Рішення

від 10.08.2020 по справі 922/864/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/864/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції 7 до 1. Приватного акціонерного товариства "Нова Система", 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 317, 2. Колективного підприємства "Харківспецсервіс", 61093, м. Харків, вул. Іллінська, буд. 41, кв. 8 простягнення 2 581 250, 76 грн. за участю представників сторін:

позивача: Ворожбянов А.М. (довіреність № 08-21/4475/2-19 від 27.12.2019 року);

відповідача 1: ОСОБА_1 (генеральний директор);

відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства "Нова Система" та до відповідача 2 Колективного підприємства "Харківспецсервіс" про стягнення з відповідача 1 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2 542 120, 68 грн. та стягнення з відповідача 2 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 39 130, 08 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року відкрито провадження у справі № 922/864/20. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

03.06.2020 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12543) у якому зазначає, що заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного. В обґрунтування наданого до суду відзиву зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Нова Система" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Система", яке було правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Система", Відкритого акціонерного товариства Харківський завод приладобудування "Система". У зв`язку із виконанням відповідних законодавчих вимог, товариство неодноразово проводило реорганізацію. Відповідачу 1 на праві власності належать наступні нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317: нежитлова будівля літ. А-4 ; нежитлова будівля літ. С-3 ; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-34, І, II. III. IV; 2-го поверху № 1-:-13. І. II; 3-го поверху № 1,4. 5-:-8, 11, 12, 14, 15, 17, 23-:-34, І, II; 4-го поверху № 1-:-31,1, II; 5-го поверху № 1-:-23, І, II; 6-го поверху № 1.2 4-:31, І. II; 7-го поверху № 1-:-33, І, II в літ. В-7 ; нежитлова будівля літ. У-3 ; нежитлова будівля літ. Х-1 ; нежитлова будівля літ. Ф-2 ; нежитлова будівля літ. П-4 ; нежитлова будівля літ. 3-1 ; нежитлова будівля літ. Щ-1 ; нежитлова будівля літ. Ц-1 ; нежитлова будівля літ. Ч-1 ; нежитлова будівля літ. Ш-1 ; нежитлова будівля літ. Ю-1 ; нежитлова будівля літ. Л-1 ; нежитлова будівля Т-1 ; нежитлова будівля літ. Д-1 ; нежитлова будівля літ. Б-4 .

За твердженнями відповідача 1, останній у листопаді 2017 року закінчило процес переоформлення правовстановлюючих документів на нежитлові будівлі розташовані за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317.

Згідно рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 року № 163/11 Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд ВАТ СИСТЕМА надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. 11.01.2018 року був укладений договір на розробку проекту відведення земельної ділянки на геодезичні вишукування. 16.10.2018 року було складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317 у зв`язку із наданням в оренду земельної ділянки, у тому числі площею 6,4223 га. 26.1.2018 року відповідач 1 звернувся до Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки, у тому числі площею 6,4223 га. Рішенням 24 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.12.2018 року № 1370/18 відповідачу 1 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 6, 5747 га (у тому числі ділянка 1 площею 6, 422 га. кадастровий номер 6310136600:04:008:0014). 27.02.2019 року Департамент земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради надіслав лист, у якому зазначив, що для погодження примірників договорів оренди землі необхідно з`явитися до відділу оформлення та реєстрації права користування земельними ділянками. 30.05.2019 року між відповідачем 1 та позивачем було укладено договори оренди землі.

До дати укладення договору оренди землі, відповідачем 1 було сплачено земельний податок за земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317 відповідно до вимог законодавства, а саме, у 2018 році нараховано та сплачено 439 568, 28 грн. у 2019 року нараховано та сплачено 659 352, 43 грн.

Також зазначає, що відповідачем 1 у період з 01.06.2018 року по 30.05.2019 року здійснювались заходи щодо оформлення права оренди на земельну ділянку.

За твердженнями відповідача 1, предмет даного спору становить вимога позивач про стягнення 2 581 250,76 грн. Обґрунтовуючи таку вимогу статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України, позивач, з огляду на положення статей 74, 76, 80 Господарського процесуального кодексу України повинен надати належні докази на підтвердження факту вибуття з його володіння таких коштів, у зв`язку з чим він вимагає від відповідача їх саме повернення: факту отримання відповідачем доходів від коштів, що вибули з володіння позивача. Однак, надані позивачем докази наведені обставини не підтверджують. Визначені позивачем підстави позову свідчать, що спір у даній справі фактично обумовлено тим, що відповідачем, у зв`язку з не укладенням договору оренди земельної ділянки по вул. Шевченка. 317 у м. Харкові у період з 01.06.2018 року по 31.05.2019 рік, спричинено позивачу шкоду у вигляді не отриманої орендної плати (упущеної вигоди) у сумі 2 542 120, 68 грн. Тобто фактично, спірні правовідносини зводяться до відшкодування шкоди, які врегульовані статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Тому на думку відповідача 1 до спірних правовідносин підлягають застосуванню не положення статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, а положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України. Також зазначає, що для застосування вищезазначених норм Цивільного кодексу України мас бути доведено факт протиправності дій відповідача, надані позивачем документи в обґрунтування позовних вимог не містять доказів протиправності в діях відповідача.

У зв`язку із чим, за позицією відповідача1, позивачем не надано до матеріалів справи Витягу з технічної документації з нормативно грошової оцінки землі по вул. Шевченка, 317 в м. Харкові за 2018 рік, отже розрахунок безпідставно збережених коштів за 2018 рік оснований па припущеннях та є недоведеним (т. 1, а.с. 150-159).

18.06.2020 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив № б/н у якому останній зазначає, що вважає позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 39 130, 08 грн. безпідставними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України. В обґрунтування наданого до суду відзиву на позовну заяву, зазначає, що відповідач 2 є власником нежитлових приміщень першого поверху № 22-26 в літ. В-7, загальною площею 128,3 кв.м. що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 317. Відповідач 2 є власником декількох кімнат на 1-му поверсі у 7-ми поверховій будівлі, загальною площею якої станом на 2002 рік складала 8 464, 3 кв.м. Оренда земельної ділянки можлива лише за умови укладання договору оренди землі та реєстрації його у встановленому порядку. Порядок оформлення права оренди земельної ділянки у м. Харкові врегульований зокрема рішенням 26 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 17.04.2019 року № 1554/19 "Про затвердження положення про оренду землі в м. Харкові". З аналізу рішення Харківської міської ради вбачається відсутність можливості порядку укладання договору оренди у випадку наявності права власності на окремі приміщення. Тому укладання договору оренди земельної ділянки на якій знаходиться будівля за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 317, підприємству, яке є власником нежитлових приміщень першого поверху № 22-26 в літ. "В-7" не можливе.

Також зазначає, що з інформації на будівлі "А", "Ж", "В-7" та інші, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317, знаходиться на ділянці з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014, остання орендується відповідачем 1. Кошти за використання земельної ділянки з вищезазначеним кадастровим номер до бюджету надходять від відповідача 1. Отже, за твердженнями відповідача 2, усі необхідні платежі з утримання приміщення компенсуються відповідачем 1 у встановленому законом порядку.

За твердженнями відповідача 2, останній є платником єдиного податку 3 групи та звільнений від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), та не може бути платником орендної плати за земельну ділянку на якій розташовано будівлю літ. "В-7" у м. Харкові, вул. Шевченка, 317 (т. 2, а.с. 4).

22.06.2020 рок від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив відповідача 1 (вх. № 14088) у якій останній, просить суд, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Щодо посилання відповідача 1 на вжиття останнім дій, направлених на оформлення речових прав на земельну ділянку по вул. Шевченка, 317 зазначає, що Позивач не заперечує даного факту, проте вжиття відповідних заходів не звільняє відповідача 1 від обов`язку сплатити плату за використання земельної ділянки, з огляду на критерії платності землекористування, встановленого статтею 206 Земельного кодексу України. Дана правова позиція підтверджується висновком Великої палати Верховного суду у постанові від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17 та справі № 922/981/18 від 10.02.2020 року.

