Ухвала

від 17.08.2020 по справі 359/3911/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 серпня 2020 року місто Київ

справа № 359/3911/15-ц

апеляційне провадження № 22-ц/824/11526/2020

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 квітня 2017 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державного акту на землю та витребування майна,

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державного акту на землю та витребування майна.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 квітня 2017 року позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволено. Визнано незаконними та скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 18 лютого 2010 року № 253 в частині затвердження проекту землеустрою, відведення земельної ділянки площею 1,3096 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства та віднесення її до категорії земель сільськогосподарського призначення. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 002194, виданий на ім`я ОСОБА_3 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:002:0041 для ведення особистого селянського господарства. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:002:0041 загальною площею 1,3096 га, балансовою вартістю 1 849 822 грн., що розташована на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Стягнуто з Бориспільської районної державної

адміністрації Київської області судовий збір на користь держави в сумі 487 грн. 20 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 974 грн. 40 коп.

У лютому 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 квітня 2017 року.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - Трушківської Л.В. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 квітня 2017 року, 4 серпня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, однак скаржник порушує питання про його поновлення.

Так, скаржник зазначає, що ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2020 року вона не отримувала, а з її змістом ознайомилася 10 липня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, при цьому зазначене судове рішення було опубліковане лише 2 липня 2020 року.

Посилаючись на викладене, просила визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Проте, зазначені доводи скаржника не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з частиною 1, пункту 2 частини 2 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як убачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 була присутня в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини ухвали суду про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення (том 3 а.с. 153-154). Разом з тим, повний текст ухвали суду виготовлено 9 червня 2020 року (том 3 а.с. 161).

Наведені обставини свідчать про те, що останнім днем строку для подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення є 3 липня 2020 року.

Суд вважає, що факт ознайомлення скаржника з повним текстом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення 10 липня 2020 року не є поважною причиною пропуску строку для подання апеляційної скарги на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 квітня 2017 року, оскільки мотиви відхилення судом доводів заявника про наявність підстав для перегляду заочного рішення жодним чином не впливають на можливі аргументи апеляційної скарги.

Слід зауважити, що предметом оскарження в даному випадку є заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 квітня 2017 року з текстом якого скаржник була ознайомлена 6 лютого 2020 року, про що вона сама зазначала у заяві про перегляд заочного рішення (том 3 а.с. 61).

Отже скаржнику необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та вказати інші підстави поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини 2 статті 356 ЦПК України.

Так, за правилами пункту 2 частини 2 статі 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначено повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.

Однак, у поданій апеляційній скарзі відсутні відомості про особу, яка підписала та подала апеляційну скаргу ( ОСОБА_2 ).

За таких обставин скаржнику необхідно подати нову редакцію апеляційної скарги із зазначенням ім`я, місця проживання чи перебування, поштового індексу, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, номерів засобів зв`язку та електронної пошти, офіційної електронної адреси, за наявності, представника ОСОБА_2 , а також до апеляційної скарги додати її копії відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтею 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 квітня 2017 року залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали щодо подання нової редакції апеляційної скарги у визначений строк, апеляційна скарга буде повернута.

Роз`яснити, що у разі неподання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин поважності його пропуску у визначений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов