Номер провадження: 11-сс/813/1216/20
Номер справи місцевого суду: 947/17449/20 1-кс/947/9497/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду
м. Одеси від 06.07.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави 15 937 364 гривні, відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12019160480004319, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2019,-
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.07.2020 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_14 , та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 15 937 364 гривні відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у с. Серпневе Тарутинського району Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою:
АДРЕСА_2 , не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12019160480004319, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2019.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, доведеністю ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також неможливістю запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, його тяжкість та розмір заподіяної шкоди, слідчий суддя дійшов переконання про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який перевищує максимально можливий розмір застави, передбачений ч.5 ст.182 КПК України.
Зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з прийнятим рішенням, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у кримінальному провадженні відсутні докази обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_8 , заявлені слідчим ризики не доведені, а висновок щодо неможливості застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, належним чином не мотивований.
Обставини, встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється в тому, що вона, будучи головою житлово-будівельного кооперативу «Комфорт», в період часу з 2013 року по2019 рік, не отримуючи дозвільних документів на будівництво та не маючи реального наміру на будівництво групи житлових будинків на земельній ділянці, що не призначена для будівництва, під приводом отримання пайових внесків укладала договори про пайову участь у будівництві з фізичними особами асоційованими членами ЖБК «Комфорт», внаслідок чого отримала від таких пайовиків грошові кошти в розмірі 15937634, 42 гривень, які незаконно привласнила.
29.06.2020 року ОСОБА_8 повідомлена про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст.191 КК України.
30.06.2020 року слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваної та її захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити; думку прокурора та потерпілих, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржену ухвалу без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Також ЄСПЛ підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Наявність на даній стадії досудового розслідування обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується долученими до клопотання слідчого доказами, а саме:
- протоколами допиту потерпілих щодо обставин укладення ними договорів про пайову участь у будівництві з ЖБК «Комфорт», щодо відсутності у кооперативу дозвільних документів на здійснення будівництва та щодо нездачі об`єкта будівництва;
- копіями договорів про пайову участь у будівництві між потерпілими та ЖБК «Комфорт» в особі голови правління ОСОБА_8 ;
- матеріалами тимчасового доступу до нотаріально посвідчених договорів оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Одеська область (за межами населених пунктів), Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , з цільовим призначенням для розміщення виробничо-складського комплексу;
- протоколом огляду місця події - земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Одеська область (за межами населених пунктів), Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , від 05.06.2020 року;
- висновком судово-економічної експертизи №60Е від 09.06.2020 року, згідно з яким до ЖБК «Комфорт» від пайовиків надійшли грошові кошти в сумі 23611026, 86 гривень;
- відповіддю в.о. директора департаменту ДАБІ в Одеській області від 16.03.2020 року про те, що ДАБІ встановлено факт самочинного будівництва ЖБК «Комфорт» без дозвільних документів об`єкту нерухомості за адресою: Одеська область (за межами населених пунктів), Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ;
- відповіддю першого заступника ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 17.03.2020 року про те, що перевіркою від 21.05.2018 року встановлено самовільне заняття ЖБК «Комфорт» земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Одеська область (за межами населених пунктів), Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ;
- показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що останньому невідомий факт того, що він є засновником ЖБК «Комфорт», а також про те, що він за незначну грошову винагороду підписав декілька документів, зі змістом яких не обзнайомлювався.
Таким чином, ОСОБА_8 на даній стадії досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у зв`язку з чим апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків та неможливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції встановлено, що слідчий суддя дотримався вказаних вище вимог Закону та Конвенції при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 .
На даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні низки кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжких, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, таким чином до неї може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
З матеріалів провадження вбачається, що підозрювана ОСОБА_8 є громадянкою України, з вищою освітою, незаміжня, не працює, зареєстрована та проживає у м. Одесі, на даній стадії досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні багатоепізодного кримінального правопорушення, що спричинило наслідки в особливо великому розмірі.
Вказані обставини свідчать про відсутність у підозрюваної міцних соціальних зв`язків та підтверджує наявність ризику того, що вона, будучи обізнаною про ступінь тяжкості інкримінованих їй злочинів та покарання, яке загрожує їй у разі визнання винною, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
З огляду на характер інкримінованого підозрюваній злочину, кількість епізодів, а також відсутність працевлаштування та відомостей про джерела існування підозрюваної, апеляційний суд також погоджується з висновками слідчого судді про існування у кримінальному провадженні ризику подальшого вчинення нею кримінальних правопорушень.
Слушним апеляційний суд вважає також твердження про те, що перебуваючи на волі, підозрювана може вчинити незаконний тиск на свідків та потерпілих, вмовляннями, шантажем або підкупом схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні апеляційного суду підозрювана ОСОБА_8 пояснила, що у неї є цілий ряд документів, які вона не передавала органом досудового розслідування, а передасть через своїх захисників, що підтверджує доводи клопотання про застосування запобіжного заходу і прокурора про те, що у кримінальному провадженні не виявленні ще всі докази, та про наявність ризику їх знищення або спотворення.
Таким чином, прокурором доведена наявність у кримінальному провадженні заявлених ризиків, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів визнає необґрунтованими.
Доводи захисника про те, що запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу, апеляційний суд вважає необґрунтованими, в даному випадку характер, ступінь тяжкості та наслідки інкримінованого підозрюваній злочину свідчать про наявність реального суспільного інтересу, який переважає над інтересами підозрюваної та виправдовує обмеження її конституційних прав шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Разом з цим, апеляційним судом встановлені обставини, які свідчать про наявність підстав для скасування оскарженої ухвали.
Оскарженою ухвалою підозрюваній ОСОБА_8 визначений розмір застави як альтернативний запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 7582 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15937364 гривні.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначивши підозрюваній ОСОБА_8 розмір застави в значно більшому розмірі, ніж це передбачено законом, слідчий суддя в оскарженій ухвалі зазначив, що такий розмір застави обумовлений ступенем тяжкості інкримінованого підозрюваній злочину та розміром завданої ним шкоди. Разом з цим, слідчий суддя не навів в оскарженій ухвалі переконливих доводів, які можуть свідчити про виключність обставин, що дають можливість визначення застави у більшому розмірі, ніж розмір, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Також слідчий суддя не врахував, що застава в такому розмірі є завідомо непомірною для підозрюваної, у зв`язку з чим, навіть враховуючи розмір шкоди, завданої інкримінованим їй злочином, такий її розмір не може вважатись співмірним та справедливим у даному конкретному випадку.
Такий висновок слідчого судді не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, а відтак не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно з положеннями ст. ст. 409, 411 КПК України, є підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Визначаючи розмір застави, апеляційний суд враховує характер, ступінь тяжкості та кількість епізодів інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, їх наслідки, особу підозрюваної, її сімейний стан та стан здоров`я, на підставі чого вважає, що справедливим та співмірним вищевказаним обставинам розмір застави складає 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застава саме у такому розмірі не є завідомо непомірною для підозрюваної та в повній мірі здатна буде забезпечити належну процесуальну поведінку та виконання нею своїх процесуальних обов`язків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, оскаржену ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.07.2020, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_14 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави 15 937 364 гривні, відносно підозрюваної ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12019160480004319, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2019, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в
м.Одесі ГУНПв Одеськійобласті,погоджене прокуроромОдеської місцевоїпрокуратури №1 ОСОБА_14 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_8 , підозрваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. . ч. 2, 3, 4, 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12019160480004319, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2019, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор", в межах строку досудового розслідування, строком до 29.08.2020 включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок: Банківські реквізити; Депозитний рахунок для зарахування заставних сум, Отримувач: Одеський апеляційний суд, код ЄДРПОУ 42268321, Рахунок отримувача UA308201720355299001001086720; Банк отримувача:ДКСУ м. Київ, код банку 820172. Призначення платежу: згідно ухвали суду від 12.08.2020, заставна сума за ОСОБА_8 становить 2102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень, судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Після внесення застави підозрювана ОСОБА_8 підлягає негайному звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_8 строком до 29.08.2020, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_8 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на підозрюваної обов`язків у разі внесення застави, закінчується 29.08.2020.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2020 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 90987167 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Кадегроб А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні