Рішення

від 19.08.2020 по справі 922/1101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1101/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників учасників справи:

позивача - Волторніст С.І., керівник (самопредставництво)

першого відповідача - Куц К.К., адвокат, ордер серія ХВ № 1998 від 30.06.2020 р.

другого відповідача - Зучек Є.Н., наказ № 126-к від 11.07.2019 р., самопредставництво

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційне підприємство Постачальник , місто Харків,

до Державного підприємства Жовтневе лісове господарство , місто Мерефа,

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, місто Харків

про зобов`язання передати майно за актом приймання-передачі,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/1101/20.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Постачальник", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", про зобов`язання передати державне окреме індивідуально визначене майно - група інвентарних об`єктів загальною площею 405,50 кв. м. (перелік майна, його інвентарні номера, літери та площі, зазначені позивачем в прохальній частині позовної заяви), розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вулиця Нагірна, 59, за актом приймання - передавання від 30 січня 2020 року. При цьому, позивач формуючи позовну заяву та визначаючи суб`єктне коло учасників господарської справи зазначив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, місто Харків, майдан Театральний будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43023403).

14 квітня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, позовну заяву залишено без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків. 06 травня 2020 року, на виконання вимог ухвали суду, позивач усунув недоліки, які послугували підставою для залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків (вх. № 10274). З 29 квітня 2020 року суддя-доповідач по цій справі - Калініченко Н.В. знаходилась у щорічній відпустці, однак 18 травня 2020 року, у зв`язку зі службовою необхідністю, відкликана із щорічної відпустки.

18 травня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Постачальник"" до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/1101/20 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15 червня 2020 року; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяв. 10 червня 2020 року від позивача надійшла заява (вх. № 13068) в якій останній, поміж іншого, просить залучити до участі у даній господарській справі у якості другого відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях. 15 червня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, заяву позивача (вх. № 13068 від 10 червня 2020 року) в частині залучення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській в якості співвідповідача задоволено; залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, місто Харків, майдан Театральний будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43023403) в якості співвідповідача у даній справі, встановлено співвідповідачу, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяв. 15 червня 2020 року, протокольною ухвалою суду, в тому числі відкладено підготовче засіданні на 30 червня 2020 року. Ухвалою суду від 17 червня 2020 року прийнято до розгляду заяву позивача (вх. № 13068 від 10 червня 2020 року) в частині зміни предмета позову (матеріально-правової вимоги позивача) про зобов`язання Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Постачальник" державне окреме індивідуально визначене майно - група інвентарних об`єктів загальною площею 405,50 кв. м., а саме: будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103113, літ "В-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК139); будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. №103114, літ "Г-2" (реєстраційний номер 00993165.12ВЦФИНК144); будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103115, літ. "Е-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК145); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103116, літ. "Л-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК146); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103117, літ. "Ж-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК147); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103118, літ. "З-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК148); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103119, літ. "И-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК149); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103120, літ. "К-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК150), розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вулиця Нагірна, 59, за актом приймання - передавання орендованого майна на виконання умов договору оренди № 0180Х/2020 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30 січня 2020 року, зареєстрованому в Реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 січня 2020 року за номером 35270769. 30 червня 2020 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, відкладено підготовче засідання на 13 липня 2020 року. 13 липня 2020 року другим відповідачем (співвідповідачем) скеровано до матеріалів справи відзив (вх. № 15969). 13 липня 2020 року головуючий у справі суддя Калініченко Н.В. зауважила, що відзив підписаний повноважним представником, однак поза межами строку на його подання та без доказів скерування на адресу Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", на що представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях зазначив, що відповідний доказ буде наданий після судового засідання. Крім того, представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях заявив усне клопотання про продовження строку на подання заяви по суті справи. 13 липня 2020 року, протокольними ухвалами суду, долучено відзив Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях до матеріалів справи та встановлено другому відповідачеві строк на усунення недоліків на подання відзиву до 20 липня 2020 року, а позивачеві - строк на подання відповіді на відзив другого відповідача до 27 липня 2020 року та відкладено підготовче засідання на 03 серпня 2020 року. 14 липня 2020 року представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України, подано клопотання (вх. № 16091) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, додатком до даного клопотання слугує доказ надіслання відзиву Державному підприємству "Жовтневе лісове господарство". 20 липня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, в задоволені клопотання другого відповідача (вх. № 16091 від 14 липня 2020 року) про поновлення процесуального строку на подання відзиву - відмовлено. За ініціативою суду продовжено другому відповідачеві до 20 липня 2020 року процесуальний строк для подання відзиву. 03 серпня 2020 року, протокольною ухвалою суду, відкладено підготовче засідання на 11 серпня 2020 року. 11 серпня 2020 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 серпня 2020 року. 17 серпня 2020 року суд розпочав розгляд справи по суті та протокольною ухвалою оголосив перерву в засіданні суду до 19 серпня 2020 року. 19 серпня 2020 року присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у заяві по суті справи (позовна заява). Представник першого відповідача повністю заперечив проти поданого позивачем позову, просив суд відмовити у задоволенні позову. Представник другого відповідача заперечував проти позиву з визначених у відзиві підстав, просив суд відмовити у задоволенні позову. 19 серпня 2020 року у судовому засіданні, відповідно до статті 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено такі обставини.

