Рішення

від 12.08.2020 по справі 923/226/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 року м. Херсон Справа № 923/226/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" (75600, Херсонська обл., м.Гола Пристань, вул. Карла Маркса, 2А, код ЄДРПОУ 36904535)

про визнання незаконним, скасування рішення та зобов`язання поновити у складі членів

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 26.02.2002; Рахімов В.А., адвокат, ордер № 1006393 від 23.10.2019;

від відповідача: Іванов Р.А., адвокат, ордер № 146007 від 14.05.2020.

за участю свідків:

ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданого Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 03.06.1998;

ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданого Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 11.06.2005;

ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданого Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 03.06.1998;

ОСОБА_5 , паспорт № НОМЕР_6 від 14.07.2020, орган, що видав 6521.

та ОСОБА_6 , голови Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка", паспорт НОМЕР_7 , виданого Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 07.02.1996.

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" (надалі - відповідач), якою просить суд визнати незаконним, скасувати рішення Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка" від 27.01.2018 та зобов`язати поновити ОСОБА_1 у складі членів Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка".

Ухвалою від 17.03.2020 суд відкрив провадження у справі, визначив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі 09 квітня 2020 року о 10:00.

Підготовче засідання 09.04.2020 було перенесено на 18.05.2020 за клопотанням відповідача про продовження процесуальних строків підготовчого провадження, у зв`язку з неможливістю скористатись правовою допомогою та забезпечити участь представника в судовому засіданні, оскільки з 12.03.2020 до 03.04.2020 на території України запроваджено карантин через спалах у світі коронавірусу, який продовжено до 24.04.2020. Крім того, КМУ з 18.03.2020 на всій території України заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні.

В підготовчому засіданні 18.05.2020 оголошено перерву до 10.06.2020, підготовче засідання 10.06.2020 було перенесено на 15.07.2020 у зв`язку із неявкою сторін.

Підготовче засідання 15.07.2020 було перенесено на 29.07.2020 за клопотанням відповідача.

Ухвалою від 29.07.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

У відповіді на відзив позивач просив суд прийняти до уваги наявність помилки у прохальній частині позовної заяви де позивач просить скасувати рішення Обслуговуючого кооперативу Човникового товариства Чайка від 27.01.2018 замітини дату 27.01.2018 на 19.10.2019 , оскільки скасувати належить саме рішення від 19.10.2019.

Суд зазначене клопотання до уваги не приймає, адже розгляд справи проводиться за правилами, визначеними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги до позовної заяви передбачені у ст.162 ГПК України. Зокрема за п.3.п.п 4 згаданої статті передбачено, що в позовній заяві має міститись зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ст.164 ГПУ України до позовної заяви додаються, зокрема докази направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.5 згаданої статі ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2, 3, 4 цієї статті, до суду направляються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі недодання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначається в ухвалі.

Таким чином, зміна прохальної частини позовної заяви (зміна предмету позову) має проводитись позивачем на стадії підготовчого провадження з дотриманням вищевказаних статей Господарського процесуального кодексу України, чого останнім було не зроблено, тому справа розглядається за позовними вимогами викладеними у позовній заяві.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Виклад обставин справи та позиція позивача

ОСОБА_1 доводить, що він перебував у членстві ОК Човнового товариства Чайка .

26.11.2019 він прийшов до Човнового товариства Чайка , де дізнався, що його виключили із списків Човнового товариства Чайка .

06.11.2019 надійшла відповідь від Човнового товариства Чайка з копією протоколу від 19.10.2019 та статуту за адвокатським запитом.

В протоколі від 19.10.2019 вказується, що член товариства ОСОБА_1 порушує статут товариства за пунктом 5.3, 5.2, та систематично проводить відпочинок після 21:00 та при цьому з ним присутні сторонні особи.

Позивач звернув увагу, що в протоколі вказується, що ОСОБА_1 , маючи човен Южанка УХВ 05-11-К ні разу за декілька років ним не користувався, що підтверджується журналом виходу-проходу човнів. Місце в товаристві використовує тільки для своїх розваг.

