Постанова

від 07.12.2020 по справі 540/748/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 540/748/19 Номер провадження 22-ц/814/2332/20Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Бондаревська С.М.,Чумак О.В.,

секретар Зеленська О.І.,

з участю відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Бульбах Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2020 року, постановлене суддею Косик С.М. (повний текст складено 26 серпня 2020 року),

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,

в с т а н о в и в:

29.07.2019 ОСОБА_2 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просить визнати недостовірною та такою, що порушує її право на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 серед жителів с.Кустолово-Суходілка Полтавської області за письмовим зверненням до Михайлівської сільської ради, про продаж нею земельної ділянки; зобов`язати ОСОБА_1 спростувати таку інформацію на найближчих зборах жителів села та відкликати заяву, що була подана до Михайлівської сільської ради, стягнувши із відповідача на її користь 100 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування підстав позову ОСОБА_2 зазначає, що виконує обов`язки старости с.Кустолово-Суходілка Михайлівської сільської ради.

За межами населеного пункту с.Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області знаходяться луки, які згідно рішення загальних зборів громадян с.К.Суходілка від 24.07.2004 були розпайовані без оформлення правовстановлюючих документів на землю її користувачами , мотивуючи це тим, що на луках буде відбуватися колективне випасання худоби та викошування сіна.

У 2017 році позивач запропонувала користувачам паїв завершити процес розпаювання, але жодних дій з виготовлення документації ними не вчинялося і восени 2018 року Машівська РДА на підставі договорів №78 та №79 передала в оренду в строкове платне користування для ведення товарного виробництва дві земельні ділянки (не витребувані паї) розміром 19,2000 га та 123,7682 га.

Після цього, ОСОБА_1 , будучи керуючим відділком ТОВ Востокстройгаз у с.Кустолово-Суходілка та депутатом Михайлівської сільської ради, став поширювати серед громади села інформацію, що в.о. старости села ОСОБА_2 разом із першим заступником голови Машівської РДА ОСОБА_3 продали луки, закликав людей організувати роботу по усуненню в.о. старости з посади.

Позивач неодноразово скликала збори громади з метою роз`яснення законності передачі землі в оренду та прийняття рішення про подальші дії, але і надалі ніхто з пайовиків не виявив бажання займатися питанням завершення процедури розпаювання та продовжили активно сприяти перешкоджанню діяльності орендаря, а сам ОСОБА_1 , даючи інтерв`ю кореспондентам полтавського телеканалу Центральний , продовжив стверджувати, що земля віддана за гроші.

Наслідком поширення відповідачем такої інформації стало звернення жителів села 06.06.2019 до голови Михайлівської сільської ради про зняття старости. Позивач вважає, що підписи жителів села у зверненні отримані шахрайським шляхом тому 15.06.2019 звернулася до Машівського відділу поліції із заявою про проведення перевірки факту обману великої кількості громадян. З наведених підстав просить захистити порушене право в судовому порядку згідно вимог позову.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 19.08.2020 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

Із рішенням не погодилася позивач та подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування обставин, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважає, що районний суд надав неналежну оцінку доказам у справі, зокрема показанням свідків, допит яких проводився за відсутності позивача, яка просила розгляд справи відкласти з підстав епідеміологічного становища в державі та запроваджених карантинних заходів. Про допит свідків позивачу стало відомо із рішення суду, що обмежило її у праві заявити клопотання про їх повторний допит.

Спростовує показання свідків, допитаних судом, та вважає належним доказом поширення відповідачем неправдивої інформації щодо продажу нею луків витяг з протоколу двадцять сьомої сесії сьомого скликання Михайлівської сільської ради від 16.08.2019, на якій виступав ОСОБА_1 та сказав, що ОСОБА_2 грубо поводиться із жителями села; люди, які звертаються до неї, не можуть отримати довідку; пороздавала землю - власним дітям надала земельні ділянки, тоді як не всі бажаючи їх отримали; люди постійно нарікають на її незадовільну роботу.