Щодо висновку відповідача 1 про те, що спірні правовідносини повинні регулюватися статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України зазначає, що свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Згідно з чинним законодавством України зобов`язання за своїми підставами поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними. Відсутність укладеного між Харківською міською радою та ПрАТ Нова Система договору оренди земельної ділянки за період з 01.06.2018 року по 31.05.2019 року виключає договірні зобов`язання. Відсутність неправомірних дій відповідача 1, означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання. На думку позивача, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача 1, сам факт несплати відповідачем 1 за користування земельною ділянкою свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування , що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ. Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 року у справі 922/3412/17, які прийняті за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Щодо висновку відповідача 1 про необхідність надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на кожен рік окремо позивач посилається на практику Верховного суду з аналогічних спорів, та зазначає, що відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно з викладеним у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 року у справі № 922/748/19 правовим висновком про те, що, перевіряючи обґрунтованість розрахунку позовних вимог, заявлених позивачем саме як орендна плата за користування відповідачем сформованою земельною ділянкою, апеляційний господарський суд, з урахуванням встановлених обставин виходив з того, що відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки впливає на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки при визначенні нормативно грошової оцінки кадастрового метра земельної ділянки, а також дослідивши розмір поточної базової ставки орендної плати, застосованої позивачем відповідно до вимог пункту 2.5 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міськради від 27.02.2008 року № 41/08, дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку позивача. Розрахунок заявленої до стягнення суми був предметом детального дослідження судом апеляційної інстанції (з урахуванням доказів використання спірної земельної ділянки у комерційних цілях). . Адже у справі № 922/748/19 розрахунок безпідставно збережених грошових коштів за весь період (з 01.06.2016 року по 28.02.2019 рік) здійснювався позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.02.2019 року № 533/0/45-19, а не на підставі декількох витягів за кожен календарний рік, на обставину ненадання яких Міськрадою помилково послався апеляційний суд у оскаржуваній постанові в обґрунтування висновку щодо відмови у стягненні безпідставно збережених грошових коштів, нарахованих за період (з 01.08.2016 року по 30.05.2019 рік), який передував даті формування витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.05.2019 року № 909/0/45-19.

Тому за твердженнями позивача, є безпідставним та таким, що не знаходить свого підтвердження у жодній нормі права заперечення відповідача 1 про необхідність надання міською радою витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік окремо.

Щодо характеру та правової природи здійсненого обстеження земельної ділянки зазначає, що відповідач 1 в обґрунтування своєї позиції щодо некомпетентності міської ради здійснювати заходи самоврядного контролю у відповідних формах, які втілені у розглядуваній справі, наводить положення Закону України Про землеустрій , Про державний контроль за використанням та охороною земель та постанову Кабінету Міністрів України № 284. Проте, вказані норми законодавства не підлягають застосуванню для врегулювання спірних правовідносин, оскільки, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 189 Земельного кодексу України передбачено здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. Харківською міською радою прийнято рішення від 20.11.2015 року № 7/15, яким затверджені положення виконавчих органів міської ради 7 скликання. Отже, Харківська міська рада як орган місцевого самоврядування мала покладені на неї Земельним кодексом України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні повноваження з здійснення самоврядного контролю за використанням земель комунальної власності, здійснення якого відповідно до рішення міської ради від 20.11.201 № 7/15 покладено на відповідний виконавчий орган Харківської міської ради - Департамент територіального контролю, посадові особи якого і здійснили обстеження земельної ділянки комунальної власності та склали акт обстеження, який міститься у матеріалах справи.

Щодо посилання відповідача 1 на сплату земельного податку до оформлення договору оренди землі на земельну ділянку площею 6,4223 га з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014 по вул. Шевченка, 317 у м. Харкові, зазначає, що декларації за 2018, 2019 роки містять інформацію про нарахування сум земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:04:008:0503 площею 7,1770 га., а у справі № 922/864/20 спір йде про використання земельної ділянки площею 6,4223 га з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014 по вул. Шевченка, 317 у м. Харкові. Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:04:008:0503 відповідно до даних з публічної кадастрової карти як об`єкт цивільних прав відсутня. З огляду на наведене, на думку позивача, факт сплати відповідачем 1 земельного податку за використання ним земельної ділянки площею 6,4223 га з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014 по вул. Шевченка, 317 у м. Харкові не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки на підставі наданих відповідачем 1 до відзиву документів неможливо встановити факту сплати земельного податку за використання саме наведеної вище земельної ділянки (т. 2, а.с. 7-20).