Ознайомившись з рішенням та даним протоколом зборів Кооперативу Човнового товариства Чайка позивач вважає його незаконним, та таким що підлягає скасуванню на наступних підставах.

Так в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 систематично порушував вимоги статуту 5.2, 5.3, а саме:

за п.5.2.статуту передбачено, що кожен член Кооперативу зобов`язаний:

а) дотримуватися вимог Статуту, рішення загальних зборів членів Кооперативу або рішення голови Кооперативу, ради кооперативу;

б) дотримуватися санітарних і протипожежних правил, а також правил внутрішнього розпорядку в кооперативі, стежити за станом енергоносіїв, не допускати розкрадання електроенергії;

в) берегти суспільне майно Кооперативу.

За п.5.3. статуту передбачено, що виконувати вимоги статуту по збереженню майна (човнів, сейфів та ін.) і підтримувати відповідний порядок на території човнової станції:

а) човен повинен зберігатись на закріпленому за членом товариства місці і обов`язково має бути замкнутий ланцюгом або тросом на замок;

б) сейф в обов`язковому порядку має бути замкнутий на три замки;

в) член товариства зобов`язаний надавати пропуск при вході на територію човнової станції;

г) прибирання закріплених за членами Кооперативу місць проводиться ними до початку навігації і підтримується у належному санітарному стані протягом усього сезону.

На думку позивача, розглядаючи питання про виключення ОСОБА_1 із членів Човнового товариства Чайка , головою Човнового товариства Чайка не надано та не наведено жодних доказів того, які саме дії чи бездіяльність зі сторони Александрова С.І. та в чому вони полягають, та які саме дії підпадають під вимоги пунктів 5.2, 5.3 статуту як підставу виключення ОСОБА_1 з членів Човнового товариства Чайка .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними нормами чинного законодавства.

Відповідно ч. 3 до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, в господарському судді розглядаються справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Позивач приходить до висновку, що, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положенням 12 Закону України Про кооперецію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Виклад позиції відповідача

Відповідач позовні вимоги не визнає та пояснює, що жодного рішення 27.01.2018 року обслуговуючим кооперативом "Човнове товариство "Чайка" не приймалося, позивача у справі виключили із членів кооперативу на підставі рішення зборів учасників Обслуговуючого кооперативу "Човнове товариство "Чайка".

На думку відповідача, позивачем не надано жодного доказу того, в чому полягає незаконність рішення про його виключення з членів кооперативу. А в позовній заяві не зазначено, які саме порушені права позивача.

Відповідач пояснив, що виключення позивача із членів кооперативу відбулось на підставі рішення зборів членів кооперативу від 19.10.2019, яке підтримало 142 особи, що становить більше 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах членів кооперативу. Підставою для прийняття такого рішення було неодноразове порушення позивачем статуту кооператива, що підтверджено протоколом № 9 від 20.05.2016, № протоколом № 11 від 26.06.2018, актом від 18.08.2018.

В судовому засіданні за клопотанням відповідача були викликані свідки, які надали свідчення:

- ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданого Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 03.06.1998;

- ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданого Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 11.06.2005;

- ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданого Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 03.06.1998;

ОСОБА_5 , паспорт № НОМЕР_6 від 14.07.2020, орган, що видав 6521.

Мотивувальна частина рішення та висновки суду

Частиною 2 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є визнання незаконним рішення , що суперечить законодавству та порушує права і законні інтереси позивача.

Належним способом захисту слід вважати спосіб, який прямо передбачений законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Статтею 15 ЦК України також передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизначення або оспорювання. Під захистом слід розуміти дії уповноваженої особи, а також діяльність органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Між тим, як відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі -позивачами та відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачем є особа, якій пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з п.2 ст.4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Зазначені вище чинні норми права передбачають необхідність доведення наявності порушень прав і інтересів позивача при його звернені з позовом до господарського суду.

Як витікає із позовної заяви, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Обслуговуючого кооперативу "Човнового товариства "Чайка" від 27.01.2018, якого не існує в реальному світі, а відповідно воно не могло порушити права та законні інтереси позивача.

При таких обставинах, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПУ України, судові витрати суд покладає на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України, суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 25.08.2020

Суддя Л.М. Немченко