Рішення

від 07.08.2020 по справі 540/707/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/707/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Морської Г.М., суддів: Кисильової О.Й., Гомельчука С.В.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - Щедрова О.Р.,

представника відповідача - Веремієнко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000390522 від 25.02.2020 р., № 0000370522 від 25.02.2020 р. № 0000380522 від 25.02.2020 р.. № 0000790522 від 05.12.2019 р.,

встановив:

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000390522 від 25.02.2020 р., № 0000370522 від 25.02.2020 р. № 0000380522 від 25.02.2020 р.. № 0000790522 від 05.12.2019 р.

Ухвалою від 20.03.2020 р. відкрите загальне провадження у адміністративній справі, підготовче судове засідання призначене на 24.04.2020 р.

Ухвалою від 21.04.2020р. за клопотанням відповідача судовий розгляд вирішено проводити колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою від 24.04.2020р. за клопотанням позивача підготовче судове засідання відкладене.

Ухвалою від 15.05.2020р. у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 27.05.2020р. для надання сторонам часу для подання додаткових доказів.

Ухвалою від 27.05.2020р. відмовлено відповідачу у витребуванні доказів, закрите підготовче провадження у справі, розгляд справи по-суті призначений на 04.06.2020р.

Ухвалою від 05.06.2020р. за клопотанням відповідача судове засідання відкладене до 11.06.2020р.

У судовому засіданні 07.08.2020 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової виїзної документальної перевірки Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" відповідачем прийняті спірні ППР. Позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що складені без врахування усіх обставин господарської діяльності позивача, відповідно ППР, прийняті на підставі такого акту, є протиправними.

Із вказаних підстав представники позивача у судовому засіданні просили задовольнити позов повністю.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому стверджує про законність спірних ППР та правильність висновків перевірки, якою встановлені порушення позивачем податкового законодавства.

Представники відповідача із вказаних підстав просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Державне підприємство Херсонський морський торговельний порт є портовим оператором (стивідорною компанією), що здійснює свою діяльність на території порту Херсон у відповідності до норм чинного законодавства України, підзаконних нормативно-правових актів органів державної влади та Статуту підприємства. ДП ХМТП є юридичною особою публічного права, що заснована на державній власності єдиним учасником якої є Міністерство інфраструктури України.

На підставі наказів відповідача №1027 від 12.08.2019 та від 30.08.2019 №11 проведена документальна планова виїзна перевірка ДП Херсонський морський торговельний порт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2016 по 30.06.2019.

За результатами перевірки складений акт від 15.10.2019 №14/21-22-05-01/01125695 (далі - Акт перевірки).

ДП ХМТП направило до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, які були розглянуті з участю представників позивача.

06.12.2019 платник податків отримав відповідь про результати розгляду заперечень, а також податкові повідомлення-рішення від 05.12.2019р.:

№0000770522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності загальною сумою на 711 216,25 грн.;

№0000800522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість загальною сумою на 314 961,25 грн.;

№0000780522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств загальною сумою на 1 336629,00 грн.;

№0000790522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення загальною сумою на 1 478 77,75 грн.

Не погоджуючись із ППР, позивач надіслав скаргу до ДПС України.

ДПС України рішенням від 20.02.2020 №6552/6/99-00-08-05-07-06 частково задовольнила скаргу позивача та скасувала ППР від 05.12.2019 №0000770522, №0000800522, №0000780522, змінивши суми відповідних податкових зобов`язань та штрафних санкцій, а ППР від 05.12.2019 №00000790522 - залишено без змін.

За результатами рішення ДПС України, відповідач надіслав на адресу ДП ХМТП наступні ППР від 25.02.2020р.:

- №0000390522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 299 560,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на 239652,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 59913,0 грн.;

- №0000370522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 468591,25 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на 398873,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 99718,25 грн.;

- №0000380522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) від господарських операцій державних підприємств на 755 454,00 грн.

Окрім того, зважаючи на залишення без задоволення ДПС України скарги ДП ХМТП в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 №0000790522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення загальною сумою на 1478777,75 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на 1183022,2 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 295755,55 грн., останнє також оскаржується позивачем у даній справі.

Судом встановлено, що на визначення зобов`язань із ПДВ (ППР від 25.02.2020р. №0000390522) та податку на прибуток (ППР від 25.02.2020р. №0000370522), вплинули декілька порушень, які у більшості є суміжними.

З метою встановлення які порушення, описані у акті перевірки, вплинули на визначення зобов`язань, суд витребував у відповідача розрахунок зобов`язань спірних ППР у розрізі порушень.

Такі розрахунки надані податковим органом 15.05.2020р.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі та правомірності спірних ППР, суд зазначає наступне.

Щодо правомірності ППР від 25.02.2020р. №0000390522 (ПДВ) та №0000370522, (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності), суд зазначає наступне.

На визначення зобов`язань за вказаними ППР вплинули такі порушення:

Щодо не нарахування доходів за визнаними претензіями в апеляційних інстанціях, суд зазначає наступне.

В червні 2018 року ДП ХМТП звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ГУ ДФС у Херсонській області АРК, та м. Севастополі про стягнення 1137837,12 грн. витрат, пов`язаних із зберіганням речових доказів.

Рішенням Господарського суду Херсонської області у справі №923/456/18 від 06.09.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та постановою Верховного Суду від 29.05.2019, позовні вимоги було задоволено.

25.01.2019 Господарським судом Херсонської області виданий судовий наказ щодо стягнення з ГУ ДФС у Херсонській області АРК, та м. Севастополі 1137837,12 грн. витрат, пов`язаних із зберіганням речових доказів та 17067 грн. 56 коп. витрат по оплаті судового збору.

Також у жовтні 2018 року ДП ХМТП звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до держави в особі Генеральної прокуратури України про стягнення витрат у розмірі 219044,76 грн., пов`язаних із зберіганням в період з 22.12.2016 по 24.01.2017 речових доказів у кримінальному провадженні №42016000000003216 від 21.12.2016 - зерна ячменю у кількості 514,184 метричних тон, відшкодування яких повинне здійснюватися державою за рахунок коштів державного бюджету.

Рішенням Господарського суду м. Києва 21.01.2019 у справі №910/13638/18 залишеним без змін постановою Північного апеляційного суду 23.04.2019, позовні вимоги було задоволено повністю.

12.06.2019 Господарським судом м. Києва виданий судовий наказ щодо стягнення з державного бюджету України на користь ДП ХМТП 219 044,76 грн. заборгованості та 3285,67 грн. витрат судового збору.

З огляду на наведене контролюючий орган вважає, що ДП ХМТП було зобов`язане відобразити дохід безпосередньо після набрання чинності (постановами судів апеляційної інстанції) судовими рішеннями у вищенаведених справах.

У зв`язку із зазначеним порушенням позивачу збільшено зобов`язання із податку на прибуток на 244239,0грн. (це порушення не є суміжним із ПДВ).

Платник податків не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на положення чинних процесуальних кодексів, Закону України Про виконавче провадження , Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Надаючи оцінку позиція сторін, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно облікової політики ДП ХМТП , затвердженої наказом підприємства №849 від 10.12.2018, з 01.01.2019 підприємство складає звітність відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (далі - МСБО).

П. 31 МБСО 37-"3абезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи" перебачено, що суб`єктові господарювання не слід визнавати умовні актив.

З огляду на п. 32 МБСО 37-"3абезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи", умовні активи виникають, як правило, внаслідок незапланованих або інших неочікуваних подій, які уможливлюють надходження економічних вигід до суб`єкта господарювання. Прикладом є позов, який суб`єкт господарювання порушує через судові процеси і результат якого є невизначеним.

Відповідно до п. 33 МБСО 37-"3абезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи", умовні активи не визнаються у фінансовій звітності, оскільки це може спричинити визнання доходу, який може бути ніколи не отриманим. Проте, коли з`являється цілковита впевненість у отриманні доходу, тоді пов`язаний з ним актив не є умовним активом і його визнання є належним.

Фактично аналогічні положення містяться в МСБО 18-"Дохід". Згідно п. 7 МСБО 18- "Дохід", доходом є валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб`єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

Відповідно до п. 20 МСБО 18-"Дохід", якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов`язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Результат операції може бути попередньо оцінений достовірно у разі задоволення всіх наведених далі умов: а) можна достовірно оцінити суму доходу; б) є ймовірність надходження до суб`єкта господарювання економічних вигід, пов`язаних з операцією; в) можна достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; г) можна достовірно оцінити витрати, понесені у зв`язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення.

З огляду на вищенаведені положення стандартів, ДП ХМТП був би зобов`язаний відобразити відповідний дохід виключно за настанням сукупності зазначених умов.

Суд погоджується із позивачем, що сам по собі факт набрання рішенням суду законної сили не гарантує особі стягувачу впевненість у отримані визнаних судом коштів.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Згідно п. 3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 6 Порядку, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунку (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувана (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Таким чином, без наявності у стягувана оригіналу виконавчого документу та подання його в сукупності з документами передбаченими п. 6 Порядку до органу казначейського обслуговування, в останнього була відсутня ймовірність надходження до суб`єкта господарювання економічних вигод.

Як було зазначено вище, у справі №923/456/18 судовий наказ виданий 25.01.2019, а у справі №910/13638/18 - 12.06.2019, тобто включно і поза періодом перевірки. Водночас без отримання всіх без виключення судових наказів у ДП ХМТП не було цілковитої впевненості у виконанні відповідних рішень державними органами.

Суд погоджується із позивачем, що досить непослідовним є посилання контролюючого органу на набрання рішенням законної сили і об`єктивну можливість (ймовірність) виконання рішення одразу після стадії апеляційного розгляду, оскільки сам ГУ ДФС у Херсонській області АРК та м. Севастополі правонаступником якого є ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі не виконав постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 по справі №923/456/18 одразу після набрання нею законної сили. Грошові кошти по вказаному рішенню були перераховані на рахунок ДП ХМТП безпосередньо після звернення до органу казначейського обслуговування на підставі виконавчого документу.

У зв`язку із зазначеним вище, суд вважає безпідставним збільшення зобов`язання із податку на прибуток у сумі 244239,0 грн. та штрафних санкцій 61059,75 грн. (порушення не є суміжним із ПДВ).

Щодо відносин з Приватним підприємством ПОЖСЕРВІС-ВІБ , суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено господарські взаємовідносини ДП "ХМТП" з ПП "ПОЖСЕРВІС-ВІБ" (код 35119881, м. Нова Каховка) на загальну суму 36 483 грн. без ПДВ.

Так, ДП "ХМТП" (Замовник) укладено договір з ПП "ПОЖСЕРВІС-ВІБ" (Виконавець) від 25.11.2016 № 197Р, відповідно до якого Виконавець виконує роботи з монтажу автоматичної пожежної сигналізації у приміщені складу № 7 згідно з актами надання послуг від 12.12.2016р. № 3078 та від 26.12.2016р. № 3351.

Контролюючим органом встановлено, що на порушення положень ПК України та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 знижено показники рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 40 806 грн., в результаті включення до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративних витрат та інших операційних витрат Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) Форма 2, витрат на придбання основних засобів (проектування та монтаж автоматичної пожежної сигналізації, виготовлення технічної документації) які призвели до збільшення майбутніх економічних вигод, та включаються до первісної вартості основних засобів.

У зв`язку із даним порушенням позивачу визначене зобов`язання із податку на прибуток у сумі 4925,0 грн.

Позивач не погоджується із висновком податкового органу, зазначаючи наступне.

Згідно п. 2.7 Положень облікової політики затверджених наказом ДП ХМТП №43 від 23.01.13 організація обліку необоротних активів на підприємстві здійснюється на підставі рішень технічної ради. Так, згідно протоколу засідання технічної ради підприємства №835 від 10.01.17, який затверджено в.о. директора ДП ХМТП , професійним судженням фахівців визначено, що витрати із проведення монтажу автоматичної пожежної сигналізації у складі №7 району (вантажного) на загальну суму 36 483,00 грн. віднести на витрати (собівартість послуг). Протокол технічної ради надавався інспекторам під час проведення перевірки.

П.4.4. Положень облікової політики затверджених наказом ДП ХМТП №43 від 23.01.13 встановлено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція, тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Відповідно до п. 15 П(С)БО 7-"Основні засоби", витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Крім цього, п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2013 визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Установлення сигналізації в приміщенні підвищує рівень його безпеки і надійності. Ураховуючи, що склади підприємства використовуються для перевалки вантажів контрагентів та тимчасового зберігання їх майна, облаштування новітніми технічними засобами пожежної сигналізації може слугувати для встановлення більш високої плати по іншим договорам підприємства.

Позивач стверджує, що викладена в акті позиція контролюючого органу із посиланням на п. 5, 6, 14, 15 П(С)БО 7-"Основні засоби" є доцільною, і ДП ХМТП припускає правомірність такого підходу. Проте з огляду на положення, п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2013, керівник самостійно приймає рішення стосовно характеру і ознак здійснюваних підприємством робіт.

Виходячи з вищевикладеного в даних нормах вбачається колізія, а тому контролюючий орган мусить притримуватись принципу сумлінності платника податків.

Суд не погоджується із позицією позивача з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.138. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України: основні засоби - матеріальні активи, у тому числі задаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівний фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6 000,00 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно п.4,5,6,14,15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509:

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально- культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об`єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція , тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно п.5, 6, 8, 11, 15, 18, 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318:

п.5. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

п.6. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

п.8. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних . періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

п.11. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої * собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. п.15. До складу загальновиробничих витрат включаються:

... 15.2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

пп.15.3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

пп.15.4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Придбані згідно актів надання послуг ДП ХМТП послуги з монтажу автоматичної пожежної сигналізації у будівлі складу №7 належать до первісної вартості основних засобів, наявність яких дозволяє підприємству здійснювати господарську діяльність, а також очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, первісна вартість перевищує 6 000,00 грн., існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість цих послуг може бути достовірно визначена.

