провадження №56195217).

22.06.2018 року, з метою перевірки майнового стану боржника, було здійснено виїзд державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 за результатами винесено постанову про опис та арешт рухомого майна боржника в кількості 26 одиниць (офісна техніка, меблі).

31.07.2018 року на адресу відділу надійшов звіт №468 про незалежну оцінку майна, згідно якого, вартість арештованого майна оцінено на суму 25 220,00 гривень.

Торги з реалізації арештованого майна боржника призначалися на 28.08.2018, 24.09.2018, 16.10.2018, але не відбулися.

На запит державного виконавця, 22.11.2018 року, від ОСОБА_1 надійшов лист, в якому остання заявила про бажання залишити за собою нереалізоване майно в рахунок погашення частини боргу за ціною третіх торгів, а саме 12 610,00 гривень.

Керуючись вимогами ст. 61 Закону України Про виконавче провадження старшим державним виконавцем Федьком Є.О. винесена постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

10.12.2018 року, 08.02.2019 року, 16.08.2019року, державним виконавцем було здійснено виїзди за адресою: АДРЕСА_1 , однак двері в приміщення боржника було замкнуто, у зв`язку з чим, передати стягувачу ОСОБА_1 арештоване майно боржника не представилось можливим, про що було складено відповідні акти.

Боржнику 01.02.2019 направлялася вимога про забезпечення безперешкодного проходу до приміщення, що за адресою: АДРЕСА_1 , боржника зобов`язано забезпечити присутність уповноваженого представника, але боржник вимоги державного виконавця ігнорує та умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Боржник неодноразово викликався до державного виконавця для надання пояснень, але жодного разу боржник на виклик не з`явився.

06.03.2019 та повторно 09.09.2019 до ГУ НП в Полтавській області направлено повідомлення про вчинення боржником ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 388 КК України.

09.09.2019 Миргородським міськрайонним судом Полтавської області було відмовлено старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Федьку Є.О. у задоволенні подання про примусове проникнення до приміщення боржника.

Ухвалою від 16.01.2020 Шишацького районного суду Полтавської області визнано частково неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Полтавській області Федька Є.О. при виконання рішення Шишацького районного суду у Полтавській області від 28.12.2017 про стягнення 61 873,68 грн. заробітної плати з ПП Миргородське ПТІЕ Інвентаризатор на користь ОСОБА_3 ВП №55777097 (зведене виконавче провадження №56195217) та зобов`язано старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Полтавській області Федька Є.О. повторно звернутися до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з поданням про примусове проникнення до приміщення боржника з метою передачі майна ОСОБА_4

18.03.2020 представник стягувача ОСОБА_1 , адвокат Акопян М.А. звернулася із запитом до начальника ВПВР УЗПВР у Полтавській області, щодо виконання ухвали Шишацького районного суду Полтавської області по справі №551/271/17 від 16.01.2020.

02.04.2020 було отримано відповідь про те, що на виконання ухвали Шишацького районного суду Полтавської області №551/271/17 від 16.01.2020 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федько Є.О. повторно звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з поданням про примусове проникнення до приміщення боржника з метою передачі майна стягувачу ОСОБА_1

07.05.2020 представник стягувача ОСОБА_1 , адвокат Брижатий С.В., під час ознайомлення з матеріалами справи №541/630/20 за поданням старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Полтавській області Федько Є.О. про примусове проникнення до приміщення боржника, дізнався про те, що у задоволенні подання було відмовлено, оскільки до матеріалів не приєднані докази на які посилається державний виконавець.

Враховуючи той факт, що маючи безліч доказів того, що боржник відмовляється від добровільної передачі майна, підтвердження направлення на адресу боржника викликів, вимог передати майно стягувачу, державний виконавець при зверненні до суду з поданням не надав їх суду, скаржник в його діях вбачає формальне ставлення до своїх обов`язків. Таким чином вважає, дії державного виконавця незаконними, безпідставними та необґрунтованими, такими, що порушують права стягувача ОСОБА_1 . Вважає, що ст. державний виконавець Федько Є.О. умисно зволікає з виконанням рішення суду, а тому просила визнати бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Полтавській області Федька Є.О. щодо невчинення усіх виконавчих дій, передбачених чинним законодавством України, по примусовому виконанню рішення суду по справі №551/271/17. Зобов`язати старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Полтавській області Федька Є.О. звернутися до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з поданням про примусове проникнення до приміщення, де зберігається майно боржника, з метою його передачі стягувачу ОСОБА_1 разом із наданням суду доказів (належним чином завірених копій матеріалів виконавчого провадження) на підтвердження фактів відмови боржника добровільно передати майно стягувачу, відмови боржника надати доступ до приміщення та інші докази на підтвердження неможливості виконавця потрапити до приміщення, де зберігається майно боржника, що підлягає передачі стягувачу.

