Ухвала

від 20.08.2020 по справі 308/7581/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7581/20

1-кс/308/3679/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , отримавши та ознайомившись із матеріалами клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 42020070000000258 від 19.05.2020р.,заознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України, про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, у якому просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме: на нерухоме майно, що перебуває на праві приватної власності підозрюваної ОСОБА_4 , із забороною розпорядження та користування у спосіб, що може призвести до зменшення його вартості чи втрати цільового призначення (знищення, переобладнання, зміни конструкції, зменшення площі тощо), а саме квартиру площею 81,6 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; майнові (корпоративні) права - засновника в розмірі 1000,00 грн. у виді внеску до статутного капіталу у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Мануфактура Стенлі», код ЄДРПОУ 42586566, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_2 ; - із забороною розпорядження такими майновими правами, зокрема відчуження таких майнових (корпоративних) прав; на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відкритих на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ШН НОМЕР_1 ) в акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк»: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 встановивши заборону відчужувати кошти з вказаних банківських рахунків в частині видаткових операцій; та просить зобов`язати акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код банку МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, невідкладно надати слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №42020070000000258 від 19.05.2020, деталізовані довідки про залишок коштів на рахунках зазначених в клопотанні на момент накладання арешту.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що накладення арешту на вказане майно із забороною та обмеженням користування, розпорядженням викликано необхідністю збереження його як засобу забезпечення конфіскації майна як виду покарання,зі метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

У судове засідання слідчий не з`явився, подав через канцелярію суду заяву, за змістом якої просить розглянути клопотання за його відсутності, у якому також зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

За клопотанням слідчого, з метою забезпечення арешту розгляд справи проводився без повідомлення власника майна.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42020070000000258 від 19.05.2020, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України визначив можливість конфіскації майна як виду покарання у разі ухвалення судом вироку.

За змістом ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Зі змісту долученого до клопотання повідомлення про підозру від 17.08.2020 року встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.

Санкцією частини 5 статті 191 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта номер довідки 220631222 від 18.08.2020року квартира загальною площею 81,6 кв.м., загальною вартістю 130560,00, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , розмір частки 1/1.

Відповідно до частини 5статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК).

Відповідно до частин 11, 12 статті 170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Згідно з частинами 1, 2статті 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про арешт даного майна, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується доданими слідчим копіями матеріалів кримінального провадження №42020070000000258.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та накладення арешту на це майно не матиме негативних наслідків як для самої підозрюваної, так і інших осіб, оскільки заборона відчуження та розпорядження майном носить тимчасовий характер і не позбавляє права користування ним. Крім того, арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

Разом із тим, відсутні підстави для заборони вчинення будь-яких інших дій, про які зазначає слідчий, щодо цього майна, оскільки статтею 170КПК України визначені конкретні види арешту, які можуть бути застосовані слідчим суддею, та заборона відчуження та розпорядження майном у даному випадку є достатнім способом забезпечення можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Слідчий суддя дійшов переконання про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_4 у ТОВ «Мануфактура Стенлі», оскільки останнім не обґрунтовано необхідності та мети накладення арешту на вказані корпоративні права.

Не обґрунтована та як наслідок не підлягає задоволенню і вимога слідчого щодо накладення арешту на рахунки ОСОБА_4 , оскільки органом досудового розслідування не встановлений розмір грошових коштів, які розміщені на банківських рахунках як і не доведено факту належності зазначених рахунків підозрюваній.

Слідчий просить зобов`язати АТ «Приватбанк» надати деталізовані довідки про залишок коштів на вказаних рахунках, тобто звертаючись із клопотання про вжиття заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно, слідчий паралельно просить також надати тимчасовий доступ до охоронюваної законом таємниці, що є неприпустимим, оскільки для вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження кримінальним процесуальним законом передбачений інший порядок звернення та розгляду клопотання слідчим суддею, а тому вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання необхідно задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 42020070000000258 від 19.05.2020р.,заознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України, про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на квартиру площею 81,6 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_4 .

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1