Витрати на придбання послуг з монтажу автоматичної пожежної сигналізації у будівлі складу №7 підприємство повинно було віднести до складу основних засобів з подальшим нарахуванням амортизації.

Суд вважає помилковим твердження позивача про застосування до даних правовідносин п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2013, оскільки даний документ носить лише рекомендаційний характер, не зареєстрований в Мінюсті та не є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання.

Відтак відсутня колізія правових норм, на яку вказує позивач, тому у даних правовідносинах необхідно керуватись п. 5, 6, 14, 15 П(С)БО 7-"Основні засоби" та нормами ПК України.

Відтак, відповідно до пп.138.3.1 п.138.3 ст.134 Податкового кодексу України ДП „ХМТП" повинно нарахувати амортизаційні відрахування за період, що перевіряється.

В ході перевірки контролюючим органом самостійно розраховано суму амортизації по основним засобам, у тому числі: роботи з проектування та монтажу автоматичної пожежної сигналізації складу №7 району (вантажного) підприємства у ПП ПОЖСЕРВІС - ВІБ , а саме: вартість придбання склала 36 483,00 грн., строк корисного використання 120 місяців, амортизація 36 483,00 грн./120 міс х 30 міс. = 9 120,90 грн.

Таким чином, суд погоджується із податковим органом, що в порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України, п.5,6,8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509, п.5,6,8,18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 ДП „ХМТП" занижено фінансовий результат до оподаткування за 4 квартал 2016 року на суму 27 362 грн., відтак правомірним є нарахування зобов`язання із податку на прибуток у сумі 4925,0 грн. та штрафних санкцій 1231,25 грн. (порушення не є суміжним із ПДВ).

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА та ТОВ ГРАНТ ТОРНТОН , суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ДП ХМТП з постачальником ТОВ БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА (код 30373906, м. Київ) за червень 2017 року на загальну суму 900000,00 грн., в т.ч. ПДВ 150 000,00 грн., а саме:

Відповідно до Договору №255/15 про надання аудиторських послуг від 29.12.2015 позивач - Замовник, ТОВ ББЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА - Виконавець.

Предмет договору - Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги: аудит вхідного балансу на 01 січня 2015 року та аудит фінансової звітності Замовника, підготовленої до Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності, надалі - МСФЗ за рік, що закінчився 31 грудня 2015 року.

Надання послуг підтверджено Актом виконання робіт (надання послуг) № 162 від 14.06.2017

Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 750 000,00 грн., ПДВ 150 000,00 грн., загальна вартість робіт (послуг) 900 000,00 гривень.

Також перевіркою встановлено взаємовідносини ДП ХМТП з постачальником ТОВ ГРАНТ ТОРНТОН (код 34298976, м. Київ, вул. Терещенківська, 11 А) за січень 2017 року на загальну суму 234 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 39 000,97 грн.

Договір на проведення оціночних послуг від 08.08.2016 №136Р укладено ДП ХМТП - Замовник з ТОВ ГРАНТ ТОРНТОН - Суб`єкт оціночної діяльності.

Предмет договору: Суб`єкт оціночної діяльності за завданням Замовника зобов`язується надати послуги з визначення справедливої вартості основних засобів ДП ХМТП станом на 01.01.2015 та проведення тесту на знецінення основних засобів ДП ХМТП станом на 01.01.2016 для цілей підготовки фінансової звітності згідно Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

За результатами господарської операції складений Акт приймання - передачі виконаних робіт за Договором №136Р на проведення оціночних робіт від 08.08.2016 м. Київ без номеру від 24 січня 2017 року.

Податковий орган стверджує, що у порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, підприємством занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в результаті не нарахування ПДВ по операціям, що не є господарською діяльністю підприємства на суму 187 333 грн., оскільки першим звітним періодом для звітності ДП ХМТП за міжнародними стандартами фінансової звітності є І квартал 2019 року. З огляду на зазначене контролюючий орган вважає, що перехід на МСФЗ не мав розумної економічної мети, не спричинив економічного ефекту в результаті господарської діяльності, а також не був обов`язковим з огляду на норми чинного законодавства України. Отже на думку контролюючого органу ураховуючи зазначене та факт переходу ДП ХМТП на МСФЗ лише в 2019 році, а не раніше, проведення аудиту та оціночних робіт у 2015 та 2016 роках не призвели до інших наслідків, крім завищення витрат та змін економічного стану платника податків.

Позивач заперечує проти позиції податкового органу, з огляду на наступне.

Підставою до включення витрат по послугам аудиту вхідного балансу на 01 січня 2015 року та аудиту фінансової звітності, підготовленої відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності до складу адміністративних витрат є підписаний сторонами акт виконаних робіт №162 від 14.06.2017 на загальну суму 900 000 грн. 00 коп. та наданий ТОВ БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА звіт незалежного аудитора.

Підставою до включення витрат по послугам визначення справедливої вартості основних засобів ДП ХМТП станом на 01.01.2015 та проведення тесту на знецінення основних засобів ДП ХМТП станом на 01.01.2016 для цілей підготовки фінансової звітності згідно Міжнародних стандартів фінансової звітності до складу адміністративних витрат є підписаний сторонами Акт виконаних робіт № від 24.01.2017 року на загальну суму 234 000 грн. 00 коп. та наданий ТОВ ГРАНТ ТОРНТОН звіт про незалежну оцінку вартості основних засобів ДП ХМТП станом на 01.01.2015 та тест на знецінення основних засобів ДП ХМТП станом на 01.01.2016.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, на рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, пов`язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

Інструкцією визначено, що за дебетом рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

А отже, витрати підприємства щодо проведеного аудиту вхідного балансу на 01 січня 2015 року та аудиту фінансової звітності, підготовленої відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та витрати щодо визначення справедливої вартості основних засобів ДП ХМТП станом на 01.01.2015 та проведення тесту на знецінення основних засобів ДП ХМТП станом на 01.01.2016 для цілей підготовки фінансової звітності згідно Міжнародних стандартів фінансової звітності включені до складу адміністративних витрат у відповідно до положень чинних нормативно-правових актів в сфері бухгалтерського обліку.

Розглянувши позиції сторін, суд вважає безпідставним висновок податкового органу про не віднесення до господарської діяльності позивача його операції із ТОВ БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА та ТОВ ГРАНТ ТОРНТОН , з огляду на наступне.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Із визначеного в Податковому кодексі поняття ділової мети випливає, що обов`язково має бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція, принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань), має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту (отримання доходу). Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Водночас варто відмітити, що певний намір здійснення господарської операції не завжди тотожний наслідкам такої операції.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Для цілей оподаткування вважається, що операція не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо: головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; при нормальних умовах господарської діяльності особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Перехід ДП ХМТП на МСФО у 2019 році, а не безпосередньо після здійснення оціночних і аудиторських дій ніяким чином не нівелює наміру, з яким укладались відповідні договори.

Аналогічної позиції висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі №802/2386/14 у відповідності до якої, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Суд погоджується із позивачем, що дані оцінки та аудиту могли використовувались ДП ХМТП не тільки для цілі переходу на МСФО, а і в інших сферах господарської діяльності підприємства. Відсутність в чинному законодавстві положень стосовно обов`язку державного унітарного підприємства стивідорної галузі переходити на МСФО не може бути однозначною обставиною для констатації відсутності ділової мети.

Також, Верховний Суд в постанові від 23.07.2019 по справі №826/10852/15 зазначає наступне: Суд переконаний, що будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах господарської діяльності, а не з іншими цілями. При цьому мета отримання доходу - як кваліфікуюча ознака господарської діяльності - кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку і лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Верховний Суд у своїй постанові від 05.11.2019 по справі №802/462/14-а зазначив, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не завжди свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доход від конкретної операції.

Враховуючи вищевикладене перехід ДП ХМТП на МСФО пізніше запланованого терміну не може свідчити про те, що операція вчинялась без розумної економічної причини, оскільки перехід на новий стандарт відбувся.

Окрім того слід зауважити, що результати аудиту вхідного балансу та аудиту фінансової звітності, а також результати оцінки вартості основних засобів ДП ХМТП використовувались підприємством та його єдиним учасником - Міністерством інфраструктури України не тільки для цілей переходу підприємства на МСФО.

На виконання вимог п. 6, 7 Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 №384, відповідно до наказу Мінінфраструктури від 14.06.2017 № 212, та враховуючи результати детального аналізу концептуальної записки, проведеного із залученням представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України було визнано доцільною підготовку технікоекономічного обґрунтування (далі - ТЕО) пілотного концесійного проекту в морському порту Херсон.

У серпні 2018 року консорціумом консультантів було розроблено та надіслано Мінінфраструктури детальне ТЕО пілотного концесійного проекту в Херсонському морському порту.

Результати надання послуг по договорам з ТОВ БЕЙКЕР ТІЛЛІ Україна та ТОВ ГРАНТ ТОРНТОН використовувались при розробці ТЕО та конкурсної документації щодо передачі в концесію майна ДП ХМТП . Так, до прикладу, Додаток 7 до розділу Огляд існуючого майна порту та технічні аспекти проекту ТЕО розроблявся з використанням наробіток, які були результатом надання послуг по договорам з ТОВ БЕЙКЕР ТІЛЛІ Україна та ТОВ ГРАНТ ТОРНТОН .

ТЕО та тендерна документація знаходиться у відкритому доступі на веб-сайті Міністерства інфраструктури України. Зі всіма документами можна ознайомитись за посиланням https://mtu.gov.ua/content/proekt-koncesii-u-portu-herson.html.

Таким чином суд вважає протиправним висновок податкового органу про визначення позивачу зобов`язання із ПДВ на суму 148333,0 грн. та штрафних санкцій 37083,25 грн. за господарською операцією із ТОВ БЕЙКЕР ТІЛЛІ Україна та 39000,0 грн. та штрафних санкцій 9750,0 грн. за господарською операцією ТОВ ГРАНТ ТОРНТОН .

Щодо відносин по цивільно-правовому договору з ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ДП "ХМТП" (Замовник) укладений цивільно - правовий договір від 09.08.2016 № 8С м. Херсон, з фізичною особою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , (Виконавець), відповідно до якого Виконавець бере на себе зобов`язання за завданням Замовника на власний страх і ризик виконувати роботи з перевірки кошторисної документації Замовника, обсягів робіт, якості виконання робіт, а Замовник зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

У II півріччі 2016 року 4 плавзасоби порту знаходились на ремонті, хід якого згідно договору, повинен супроводжувати ОСОБА_1 .

Перевіркою встановлено, що ДП ХМТП укладено договір з ТОВ ВТМ було від 19.08.2016 №141Р на ремонт самохідного морського плавкрану Бригадир Ковиза .

Також ДП ХМТП укладено 3 договори з ТОВ Югтрансшип :

- від 02.08.2016 №121р на ремонт буксиру РБТ-116 ;

- від 21.07.2016 №106р на ремонт ліхтера ДМ-181 ;

- від 22.08.2016 №145р на ремонт плавкрану СПК-15 .

Згідно з п. 1 договору від 09.08.2016 №8С, укладеного з громадянином ОСОБА_1 , повинна перевірятись кошторисна документація, обсяги та якість виконаних робіт за цими договорами.

Згідно з актами на виконання робіт, громадянину ОСОБА_1 була нарахована та виплачена за договором за вересень - грудень 2016 року сума 95 496,90 грн.

Перевіркою встановлено, що у судових (вахтових) журналах: плавкрану СПК-15 , самохідного морського плавкрану Бригадир Ковиза , рейдового буксиру РБТ-116 відсутні записи щодо перебування громадянина ОСОБА_1 на плавзасобах.

Із наведеного ревізором зроблений висновок про не підтвердження фактичного проведення громадянином ОСОБА_1 перевірок обсягів та якості виконаних робіт при ремонтах буксиру РБТ-116 та плавучих кранів СПК-15 і Бригадир Ковиза .

Ревізором також проаналізовано положення про флот (портовий), в якому зазначені основні завдання, функції та права служби флоту, а також обов`язки, права, відповідальність та кваліфікаційні вимоги до начальника служби флоту та посадові інструкції начальника портового флоту, механіка групового (з обслуговування плавкранів), механіка групового з флоту. Так, посадовими інструкціями працівників портового флоту передбачено завдання з забезпечення контролю за ходом і якістю ремонту, приймання суден з ремонту, організація ремонту силами суднових екіпажів.

З урахуванням наведеного податковий орган прийшов до висновку, що позивач порушив приписи пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 ПК України, п.5,6,11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, та безпідставно включив до собівартості послуг витрати на виконання робіт по цивільно-правовому договору від 09.08.2016 №8С з громадянином ОСОБА_1 , що мало наслідком визначення зобов`язання із податку на прибуток у сумі 13752,0 грн.

Позивач заперечив проти висновку податкового органу, зазначивши, що отримання послуг від особи, яка знаходиться безпосередньо у м. Миколаєві є економічно доцільним, ніж відряджати працівників ДП ХМТП із м. Херсона до м. Миколаєва та нести додаткові витрати на проїзд, добові, проживання та інш.

Надаючи оцінку позиція сторін, суд зазначає наступне.

Між ДП ХМТП з однієї сторони та фізичною особою ОСОБА_1 з іншої, укладений Договір №8С від 09.08.2016 за яким останній зобов`язується перевіряти кошторисну документацію, обсяги та якість виконаних робіт за договорами з іншими контрагентами по ремонту буксиру, ліхтера і плавкрану.

Відповідно до ч.І ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч. 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як було зазначено в актах виконаних робіт та відображено в акті перевірки виконавцем здійснювалась перевірка обсягів робіт, якості виконання робіт та перевірка кошторисної документації.

Судом встановлено, що за договорами позивача із договори з ТОВ Югтрансшип від 02.08.2016 №121р на ремонт буксиру РБТ-116 ; від 21.07.2016 №106р на ремонт ліхтера ДМ-181 ; від 22.08.2016 №145р на ремонт плавкрану СПК-15 ремонт цих плавзасобів, як передбачено п. 1.6 договорів, проводився на ремонтній базі підрядника за адресою: АДРЕСА_6.