Вважає, що оскільки неправдива інформація розповсюджена відповідачем на сесії сільської ради серед мешканців громади, вона не може бути його власним критичним судженням та переконанням щодо особи позивача, яка займає публічну посаду, а факт її поширення підтверджений показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Не згодна із оцінкою судом показань свідка ОСОБА_7 та вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення не були враховані показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були присутні на 27 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради 16.08.2019 під час виступу відповідача.

Посилаючись на положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12.02.2004 на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у резолюції №1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість особистого життя, вважає, що усі висловлювання відповідача є наклепом та не носять критичного характеру.

09.11.2020 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення районного суду законним та обґрунтованими, винесеним за наслідком об`єктивного з`ясування судом всіх істотних обставин справи, належної їх оцінки.

Посилаючись на постанову КГС ВС від 15.10.2020 №922/2575/19 зазначає, що оголошення карантину не зупиняє роботу судів, а тому районний суд правомірно, діючи відповідно до вимог ч.8 ст.223 ЦПК України, на підставі заяви позивача відклав розгляд справи, допитавши свідків, що з`явилися у судове засідання.

Заперечує доводи апеляційної скарги щодо порушення прав позивача, яка не була обізнана про виклик свідків та їх допит. Оскільки позивач, в силу ч.1 ст.43 ЦПК України, не обмежена у своїх процесуальних правах і мала можливість знайомитися із матеріалами справи, протоколом судового засідання, записом фіксування судового процесу технічними засобами та, за необхідності, ініціювати перед судом клопотання про їх повторний виклик.

Звертає увагу, що дослідження доказів у справі завершено та оголошено про перехід до судових дебатів 11.08.2020, а самі судові дебати відбулися 19.08.2020, а тому позивач мала можливість реалізувати свої процесуальні права, але не скористалася ними. Натомість, сторона позивача заявила про відмову від допиту свідків з їх сторони, які не з`явилися до суду.

Відповідач не заперечує, що ситуація з передачі в оренду сільських луків набула широкого розголосу та жваво обговорювалася серед громади і він, як депутат ради, на засіданні сесії ради під час обговорення питання дострокового припинення повноважень в.о. голови старости, в коректній формі, без образливих висловів висловив думку своїх виборців, яка є оціночним судженням, критикою робити посадової особи та не містить фактичних даних.

Посилаючись на висновки ВС/КЦС у справі №761/8035/16-ц від 28.03.2018 доводить, що критика публічної особи, навіть перебільшена, не є розповсюдженням недостовірної інформації.

У суді апеляційної інстанції відповідач та його представник - адвокат Бульбах Н.М. заперечили доводи апеляційної скарги, просили її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Позивач та її представник - адвокат Лучко Т.І. в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, про поважність причин неявки апеляційний суд не повідомили, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України , не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та його представника - адвоката Бульбах Н.М., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Судом першої інстанції установлено та не заперечується сторонами, що згідно протоколу загальних зборів громадян с.К.-Суходілка, які мають право на земельну частку (пай) від 24.07.2004, по другому питанню про розподіл і закріплення земельних часток (паїв) між власниками земельних часток (паїв) вирішено, що луки підлягають паюванню./а.с.18-20 т.1/

На вимогу частини громадян села, які вимагали від місцевих органів влади пояснення про те, чи законно передано в оренду земельні ділянки (пасовища), що знаходяться за межами населеного пункту, 23.04.2019 проведено загальні збори громадян с.Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області, в порядку денного якого заслухано питання законності передачі в оренду пасовищ та вирішено створити ініціативну групу в кількості 5 чоловік, про що складено протокол за підписом голови зборів ОСОБА_2 та секретаря зборів ОСОБА_11 /а.с.16-17 т./

