Рішення

від 19.08.2020 по справі 540/748/19

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/748/19

Номер провадження 2/948/35/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретарів Ткач Н.М., Мотріченко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України у судовому засіданні 19.08.2020 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в:

у липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Машівського районного суду Полтавської області зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона працює виконуючою обов`язки старости с. Кустолово-Суходілка Михайлівської сільської ради. За межами населеного пункту с. Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області знаходяться луки, на сьогодні це є нерозподілені (не витребувані) паї (пасовища). Згідно з рішенням загальних зборів громадян села, які мають право на земельну частку (пай) від 24 липня 2004 року, луки були розпайовані, однак на цьому процес розпаювання даної землі закінчився, люди не виявили бажання виготовити належні документи, які би посвідчували їхнє право власності на цю землю, мотивуючи тим, що на цих луках буде відбуватися колективне випасання їхньої худоби та буде проводитись викошування сіна. Так насправді воно і було протягом багатьох років. У 2017 році вона запропонувала власникам паїв завершити процес розпаювання, виготовити документи, щоб у майбутньому не втратити цю землю, звернулася до юристів ТОВ Востокстройгаз , але люди знову не захотіли витрачати гроші, оскільки вважають, що луки і так їм належать.

Восени 2018 Машівська РДА на підставі договорів оренди № 78 та № 79 передала в оренду у строкове платне користування для ведення товарного виробництва дві земельні ділянки (невитребувані паї) розміром 19,2000 га та 123,7682 га. Як тільки про це стало відомо громадян, вони почали з`ясовувати як це могло статися і чому без їхнього відому та згоди. По селу пішли розмови про те, що ці земельні ділянки не лише передали в оренду, а продали, в.о. старости села ОСОБА_1 разом з першим заступником голови Машівської РДА ОСОБА_5 взяли за це гроші. Автором цих неправдивих вигадок був ОСОБА_3 , керуючий відділком ТОВ Востокстройгаз в с. Кустолово-Суходілка, депутат Михайлівської сільської ради. Така плітка активно почала обговорюватися громадою села та від людей їй стало відомо, що ОСОБА_6 закликає людей організувати роботу по усуненню в о. старости з посади за продані луки. 23 квітня 2019 року вона скликала збори громади з метою роз`яснення законності передачі даної землі в оренду та прийняття рішення про подальші дії, але і надалі ніхто з пайовиків не виявив бажання займатися питанням завершення процедури розпаювання. Громадяни продовжували активно сприяти перешкоджанню діяльності орендаря, а ОСОБА_3 займався тим, що все більше підбурював громаду проти старости, переконуючи, що це вона винна у тому, що у людей забрано пасовища. Було проведено ще дві сходки громадян по даній проблемі та на одну з них приїхали кореспонденти полтавського телеканалу Центральний , ОСОБА_3 , даючи інтерв`ю на камеру знову заявив, що дана земля віддана за гроші. 06 червня 2019 року на ім`я голови Михайлівської сільської ради від жителів с. К.-Суходілка надійшло звернення про зняття старости села. Позивач стверджує, що підписи отримані від людей шахрайським шляхом, зокрема не всі вони були обізнані за що підписуються. 15.06.2019 нею було подано заяву до Машівського відділу поліції з проханням провести перевірку факту обману великої кількості громадян, про було надано висновок. Вважає, що заява ОСОБА_6 не підтверджена ніякими доказами, а тому це наклеп, який ганьбить та принижує ї людську гідність, честь та ділову репутацію.

У зв`язку з викладеним позивач просить:

- визнати недостовірною та такою, що порушує її права, інформацію, розповсюджену відповідачем серед мешканців села Кустолово-Суходілка Машівського району та України, та письмовим зверненням до Михайлівської сільської ради щодо продажу нею земельної ділянки;

- зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену відносно неї недостовірну інформацію, шляхом озвучення на найближчих зборах жителів села, які відбудуться після набрання судовим рішенням в даній справі, наступного тексту спростування: що мною ОСОБА_1 жодних дій щодо продажу землі в с. Кустолово-Суходілка Машівського району з моєї сторони не було і відкликати заяву, яка була подана до Михайлівської сільської ради… ;

- стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 100 000,00 грн;

- стягнути з ОСОБА_3 на її користь судовий збір за подання позовної заяви.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 справу передано до розгляду судді Косик С.М. (а.с. 37 т.1).

Ухвалою суду від 19.08.2019 у справі відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 45 т.1).

11.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що жодних доказів того, що він є автором та ініціював розповсюдження щодо позивача зазначеної інформації в обґрунтування вказаного твердження не надано. Необґрунтованим є твердження позивача про те, що він особисто звинувачував її у викладеному, що могли б підтвердити багато людей, проте відмовляються це робити, боячись його помсти. Стверджує, що він є законослухняним громадянином села, ніколи не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності. Пояснює, що про передачу в оренду землі в 2018 році йому не було відомо, навесні 2019 року орендар зазначених земельних ділянок розпочав їх обробіток, на що звернули увагу його односельці, які упродовж багатьох років використовували їх як пасовища для випасання власної худоби. Він є депутатом Михайлівської сільської ради, а тому люди почали до нього звертатися із запитаннями щодо ситуації з пасовищами, на які він не мав відповіді, оскільки не володів інформацією. В межах своїх повноважень він звернувся до в.о. старости села Кустолово-Суходілка Рубан Л.Г. із усними запитаннями щодо надання інформації з приводу надання в оренду земельних ділянок та перевірки їх законності, проте позивачем необґрунтовано розцінено як звинувачення у продажі нею земельних ділянок.

Також, зазначає, що жодних доказів того, що він особисто під час інтерв`ю телеканалу Центральний заявив, що дана земля віддана за гроші, крім того, що землю продала саме позивач. Не погоджується також із твердженням позивача про те, що він був ініціатором збору підписів жителів села Кустолово-Суходілка з приводу звільнення її з посади в.о. старости села, під час якого людей вводили в оману, вказували іншу меті їх зібрання та підписи. Наголошує, що він не подавав та не підписував жодних заяв, які б стосувались звільнення позивача з посади чи посягання на її честь, гідність та ділову репутацію, а тому не має жодних повноважень щодо їх відкликання. Рішення про дострокове припинення повноважень в.о. старости Рубан Л.Г. прийняте 16.08.2019, за нього проголосували 19 із 20 присутніх депутатів. Він, як депутат ради приймав участь в обговоренні даного питання та в голосуванні, висловлював думку своїх виборців щодо роботи в.о. старости ОСОБА_1 , що не може вважатися посяганням на честь, гідність і ділову репутацію. Щодо стягнення з нього завданої моральної шкоди в розмірі 100 000 грн також не погоджується, оскільки він не вчиняв дій, які б посягали на честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 крім того, заявлена сума не відповідає принципу розумності та справедливості, та сам факт спричинення моральної шкоди є нічим не обґрунтованим. Позивач отримала на свою адресу критику та оцінку вчинків, вираження власних думок жителів громади, а не його особисто, щодо якості виконуваних нею публічних функцій, як виконуючою обов`язки старости села. Звільнення із займаної посади позивача відбулося за народної ініціативи, а не його конкретно (а.с. 56-65 т.1).

Ухвалою суду від 26.11.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 114 т.1).

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та наполягали на його задоволенні. Позивач пояснила, що вона в 2015 році була обрана на посаду голови Костолово-Суходільської сільської ради, ОСОБА_3 , який працював керуючим відділком ТОВ Востокстройгаз та був депутатом районної ради, ще з того часу втручався в роботу сільської ради та намагався керувати, ображав працівників, а тому вона змушена була повідомити про це його керівництво. З грудня 2017 року вона виконувала обов`язки старости села, восени 2018 року вона дізналася що луки в селі розорали, а тому вона порїхала на місце, де ОСОБА_8 дійсно розорював луки та показав їй договір оренди землі, укладений з Машівською РДА. Вона звернулася до Держземагентсва, райдержадміністрації та керівництва ТОВ Востокстройгаз , щодо розпаювання зазначеної землі, проте їй повідомили, що завершити розпайовку неможливо. Також в 2019 році вона розповіла людям про те, які землі можуть бути передані в оренду людям, про порядок оформлення невитребуваних паїв, розповідала про це оголошення в місцевій газеті, тобто сприяла людям в реалізації їх прав. Натомість ОСОБА_3 почав звинувачувати її в продажі пасовища, а потім такі розмови вів біля магазину, дворів жителів села, говорив їй особисто, в райдержадміністрації та всьому селу, почав підбурювати людей щоб зняти її з посади. Наклепи, які говорив про неї відповідач, записаний в протоколі зборів та протоколі сесії сільської ради де ОСОБА_3 також говорив що вона пороздавала землі та поробила землі своїм діям. Такими діями відповідач створив негативну оцінку її репутації, хоча скарг на її роботу як сільського голови та старости села ніколи не було, сільська рада некомпетентна передавати в оренду землю поза межами села, де і знаходяться луки, які передані в оренду РДА. Наполягала також на стягненні моральної шкоди з відповідача, оскільки внаслідок поширення неправдивої інформації останнім вона втратила здоров`я, тривалий час перебувала на лікуванні, змушена була оправдовуватись перед людьми за те, в чому вона не винна.