І лише ремонт одного плавзасобу - плав крану Бригадир Ковиза здійснювався за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи, що послуги, що надавались ОСОБА_1 та функції, відображені в посадових інструкціях працівників порту повністю дублюються, та беручи до уваги, що 3 із 4 плавзасобів ремонтувались в м. Херсоні, а ні в м. Миколаєві , де мешкає ОСОБА_1 , суд погоджується із податковим органом про безпідставне включення до собівартості послуг витрати на виконання робіт по цивільно-правовому договору від 09.08.2016 №8С з громадянином ОСОБА_1 , відповідно вважає обгрунтованим визначення зобов`язання із податку на прибуток у сумі 13752,0 грн. та штрафних санкцій 3438,0 грн.

Щодо взаємовідносин по цивільно-правовим договорам з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Згідно з умовами договорів, укладеними з фізичною особою ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , надано послуги з методологічного супроводження, консультування, забезпечення та здійснення контролю за дотриманням вимог антикорупційного законодавства на підприємстві ДП ХМТП . За результатами господарських операцій складені акти приймання-передачі.

Перевіркою встановлено, що у штатному розписі ДП ХМТП з 18.08.2017 року рахується посадова особа - уповноважений з антикорупційної діяльності.

До перевірки не надано документів, які б підтверджували, що фізична особа ОСОБА_2 відповідно до Закону України Про запобігання корупції має право на виконання обов`язків з питань антикорупційного законодавства України на підприємстві, а також документів, які б підтверджували про надання йому права використання конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом ДП ХМТП .

Крім того, підприємством не було надано під час перевірки документів, які б підтверджували фактичне здійснення послуг з методологічного супроводження, консультування, забезпечення та здійснення контролю за дотриманням вимог антикорупційного законодавства, а саме: в актах виконаних робіт не зазначено обсягу виконаних робіт (кількість працівників ДП ХМТП , з якими було проведено роз`яснювальну роботу, кількість посадових осіб та структурних підрозділів, яким було надано методичну допомогу щодо застосування антикорупційного законодавства з метою запобігання та протидії корупції, кількість проектів наказів, розпоряджень, наданих для аналізу і вивчення на предмет їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства й наявності корупційних ризиків, кількість наданих договорів для внесення антикорупційного застереження, що укладаються підрозділами підприємства на закупівлю товарів, робіт та послуг, кількість наданих консультацій із забезпечення якісного добору і розстановки кадрів з урахуванням обмежень та можливості виникнення конфлікту інтересів та інше.

Також, до перевірки та до заперечень на акт перевірки не було надано будь- яких доказів, які б підтверджували, що саме цій особі було доручено надання послуг та здійснення контролю за дотриманням вимог антикорупційного законодавства.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі направлено поштою з повідомленням про вручення лист ОСОБА_2 від 07.08.2019 № 3441/ФОП/ 21-22-21-03-04 про надання інформації щодо отримання протягом 2019 року коштів від ДП ХМТП .

У зв`язку з закінченням терміну зберігання, 18.09.2019 лист повернуто відправнику.

Оперативним управлінням Головного управління ДФС у м. Києві 31.07.2019 було здійснено вихід за податковою адресою ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_4 , однак, останній був відсутній за адресою реєстрації.

У зв`язку із зазначеним податковий орган прийшов до висновку, що в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.5,6,18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 ДП „ХМТП" було безпідставно включено до складу адміністративних витрат послуг за цивільно - правовими договорами з фізичною особою ОСОБА_2 в результаті дублювання функцій, передбачених посадовою інструкцією Уповноваженого з антикорупційної діяльності та в результаті відсутності документів, які надають право на виконання обов`язків з питань антикорупційного законодавства України на ДП ХМТП на загальну суму 209 659,05 грн.

Згідно з умовами договорів, укладених з фізичною особою, та актами виконаних робіт, ОСОБА_3 надано консультаційні послуги з підготовки ряду процедур, що передують процесу укладання договорів зі структурними підрозділами ПАТ Укрзалізниця всього на суму 123000 грн.

Аналізуючи вказані роботи (послуги), здійснені ОСОБА_3 перевіркою встановлені факти та зроблені висновки:

1) ОСОБА_3 в період надання послуг ДП ХМТП одночасно працювала за основним місцем роботи в Регіональній філії Одеська залізниця Акціонерного товариства (код 40081200);

2) ОСОБА_3 фізично не могла виконувати роботу з координації замовлень на подачу вагонів під розвантаження та здійснювати перевірку обліку часу користування вагонами в частині відповідності оформлення пам`яток про подавання/забирання вагоні, оскільки такі роботи згідно з ЄТП (затверджений між Одеською залізницею та ДП ХМТП документ Єдиний технологічний процес роботи під`їзної колії Херсонської філії ДП Адміністрація морських портів України і станції Херсон-Порт ДП Одеська залізниця ) передбачають безперервний період роботи, що не є можливим;

3) обов`язки з виконання послуг, наданих ОСОБА_3 , покладено на працівників порту відповідно до штатного розпису підприємства та ЄТП.

Також у період з травня 2018 року по січень 2019 року ОСОБА_3 не надавала послуги підприємству, однак, не було інших актів по цивільно-правовим договорам на такі види послуг (робіт) з іншими особами.

Викладені обставини перевірки свідчать, що зазначені операції з придбання робіт з координації замовлень на подачу вагонів не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного виконання робіт, фактичного придбання робіт.

У зв`язку із зазначеним податковий орган прийшов до висновку, що на порушення п. 44.1 ст. 44, п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N27/4248, ч.2,3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року ДП „ХМТП" завищено адміністративні витрати по роботам (послугам) за цивільно - правовими договорами з фізичною особою ОСОБА_3 , у зв`язку з не підтвердженням фактичного їх здійснення на загальну суму 123 000 грн.

Згідно з умовами договорів, укладених з фізичною особою, та актами виконаних робіт, ОСОБА_4 надано послуги (виконано роботи) з представництва та захисту інтересів Замовника (ДП „ХМТП") та супроводження документів Замовника в Міністерстві інфраструктури України всього на суму 356600 грн.

ДП „ХМТП" а ні під час перевірки, а ні до заперечень на акт перевірки не надана довіреність на представлення інтересів підприємства у Міністерстві інфраструктури України, як це зазначено у пп. 1.1.1 укладених договорів.

До перевірки не було також надано будь-яких доказів, що підтверджували б, які саме завдання доручено та які покладено обов`язки з представництва та захисту інтересів Замовника та супроводження документів в Міністерстві інфраструктури України.

За умовами укладених договорів (п.1.1.2.) ОСОБА_4 повинен був збирати, оброблювати та передавати Замовнику ДП „ХМТП" необхідну інформацію.

Проте, у всіх наданих ОСОБА_4 актах виконаних робіт не конкретизовано: чи було вирішені завдання та питання, чи ні, на якому етапі розгляду вони знаходяться.

Таким чином, з актів виконаних робіт неможливо встановити факт отримання кінцевого результату від конкретного виду робіт/послуг, обсяг господарської операції тощо.