30 січня 2020 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецький та Луганській областям (далі по тексту другий відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Постачальник" (далі по тексту позивача, орендар) укладено договір оренди № 0180Х/2020 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - група інвентарних об`єктів загальною площею 405,50 кв. м., а саме: будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103113, літ "В-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК139); будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. №103114, літ "Г-2" (реєстраційний номер 00993165.12ВЦФИНК144); будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103115, літ. "Е-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК145); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103116, літ. "Л-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК146); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103117, літ. "Ж-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК147); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103118, літ. "З-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК148); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103119, літ. "И-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК149); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103120, літ. "К-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК150), розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вулиця Нагірна, 59, що перебуває на балансі Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993165) (далі - балансоутримувач), вартість якої визначена згідно з висновком про вартість на 31 грудня 2019 року, і становить за незалежною оцінкою 1 396 667,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення турбази, літніх будинків (пункт 1.1, 1.2 договору). За умовами пунктів 2.1 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення цього договору та дати підписання сторонами акта приймання-передачі. Цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 30 січня 2020 року до 29 січня 2025 року включно. На виконання умов договору між другим відповідачем та позивачем складено акт приймання-передачі від 30 січня 2020 року.

Позивач, посилаючись на невиконання зобов`язання відносно передачі на його користь майна у строкове платне користування, звернувся до господарського суду з даним позовом. На обґрунтування своєї позиції позивач надав до позовної заяви лист Фонду державного майна України від 28 листопада 2007 року № 10-16-18900, у відповідності до якого останній надає рекомендації Регіональним відділенням Фонду державного майна України підписувати акти приймання-передавання орендованого державного майна, як з боку сторони, яка передає майно, так і з балансоутримувачем (підпункт 10 пункт 5).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Приписами статей 175, 173, 181 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Приписами статі 284 ГК України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 765 ЦК України, наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Таким чином, найм (оренда) - це договір для якого необхідно вчинення такої дії, як передача майна, оскільки саме передача однією особою (орендодавцем) іншій особі (орендарю) майна у тимчасове володіння і користування за плату є основною ознакою договорів оренди (найму). Вказана правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 26 грудня 2007 року у справі № 24/257-20-6/109-7/251. Згідно зі статтею 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Водночас, оскільки орендоване майно є державним, на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент укладення договору) об`єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (пункт 3 частини 1 статті 4 Закону); орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва та підприємства, установи та організації щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна (стаття 5 Закону).

Відповідно, виходячи з законодавчого застереження стосовно суб`єкта, повноважного на укладення договору оренди державного майна у разі перевищення площі об`єкта оренди (нерухомого майна) понад 200 кв. м. (діюча на момент укладення договору редакція Закону) та площі об`єкта оренди (405,50 кв. м.), договір було укладено саме між Регіональним відділенням Фонду (а не підприємством-балансоутримувачем) та позивачем. До чинної на моменту укладення договору редакції спеціального закону (ст. 12 Закон України "Про оренду державного та комунального майна") договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

При цьому, фактично суб`єктами орендних відносин є орендар, орендодавець та балансоутримувач.

Як свідчить умови пунктів 1.1, 2.1 та 7.1 договору, майно (предмет договору оренди) перебуває на балансі ДП Жовтневе лісове господарство (балансоутримувач), орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення цього договору та дати підписання акта приймання-передавання майна; орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором, після нотаріального посвідчення цього договору.