01.07.2020 року від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 14954) у яких останній зокрема зазначає, щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки за весь період, що як вбачається із витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014 по вул. Шевченка, 317, розмір нормативно грошової оцінки складає суму у розмірі 64 531 270 грн. Розрахунки міською радою здійснені із застосування м коефіцієнтів з даного витягу. Оскільки власником об`ктів нерухомості є відповідач 1 та відповідач 2, та сума коштів була вирахувана пропорційно площам приміщень зареєстрованих за кожним з них. Міською радою диференціювалася не сума нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а сума безпідставно збережених коштів з двох власників будівель. Розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки був не змінний протягом усього періоду, за який звертається стягнення (01.06.2018 року по 31.05.2019 року). Відповідач 1 є платником оренди за земельну ділянку площею 6,4223 га з червня 2019 року. Головним управлінням державної податкової служби у Харківській області не зазначається про наявність платежів від відповідача 1 у формі земельного податку до червня 2019 року.

Щодо зміни організаційно-правової форми та найменування юридичної особи відповідача 1 зазначає, що відповідно до пункту 1.3. статуту відповідача 1 від 2017 року, товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Система", яке було правонаступником Відкритого акціонерного товариства Харківський завод приладобудування "Система" (т. 2, а.с. 33-40).

02.07.2020 року позивачем через канцелярію суду надано заяву (вх. № 15199) про долучення до матеріалів справи документів на відповідача 1, а саме щодо зміни організаційно-правової форми та найменування юридичної особи відповідача 1 (т. 2, а.с. 43-57).

У зв`язку із тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу в Україні введений карантин, розгляд справи № 922/864 за клопотаннями сторін, неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 02.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 922/864/20. Призначено справу до розгляду по суті на "30" липня 2020 року.

22.07.2020 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 16859) про долучення документів до матеріалів справи, а саме щодо сплати земельного податку (т. 2, а.с. 74-94).

Ухвалою суду від 30.07.2020 року відкладено розгляд справи по суті на 10.08.2020 року.

10.08.2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення документів у підтвердження повноважень представника до матеріалів справи. Вищевказане клопотання було зареєстровано у канцелярії суду за вх. № 18330.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача 2 у призначене судове засідання 10.08.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу відповідача 2 копії ухвали суду від 30.07.2020 року про відкладення розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та наданій до суду відповіді на відзив відповідача 1 та просив суд, позов задовольнити. обсязі.

Присутній у судовому засіданні відповідач 1 проти позову заперечував, із підстав викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву. Також надав усні пояснення, у яких зазначив. що відповідачем 1 сплачувався земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:04:008:0503 площею 7,1770 га., а в подальшому за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014, площею 6,4223 га.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи, що судом було здійснено усі заходи, щодо належного повідомлення відповідача 2 справи про дату, час та місце розгляду справи, досліджено усі докази надані учасниками справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та відповідача 1, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, Харківською міською радою, відповідно до вимог статті 189 Земельного кодексу України, були здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна від 25.02.2020 року № 201623574 право власності на об`єкти нерухомого майна по вул. Шевченко, 317 у м. Харкові зареєстровано за відповідачем 1, а саме:

- нежитлова будівля літ. С-3 загальною площею 10150,7 кв.м. з 01.11.2017 року на підставі передавального акту від 01.08.2017 року, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254;

- нежитлове приміщення, 1-го поверху № 1-:-34,І,ІІ, III, IV; 2-го поверху № 1-:-13 І ,ІІ;, 3-го поверху № 1,4,5-:-8 ,11,12,14,15,17,23-:-34,І,ІІ; 4-го поверху № 1-:-31 , І, ІІ; 5-го поверху № 1-:-23, І, ІІ; 6-го поверху №1.2 4-:31, І, ІІ; 7-го поверху № 1-:-33, І, II в літ. В-7 загальною площею 8336,00 кв.м. з 01.11.2017 року на підставі акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, свідоцтвапро право власності від 22.02.2000 року № 254, передавального акту від 01.08.2017 року;

- нежитлова будівля літ. Б-4 загальною площею 1428,8 кв.м. з 01.11.2017 року на підставі акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, передавального акту від 01.08.2017 року, свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254;

- нежитлова будівля літ. А-4 загальною площею 4747,6 кв.м. з 18.10.2017 року на підставі передавального акту від 01.08.2017 року, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, свідоцтва про право власності 22.02.2000 року № 254;

- нежитлова будівля літ. 3-1 загальною площею 3659,8 кв.м. з 18.10.2017 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19.02.2019 року серія № ХК141190501427, акту передачі нерухомого майна, серія та номер від 22.02.2000 року № 140, передавального акту від 01.08.2017 року, свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254;

- нежитлова будівля літ. Л-1 загальною площею 478,3 кв.м. з 18.10.2017 року на підставі передавального акту від 01.08.2017 року, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254;

- нежитлова будівля літ. П-4 загальною площею 967,8 кв.м. з 18.10.2017 року на підставі передавального акту від 01.08.2017 року, акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254;

- нежитлова будівля літ. Ф-2 загальною площею 1469,1 кв.м. з 11.10.2017 року на підставі передавального акту від 01.08.2017 року , акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.02.2018 року серія № ХК141180441253;

- нежитлова будівля літ. 4-1 загальною площею 43,6 кв.м. з 11.10.2017 року на підставі передавального акту від 01.08.2017, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254;

- нежитлова будівля літ. Ц-1 загальною площею 168,5 кв.м. з 09.10.2017 року на підставі свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254, передавального акту від 01.08.2017 року, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140;

- нежитлова будівля літ. Ш-1 загальною площею 79,7 кв.м. з 27.09.2017 року на підставі свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254, передавального акту від 01.08.2017 року, акт передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140;

- нежитлова будівля літ. Х-1 загальною площею 719,1 кв.м. з 27.09.2017 року на підставі свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254, передавального акту від 01.08.2017 року, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140;

- нежитлова будівля літ. Щ-1 загальною площею 15,2 кв.м. з 27.09.2017 року на підставі свідоцтва про право власності 22.02.2000 року № 254, передавального акту від 01.08.2017 року, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140;

- нежитлова будівля літ. Ю-1 з навісом літ. ю загальною площею 7235,6 кв.м. з 27.09.2017 року на підставі акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140, свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254, передавального акту від 01.08.2017 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.02.2018 року серія № К141180441266, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 26.06.2018 року серія № ХК141181771492;

- нежитлова будівля літ. У-3 загальною площею 1184,8 кв.м. з 27.09.2017 року на підставі свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254, передавального акту від 01.08.2017 року, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140;

- нежитлова будівля літ. Д-1 загальною площею 340 кв.м. з 27.09.2017 року на підставі рішення Господарський суд Харківської області суду від 23.06.2008 року № 15/242-08, передавального акту від 01.08.2017 року;

- нежитлова будівля літ. Т-1 загальною площею 1187,6 кв.м. з 07.08.2017 року на підставі свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254, акту передачі нерухомого майна від 22.02.2000 року № 140 (т. 1, а.с. 38-45).

Листом від 27.03.2018 року № 3805/04-08 Комунальне підприємство Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради про надання інформації, зазначило, що згідно наявних архівних матеріалів реєстрації права власності на нерухоме майно по вул. Шевченка, 317 у м. Харкові станом на 31.12.2012 року:

- нежитлові будівлі літ. №А-4 , Б-4 , В-7 (за виключення нежитлових приміщень 1-го поверху № 22-26), З-1 , Л-1 , П-4 , С-3 , Т-1 , зареєстровані за ВАТ Харківський завод приладобудування Система на праві свідоцтва про право власності від 22.02.2000 року № 254, акт прийому-передачі № 140 від 22.02.2000 року; нежитлова будівля літ. Д-4 на праві рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2008 року (у справі № 15/242-08);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 22-26 в літ. В-7 за Колективним підприємством Харківспецсервіс на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2002 року № 379, акт прийому -передачі від 13.02.2002 року (т. 1, а.с. 52-53).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2020 року № 201742841 на земельну ділянку з кадастровим номер 6310136600:04:008:0014, загальною площею 6,4223 га відповідачу 1 на підставі договору оренди від 30.05.2019 року передано земельну ділянку № 1, загальною площею 6,4223 га. Строк оренди до 31.12.2023 року (т. 1, а.с. 46).

Листом від 12.02.2020 року № 320/08 відповідач 1 зазначив, що використовує земельну ділянку по вул. Шевченка, 317 на підставі договору оренди землі від 30.05.2019 року (т. 1, а.с. 64).