Міністерство інфраструктури України є режимним об`єктом, вхід до приміщення якого сторонніх осіб здійснюється виключно по перепусткам.

Проте, ДП ХМТП не надано доказів існування ані перепустки до Міністерства інфраструктури України на ім`я ОСОБА_4 , ані доказів, які б свідчили про замовлення ДП ХМТП такої перепустки. Викладені обставини перевірки свідчать, що зазначені господарські операції фактично не здійснювались. Наслідком такої діяльності є виключно чи переважно формування витрат підприємства без наміру одержання доходу.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі направлено поштою з повідомленням про вручення лист ОСОБА_4 від 07.08.2019 № 3442/ФОП/ 21-22-21-03-04 про надання інформації щодо отримання протягом 2019 року коштів від ДП ХМТП .

У зв`язку з закінченням терміну зберігання, 18.09.2019 лист повернуто відправнику.

Оперативним управлінням Головного управління ДФС у м. Києві 31.07.2019 було здійснено вихід за податковою адресою ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_5 , та відібрано пояснення щодо здійснення фінансово-господарської діяльності та взаємовідносин з ДП ХМТП .

Громадянин ОСОБА_4 повідомив, що він представляє інтереси ДП ХМТП на підставі договору, укладеного з ним, та за період з 01.01.2019 по 31.07.2019 коштів за договором цивільно-правового характеру від вищевказаного підприємства не отримував.

Перевіркою встановлено, що фізична особа ОСОБА_4 за послуги з представництва та захисту інтересів порту та супроводження документів отримано кошти за договором цивільно-правового характеру за 1 квартал 2019 року у сумі 34825 грн., за 2 квартал 2019 року у сумі 34825 грн.

У зв`язку із зазначеним податковий орган прийшов до висновку, що у порушення п. 44.1. ст. 44 , п. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, ДП „ХМТП" завищено адміністративні витрати по роботам (послугам) за цивільно - правовими договорами з фізичною особою ОСОБА_4 у зв`язку з не підтвердженням фактичного їх здійснення на загальну суму 356 600 грн.

У зв`язку із встановленням зазначених порушень позивачу визначені зобов`язання із податку на прибуток у сумі 59760,0 грн. за господарською операцією із ОСОБА_4 , 59760,0 грн., за господарською операцією із ОСОБА_2 на 37739,0 грн та за господарською операцією із ОСОБА_3 на 22140,0 грн.

Позивач стверджує, що укладання договору ДП ХМТП з фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обумовлено господарською необхідністю, що виявляється в мінімізації трудового навантаження на інших працівників підприємства. Відносини з цими особами оформлені належним чином. Послуги надавались ними у відповідності до умов укладених договорів.

Стверджують, що укладання трудового договору зі ще одним спеціалістом з антикорупційного законодавства завдало б лишніх трат для ДП ХМТП . В укладених відносинах з ОСОБА_2 особа самостійно забезпечує умови праці, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та самостійно організовує свою роботу.

Щодо ОСОБА_4 зазначає, що необхідність укладання договору, зокрема виражається в місцезнаходженні даної особи в м. Києві. Тобто дана особа виконує функції представництва інтересів ДП ХМТП в Міністерстві інфраструктури України. Для ДП ХМТП існує необхідність присутності уповноваженої особи на зустрічах, конференціях та інших заходах в Міністерстві інфраструктури України, робити нотатки та передавати відповідну інформацію в Херсон. Подібні заходи проводяться Мінінфраструктури буквально щоденно і з огляду на це, відряджати кожен раз власного працівника не є економічно доцільним.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд відмічає наступне.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами послуги, що надавались гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належать до повноважень працівників позивача, із якими укладені трудові договори.

Разом із тим позивач не довів ні економічного обґрунтування, ні доцільності залучення до виконання функціональних обов`язків його найманих працівників додаткових сторонніх осіб ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), також не обґрунтував неможливості виконання власними працівниками своїх повноважень: посадовою особою - уповноваженим з антикорупційної діяльності та працівниками порту відповідно до штатного розпису підприємства та ЄТП.

Також суд бере до уваги листи Міністерство інфраструктури України №7860/39/10-20 від 11.06.2020 та Державного підприємства Укрсервіс Мінтрансу від 22.06.2020р. № 34/467-1/06, якими встановлено наступне.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції щодо забезпечення пропускного режиму в адміністративній будівлі та на території Міністерства інфраструктури України по проспекту Перемоги, 14, затвердженої наказом Мінінфраструктури від 25.10.2016 № 366, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 16.11.2016 № 1492/29622, (діяла на момент виникнення спірних правовідносин), забезпечення пропускного режиму та контроль за його дотриманням в адміністративній будівлі та на території Міністерства інфраструктури України покладається на державне підприємство Укрсервіс Мінтрансу та підрозділ охорони Державної спеціальної служби транспорту.

У відповідь на лист відповідача від 26.05.2020 № 3626/9/21-22.08-0210 стосовно надання завірених належним чином копій доказів видачі ОСОБА_4 перепустки до будівлі Міністерства інфраструктури України в 2016 - 2019 р.р. та доказів його реєстрації в журналах відвідувачів Міністерства у вказаний період, ДП Укрсервіс Мінтрансу повідомило, що в базі даних системи контролю доступу зареєстрований громадянин ОСОБА_4 , який 06.12.2012 отримав перепустку до адміністративної будівлі Міністерства інфраструктури України, як представник ДП Білгород-Дністровський МТП .

Жодна інформація про відвідування ОСОБА_4 Міністерства інфраструктури України як представника позивача - відсутня.

Крім цього суд враховує, що із актів виконаних робіт, підписаних позивачем із ОСОБА_4 неможливо встановити конкретний результат наданих послуг, наприклад вирішення питань щодо погодження облікової політики підприємства, вирішення питань стосовно погодження кандидатури на посаду, погодження в Міністерстві інфраструктури України документів з питань виробничого характеру за дорученням замовника… і т. і.

На пропозицію суду надати докази реальності наданих послуг ОСОБА_4 позивач надав скріншоти із телефонів із повідомленнями переписки та фотографіями документів, із яких неможливо встановити ні зміст наданих послуг, ні їх виконавця, ні зв`язку із ОСОБА_4 (крім напису ІНФОРМАЦІЯ_1 та фото молодого чоловіка в окулярах).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин суд вважає, що позивач не довів реальність отримання послуг від ОСОБА_4 та необхідність отримання послуг від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому погоджується із відповідачем про безпідставність включення до складу витрат сум по вказаним господарським операціям та вважає правомірним визначення позивачу зобов`язання із податку на прибуток у сумі 59760,0 грн. за господарською операцією із ОСОБА_4 , 59760,0 грн., за господарською операцією із ОСОБА_2 на 37739,0 грн та за господарською операцією із ОСОБА_3 на 22140,0 грн.

Щодо надання Позивачем транспортного засобу для потреб первинної профспілкової організації та встановленні і обслуговування гранітних пам`ятників, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в результаті не нарахування ПДВ по операціям з ремонту та технічному обслуговуванню, використанню дизельного палива на автомобіль ТОYОТА НІАСЕ, державний номер НОМЕР_3 , за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, який безоплатно надавався профспілковій організації ДП ХМТП , що не є господарською діяльністю підприємства, на загальну суму 42210 грн.