Зі змісту наведених положень договору слідує, що сторони досягли згоди щодо моменту вступу позивача у строкове користування майном та настання зобов`язань за ним, а саме - з підписання акту приймання-передавання майна.

Як слідує з матеріалів справи, 30 січня 2020 року за актом приймання-передавання другий відповідач передав, а позивач прийняв державне майно - групу інвентарних об`єктів загальною площею 405,50 кв. м., а саме: будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103113, літ "В-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК139); будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. №103114, літ "Г-2" (реєстраційний номер 00993165.12ВЦФИНК144); будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103115, літ. "Е-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК145); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103116, літ. "Л-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК146); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103117, літ. "Ж-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК147); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103118, літ. "З-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК148); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103119, літ. "И-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК149); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103120, літ. "К-2" (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК150), розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вулиця Нагірна, 59, що перебуває на балансі Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993165) (далі - Балансоутримувач), з метою розміщення турбази, літних будиночків, відповідно до договору оренди № 0180Х/2020 від 30 січня 2020 року.

Як вище зазначено судом, фактично суб`єктами орендних відносин за спірним об`єктом оренди є орендар, орендодавець та балансоутримувач.

Такий висновок суду також підтверджується складним другим відповідачем (п. 2.4 договору) актом приймання-передачі, у якому, поміж учасників договірних відносин - орендодавця (Фонду державного майна по Харківській, Донецькій та Луганській областях) та орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачальник"), визначено особу балансоутримувача, яка повинна також підписати даний акт. Тобто, було сформовано трьох сторонній акт приймання-передачі.

Відповідно до положень частини 1 статті 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Об`єднана палата у справі № 910/7364/18 від 06 вересня 2019 року відзначила, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 910/12224/17.

Водночас, на чому наголошує позивач, підтримуючи позовні вимоги, з юридичного боку акт приймання-передачі був підписаний з Фондом державного майна по Харківській, Донецькій та Луганській областях та позивачем, фактично ж даний акт не був підписаний особою, в веденні якого перебуває предмет даного спору (Державним підприємством "Жовтневе лісове господарство"), як і не відбулось фактичне передання об`єкта оренди на користь позивача, що зумовило (не передання об`єкту оренди на користь позивача) його звернення із даним позовом до суду.

Зі змісту статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (редакція закону на момент укладення договору) суб`єктом орендних відносин є в тому числі балансоутримувач.

Другий відповідач та позивач, з огляду на взаємні домовленості (зокрема п. п. 1.1, 2.4 договору), дійшли згоди про те, що акт приймання-передачі від 30 січня 2020 року, обов`язок по складанню якого покладено на другого відповідача, має бути підписаний не лише з боку орендаря та орендодавця, а й балансоутримувачем майна - Державним підприємством "Жовтневе лісове господарство".

У Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, зазначається, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Повноваження суб`єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки такого суб`єкта. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

У даній справі повноваження щодо передачі в користування об`єкта оренди регламентуються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", про що судом вже зазначалося. Так, дійсно в даному нормативному акті не передбачено обов`язку балансоутримувача, під час передачі предмету оренди державного майна Фондом, підписувати акт приймання-передачі, водночас саме передання майна на користь орендаря узгоджуєте зі статтею 13 Закону (редакція на момент укладення договору).

Виходячи з сутності орендних відносин та умов акту приймання-передачі від 30 січня 2020 року до договору оренди № 0180Х/2020 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30 січня 2020 року, передбачається лише один вид правомірної поведінки та відсутність у відповідача (ДП "Жовтневе лісове господарство") вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

При цьому, якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених у договорі оренди, не передасть орендареві об`єкт оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об`єкта (частина 3 статті 13).

У справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що після підписання та нотаріального посвідчення договору оренди № 0180/2020 0180Х/2020 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30 січня 2020 року, у позивача виникли правомірні очікування мирного володіння спірним майном (право оренди), оскільки нормативними законодавчими приписами чітко встановлений обов`язок надання доступу до орендованого майна.

При цьому слід зазначити, що правомірні очікування позивача є об`єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національного законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом норми частини 1 статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Суб`єктами за спірним майном є орендар (позивач, Товариство), орендодавець (Фонд, другий відповідач) та балансоутримувач (перший відповідач).

