Постанова

від 24.07.2007 по справі 20/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "24" липня 2007 р.                                                                  Справа №  20/241

Суддя господарського суду Рівненської області Василишин А.Р., розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Рівненський завод високовольтної апаратури”

до відповідача Державної податкової адміністрації в Рівненській області  

про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання нечинним наказу №147 від 1 червня 2007 року, визнання правомірними дій стосовно відмови від допуску до проведення перевірки.

За участю представників сторін:

Від позивача: Терещенко О.М. (дов. № 7-юр від 01.01.2006р.).

Від відповідача: Костевич Т.О. (дов. № 8965/10 від 29.05.2007р.).

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство „Рівненський завод високовольтної апаратури” (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Державної податкової адміністрації в Рівненській області (надалі –Відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання нечинним наказу №147 від 1 червня 2007 року, визнання правомірними дій стосовно відмови від допуску до проведення перевірки.

В судовому засіданні від 24 липня 2007 року представник Позивача подав заяву про часткову відмову від позовних вимог (а.с. 41), в якій Позивач відмовився від позову в частині: визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення виїзної позапланової комплексної документальної перевірки Позивача щодо своєчасності,  достовірності,  повноти  нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 1 квітня 2005 року по 31 березня 2007 року на підставі наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року; визнання правомірними дій Позивача стосовно відмови від допуску до проведення виїзної позапланової комплексної документальної перевірки працівників Відповідача 5 червня 2007 року з посиланням на частину 8 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Господарським судом Рівненської області було прийнято відмову Позивача від адміністративного позову та закрито провадження по справі в даних частинах.

В судовому засіданні від 24 липня 2007 року представник Позивача підтримав позовні вимоги в частині: визнання нечинним наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року, та заборони Відповідачу здійснювати виїзну позапланову комплексну документальну перевірку Позивача на підставі наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року.

Свою вимогу (про визнання нечинним наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року, та заборони Відповідачу здійснювати виїзну позапланову комплексну документальну перевірку Позивача на підставі наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року) Позивач у адміністративному позові та представник Позивача в судовому засіданні обґрунтовують наступним:

Позивач вказує, що у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Позивач зазначає, що згідно пункту 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” однією з підстав для проведення позапланової виїзної перевірки органом ДПС є заведення оперативно-розшукової справи стосовно платника податків (посадової особи платника податків).

Позивач вважає, що обов'язковою підставою та умовою здійснення органами державної податкової служби позапланової виїзної перевірки є наявність відповідного рішення суду. Позивач вказує, що у відповідності до статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дані її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності, та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду –інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду. Позивач вказує, що без рішення суду стосовно проведення Відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки Позивача у посадових осіб Відповідача відсутні правові підстави для проведення перевірки.

Крім того, в обґрунтуванні позовних вимог Позивач посилається на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)” та підпункт 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідач у письмових запереченнях (а.с. 20-21), та представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог Позивача (про визнання нечинним наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року, та заборони Відповідачу здійснювати виїзну позапланову комплексну документальну перевірку Позивача на підставі наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року) заперечили, просять відмовити Позивачу в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав:

Відповідач вказує, що пунктом 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначено право органів державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначено підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до частини 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків (абзац 7).

На думку Відповідача частини 7 і 8 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” містять дві альтернативні можливості проведення податковим органом позапланової перевірки: за рішенням суду; за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Відповідач вказує, що керівником Відповідача було правомірно видано наказ № 147 від 1 червня 2007 року, відповідно до якого було призначено позапланову документальну перевірку Відповідача з використанням однієї з альтернативних можливостей проведення перевірки. Відповідач зазначає, що згідно статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку чи копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Крім того, Відповідач вказує на те, що 8 червня 2007 року Апеляційним судом Рівненської області було прийнято постанову про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки Позивача (а.с. 27-28), відповідно до якої Головою Відповідача 11 червня 2007 року було видано наказ            № 159 (а.с. 29) та направлення на проведення позапланової перевірки № 1009/23-819 (а.с. 30). Відповідач зазначає, що на виконання вказаних вище документів з 11 по 21 червня 2007 року було проведено позапланову документальну перевірку Позивача за результатами проведення якої приймається відповідне рішення.

23 червня 2007 року Позивачем подано до господарського суду Рівненської області обґрунтування позовних вимог (а.с. 37-39), в якому Позивач вказує, на хибність твердження Відповідача про те, що „частина 7 і 8 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” містить дві альтернативні можливості проведення податковим органом позапланової документальної перевірки”. На думку Позивача таке твердження Відповідача є неправильним з юридичної точки зору, оскільки слово „альтернатива” згідно тлумачення словників, та за змістовним значенням означає необхідність вибору одного з декількох варіантів дій. На думку Позивача, в розумінні частин 7 і 8 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не йдеться про можливість вибору працівників державної податкової служби здійснення позапланових перевірок на підставі рішення суду або наказу керівника податкового органу. Позивач вважає, що виїзна позапланова перевірка органами ДПС може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

В той же час на думку Позивача: органи податкової служби мають право проводити позапланові перевірки на підставі рішення керівника податкового органу у випадку отримання інформації щодо порушення Закону України від 6 липня 1995 року № 265 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, або Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в усіх інших випадках –на підставі рішення суду. Позивач вказує, що таке твердження підтверджується також листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва  № 3220 від 27 квітня 2005 року.

Позивач звертає увагу суду на те, що 8 червня 2007 року Апеляційним судом Рівненської області було прийнято постанову про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки Позивача, відповідно до якої Головою Відповідача 11 червня 2007 року було видано наказ № 159 та направлення на проведення перевірки № 1009/23-819. Позивач зазначає, що 11 червня 2007 року керівництвом Позивача було допущено працівників Відповідача до проведення перевірки, оскільки вони виконали вимоги закону –отримали рішення суду, на підставі якого був виданий наказ.

Позивач вказує, що отриманням рішення суду Відповідач фактично погодився із первинним не допуском Позивачем працівників Відповідача до проведення перевірки на підставі наказу № 147 від 1 червня 2007 року.

Також Позивач не погоджується з твердженням Відповідача в запереченні про відсутність предмету спору, оскільки в позовній заяві Позивача оскаржується не скасований наказ Голови Відповідача              № 147 від 1 червня 2007 року. Позивач вказує, що оскільки даний наказ не скасовано, предмет спору існує.

          Виносячі постанову в даній справі суд виходив з наступного.

1 червня 2007 року, на підставі пункту 7 частини 6 статті  11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Голова Відповідача видав наказ № 147 від 1 червня 2007 року (а.с. 11) про призначення позапланової документальної перевірки Позивача в зв'язку із заведенням                        оперативно-розшукової справи стосовно Позивача.

На виконання наказу № 147 від 1 червня 2007 року Відповідачем видано направлення на проведення позапланової перевірки № 961/23-819 від 4 червня 2007 року (а.с. 24).

Позивач відмовив Відповідачу від допуску до проведення перевірки на підставі наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року, про що складено відповідний акт №16/35-30/12 від 5 червня 2007 року (а.с. 25-26).

Згідно пункту 7 частини 6 статті  11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”: позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин –стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

При досліджені статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” судом встановлено, що при доповненні цієї статті частиною сьомою та внесенні наступних змін до частин              вісім-дванадцять законодавець не визначив подальших дій щодо вже існуючої сьомої частини –вказівок ні щодо її виключення, ні щодо зміни нумерації частин у цій статті не передбачено. У тексті статті 11-1 наводяться дві сьомі частині –і нова, і та, що існувала до внесення змін.

У відповідності до старої частини 7 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”: Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Згідно із листом Державної податкової адміністрації від 26 грудня 2005 року №15454/5/23-2016/1479 розробляється законопроект, яким планується внесення відповідної поправки щодо виправлення зазначеної вище помилки. Відміні підлягає частина сьома, яка існувала до внесення змін і передбачала здійснення позапланових перевірок тільки на підставі рішення суду.

Не відміна старої редакції частини 7 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” на думку господарського суду є технічною помилкою (опискою), оскільки вона прямо суперечить наступним частинам даної статті.

Згідно нової частини 7 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”: позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках –за рішенням суду.

Відповідно до частини 8 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”: позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Аналіз нової частини 7 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та частини 8 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” вказує на те, що податкові органи вправі проводити позапланові перевірки без рішення суду, на підставі виникнення обставин, викладених у статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом лише –у випадках проведення такої перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. В інших випадках податковий орган здійснює перевірки на підставі рішення суду.  

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка, що мала бути проведена на підставі наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року (а.с. 11) не стосується повноважень податкових органів визначених Законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що у відповідності до нової частини 7 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та частини 8 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Відповідач міг проводити свою перевірку лише на підставі рішення суду (такий самий висновок випливає з старої редакції частини 7 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”).

Враховуючи усе вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що адміністративний позов Позивача про визнання нечинним наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року, та заборону Відповідачу здійснювати виїзну позапланову комплексну документальну перевірку Позивача на підставі наказу Голови Відповідача № 147 від 1 червня 2007 року слід задоволити.

Керуючись статтями 87, 98 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2. Визнати нечинним наказ Голови Державної податкової адміністрації в Рівненській області № 147 від 1 червня 2007 року, та заборонити Державній податковій адміністрації в Рівненській області здійснювати виїзну позапланову комплексну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства „Рівненський завод високовольтної апаратури” на підставі наказу Голови Державної податкової адміністрації в Рівненській області № 147 від 1 червня 2007 року.

3. Присудити позивачеві –Відкритому акціонерному товариству „Рівненський завод високовольтної апаратури”, 33001, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 00213434 – з Державного бюджету України 3 (три) грн. 40 коп. витрат по державному миту (судовому збору).

4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

5. Копії постанови направити сторонам у справі.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови оформлено та підписано 30.07.2007р.

     Суддя                                                           Василишин А.Р.