Ухвала

від 20.08.2020 по справі 1-2/12

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 1-2/12

Провадження № 1-в/935/29/20

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області, в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувшиу приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області клопотання ОСОБА_3 про дострокове зняття судимості,-

в с т а н о в и в :

Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 06.06.2012, який був змінений ухвалою апеляційного суду Житомирської області, ОСОБА_3 засуджено за ст.185,186,187,257, 259КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 01.06.2016 ОСОБА_3 умовно-достроково звільнено від відбування покарання.

26.03.2020 ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про дострокове зняття судимості, в обґрунтування якого зазначив, що після заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м`яке покарання за ухвалою Малиновського районного суду Одеської області від 10.03.2015 у виді виправних робіт строком на 1 рік 3 місяці на 23 дні з відрахуванням у дохід держави 20 відсотків заробітку, влаштувався на роботу у ТОВ «Група компаній «Беті» на посаду керівника проектів, де працює і тепер, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, є активним учасником релігійної організації, де також характеризується позитивно. Окрім того, створив сім`ю, разом з дружиною виховують малолітню дочку, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має бажання після зняття судимості скласти іспити для отримання свідоцтва адвоката.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`вився, про причини неявки суду не повідомив.

Захисник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, повідомлений належним чином.

Прокурор звернувся до суду з заявою про проведення судового розгляду у його відсутність, заперечує проти задоволення даного клопотання .

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост. 538 КПК України, після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.

Згідно положень п.9 ст.89 КК України, такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

У відповідності до ч.3 ст.90 КК України, якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).

Згідно ч.1 ст.91 КК України, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених уст.89 цього Кодексу. Згідно ч.3 ст.91 КК України зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно вироку Коростишівського районного суду Житомирської області від 06.06.2012, який ухвалою апеляційного суду Житомирської області змінений в частині, що не стосується покарання, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185,186,187,257,289 КК України та призначено покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Малиновського районного суду Одеської області від 10.03.2015 ОСОБА_3 замінено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на виправні роботи строком на 1 рік 3 місяці та 23 дні.

Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 01.06.2016 ОСОБА_3 умовно-достроково звільнено від відбування покарання.

У відповідності до положень ст.12 КК України злочини, за які був засуджений ОСОБА_3 - ч.4 ст.187, ст.257 КК України являються особливо тяжкими.

Згідно положень ч.2 ст.91 КК України, зняття судимості до закінчення строків, зазначених уст. 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини.

Разом з тим, у відповідності до положень ст.91 КК Україниу редакції від 05.04.2001№ 2341-III, яка діяла на час вчинення ОСОБА_3 злочину, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у ст.89 цього Кодексу. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш, як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст.89 цього Кодексу. Порядок зняття судимості встановлюється КПК України.

Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», № 1698-VII від 14.10.2014, який набрав чинності 25.01.2015, ст.91 КК України після частини першої доповненоновою частиною такого змісту: «Зняття судимості до закінчення строків, зазначених устатті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини».

Порівняльний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що внесені Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України»,№ 1698-VII від 14.10.2014 зміни до ст.91 КК України погіршують становище засудженого, оскільки ними введено заборону на зняття судимості у випадках засудження особи за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини.

Відповідно до ч.2ст.4 КК Українизлочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17) вказано, що відповідно до ч.2ст.4 КК Україничинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначається щодо злочинності, караності, а також інших кримінально-правових наслідків діяння.

Положеннями ст.5 КК Українивизначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

Згідно ч.2ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотню дію в часі.

Враховуючи, що засуджений вчинив злочин до набрання чинності редакцієїст.91 КК України, зміненоїЗаконом України «Про Національне антикорупційне бюро України»,№ 1698-VII від 14 жовтня 2014 року, з урахуванням положень ч.2ст.5 КК України, вказаний закон не має зворотньої дії в часі, оскільки він погіршує становище засудженого у частині заборони зняття судимості після закінченняне менш як половини строку погашення судимості,зазначеного устатті 89 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд погоджується з тим, що до ОСОБА_3 може бути застосовано положення ст.91 КК України у редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України»,№ 1698-VII від 14 жовтня 2014 року.

Разом з тим, слід зазначити, що дострокове зняття судимості є правом, а не обов`язком суду.

Так, ОСОБА_3 звільнений умовно достроково від відбування покарання, працює на посаді керівника проектів у ТОВ «Група компаній «Беті», за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, створив родину, виховує малолітню дочку.

Проте, у своєму клопотанні ОСОБА_3 зазначає, що до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, однак, в порушення положень ст.22 КПК України /змагальність сторін/, доказів на підтвердження цього суду не надав, з клопотаннями щодо необхідності їх витребування за запитом суду, у разі неможливості отримання таких відомостей самостійно, не звертався.

Судимість не являється самоціллю. Вона покликана закріпити результати впливу на засудженого в ході виконання покарання, дати змогу переконатися, що відбулося його виправлення.

Отже, суд позбавлений можливості переконатись у тому, що відбулось виправлення засудженого, якій має довести, що завдання, які стоять перед судимістю досягнуті і до погашення її строку, встановленого законом.

Крім того, суд звертає увагу, що з огляду на положення п.9 ст.89 КК України строк погашення судимості ОСОБА_3 складає 8 років, а відповідно до положень ч.3 ст.90 КК України строк погашення судимості ОСОБА_3 слід обчислювати з 08.06.2016.

Отже, хоча станом на день розгляду даного клопотання ОСОБА_3 набув право звертатись з останнім, проте на момент його подання до суду 26.03.2020 такого права ще не мав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5, 89-91 КК України, ст.ст.538-539 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про дострокове зняття судимості відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1