21.12.2018 Машівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ Машівка агро (орендар) укладено договір оренди землі №78 (нерозподілені (невитребувані) паї (пасовище), на підставі якого орендодавець згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 21.12.2018 №349 передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку (нерозподілені) (не витребувані) паї (пасовище) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5323082600:00:004:0075, яка розташована на території Михайлівської сільської ради (Кустолово-Суходільського старостинського округу) Машівського району Полтавської області, площею 19,2000 га пасовища строком на 21 рік, але не довше, ніж до моменту оформлення на орендовану земельну ділянку права власності, зі сплатою орендної плати у розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 58 144,26 грн./а.с.27-29 т.1/

Згідно із договором оренди землі №79 від 21.12.2018, Машівська районна державна адміністрація передала ТОВ Машівка агро у строкове платне користування земельну ділянку (нерозподілені) (невитребувані) паї (пасовище) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництв, яка розташована на території Михайлівської сільської ради (Кустолово-Суходільського старостинського округу) площею 123,7682 га пасовища строком на 21 рік, але не довше ніж до моменту оформлення на орендовану земельну ділянку права власності, зі сплатою орендної плати в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 374 813,06 грн./а.с. 31-33 т.1/.

06.06.2019 жителями с.Кустолово-Суходілка підписане звернення, адресоване сільському голові Михайлівської ОТГ, про те, що за час перебування сільського голови та в.о. голови старости ОСОБА_2 жодного разу не було проведено звіт з використання коштів та про виконану роботу перед виборцями села. Також ними буде підніматися питання на загальних зборах жителів села про зняття з посади в.о. старости села ОСОБА_2 . Просять повідомити районну газету./а.с.21-26 т.1/

15.06.2019 в.о. голови старости ОСОБА_2 звернулася до чергової частини Машівського ВП Карлівського ВП з приводу того, що невідомі особи збирають підписи у жителів с.К.Суходілка Машівського району на відсторонення в.о. старости Кустоловосуходільської сільської ради. По факту письмового звернення проведено перевірку та складено висновок, затверджений начальником відділу 11.07.2019, про те, що в даному випадку ознаки адміністративного та кримінального правопорушення не вбачаються, а вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в судовому порядку./а.с.14 т.1/

Рішенням Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області від 07.11.2017 №1 Про початок повноважень депутатів Михайлівської сільської ради прийнято до відома факт повноважень депутатів Михайлівської сільської ради 7 скликання по 22 округах, зокрема, ОСОБА_1 /а.с. 68-69 т.1/.

Згідно протоколу двадцять сьомої сесії сьомого скликання від 16.08.2019 на порядку денному розглянуто питання про дострокове припинення повноважень в.о. старости Кустолово-Суходільського старостинського округу Рубан Л.Г.; інформував сільський голова ОСОБА_12 , виступали: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виступив: ОСОБА_1 , який сказав, що в.о. старости ОСОБА_2 грубо поводиться з жителями села; люди, які звертаються до неї, не можуть отримати довідку; пороздавала землю; власним дітям надала земельні ділянки, тоді як не всі бажаючи їх отримали; люди постійно нарікають на її незадовільну роботу.

Виступила: ОСОБА_2 , яка проаналізувала заяву, яку подали жителі щодо її зняття, та зауважила, що в проекті рішення про дострокове припинення повноважень виставленому на сайті, невірно зазначені статті закону; в своїй роботі вона користується Положенням про старосту і виконує тільки те, що прописано; у списках, де збиралися підписи проти її зняття, люди вписані по два рази; також не вклалися в строки по збору підписів; вона буде подавати позов до суду.

За результатами відкритого голосуванням вирішено достроково припинити повноваження в.о. старости ОСОБА_2 /а.с.75-78 т.1/

Згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_16 власником земельної ділянки із кадастровим номером 5323082600:00:001:0153, площею 2 га/а.с. 150 т.1/; ОСОБА_21 власник земельної ділянки кадастровий номер 5324081909:09:001:0093, площею 0,059 га /а.с.151 т.1/; ОСОБА_22 власник земельної ділянки кадастровий номер 5323082600:00:006:0252, площею 2 га/а.с.154-155 т.1/; ОСОБА_2 власник земельної ділянки кадастровий номер 5323082600:00:006:0254, площею 2 г/а.с.156-157 т.1/.

При постановленні рішення, районним судом враховано репортаж кореспондента телеканалу Центральний ОСОБА_23 /а.с.207-208 т.1/; показання допитаних свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що висловлювання відповідача на сесії сільської ради про передачу в.о. голови старости ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки (пасовища), розташованої в с.Кустолово-Суходілка, носять критичний характер і є його особистими судженнями та переконаннями щодо особи позивача, яка обіймає публічну посаду, межі допустимої критики стосовно якої, є значно ширшими. Підстави відкликати заяву про відсторонення ОСОБА_2 від посади в.о. голови старости відсутні, оскільки заява подана та підписана жителями с.Кустолово-Суходілка,які реалізували своє право на звернення, а не одноособово відповідачем.

Апеляційний суд погоджується із висновками районного суду. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди із рішенням суду та переоцінки доказів.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на свободу вираження поглядів, що включає в себе свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Таке право на рівні національного законодавства кореспондується із положеннями статті 32 Конституції України, частина друга якої, серед іншого, містить гарантії судового захисту права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї, права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно роз`яснень, викладених у пунктах 1,9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , суди при вирішенні таких справ повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, зокрема, у розумінні ч.2 ст.30 Закону України Про інформацію . При цьому, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а тому, відповідно дост.277 ЦК України, не можуть становити предмет судового захисту, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 06.10.2015 Карпюк та інші проти України ).

Крім того, у разі, якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції №1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя. Так, у статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

При цьому право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли особою буде доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри і позицію таких лідерів.

З огляду на фактичні обставини справи та норми права, якими вони врегульовані, колегія суддів визнає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог позову ОСОБА_2 , яка є публічною особою, а тому межі допустимої критики щодо неї є значно ширшими. Оспорювана позивачем інформація не стосується її приватного життя та містить оціночні судження щодо виконання нею обов`язків старости с.Кустолово-Суходілка Михайлівської сільської ради, що підтверджується проявом інтересу до особи позивача та її діяльності з боку жителів села через їх обговорення на сесії ради та у медіа на телеканалі Центральний .

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідач, як депутат сільської ради, представляє інтереси територіальної громади, виборців свого виборчого округу, зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування згідно вимог Закону України Про статус депутатів місцевих рад .

Доводи апеляційної скарги щодо способу розповсюдження такої інформації на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки питання дострокового припинення повноважень старости та підстави, що його зумовили (колективне звернення жителів села), вирішується виключно сесійно за рішенням відповідної ради згідно ч.6 ст.54-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Позивач була присутня під час його ухвалення та разом із іншими присутніми, включно із відповідачем, виступила з питань порядку денного, що зафіксовано у протоколі 27 сесії 7-ого скликання від 16.08.2019. Витяг з такого протоколу, а також показання свідків не дають підстав вважати, що виступ відповідача на сесії ради з питань порядку денного є поширенням недостовірної інформації, тоді як саме рішення ради про відсторонення в.о. старости від посади має самостійний спосіб оскарження не пов`язаний із цим спором.

Колегія суддів також відхиляє доводи щодо неналежної оцінки доказів у справі , зокрема показань свідків, допит яких проводився за відсутності позивача, тоді як вона просила розгляд справи відкласти з підстав епідеміологічного становища в державі та запроваджених карантинних заходів.

З огляду на загальновідомий стан поширення короновірусної інфекції (COVID-19) строки дії карантину є непередбачуваними та не можуть бути перешкодою для судового розгляду справи. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, а тому районний суд правомірно, згідно вимог ч.8 ст.223 ЦПК України, на підставі заяви позивача відклав розгляд справи, допитавши свідків, що з`явилися у судове засідання. При цьому позивач не був обмежений у праві знайомитися із показаннями свідків та заявляти клопотання про їх повторний виклик.

Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними підставам звернення до суду, не ґрунтуються на доказах та законі, а тому є припущеннями позивача, на яких не може ґрунтуватися рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.12.2020.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді С.М. Бондаревська

О.В. Чумак