Також на порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України позивачем включено до складу податкового кредиту податкові накладні , складені на придбання товарів та робіт, не пов`язаних із господарською діяльністю на загальну суму 10109,6 грн ПДВ (придбання, встановлення та обслуговування гранітних пам`ятників на дільниці кладовища , виділеній ДП ХМТП .

Позивач стверджує, що утримання автомобіля ТОYОТА НІАСЕ, державний номер НОМЕР_3 для потреб профспілкової організації та встановлення і обслуговування пам`ятників на кладовищі передбачено умовами колективного договору підприємства. Крім того зазначений автомобіль не використовується виключно для потреб профспілкової організації, а також і у господарських інтересах підприємства.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд відмічає, що п.п. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:… г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Факт укладання колективного договору та прийняття в його межах підприємством на себе певних зобов`язань не переводить операції із виконання умов колективного договору у вид господарських.

Відтак не нарахування ПДВ за вказаними операціями є порушенням п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд не бере до уваги твердження позивача про використання автомобіля ТОYОТА НІАСЕ частково для потреб профспілкової організації, а частково в межах господарських інтересів підприємства, оскільки суми ПДВ встановлювались після дослідження в тому числі подорожніх листів, відповідно до яких транспортний засіб використовувався для потреб профспілкової організації (додаток 20 до акту перевірки).

За таких обставин, суд вважає правомірним нарахування позивачу ПДВ 52319 грн.

Таким чином суд приходить до висновку про скасування:

ППР від 25.02.2020р. № 0000390522 (ПДВ) в частині за основним платежем 187333 = (148333 - господарська операція із ТОВ Бейкер Тіллі Україна + 39000 - господарська операція із ТОВ Грант Торнтон ) та за штрафними санкціями 46833,25 (187333 х 25%)

ППР від 25.02.2020р. № 0000370522 (прибуток) в частині за основним платежем 244239 (відшкодування за рішеннями судів) та за штрафними санкціями 61059,75 (244239 х 25%).

Щодо законності ППР від 25.02.2020 №0000380522 (частина чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету) , суд зазначає наступне.

Згідно п. 17 ч. 2 ст. 29 БК України, до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать: частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Відповідно до пп. в) п. 18 ч. 2 ст. 5 Закону України Про управління об`єктами державної власності , здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Згідно п. 1 Порядку, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

За результатами перевірки збільшена сума відрахування частини чистого прибутку у розмірі 755 454,00 грн.

Позивач, стверджуючи, що в Акті перевірки фінансовий результат до оподаткування було безпідставно збільшено на суму донарахованих доходів та зменшених витрат, не погоджується із збільшенням суми відрахування частини чистого прибутку у розмірі 755 454,00 грн. визначеному в відповідному податковому повідомленні-рішенні.

Для встановлення порядку обчислення нарахованої суми, суд зобов`язав відповідача надати розрахунок визначеного зобов`язання у розрізі сум додатково нарахованого прибутку (порушень, що стали підставою для визначення зобов`язань із податку на прибуток за ППР від 25.02.2020р. № 0000370522.

Відповідач вимогу суду не виконав, причини невиконання не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідача не могла пояснити як обраховувався розмір податку, визначеного у спірному ППР від 25.02.2020 №0000380522.

За таких обставин, зважаючи на відсутність у суду повноважень на визначення зобов`язання з відрахування частини чистого прибутку та ненадання відповідного обрахунку відповідачем, суд позбавлений можливості встановити частину ППР від 25.02.2020 №0000380522, що підлягає залишенню в силі, оскільки вище суд прийшов до висновку про часткове скасування ППР від 25.02.2020 №0000370522, що стало підставою для визначення зобов`язань у ППР від 25.02.2020 №0000380522.

Враховуючи наведене, суд скасовує повністю ППР від 25.02.2020 №0000380522.

Щодо законності ППР від 05.12.2019 №0000790522 (рентна плата), суд зазначає наступне.

За період з 01.07.2016 по 30.06.2019 ДП ХМТП задекларовано рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин (пісок) у сумі 1 398 353,72 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення пп.252.22 ст. 252 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ, ДП ХМТП занижено рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин (піску), у зв`язку з незастосуванням до ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин коригуючого коефіцієнту у розмірі 2,0, за видобування піску у річках та їх заплавах на загальну суму 1 398 353,72 грн.

За розглядом матеріалів перевірки ДП Херсонський морський торговельний порт Головним управлінням ДПС у Херсонській області,

Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення (з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України) від 02.12.2019 № 0000790522 про збільшення грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами у сумі 1183022,20 грн. та застосування штрафу у сумі 295 755,55 гривень.

Так, ДП ХМТП набуло право користування об`єктом надр на підставі спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний номер 4980 від 20 травня 2009 року, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Підстава надання дозволу - Наказ Мінприроди №673 від 26.12.2008 та протокол №1 від 19.12.2008, вид користування надрами - видобування, відомості про ділянку надр, що надається у користування - Шабовське родовище, місцезнаходження: Херсонська область, Голопристанський район між селами Рибальче та Геройське, площа об`єкта території 135,0 га, вид корисної копалини - пісок, ступінь освоєння надр - розробляється з 1989 року.

Мета користування надрами: видобування піску, придатного для виробництва силікатної цегли, а також штукатурних розчинів.

Наказом Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 405 призупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4980 від 20.05.2009, у зв`язку з порушеннями, виявленими під час проведення перевірки Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Державної служби геології та надр України.

Наказом Державної служби геології та надр України від 15.08.2019 № 275 внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 4980 від 20.05.2009 в частині зміни географічних координат, площі Шабовського родовища та інше.

Термін дії спеціального дозволу на користування надрами: 5 листопада 2019 року.

Згідно наданих до перевірки планів розвитку гірничих робіт в піщаному кар`єрі ДП ХМТП поблизу с. Рибальче Голопристанського району Херсонської області встановлено, що Шабовське родовище силікатного піску знаходиться в Голопристанському районі Херсонської області 12 км на захід від с. Рибальче на першій надзаплавній терасі Дніпровського лиману. Площа родовища складає 135 га.

Шабовське родовище піску розкрито зі сторони Дніпровського лиману підхідним морехідним каналом, який було побудовано Херсонським морським торговельним портом наприкінці 80-их років минулого сторіччя для можливості розробки родовища за допомогою гідротехнічного спорядження.

Піски Шабовського родовища відносяться до І групи ґрунтів по ДБН Д.2.2- 1-99, до ІУ групи ґрунтів по складності розробки їх плавучими земснарядами та до І категорії по складності екскавації по класифікації ЄНВ-1971, Розробка пісків проводиться землесосними снарядами зі складуванням в карти намиву або в судна клієнта. Після обезводнення пісків їх навантаження виконується плавучими кранами.

Перевіркою встановлено, що ДП ХМТП для розробки та подачі піску в кар`єрі залучає сторонні організації, а саме: ТОВ Гідромех ( код 32033613) та ДП Укрводшлях (код 03150102) з якими укладено Договори на надання послуг з розробки та подачі піску на карту намиву земснарядом, виконання робіт підтверджено актами виконаних робіт.