Відповідач 2 заявою від 19.02.2020 року повідомив Департамент територіального контролю Харківської міської ради, що останній є власником нежитлових приміщень першого поверху № 22-26 в літ В-7, загальною площею 128,3 по вул.. Шевченка, 317. Також зазначив, що з наявної інформації на будівлі "А", "Ж", "В-7" та інші, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317, знаходиться на ділянці з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014, остання орендується ПрАТ Нова система . Кошти за використання земельної ділянки з вищезазначеним кадастровим номер до бюджету надходять від ПрАТ Нова система . Комунальне підприємства Харківспецсервіс є платником єдиного податку 3 групи та звільнений від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), та не може бути платником орендної плати за земельну ділянку на якій розташовано будівлю літ. "В-7" у м. Харкові, вул. Шевченка, 317 (т. 1, а.с. 62-63).

Так, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 25.02.2020 року здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Шевченка, 317 (кадастровий номер: 6310136600:04:008:0014) у м. Харкові та складено акт обстеження, яким встановлено, що згідно витягу з Державного земельно кадастру про земельну ділянку від 28.10.2019 року № НВ-0003971662019, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014 складає 6,4223 га. З 23.06.2008 року по 05.06.2019 року відповідач 1 та відповідач 2 використовували земельну ділянку площею 6,4223 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 126, 126 Земельного кодексу України (т. 1, а.с. 73-78).

Відповідно до інформації Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 21.05.2020 року № 4241/9/20-40-04-03-17 відповідач 1 є платником орендної плати за земельну ділянку площею 6,4223 га з червня 2019 року, що розташована у м. Харкові. Загальна сума надходжень з 01.01.2019 року по 30.05.2019 року - 0, 00 грн. (т. 1, а.с. 66-67).

Відповідно до інформації Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 02.03.2020 року № 4960/9/20-40-04-03-17 відповідач 2 не значиться платником плати за землю (т. 1, а.с. 65).

За твердженнями позивача, у період з 01.06.2018 року по 31.05.2018 року земельна ділянка використовувалась без реєстрації речового права на неї та за відсутності правовстановлюючих документів, а відповідач 1 та відповідач 2 за період з 01.06.2018 року по 31.05.2019 року не сплачували за користування земельною ділянкою по вул. Шевченко, 317 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати. У зв`язку із чим, позивачем було здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем 1 та відповідачем 2 коштів у розмірі орендної плати на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Шевченко, 317 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:04:008:0014) від 04.07.2019 року № 1156/0/45-19 за період з 01.06.2018 року по 31.05.2019 року у загальному розмірі 2 581 250, 76 грн. (т. 1,а.с. 68).

.Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача з відповідним позовом до суду. При цьому позовні вимоги Харківської міської ради обґрунтовано наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Відповідно до вимог статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.

Згідно зі статтями 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Статтями 12, 122 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень міських рад у сфері земельних відносин на території міст належить розпорядження землями комунальної власності та контроль за їх використанням та охороною, додержання земельного законодавства.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", до відання міських рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Таким чином, міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - брати участь у реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням земель, у т.ч. шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів за фактичне використання земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту від 25.02.2020 року обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317 (кадастровий номер 63100136600:04:008:0014) з 23.06.2008 року по 05.06.2019 року відповідач 1 та відповідач 2 використовували земельну ділянку площею 6,4223 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 126, 126 Земельного кодексу України (т. 1, а.с. 73-78).

Харківська міська рада посилається на те, що відповідач 1 та відповідач 2 які фактично користувалися земельною ділянкою без укладання договору оренди та за рахунок власника земельної ділянки зберегли грошові кошти у розмірі орендної плати, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Для висновку про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів потрібно встановити обставини набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого), а також те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку із чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власників об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою (у період з 01.06.2018 року по 31.05.2019 року), на якій ці об`єкти розміщені за адресою: по вул. Шевченка, 317 у м. Харкові, кадастровим номером 63100136600:04:008:0014 загальною площею 6,4223 га.

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем 1 та відповідачем 2 було зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: вул. Шевченка, 317 у м. Харкові у період з 01.06.2018 року по 31.05.2019 року (т. 1, а.с. 38-45, 52-53).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, мають місце відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у виді орендної плати.