В даному випадку суд зазначає, що відповідачі, діючи поза межами повноважень, що передбачені чинним законодавством, необґрунтовано ухиляються від фактичної передачі об`єкту та від належного підписання з позивачем акту приймання-передачі.

Так, наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 30 січня 2020 року не містить підпису уповноваженої особи підприємства-відповідача (балансоутримувача майна), майно фактично не є переданим позивачу та, відповідно, суд рахує, що відповідачами порушено право позивач на правомірне очікування щодо мирного володіння майном.

Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини 1 статті 395 Цивільного кодексу України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння (постанова Великої палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Одна з особливостей оренди нерухомого майна полягає, зокрема, у тому, що орендар має право тимчасового володіння (detentio) ним.

В судовому засіданні представник першого відповідача зауважив, що в даній справі позивач сформував спосіб захисту не у спосіб, який призведе до поновлення його порушеного права, вказавши на віндикаційний позов, як спосіб захисту прав позивача.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Так, звертаючись із даним позовом до суду позивача, реалізуючи право на судовий захист, який закладено в Конституції України, користуючись можливостями визначити спосіб захисту, обумовленого статтею 16 Цивільного кодексу України, звернувся до суду із позовом до відповідачів з вимогою передати предмет оренди, який заходиться у володінні Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та уповноважений управління яким Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство", діяв в межах визначених процесуальним законодавством прав та заявив позов, який на якого думку забезпечить відновлення його порушених прав.

При цьому, з огляду на вищевказане, зазначаючи про недоцільність даного позову, оскільки акт приймання передачі з орендодавцем вже підписаний, відповідачі не врахували правову позицію Європейського суду з прав людина щодо принципу "належного орендування", яке відповідно до рішення "Москаль проти Польщі", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Лелас проти Хорватії", "Гаші проти Хорватії" є об`єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, принцип "належного орендування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"; пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"; пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії"; пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (пункт 58 рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"; пункт 40 рішення у справі "Гаші проти Хорватії"; пункт 67 рішення у справі "Трго проти Хорватії").

З наведеного слідує висновок про те, що особа (в даному випадку позивачу), з якою відповідний державний орган уклав договір оренди, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди), а тому дії Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" можна розцінювати як порушення права позивача на мирне володіння майном у формі "правомірних очікувань" після проходження усіх встановлених законом процедур на укладення договору оренди відповідного майна.

Бездіяльність або помилка державного органу не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в даній справі, враховуючи наявність правомірних очікувань позивача, який належно виконав усі умови для отримання відповідного зазначеного по цій справі майна в оренду.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року в справі "Рисовський проти України", де суд дійшов висновку, що "ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються".

За наведених обставин, доводи позивача щодо непередання об`єкту майна та непідписання відповідного (належного) акту передачі є переконливими та обґрунтованими і, відповідно, є достатніми для задоволення позовних вимог.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено підстави вмотивованості позову та покладення на відповідачів обов`язку передати позивачеві майно, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194 - 196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Державне підприємство Жовтневе лісове господарство (62472, Харківська область, Харківській район, місто Мерефа, вулиця Лесі Українки, будинок 63, ідентифікаційний код юридичної особи 00993165) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, місто Харків, майдан Театральний будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43023403) передати Товариству з обмеженою відповідальністю Комерційне підприємство Постачальник (61039, місто Харків, проспект Любові Малої, будинок 99, ідентифікаційний код юридичної особи 42386929) державне окреме індивідуально визначене майно - група інвентарних об`єктів загальною площею 405,50 кв. м., а саме: будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103113, літ В-2 (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК139); будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103114, літ Г-2 (реєстраційний номер 00993165.12ВЦФИНК144); будинок відпочинку площею 51,50 кв. м., інв. № 103115, літ. Е-2 (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК145); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103116, літ. Л-2 (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК146); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103117, літ. Ж-2 (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК147); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103118, літ. З-2 (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК148); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103119, літ. И-2 (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК149); будинок відпочинку площею 50,20 кв. м., інв. № 103120, літ. К-2 (реєстраційний номер 00993165.12.ВЦФИНК150), розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вулиця Нагірна, 59, за актом приймання - передавання орендованого майна на виконання умов договору оренди № 0180Х/2020 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30 січня 2020 року, зареєстрованому в Реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 січня 2020 року за номером 35270769.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 25 серпня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1101/20