Ухвалою судді Шишацького районного суду Полтавської області Сиволап Д.С. від 19.05.2020 скаргу прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду на 28.05.2020.

26.05.2020 скаржником ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Сиволап Д.С.

27.05.2020 ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області заяву про відвід задоволено, справу передано для проведення повторного автоматичного розподілу між суддями.

27.05.2020 справу розподілено судді Шишацького районного суду Полтавської області Рябченку В.В. У цей же день на адресу суду надійшов відзив на скаргу від старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Є.О.

28.05.2020 на адресу надійшли додаткові пояснення до скарги скаржника ОСОБА_1

28.05.2020 суддею Рябченко В.В. подано заяву про самовідвід. Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 28.05.2020 заяву про самовідвід задоволено.

01.07.2020 справу розподілено судді Шишацького районного суду Вергун Н.В.

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 03.07.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.07.2020.

17.07.2020 на адресу суду надійшла заява боржника ОСОБА_2 , директора ПП МПТІЕ Інвентаризатор про відвід судді Вергун Н.В.

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 24.07.2020 заяву про відвід передано для визначення складу суду.

27.07.2020 ухвалою Шишацького районного суду у задоволенні заяви директора ПП МПТІЕ Інвентаризатор ОСОБА_2 про відвід судді Вергун Н.В. - відмовлено.

13.08.2020 суддею Вергун Н.В. по даній справі заявлено заяву про самовідвід. Ухвалою суду від 13.08.2020 заяву про самовідвід - задоволено.

Розпорядженням від 20.08.2020 справу передано для розгляду до Великобагачанського районного суду Полтавської області.

27.08.2020 року до Великобагачанського районного суд Полтавської області надійшла справа за скаргою представника стягувача ОСОБА_1 , адвоката Акопян М.А., на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Федька Євгена Олександровича.

Ухвалою від 28.08.2020 справу прийнято до провадження Великобагачанського районного суду та призначено до розгляду на 4 вересня 2020 року.

4 вересня 2020 року розгляд справи було відкладено на 16 вересня 2020 року за клопотанням представника скаржника ОСОБА_3 , адвоката Брижатого С.В.

У судове засідання скаржник - стягувач ОСОБА_1 не з`явилася, про місце дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином.

Представник скаржника ОСОБА_1 , адвокат Брижатий С.В., який приймав участь у справі в режимі відеоконференції, підтримав скаргу в повному обсязі, просив задовольнити вимоги з підстав, викладених у скарзі та доповненнях до скарги. У поясненнях наголошував на тому, що рішення суду по цивільній справі №551/271/17, яким стягнуто з ПП ММПТІЕ Інвентаризатор на користь ОСОБА_1 61 873, 68 грн. заробітної плати залишається невиконаним. Державним виконавцем Федько Є.О. не вживається дієвих заходів щодо виконання рішення суду, він не звертається до правоохоронних органів щодо порушення кримінального провадження відносно боржника, як за злісне невиконання рішення суду, так і за незбереження ввіреного майна. Вважав, що ухвала Шишацького районного суду Полтавської області від 16.01.2020 виконана формально, оскільки подання державним виконавцем було направлено до суду, але не були надані докази в його обґрунтування, що свідчить про бездіяльність останнього.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федько Є.О. повторно в судове засідання не з`явився, надав до суду відзив на скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві, розгляд скарги проводити без його участі. У відзиві посилався на те, що під час виконання рішення суду №541/630/20 ним 16.03.2020 повторно було направлено до Миргородського міськрайонного суду подання про примусове проникнення до приміщення боржника. Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 03.04.2020 у задоволенні подання було відмовлено. Зазначав, що у зв`язку з тим, що рішенням Кабінету Міністрів України від 12.03.2020 в Україні запроваджено карантин, виконавчі дії заплановано на червень 2020.

Боржник ПП МПТІЕ Інвентаризатор та його представник, адвокат Смірнов С.І., у судове засідання повторно не з`явилися, подали до суду письмову заяву, у якій просили проводити судове засідання без їхньої участі, вважали, що скарга є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення учасників провадження за скаргою, вивчивши доводи скарги та додаткових пояснень до скарги, відзиву на скаргу, перевіривши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги виходячи з наступного.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №551/271/17, виданий 06.02.2018 року Шишацьким районним судом Полтавської області, про стягнення 61873,68 гривень заробітної плати з ПП Миргородське ПТІЕ Інвентаризатор (код 30068817) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ВП №55777097 (зведене виконавче провадження №56195217).

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 16.01.2020 скаргу представника стягувача ОСОБА_1 , адвоката Акопян М.А. - задоволено частково. Визнано частково неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Є.О. при виконанні рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 28.12.2017, про стягнення 61 873, 68 грн. заробітної плати з ПП МПТІЕ Інвентаризатор на користь ОСОБА_1 . Зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Є.О. повторно звернутися до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з поданням про примусове проникнення до приміщення боржника з метою передачі майна стягувачу ОСОБА_1 , в задоволенні решти вимог скаржника - відмовлено. Ухвала набрала законної сили 07.02.2020 (а.с.48-49).

Обставини щодо неналежного виконання рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 28.12.2017, про стягнення 61 873, 68 грн. заробітної плати з ПП МПТІЕ Інвентаризатор на користь ОСОБА_1 були предметом розгляду справи № 551/271/17 та відповідно було прийнято рішення по справі.

Після постановлення ухвали Шишацького районного суду Полтавської області від 16.01.2020, після набрання нею законної сили, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федьком Є.О. 16.03.2020 було направлено до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області подання про примусове проникнення до приміщення боржника.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03.04.2020 у задоволенні подання про примусове проникнення до приміщення ПП "Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" проведення виконавчих дій відмовлено, у зв`язку з тим, що до матеріалів подання не були приєднані докази на які посилається державний виконавець.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України.Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене конституційне положення відображено і у статті 18 ЦПК України, відповідно до частини першої якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінніст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд неодноразово робив висновок, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове, судове рішення залишалося невиконаним (рішення у справах "ІммобільяреСаффі" проти Італії", "Горнсбі проти Греції", "Жовнір проти України", "Шмалько проти України", "Ромашов проти України" та інші).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі Хорнсбі проти Греції ). У Рішенні ЄСПЛ у справі Войтенко проти України ЄСПЛ нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Частиною 1 статті 74 ЗУ Про виконавче провадження , встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 ЗУ Про виконавче провадження ).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Права та обов`язки державного виконавця визначені у частинах другій та третій статті 18 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у справі №342/158/17, як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається, як стороною скаржника, так і стороною державного виконавця, боржнику неодноразово направлялися вимоги про забезпечення безперешкодного проходу до приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , боржника зобов`язувалося забезпечити присутність уповноваженого представника, боржник відмовився добровільно передати майно стягувачу. Тобто у державного виконавця була реальна можливість подати до суду документи на підтвердження обставин, якими він обґрунтовував подання про примусове проникнення до приміщення, але останні до суду подані не були, що підтверджується обставинами викладеними у відзиві на скаргу.

На даний час питання про повторне направлення державним виконавцем Федьком Є.О. подання про примусове проникнення до приміщення боржника не вирішується, що він підтвердив у своєму відзиві на скаргу ( а.с.41-43), оскільки постановою КМУ на території України запроваджено карантин.

Посилання старшого державного виконавця Федько Є.О., як на підставу непроведення виконавчих дій, введення карантину є безпідставним, оскільки державним виконавцем не надано підтвердження винесення постанови про відкладення виконавчих дій в порядку ст. 32 ЗУ Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оскаржуючи дії старшого державного виконавця Федька Є.О., скаржник довів той факт, що виконавчі дії державним виконавцем проводилися не в повній мірі, як того вимагає Закон України Про виконавче провадження , з метою захисту інтересів стягувача державним виконавцем не в повній мірі вживалися заходи щодо передачі стягувачу ОСОБА_1 майна боржника з метою примусового виконання рішення суду №551/271/17 від 28.12.2017 року.

Відповідно до вимог частин 1,2 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця усунути порушення.

Керуючись ст. ст. 7, 81, 259-261, 354, 355, 450 - 451 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу представника стягувача ОСОБА_1 , адвоката Акопян Марії Анатоліївни, на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Федька Євгена Олександровича - задовольнити частково.

Визнати частково неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Федька Євгена Олександровича при виконанні рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 28 грудня 2017 року, про стягнення 61873,68 гривень заробітної плати з Приватного підприємства "Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" (код 30068817) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ВП №55777097 (зведене виконавче провадження №56195217).

Зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Федька Євгена Олександровича повторно звернутися до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з поданням про примусове проникнення до приміщення боржника з метою передачі майна стягувачу ОСОБА_1 , в задоволенні решти вимог скаржника відмовити.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Я.В. Прасол