Ухвала

від 19.08.2020 по справі 308/7581/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7581/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріалами клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 42020070000000258 від 19.05.2020р.,заознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України, про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, у якому просить накласти арешт на виявлене і вилучене в ході проведення обшуку майно, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000258. На підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

1) лист рахунок від 13.05.2020 року на 1 аркуші;

2) чорнові рукописні записи на 3 аркушах;

3) етикетки виробництва "Мануфактура Стенлі" на 3арк.;

4) 50 аркушів рукописного та друкованого тексту, формату А4;

5) 12 аркушів рукописного та друкованого тексту, формату А5.

Зазначає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Оскільки вказані документи, речі та предмети можуть містити на собі відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, по яких будуть проводитись судові експертизи та які підпадають під критерії, визначені ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації майна на вказане майно слід накласти арешт.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи слідчий суддя приходить до наступних висновків.

За змістом ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу тавідповідне обґрунтуваннянеобхідності арештумайна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, при зверненні до слідчого судді з даним клопотанням слідчий не дотримався вищезазначених вимог закону.

Зокрема, всупереч імперативним вимогам п. 1 ч. 2 ст.171КПК України в клопотанні чітко не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту вказаного у клопотанні майна.

В свою чергу, ч. 2 ст.170КПК України передбачає конкретні випадки, в разі наявності яких може бути взагалі розглянуто питання про арешт майна.

Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст.132КПК України при розгляді питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Разом з тим, у поданому клопотанні про арешт майна не обґрунтовано, які обставини у кримінальному провадженні за №42020070000000258 слідчий планує довести внаслідок накладення арешту на перелічене майно.

Відповідно до ч. 3 ст.172КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до зазначених вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, а для усунення недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 42020070000000258 від 19.05.2020р.,заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.191КК України, про накладення арешту на майно - повернути прокурору відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 та встановити строк в сімдесят дві години, для усунення недоліків.

Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1