Ухвала

від 16.02.2021 по справі 540/748/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 540/748/19

провадження № 61-58ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визнати недостовірною та такою, що порушує її право на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 серед жителів с. Кустолово-Суходілка Полтавської області за письмовим зверненням до Михайлівської сільської ради, про продаж нею земельної ділянки; зобов`язати ОСОБА_2 спростувати таку інформацію на найближчих зборах жителів села та відкликати заяву, що була подана до Михайлівської сільської ради, стягнувши із відповідача на її користь 100 000,00 грн моральної шкоди.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2020 року залишено без змін.

29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків: надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У лютому 2021 року на виконання вимог ухвали ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права; не надано належної оцінки показанням свідків та доказам, наданих позивачем. Також у касаційній скарзі заявник зазначає постанови Пленуму Верховного Суду України

від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи та від 28 вересня 1990 року № 7 Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій .

Касаційна скарга ОСОБА_1 , з урахуванням уточненої редакції, підлягає поверненню з таких підстав.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У поданій уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Посилання на постанови Пленуму Верховного Суду України, які містять роз`яснення з питань застосування законодавства та не є постановами Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, не можуть виступати підставою касаційного оскарження судових рішень згідно пунктів 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Servicesv.France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Оскільки ОСОБА_1 не усунула недоліків касаційної скарги, а саме не виконала вимог процесуального закону щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська