Постанова

від 12.08.2020 по справі 902/849/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Справа № 902/849/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Паничук Б.М.

третої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Михайловецького професійного аграрного ліцею на рішення господарського суду Вінницької області (ухваленого 04.02.20р., суддя Тварковський А.А.) у справі №902/849/19

за позовом Михайловецького професійного аграрного ліцею

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктова Ферма"

про скасування результатів торгів та про визнання незаконними та скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

Михайловський професійний аграрний ліцей (надалі - позивач) звернувся в Господарський суд Вінницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (надалі - відповідач) про визнання незаконними та скасування накази Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.11.17 р. № 2-14458/15-17-СГ, № 2-14459/15-17-СГ, № 2-14457/15-17-СГ, № 2-14456/15-17-СГ; скасувати результати торгів від 09.01.18 р. та від 20.02.18 р.

В обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що на підставі рішенням 8 сесії 21 скликання Михайловецької сільської ради народних депутатів Мурованокуриловецького району Вінницької області від 27.12.1991 р. позивачу належить право постійного користування земельною ділянкою площею 163 га; жодних підстав встановлених ст. 141 ЗК України для припинення права користування земельними ділянками не виникло.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.02.20 року у справі № 902/849/19 в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що права користування на спірні земельні ділянки у позивача не виникало у встановленому законом порядку, тому й відсутні підстави для застосування приписів ст.141 ЗК України.

Суд дійшов висновку, що оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та проведені земельні торги у формі аукціону не порушують права користування позивачем земельними ділянками, оскільки такого права в останнього не виникло, а тому в позові слід відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.02.20 року у справі № 902/849/19.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Михайловецькому професійному аграрному ліцею відповідно до рішення Михайловецької сільської ради народних депутатів Мурованокуриловецького району Вінницької області землі належить права постійного користування земельною ділянкою, яка належить до державної власності, перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України та закріплена за Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм на праві оперативного управління, отже будь-які дії з розпорядження вказаною земельною ділянкою мали вчинятися лише за згодою Міністерства освіти і науки України.

Стверджує, що включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які можуть бути реалізовано на земельних торгах, проведення даних торгів та заключення договір оренди, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, було здійснено з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до порушень прав Михайловецького професійного аграрного ліцею як землекористувача.

Вказує на те, що Михайловецький професійний аграрний ліцей набув право користування спірною земельною ділянкою на підставі рішень, прийнятих у 1991-1992 роках, які не скасовані, земельна ділянка в установленому законом порядку з користування ліцею не вилучалась, права користування нею в установленому законом порядку ліцей не позбавлений. Отже, право користування земельною ділянкою зберігається за Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм до його належного переоформлення.

Суд першої інстанцій не з`ясував, чи було отримано згоду Міністерства освіти і науки України та Михайловецького професійного аграрного ліцею на будь-які дії з розпорядження спірною земельною ділянкою, крім того судом першої інстанцій не досліджено, чи припинялося право постійного користування та чи вилучалася спірна земельна ділянка в законному порядку, не проаналізовано повноважень Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, щодо включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які можуть бути реалізовано на земельних торгах, не з`ясовано чи скасовані рішення, на підставі яких виникло право користування в Михайловецького професійного аграрного ліцею на спірну земельну ділянку.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Зокрема, зазначив, що оскільки, правовстановлюючі документи, що підтверджують наявність право користування земельною ділянкою Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм, відсутні, тому дану земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок, права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах.

Відповідач стверджує, що надання вищевказаних земельних ділянок в оренду за результатами аукціону було проведено з дотриманням вимог Земельного кодексу України, про що було повідомлено позивача.

Вважає, що позивачем не доведено факт, що земельна ділянка площею 102,9289 га і 163 га є ідентичними, або перша є складовою частиною другої земельної ділянки.

В судове засідання представники позивача та третьої не з`явились.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України .

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України ).

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та третьої особи, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 8 сесії 21 скликання Михайловецької сільської ради народних депутатів Мурованокуриловецького району Вінницької області від 27.12.1991 р. надано дозвіл на виділення Михайловецькому ПТУ-36 землі колгоспу "Комунар" площею 163 га.

Загальними зборами колгоспників колгоспу "Комунар" від 26.02.1992 р. виділено для користування училища №36 167 га землі, що підтверджується витягом з протоколу № 1 від 26.02.1992р..

Листом №36/21-130 від 18.03.1996 Вінницьке обласне управління земельних ресурсів повідомило позивача, що Кабінетом Міністрів України доручено обласній державній адміністрації розглянути питання щодо виділення профтех училищам сільськогосподарського профілю земельних ділянок для створення і розширення учбових господарств. За повідомленням обласного управління освіти згідно розрахунків Михайлівському училищу необхідно додатково виділити 200 га земель. При цьому у вказаному листі зазначено, що для розгляду питання надання земель Михайлівському училищу необхідно подати райдержадміністрації необхідні документи.

У відповідності до статуту позивача, Михайловецький професійний аграрний ліцей є правонаступником майна, прав та обов`язків професійно-технічного училища № 36 с. Михайлівці.

Листом № 55 від 13.09.2017р. Департамент освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації повідомив Михайловецький професійний ліцей, що відповідно до даних автоматизованої системи "Юридичні особи" за державним навчальним закладом "Михайловецький професійний аграрний ліцей" рахуються такі земельні ділянки: 179,7 га, інв. номер 10110001, реєстровий номер 02539795.1.НХЕЛЦМ623; 102,9289 га, інв. номер 10110002, реєстровий номер 02539795.1.НХЕЛЦМ624.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.11.17 р. № 2-14458/15-17-СГ затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах, сільськогосподарського призначення державної власності площею 41,4600 га (кадастровий номер 0522884200:04:002:0303) для ведення товарно сільськогосподарського виробництва.

Крім того, 30.11.17 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області були видані накази з аналогічним змістом, а саме: наказ № 2-14459/15-17-СГ щодо земельної ділянки площею 8 га кадастровий номер 0522884200:04:002:0300, наказ № 2-14457/15-17-СГ щодо земельної ділянки площею 10 га кадастровий номер 0522884200:04:002:0305, наказ № 2-14456/15-17-СГ щодо земельної ділянки площею 33,8354 га кадастровий номер 0522884200:04:002:0304.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянувши звернення Михайловецького професійного аграрного ліцею листом №0-2-010-1741/2-19 від 12.02.2019 повідомило, що за інформацією відділу у Мурованокуриловецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області встановлено, що з державного акта на право користування землею, зареєстрованого в Державній книзі реєстрації землекористувань за №276 від 01.11.1957 Михайловецькому училищу механізації сільського господарства в постійне користування відведено 179,7 га земель. На земельну ділянку площею 102,9289 га, яку проінвентаризовано за державні кошти у 2013 році правовстановлюючі документи, що підтверджують виникнення права користування земельною ділянкою Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм відсутні. Тому, з урахуванням приписів ст.134 ЗК України земельні ділянки загальною площею 102,9289 га було включено до переліку земельних ділянок, права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах.

09.01.2018 р. відбулись земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких продано право оренди на земельну ділянку площею 41,46 га, що підтверджується протоколом № 1 від 09.01.18 р.

Крім того, 20.02.2018 р. відбулись земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких продано право оренди на земельну ділянку площею 8 га кадастровий номер 0522884200:04:002:0300, 10 га кадастровий номер 0522884200:04:002:0305, 33,8354 га кадастровий номер 0522884200:04:002:0304.

З матеріалів справи вбачається, що на відповідні земельні ділянки між Головним Управлінням Держгеокадастр у Вінницькій області та ТОВ "Фруктова Ферма" укладено договори оренди: № 13 від 09.01.18 р., №136 від 20.02.18 р., № 134 від 20.02.18 р., № 135 від 20.02.18 р.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно затверджено документацію із землеустрою та проведено земельні торги щодо земельних ділянок, які належать на праві постійного користування Михайловецькому професійному ліцею на підставі рішенням Михайловецької сільської ради народних депутатів від 27.12.1991 р.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У Рішенні Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Стаття 22 ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII (чинного станом на час прийняття рішення про надання дозволу на виділення земельної ділянки позивачу) встановлювала, що право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання наданої земельної ділянки (в тому числі і на умовах оренди) до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право володіння або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 23 ЗК України, право володіння або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів.

Михайловецький професійний аграрний ліцей стверджує, що постійне користування на земельну ділянку площею 102,9289 га виникло на підставі Рішення 8 сесії 21 скликання Михайловецької сільської ради народних депутатів Мурованокуриловецького району Вінницької області від 24.12.1991 року, яким надано дозвіл на виділення з колгоспу Комунар земельної ділянки площею 163 га Михайловецькому ПТУ - 36.

Однак, відповідно до ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990 року) право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Порядок надання земельних ділянок у користування визначається ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990 року), зокрема надання земельних ділянок у користування здійснються за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що

посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Враховуючи вимоги ст.ст. 19, 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990 року), рішення 8 сесії 21 скликання Михайловецької сільської ради народних депутатів про надання дозволу на виділення з колгоспу Комунар земельної ділянки площею 163 га Михайловецькому ПТУ - 36 не може вважатися юридичним фактом, на підставі якого у позивача виникло право постійного користування земельною ділянкою площею 163 га.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких доказів, зокрема, державного акту, що посвідчують належне оформлення позивачем права користування земельною ділянкою площею 163 га., у зв`язку з чим колегія суддів оцінює критично доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що земельні ділянка використовується Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм, як добросовісним землекористувачем за цільовим призначенням з 1991 р.

Згідно з приписами ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з приписами п.1 ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 зі змінами речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за умови, що реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення правовідносин.

Однак, позивач не оформив та не зареєстрував у встановленому законом порядку право користування земельною ділянкою.

Відсутність у позивача відповідних документів на посвідчення права користування земельними ділянками останнім не заперечується.

При цьому, твердження позивача, що хоча Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм не було використано право на належне оформлення свого права постійного користування спірними земельними ділянками, але можливість цього на даний час не втрачена спростовується вищевикладеними висновками суду та приписами п.1 ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 зі змінами, оскільки таке право можливо було б визнати дійсним за умови проведення реєстрації такого права відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, наявність лише рішення Михайловецької сільської ради народних депутатів Мурованокуриловецького району Вінницької області від 27.12.1991 року не є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття позивачем права постійного користування земельною ділянкою 163 га. Також не може вважатися доказом набуття земельної ділянки на праві постійного користування рішення загальних зборів колгоспників колгоспу "Комунар" від 26.02.1992р.

Також жодними доказами позивач не доводить тотожність земельних ділянок площею 163 га (визначену в рішення ради від 27.12.1991) та площею 102,9289 га (право на оренду частини якої реалізовано на земельних торгах), або те, що одна ділянка є складовою частиною іншої земельної ділянки.

А тому, звертаючись з позовом про скасування результатів торгів та наказів позивач не довів, яке його суб`єктивне право порушено та підлягає судовому захисту.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача виданням наказів про затвердження документації з землеустрою та проведенням торгів з реалізації права оренди на земельні ділянки, що є самостійною підставою для відмови у позові.

При цьому суд не бере до уваги як доказ набуття права на земельну ділянку площею 102,9289 га лист департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адмінісрації № 55 від 13.09.2017, за змістом якого за позивачем рахуються земельні ділянки площею 179,7 га та 102,9289 га (а.с 22-23), оскільки жодних доказів на підтвердження підстав набуття права на земельну ділянку площею 102,9289 га позивачем не надано.

Спростовуючи аргументи позивача, викладені в апеляційній скарзі, колегія зазначає, що питання припинення права користування земельними ділянками не могло бути предметом судового дослідження, оскільки, судом встановлено, що таке право у позивача не виникло. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до даних правовідносин приписів ст.141 ЗК України.

Встановлення судом факту відсутності порушеного права позивача (у зв`язку з ненабуттям права на земельну ділянку) спростовує необхідність дослідження судом питань: - щодо погодження (надання дозволу) Міністерством освіти і науки України та позивачем на розпорядження спірними земельними ділянками; - повноваження Головного управління Держгеокадастру щодо включення до переліку земельних ділянок, право на які можуть бути реалізовані на земельних торгах.

У зв`язку з наведеним, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Михайловецького професійного аграрного ліцею на рішення господарського суду Вінницької області у справі № 902/849/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області у справі № 902/849/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 902/849/19 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "17" серпня 2020 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.