Представник позивача також наполягала на задоволенні позову та уважала що доводи ОСОБА_1 підтвердженні матеріалами справи, зокрема протоколом сесії Михайлівської сільської ради, на якій ОСОБА_3 звинувачував ОСОБА_1 в тому що вона пороздавала землі, в тому числі її дітям, також відеозаписом телепередачі, в якій були висвітлені події щодо передачі в оренду пасовища, де ОСОБА_3 також говорив про передачу пасовища в оренду за гроші, а тому усім було зрозуміло, що він звинувачує в цьому позивача. Також посилалася на те, що свідки зі сторони позивача підтвердили, що ОСОБА_3 звинувачував ОСОБА_1 саме в продажі землі, а тому саме відповідач розповсюджував наклепи на позивача, підбурював людей на звернення щодо звільнення позивача, внаслідок чого її було звільнено, безпідставно оговорено, чим завдано і моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 тривалий час перебувала на лікуванні, відчувала осуд односельців.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували. Відповідач пояснив, що він дійсно тривалий час працював в ТОВ Востокстройгаз та був депутатом районної ради, зараз є депутатом сільської ради, завжди брав активну участь в життя села, а тому коли люди звернулися до нього з приводу пасовища, яке було без їх відома передано в оренду та розорене, він звернувся до старости села ОСОБА_1 за роз`ясненнями та говорив в репортажі що це потребує перевірки. Все село було обурене тією ситуацією і люди звернулися до Михайлівської сільської ради з проханням звільнити ОСОБА_1 з посади старости села, він не був ініціатором таких звернень і не підписував їх. На сесії 19 з 20 депутатів проголосували за звільнення ОСОБА_1 з посади, жителі громади негативно відгукуються про її роботу, а тому висловили недовіру.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, покликаючись на те, що ОСОБА_3 будучи депутатом Михайлівської сільської ради вчиняв дії по захисту та представництву люди - жителів села, які були обурені розорюванням лук та звернулися до нього як до депутата сільської ради, люди вимагали перевірки, неправдивої інформації стосовно позивача не розповсюджував, роботою ОСОБА_1 були невдоволені люди, а не тільки відповідач, які і були ініціаторами звернення щодо звільнення старости села з посади, відповідач підписів не збирав та одноособово з таким зверненням до сільської ради не звертався. Дійсно, відповідач говорив, що все продається, що землю пороздавали за гроші, але це абстрактні вислови, сказані загалом про владу, не про ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, переглянувши відеозапис, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що загальними зборами громадян с. Кустолово-Суходілка, які мають право на земельну частку (пай) від 24.07.2004, було вирішено розпаювати луки та пасовища між громадянами с. Кустолово-Суходілка, які мають право на земельну частку (пай) (а.с. 18-20 т.1).

Згідно з протоколом загальних зборів громадян с. Кустолово-Суходілка Машівського району від 23.04.2019, вирішено створити ініціативну групу у кількості 5 чоловік для вирішення питання законності передачі в оренду пасовищ (а.с. 16 т.1).

Водночас як убачається з договору оренди землі № 78 від 21.12.2018, Машівська РДА передала ТОВ Машівка агро у строкове платне користування земельну ділянку (нерозподілені) (невитребувані) паї (пасовище) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництв, яка розташована на території Михайлівської сільської ради (Кустолово-Суходільського старостинського округу) площею 19,2000 га пасовища строком на 21 рік, зі сплатою орендної плати (а.с. 27-29 т.1).

Згідно з договором оренди землі № 79 від 21.12.2018, Машівська РДА передала ТОВ Машівка агро у строкове платне користування земельну ділянку (нерозподілені) (невитребувані) паї (пасовище) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництв, яка розташована на території Михайлівської сільської ради (Кустолово-Суходільського старостинського округу) площею 123,7682 га пасовища строком на 21 рік, зі сплатою орендної плати (а.с. 31-33 т.1).

ТОВ Машівка агро створене рішенням від 02.11.2018, знаходиться по АДРЕСА_1 , його засновником є ОСОБА_8 (а.с. 34 т.1).

06.06.2019 жителями с. Кустолово-Суходілка підписане звернення про зняття з посади в.о. старости села ОСОБА_1 (а.с. 21-26 т.1).

За висновком від 11.07.2019 по факту письмового звернення в.о. старости Кустолово-Суходільської сільської ради ОСОБА_1 щодо збору невідомими особами підписів у жителів села на відсторонення її від посади, в даному випадку ознак адміністративного та кримінального правопорушення не вбачається (а.с. 14-15 т.1).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожен окремо показали, що дійсно, всі люди були обурені з приводу передачі в оренду пасовища, збирали збори, запрошували ОСОБА_1 , як старосту села, але вона не прийшла. На поле люди також викликали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як депутата, всі були обурені, що землю віддали без їх відому, їм немає де випасати худобу. Натомість ОСОБА_1 відмовилася спілкуватися з людьми, обізвавши їх неосвіченими селюками.

Вони були присутні на зборах села, де обговорювалося питання законності передачі в оренду земель пасовища, де були також журналісти, ОСОБА_3 давав інтерв`ю, але про ОСОБА_1 він нічого не говорив поганого. Зборами села весною 2019 року створена ініціативна група, яка зверталася в сільську раду, правоохоронні органи та до кандидата в народні депутати, також люди звернулися до сільської ради з клопотанням про зняття ОСОБА_1 з посади, люди незадоволені її роботою. Клопотання про відстронення ОСОБА_3 не носив людям на підпис, ходив ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що жителі села висловили недовіру ОСОБА_1 через те, що без їх відому були передані в оренду луки та в послідуючому розорані, натомість людям ніде випасати худобу. Створили ініціативну групу, до якої входили ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та він, ОСОБА_3 не був ініціатором та не збирав підписи, щоб він говори що ОСОБА_1 продала землю не чув.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , кожен окремо, показали, що неодноразово були на зборах громади з приводу незаконної передачі лук в оренду і ОСОБА_3 як депутат звертався до ОСОБА_1 щоб вона пояснила людям ситуацію та допомогла повернути землю в громаду, ніколи не чули щоб ОСОБА_3 розповсюджував проти старости села якусь негативну інформацію. Також пояснив, що підписували колективне звернення за зняття ОСОБА_1 з посади.

Свідок ОСОБА_17 та ОСОБА_18 показали, що жителі села провели збори з приводу передачі в оренду лук та оскільки староста села не надала людям інформації з цього питання, до неї були зауваження з приводу її роботи, вирішили звернутися до сесії з проханням зняти ОСОБА_1 з посади. До ініціативної групи входили ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 не входив до групи, не збирав підписи та не обмовляв старосту села.

Натомість свідок ОСОБА_8 показав, що він орендує земельну ділянку пасовище на території Кустолово-Суходільської сільської ради та коли він розпочав розорювати землю, зібралися люди, які почали проти цього протестувати, запросили старосту села ОСОБА_1 , ці протести організував в т.ч. ОСОБА_3 , який говорив йому, що землю продала районна адміністрація не без участі їхньої старости та що він знає як це робиться.

Свідок ОСОБА_20 показала, що після передачі лук в оренду в селі стали збирати підписи проти ОСОБА_1 , що ніби то вона продала луки за гроші та передача в оренду відбулася не без участі ОСОБА_1 це озвучувалося на зборах в сільському будинку культури, на зборах, ОСОБА_3 особисто казав, що ОСОБА_1 приймала участь , за гроші зрозуміло, підбурював людей проти ОСОБА_1 ОСОБА_3 особисто їй говорив, що зніме ОСОБА_1 з посади та що вона віддала луки, зрозуміло що за гроші.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що коли луки не були в оренді, всі жителі села хвалили ОСОБА_1 , а потім ОСОБА_3 почав підбурювати людей проти старости села, особисто їй казав, що продала луки, вона була свідком як ОСОБА_3 говорив ОСОБА_1 щоб вона зянла корону, ображав нецензурними словами та говорив біля магазину, де була його мати та ніші люди що ОСОБА_1 продала луки за 1,5 млн. Із зверненням щодо зняття ОСОБА_1 з посади до неї приїздили ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .

Рішенням № 1 від 07.11.2017 Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області прийнято до відома факт повноважень депутатів Михайлівської сільської ради 7 скликання по 22 округах, зокрема, ОСОБА_3 (а.с. 68-69 т.1).

Рішенням 27 сесії сьомого скликання Михайлівської сільської ради від 16.08.2019 вирішено достроково припинити повноваження в.о. старости ОСОБА_1 (а.с. 75-78 т.1).

Згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 171784046 власником земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 5323082600:00:001:0153 є ОСОБА_22 , якому наказом від 09.01.2018 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області дозволено розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність (а.с. 150 т.1).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки кадастровий номер 5324081909:09:001:0093 площею 0,059 га, є ОСОБА_23 (а.с. 151т.1), власником земельної ділянки кадастровий номер 5323082600:00:006:0252 площею 2 га, є ОСОБА_24 , якому наказом від 05.10.2015 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області дозволено розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність (а.с. 154-155 т.1).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки кадастровий номер 5323082600:00:006:0254 площею 2 га, є ОСОБА_1 , якій наказом від 05.10.2015 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області дозволено розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність (а.с. 156-157 т.1).

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з чч.2,3 статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб ; підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії ).

Згідно із частинами четвертою та сьомою статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У звязку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Проте, ухвалюючи рішення в справі про захист гідності, честі чи ділової репутації публічної особи, суд також повинен дотримуватись основоположних принципів права, зокрема презумпції невинуватості.

Суд уважає що висловлювання відповідача ОСОБА_3 на 27 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області (а.с.75-78 т.1) щодо передачі ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки (пасовища), розташованої в с.Кустолово-Суходілка, носять критичний характер, містять особисті судження та переконання до особи позивача, є оціночними судженнями, позивачка обіймає публічну посаду, а тому і межа допустимої критики стосовно такої особи є значно ширша, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недостовірною інформації, поширеної ОСОБА_3 та її спростування задоволенню не підлягають.

Потрібно також зазначити, що частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та іншіакти уформі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року №1, відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Отже, вимога ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача відкликати заяву щодо її відсторонення від посади (а.с.21-26 т.1) не може бути задоволена з огляду на те, що вказана заява подана та підписана жителями с.Кустолово - Суходілка, які реалізували своє право на звернення, а не одноособово відповідачем.

Суд зазначає, що в репортажі кореспондента телеканалу Центральний відповідачем також висловлені припущення щодо певних подій, з наданням їм критичної оцінки, а саме щодо вирішення питання передачі земельної ділянки в оренду за гроші (а.с.207-209 т.21), які носчть характер оціночних, критичних суджень, що в свою чергу, не дає підстав вважати наведену у репортажі інформацію недостовірною та направленою на приниження честі та гідності, а також ділової репутації саме позивачки.

Допитані ж в судовому засіданні свідки показали, що дійсно, жителями села були ініційовані збори та звернення до Михайлівської сільської ради та до районної влади, кандидата в народні депутати щодо передачі в оренду лук, що в с.Кустолово-Суходілка, людей обурило що староста села ОСОБА_1 не повідомила про це людям та що людям немає де випасати худобу.

Щодо інформації, яка повідомила свідок ОСОБА_25 , а саме що ОСОБА_3 говорив в її присутності та в присутності інших жителів села, що ОСОБА_1 продала землю та отримала за це гроші, суд зазначає, що за позицією Європейського суду з прав людини покарання за поширення пліток - наступ на свободу слова, про що ЄСПЛ вказав при розгляді скарги № 69575/10, справа Рашкін проти Росії , а тому і відхиляє такі покази свідка ОСОБА_25 як доказ.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 16.01.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач -ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий 29.03.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст Рішення складений 26.08.2020 року.

Суддя С. М. Косик