Відповідно до первинних документів (коносаменти), наданих до перевірки, ДП ХМТП реалізує пісок з назвою пісок річковий та пісок намивний .

Відповідно до Плану розвитку гірничих робіт в піщаному кар`єрі ДП ХМТП поблизу с. Рибальче Голопристанського району Херсонської області у 2016 році, у 2017 році та у 2018 році в яких, зазначено (витяг):

Шабовське родовище піску розробляється гідромеханізованим засобом за допомогою земснаряда ЛС-27 . Видобуток піску здійснюється з-під води на берег в тимчасові берегові склади. Відвантаження піску здійснюється плав краном на судна за допомогою бульдозерів...

Характер залягання та фізико-механічні властивості корисних копалин обумовлюють підводну розробку родовища гідромеханізованим способом за допомогою земснаряду, гідро - пісконавантажувачів та інших засобів гідромеханізації.

Добута з родовища піщана суміш (пульпа) транспортується по плавучому та береговому пульпопроводам в тимчасові берегові склади для подальшої реалізації споживачам.

З карт намиву пісок завантажується плавучим краном вантажопідйомністю 5-16 тон. Навантаження піску проводиться в судна власного флоту або стороннього споживача водотоннажністю 500,0-3500,0 тон. Осадка всього флоту задіяного в процесі навантаження та транспортування піску повинна відповідати габаритним глибинам плавання. .

Враховуючи зазначене відповідач стверджує, що позивач фактично видобуває пісок із річки (її заплавах), відтак має застосовувати до ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин коригуючий коефіцієнт у розмірі 2,0.

Позивач заперечує проти застосування такого коефіцієнту, стверджуючи, що в дозволі ДП ХМТП на спеціальне користування надрами чітко вказано, що видобування піску здійснюється у Шабовському родовищі яке знаходиться у Голопристанському районі Херсонської області між селами Рибальче та Героїчне, площею 135,0 га. та посилаючись на преюдиційність рішень судів у справі № 821/1198/15 просить суд скасувати спірне ППР.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд відмічає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 ПК України, рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Відповідно до пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Пунктом 252.22 ст. 252 ПК України передбачено, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування: видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов`язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) - 2,0

Тобто, застосування коефіцієнта 2,00 має застосовуватись при настанні однієї із визначених вищезазначеною нормою податкового закону обставин, а саме: видобування в межах акваторії морів; видобування в межах водосховищ; видобування у річках та їх заплавах (крім видобування, пов`язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок).

Відповідно до п. 12 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, у дозволі зазначаються відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження, географічних координат, площі та у разі потреби обмежень щодо глибини використання.

Суд встановив, що у дозволі ДП ХМТП на спеціальне користування надрами вказано, що видобування піску здійснюється у Шабовському родовищі яке знаходиться у Голопристанському районі Херсонської області між селами Рибальче та Героїчне, площею 135,0 га.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.03.2020р. № НВ-6507783732020 земельна ділянка кадастровий номер 6522384500:14:001:0001 відноситься до категорії земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інш. призначення", вид використання - під розміщення кар`єру із видобутку піску.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.03.2020р. № НВ-6507783692020 земельна ділянка кадастровий номер 6522384500:14:001:0002 відноситься до категорії земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інш. призначення", вид використання - під розміщення кар`єру із видобутку піску.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.03.2020р. № НВ-6507783752020 земельна ділянка кадастровий номер 6522384500:14:001:0003 відноситься до категорії земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інш. призначення", вид використання - під розміщення кар`єру із видобутку піску.

Саме на зазначених земельних ділянках позивач видобуває пісок.

Таким чином судом встановлено, що спір фактично стосується правомірності застосування відповідачем коригуючого коефіцієнту до ставки рентної плати позивачем під час видобутку корисних копалин (піску).

Судом встановлено, що позивач набув право користування об`єктом надр на підставі спецдозволу на користування надрами від 20.05.2009р. і між цими самими сторонами вже був аналогічний спір із цього самого питання, що розглядався у судовому порядку.

Так в квітні 2015 року ДП ХМТП звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2014 р. № 0003572200, № 0003582200, № 0003592200, від 23.04.2015 р. № 0001202200, № 0001212200, від 03.02.2015 р. № 0000432200 (справа № 821/1198/15), у тому числі від 03.02.2015 р. № 0000432200 про збільшення суми грошових зобов`язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на 911621,78 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 у справі № 821/1198/15 у задоволенні вимог в частині визначення коригуючого коефіцієнту було відмовлено.

У постанові зазначено, що вказуючи на протиправність нарахування відповідачем грошових зобов`язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, позивач зазначає, що коефіцієнт 2,0 до ставок плати за користування надрами застосовується у разі видобування сировини піщано-гравійної з акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах. В той же час ДП "Херсонський морський торговельний порт" видобуває пісок із суші, про що свідчать акти, спеціальні дозволи, а не з водного об`єкту.

Тобто аргументація протиправності застосування коефіцієнту ставок рентної плати - ідентичні із справою, що розглядається.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі № 821/1198/15 скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено вимоги в вищезазначеній частині.

Зокрема у зазначеній постанові вказано: … Апеляційним судом було встановлено, що Шабовське родовище згідно із відомостями у Державному земельному кадастрі - вказано за категорією "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інш. призначення" (лист ГУ Держгеокадастру у Херсонський області від 10.11.2015 року за № 8-21-7777.101-5560/27-15) , а згідно із відомостями Херсонського обласного управління водних ресурсів (лист №17-10/3-3639 від 03.11.2015 року) не відноситься до земель водного фонду. … Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта-позивача ,що була відсутня підстава для застосування коригуючого коефіцієнту 2,0 до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, та вважає, що відповідачем неправомірно збільшено суму плати з цього податку на 729297,39 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 182324,39 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.02.2015 р. № 0000432200… .

Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 24.01.2019 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі № 821/1198/15 залишено без змін.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді нової справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд, враховуючи висновки, викладені у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 та постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 24.01.2019 у справі № 821/1198/15 з тими самими сторонами щодо ідентичних вимог, приходить до висновку про задоволення позову в частині скасування ППР від 05.12.2019 №0000790522.

Із наведених вище підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 161- 163, 167 КАС України, суд-

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 р. № 0000380522, яким державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" збільшено суму грошового зобов`язання частини чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств) у сумі 755454,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0000790522, яким державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" збільшено суму грошового зобов`язання за рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення за основним платежем у сумі 1183022,20 грн. та штрафними санкціями у сумі 295755,55 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 р. № 0000390522 в частині збільшення державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 187333, 00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 46833,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 р. № 0000370522 в частині збільшення державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" суми грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за основним платежем у сумі 244239,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 61059,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125695; 73000, м.Херсон, прт.Ушакова,4) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19222 (дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 79 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 серпня 2020 р.

Головуюча суддя Г.М. Морська

Суддя О.Й.Кисильова

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 111031001