Ухвала

від 20.08.2020 по справі 2/244-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" серпня 2020 р. Cправа № 2/244-07

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В. , розглянувши в приміщенні суду матеріали скарги представника Воронковської Аліси Миколаївни б/н та без дати (вх.№ 01-39/26/20) на дії державного виконавця у справі

за позовом : Прокурора м. Вінниці в інтересах держави - Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Вінницького обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м.Вінниця

до : Приватного підприємця Воронковської Аліси Миколаївни, м. Вінниця

про стягнення 155753 грн.

Представники сторін

Воронковської А.М. : Захарчук М.В., за ордером

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала справа №2/244-07 за позовом Прокурора м. Вінниці в інтересах держави - Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Вінницького обласного управління ВАТ Державний ощадний банк України" до Приватного підприємця Воронковської А.М. про стягнення 155 753,00 грн заборгованості.

Рішенням суду від 05.09.2007 позов Прокурора м. Вінниці в інтересах держави - ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Вінницького обласного управління ВАТ Державний ощадний банк України" задоволено. Ухвалено стягнути з ПП Воронковської А.М. на користь: Вінницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" ВАТ "Державний ощадний банк України" 155 753,42 грн заборгованості; державного бюджету 1557,53 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення видано відповідні накази від 17.09.2007 року.

04.08.2020 року до суду надійшла скарга представника Воронковської А.М. б/н та без дати (вх.№ 01-39/26/20) на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд: поновити строк для оскарження дій Центрального відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький); зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) скасувати арешт рухомого та нерухомого майна належного Воронковській А.М. , накладений постановою головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. від 18.10.2007 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 року, вказану скаргу розподілено судді Тісецькому С.С.

Ухвалою від 05.08.2020 року скаргу призначено до розгляду на 20.08.2020 року.

В судове засідання на визначену дату з`явився представник скаржника. Стягувач та орган ДВС повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції органу ДВС та поштовий реєстр № 644 та роздруківка з сайту АТ "Укрпошта" розділ "Відстеження відправлень".

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши скаргу Воронковської А.М. в частині вимог про поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця, суд дійшов наступного висновку з огляду на таке.

Так, за змістом скарги вбачається, що постановою головного державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ від 18.10.2007 року Медяного В.Г. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області від 17.09.2007 року у справі №2/244-07 про стягнення з ПП Воронковської А.М. на корить ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Вінницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" боргу в сумі 155 753,42 грн. Цією ж постановою Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ від 18.10.2007 року накладено арешт на зареєстроване нерухоме та рухоме майно, належне Воронковській А.М .

22.07.2020 року Воронковська А.М. звернулась до Центрального відділ державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) із зверненням де вказуючи, на те, що 04.11.2008 року виконавцем при поверненні виконавчого документу не було знято арешт зі всього майна.

Листом від 24.07.2020 року Центральний відділ державної виконавчої служби у м.Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький), повідомив, що виконавчі провадження щодо Виронковської А.М. знищені, однак у відділі ДВС відсутня інформація про сплату виконавчого збору в розмірі 15575 грн., арешти були зняті лише з рахунків відповідно до вимог редакції ЗУ "Про виконавче провадження", що діяла на той час, а тому не представляється можливим зняття арешту з нерухомого та рухомого майна.

Лист було відправлено простою кореспонденцією, який Воронковська А.М. отримала 30.07.2020 року.

Однак, на думку скаржника, державним виконавцем Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ при поверненні виконавчого документу стягувачу допущено бездіяльність щодо не зняття арешту з належного боржнику майна.

Поряд з цим, щодо строків звернення зі скаргою на дії державної виконавчої служби, скаржник зазначає наступне.

У попередній скарзі у межах даної справи боржник посилалась на те, що про наявність арешту їй стало відомо лише при оформленні спадщини після смерті матері у 2016 році, внаслідок чого остання звернулася з позовом про скасування арешту до Томашпільського районного суду Вінницької області, який рішенням від 19.0.2017 року позов задовольнив, арешт скасував. В свою чергу апеляційний суд Вінницької області рішенням від 01.11.2017 року рішення скасував, в позові Воронковської А.М. відмовив. Постановою Верховного суду від 27.11.2019 року вищевказані рішення суддів скасовані, а провадження у справі закрито.

Як встановив господарський суд Вінницької області в ухвалі від 22.06.2020 року, якою залишив скаргу без розгляду, скаржник не обґрунтовує доводів поважності пропуску строку на подання скарги, а лише вказує, що, на її думку, строк на оскарження дій державного виконавця був пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Водночас скаржник, вважає, строк на подання скарги на протиправність дій державного виконавця має бути поновлений із наступних підстав.

10.07.2020 року представник скаржника ознайомився з матеріалами провадження №10/202-08 про банкрутство ПП Воронковської А.М., що розглядалась Господарським судом Вінницької області.

Із матеріалів справи стало відомо, що постановою заступника начальника Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ від 04.11.2008 року на підставі ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" (діючого на той час), виконавчий документ - наказ господарського суду Вінницької області від 17.09.2007 року у справі №2/244-07 про стягнення заборгованості з ПП Воронковської А.М. на корить ВАТ"Державний ощадний банк України" в особі Вінницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" в сумі 155753,42 грн. повернуто стягувачу, також знято арешт, однак лише з рахунків боржника.

У заяві від 22.07.2020 року, адресованій начальнику центрального ВДВС м.Вінниці ЦЗМУЮ (м. Хмельницький) скаржник повідомила про підстави для скасування арешту майна, який накладений у 2007 році.

22.07.2020 року Воронковська А.М. звернулась до Центрального відділ державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) зі зверненням де вказуючи, на те, що 04.11.2008 року виконавцем при поверненні виконавчого документу не було знято арешт зі всього майна.

Листом від 24.07.2020 року Центральний відділ державної виконавчої служби у м.Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький), повідомив, що виконавчі провадження щодо Виронковської А.М. , знищені, однак у відділі ДВС відсутня інформація про сплату виконавчого збору в розмірі 15575 грн., арешти були зняті лише з рахунків відповідно до вимог редакції ЗУ "Про виконавче провадження", що діяла на той час, а тому не представляється можливим зняття арешту з нерухомого та рухомого майна. Вказаний лист було відправлено простою кореспонденцією, який Воронковська А.М. отримала 30.07.2020 року.

Судом має бути взято до уваги, що з 2016 року скаржником вживаються дії щодо захисту її порушеного права саме тривалим існуванням арешту за зобов`язаннями які вже припинені.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.06.2020 року повернуто без розгляду раніше подану тотожну скаргу, однак заявник погоджується що нею не було наведено поважних причин пропуску строку на оскарження дій виконавця.

В свою чергу, враховуючи відповідь Начальника центрального ВДВС м. Вінниці ЦЗМУЮ (м. Хмельницький) від 22.07.2020 року, орган виконавчої служби протиправно вважає, що наявні підстави для збереження арешту не беручи до уваги як правовий висновок ВС у постанові від 14.03.2018 року по справі № 10/Б-5022/1359/2011, щодо безумовного скасування арешту майна, так і відсутність діючих виконавчих проваджень у відділі відносно Воронковської А.М .

Сукупність наведених вище обставин говорить про наявність підстав для відновлення процесуального строку звернення зі скаргою на неправомірні дії органу ДВС.

Посилаючись на наведені обставини, скаржник просить поновити строк для оскарження дій Центрального відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Так, за змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

З огляду на вищезазначені приписи та обставини наведені скаржником, десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права для звернення із даною скаргою до господарського суду є пропущеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, суд зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи з поважності причин пропуску строку скаржником. Подання скаржником клопотання про відновлення строку, з огляду на приписи ст. 119 ГПК України, не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Так, як зазначено вище, звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку для оскарження дій органу ДВС, скаржник посилається на те, що йому стало відомо про наявність арешту лише при оформленні спадщини після смерті матері у 2016 році, внаслідок чого остання звернулася з позовом про скасування арешту до Томашпільського районного суду Вінницької області, який рішенням від 19.0.2017 року позов задовольнив, арешт скасував. В свою чергу апеляційний суд Вінницької області рішенням від 01.11.2017 року рішення скасував, в позові Воронковської А.М. відмовив. Постановою Верховного суду від 27.11.2019 року вищевказані рішення суддів скасовані, а провадження у справі закрито.

10.07.2020 року представник скаржника ознайомився з матеріалами провадження №10/202-08 про банкрутство ПП Воронковської А.М., що розглядалась Господарським судом Вінницької області.

Із матеріалів справи стало відомо, що постановою заступника начальника Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ від 04.11.2008 року на підставі ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" (діючого на той час), виконавчий документ - наказ господарського суду Вінницької області від 17.09.2007 року у справі №2/244-07 про стягнення заборгованості з ПП Воронковської А.М. на корить ВАТ"Державний ощадний банк України" в особі Вінницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" в сумі 155753,42 грн. повернуто стягувачу, також знято арешт, однак лише з рахунків боржника.

22.07.2020 року Воронковська А.М. звернулась до Центрального відділ державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) зі зверненням де вказуючи, на те, що 04.11.2008 року виконавцем при поверненні виконавчого документу не було знято арешт зі всього майна.

Листом від 24.07.2020 року Центральний відділ державної виконавчої служби у м.Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький), повідомив, що виконавчі провадження щодо Виронковської А.М. , знищені, однак у відділі ДВС відсутня інформація про сплату виконавчого збору в розмірі 15575 грн., арешти були зняті лише з рахунків відповідно до вимог редакції ЗУ "Про виконавче провадження", що діяла на той час, а тому не представляється можливим зняття арешту з нерухомого та рухомого майна. Вказаний лист було відправлено простою кореспонденцією, який Воронковська А.М. отримала 30.07.2020 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 22.06.2020 року (суддя Тварковський А.А.) у справі № 2/244-07 відмовлено в задоволені клопотання Воронковської А.М. про поновлення строку для подання скарги б/н від 10.06.2020 на дії державного виконавця; скаргу Воронковської А.М. б/н від 10.06.2020 (вх. №01-39/24/20 від 10.06.2020) щодо визнання незаконними дій державного виконавця та скасування арешту залишено без розгляду.

Вказана ухвала суду у встановленому законом порядку не оскаржена, ніким не скасована та набрала законної сили.

Так, при розгляді згаданого клопотання судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №146/1773/16-ц закрито провадження у справі за позовом Воронковської Аліси Миколаївни до Публічного акціонерного товариства "Ощадбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, про зняття арешту з майна. При цьому, повідомлено позивача у зазначеній справі, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обізнаність скаржника про необхідність звернення за захистом, на її думку, порушеного права до господарського суду ще у 2019 році, враховуючи, що постанова Верховного Суду у справі №146/1773/16-ц датована 27.11.2019. При цьому, сама скаржниця була присутня під час оголошення судового акту Верховного Суду.

Наведені обставини свідчать про те, що скаржник була обізнана про наявність накладеного арешту у 2016 році (як зазначено у тексті скарги на дії органу ДВС) та про необхідність звернення за захистом, на її думку, порушеного права до господарського суду - у 2019 році (згідно прийнятої у 2019 році постанови Верховного Суду у справі №146/1773/16-ц).

Однак, скаржником не наведено обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання скарги на дії чи бездіяльність органу ДВС, визначеного ст. 341 ГПК України.

При цьому, посилання скаржника на отриманий 30.07.2020 року лист - відповідь Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 24.07.2020 року жодним чином не впливає на перебіг строку на оскарження дій чи бездіяльності органу ДВС, встановленого ст. 341 ГПК України та не вказує на поважність причин пропуску такого строку.

Відповідно до п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 роз`яснено, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з ч.2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 119 ГПК України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, оскільки скаржником не доведено поважність причин пропуску встановленого ст. 341 ГПК України строку для подання скарги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Воронковської А.М. про поновлення строку для подання скарги на дії органу ДВС та відповідно залишення скарги без розгляду, на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 18, 42, 73-79, 86, 118, 119, 232-236, 242, 339-342 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. В задоволені клопотання представника Воронковської Аліси Миколаївни про поновлення строку для подання скарги б/н та без дати (вх.№ 01-39/26/20) на дії державного виконавця - відмовити.

2. Скаргу представника Воронковської Аліси Миколаївни б/н та без дати (вх.№ 01-39/26/20) щодо оскарження дій Центрального відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) та зобов`язання скасувати арешт, залишити без розгляду.

3. Примірник ухвали надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, пп.17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Центральному ВДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - вул. Соборна, 15-а, м. Вінниця, 21050;

3 - Воронковській А.М. ( АДРЕСА_1 );

4 - Публічному акціонерному товариству "Ощадбанк" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001);

5 - Вінницькій місцевій прокуратурі - пров. Цегельний, 10, Вінниця, 21000.