При цьому, зобов`язання щодо внесення плати за фактичне користування земельною ділянкою за своїм змістом є кондикційними. Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Належним способом захисту у цьому випадку є стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею на підставі (в порядку) глави 83 Цивільного кодексу України.

Як встановлено приписами частини 1, 3, 4, 9 статті 791 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003971662019 з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014 дата реєстрації земельної ділянки 03.05.2018 року (т. 21, а.с. 47).

Відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 названого Закону).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 20, частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

З огляду на вказані приписи положень чинного законодавства України нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки є обов`язковим доказом для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення такої справи, зокрема щодо площі земельної ділянки для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки.

При цьому із наведених норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі - а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 року у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 року у справі № 922/2082/18, від 16.11.2019 року у справі № 922/3607/18).

З огляду на вищевикладене, відповідач 1 та відповідач 2 як фактичні користувачі земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 11.06.2019 року у справі № 922/551/18.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок за період з 01.06.2018 року по 31.05.2019 року щодо відповідача 1 на загальну суму 2 542 120, 68 грн. та розрахунок щодо відповідача 2 розрахунок за період з 01.06.2018 року по 31.05.2019 року на загальну суму 39 130, 08 грн. судом встановлено, що відповідні нарахування здійснено із урахування витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 04.07.2019 року № 1156/0/45-19 (т. 1, а.с. 58-72).

Щодо заперечень відповідача 1, викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву, зокрема щодо сплати земельного податку за 2018, 2019 року за земельну ділянку за адресою по вул. Шевченка, 317 у м. Харкові з кадастровим номер 6310136600:04:008:0503 площею 7,1770 га не приймаються судом, оскільки предметом розгляду справи є земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:04:00860014 загальною площею 6,4223 га. Крім того останнім не спростовано та не надано до суду, належних та допустимих доказів у підтвердження викладених у відзиві обставин (листи, витяги, відомості щодо зарахування коштів за земельною ділянкою тощо). Також суд, зазначає, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003971662019 з кадастровим номером 6310136600:04:008:0014 дата реєстрації земельної ділянки 03.05.2018 року.

Щодо заперечень відповідача 1 щодо ненаданням позивачем витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кожен рік, суд зазначає.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативно-грошову оцінку.

Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2020 року у справі № 922/2843/19.

Щодо заперечень відповідача 2, викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву від 18.06.2020 року № б/н що оренда земельної ділянки можлива лише за умови укладання договору оренди землі та реєстрації його у встановленому порядку та щодо не може бути платником орендної плати за земельну ділянку на якій розташовано будівлю літ. "В-7" у м. Харкові, вул. Шевченка, 317 оскільки є платником єдиного податку 3 групи не приймаються судом, оскільки є такими, що спростовуються викладеними вище нормами.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному розмірі, а саме про стягнення з відповідача 1 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2 542 102, 68 грн. та стягнення з відповідача 2 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 39 130, 08 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на відповідача 1 у розмірі 38 131, 81 грн. на відповіла 2 у розмірі 586, 95 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; статтями 22, 83, 654, 1166, 1212 Цивільного кодексу України; статтею 152 Земельного кодексу України; статтею 31 Закону "Про оренду землі", статтями 73, 74, 86, 123, 129, 183, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нова Система" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 317, ЄДРПОУ 00226537) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції 7, ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код класифікації доходів бюджету: 24062200, рахунок (IBAN): UA958999980314080611000020002; код отримувача: 37999649, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); отримувач: УК м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 542 120, 68 грн. та 38 131, 81 грн. судового збору.

Стягнути з Колективного підприємства "Харківспецсервіс" (61093, м. Харків, вул. Іллінська, буд. 41, кв. 8, ЄДРПОУ 25613241) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції 7, ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код класифікації доходів бюджету: 24062200, рахунок (IBAN): UA958999980314080611000020002; код отримувача: 37999649, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); отримувач: УК м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 39 130, 08 грн. та 586,95 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції 7, ЄДРПОУ 04059243);

відповідач 1: Приватне акціонерне товариство "Нова Система" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 317, ЄДРПОУ 00226537);

відповідач 2: Колективне підприємство "Харківспецсервіс" (61093, м. Харків, вул. Іллінська, буд. 41, кв. 8, ЄДРПОУ 25613241).

Повне рішення складено "17" серпня 2020 р.

Суддя О.О. Ємельянова