Постанова

від 18.08.2020 по справі 910/10657/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/10657/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - не з`явився;

відповідач - Момот В. Л., на засадах самопредставництва.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія в Україні" (далі - Відповідач, ТОВ "УТК")

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Приходько І. В.) від 27.01.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Кропивна Л. В., судді: Поляк О. І., Майданевич А. Г.) від 27.05.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марторгсервіс" (далі - Позивач, ТОВ "Марторгсервіс")

до ТОВ "УТК"

про стягнення 1 229 150,00 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Марторгсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "УТК" про стягнення 1 229 150,00 грн.

1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням Відповідачем умов договору оренди залізничних вагонів від 28.09.2018 № 28/09-МТС (далі - Договір) в частині сплати орендних платежів з листопада по грудень 2018 року включно.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020, позов задоволено.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що строк виконання Відповідачем грошових зобов`язань зі сплати орендних платежів за Договором за спірний період настав; Відповідач не довів існування обставин, з якими закон пов`язує звільнення наймача від орендних платежів, в тому числі неможливість користування вагонами через обставини, за які він не відповідає; Відповідач не врахував правову природу Договору, умовами якого передбачено період фінансових зобов`язань з моменту підписання акта приймання-передачі до моменту підписання акта повернення вагонів з оренди, нарахування орендної плати відбувається за кожну добу оренди рухомого складу, а вартість оренди одного вагону фіксована та не ставиться в залежність від обсягу його використання орендарем; інформація щодо вагонних операцій Головного інформаційно-обчислювального центру акціонерного товариства "Українська залізниця", залізничні накладні та листи Позивача № 1110/2018-2 від 11.10.2018, № 1010/2018-3 від 10.10.2018, № 0111/2018-6 від 01.11.2018 не можуть підтвердити, що вагони вибули з орендного користування Відповідача і він звільняється від виконання зобов`язань зі сплати орендних платежів; умови Договору передбачають зупинення нарахування орендної плати лише у випадку проведення планового ремонту, проте жодних відомостей щодо обставин перебування орендованих вагонів у спірний період на плановому ремонті матеріали справи не містять; повернення вагонів Відповідачем з оренди у спірний період не підтверджено матеріалами справи.

З посиланням на частину четверту статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційний суд також вказав на те, що у справі № 910/16537/18 суди: встановили, що на виконання умов Договору Актами-1,2 орендар передав, а орендодавець прийняв тридцять один залізничний вагон; наголосили на відсутності доказів звернення Відповідача до Позивача з претензіями щодо неможливості користування переданими йому в оренду залізничними вагонами, а також на відсутності доказів вчинення відповідачем дій щодо розірвання договору оренди, зокрема, у зв`язку із неможливістю користуватись вагонами, переданими за Договором.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 24.06.2020 ТОВ "УТК" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і передати справу на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Суди неправильно застосували норму частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки самоусунулися від встановлення обставин наявності чи відсутності у орендаря можливості користуватись вагонами, а їх дії були спрямовані на встановлення ініціювання Відповідачем підписання актів повернення вагонів з оренди, його відмови від Договору, наявності претензій до Позивача. На думку Скаржника, жоден з цих документів не може підтвердити неможливість використання вагонів з незалежних від нього причини, оскільки ці документи є односторонніми актами та не містять відповідної інформації.

При цьому судам було надано документи та інформацію, що в сукупності вказують на неможливість використання Відповідачем вагонів у спірний період, з причин, які не залежали від нього, а стали наслідком самовільних дій Позивача, а саме:

- залізничні накладні, в яких Позивач вказав своє найменування та ознаки власника вагонів, а не найменування Відповідача з ознакою оренда, що підтверджує самовільний вивід вагонів з оренди і неможливість їх використання Відповідачем;

- листи Позивача від 11.10.2018 № 1110/2018-1, № 1110/2018-2 та від 10.10.2018 № 1010/2018-3, в яких він вказав Відповідачу не подавати під нові завантаження хоппер-цементовози після вивантаження, а направити їх за вказаними реквізитами. Зазначені листи суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав їм жодної оцінки;

- інформація про вантажні операції, отримана Відповідачем від ТОВ "СОФТ ЕИДЖ Сервіс", та витребувана судом першої інстанції у філії ГІОЦ AT "Укрзалізниця".

На думку Скаржника, суди не здійснили оцінки наданих ним доказів в сукупності, а кожен з доказів оцінювали окремо, без встановлення взаємозв`язку між ними. Також суди залишили поза увагою, що акти наданих послуг № 3 від 30.11.2018 та № 4 від 31.12.2018 не були підписані Відповідачем та були направлені разом з вимогою № 2907/2019-4 через сім місяців після спливу передбаченого Договором строку.

Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду про застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України у подібних правовідносинах, зокрема, щодо переліку фактів, за які орендар не відповідає та за яких виникає об?єктивна неможливість використання об?єкта оренди (рухомого майна) орендарем, засобів їх підтвердження у випадку коли така неможливість спричиняється діями орендодавця, а також доказів, що їх підтверджують.

4.2. Суд апеляційної інстанції допустив порушенням пункту 4 частини п?ятої статті 13, частини першої статті 81, частини першої статті 197, частини другої статті 269, частини одинадцятої статті 270 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки безпідставно відмовив у задоволенні клопотання Скаржника від 27.05.2020 про витребування у ТОВ "САН-ТРАНС ЛОГІСТІК" копій договорів з актами приймання-передачі та інших документів, що підтверджують передачу Позивачем спірних вагонів в оренду цьому підприємству в листопаді-грудні 2018; не розглянув та не надав правової оцінки доданим до цього клопотання документам, які дають можливість встановити обставини неможливості використання Відповідачем вагонів у спірний період з вини Позивача, зокрема, копії договору оренди залізничних вагонів № 18/10-МТС від 18.10.2018 та підписаних Позивачем актів приймання-передачі вагонів від 05.11.2018 № 2, від 07.11.2018 № 3, від 15.11.2018 № 4, від 14.12.2018 № 5. При цьому суд апеляційної інстанції обмежився лише вказівкою на те, що матеріали справи містять всі необхідні докази для правильного вирішення спору по суті, однак не навів посилань на норми ГПК України, на підставі яких відмовив у задоволенні клопотання.

Окрім цього Скаржник вважає, що відхилення його клопотання про відкладення розгляду справи від 26.05.2020 та проведення судового засідання 27.05.2020 у цій справі без участі його представника призвело до обмеження його права на доступ до правосуддя та справедливий суд.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. 17.08.2020 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований доводами, які подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Суду від 08.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача; розгляд справи призначено на 18.08.2020; встановлено строк для подання відзиву до 03.08.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 28.09.2018 Позивач (орендодавець) та Відповідач (орендар) уклали Договір, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар - прийняти залізничні вагони у користування за плату на строк, передбачений цим договором, для перевезення вантажів. Номер вагона, рід вагона, модель, рік побудови і загальна кількість вагонів вказуються в актах прийому-передачі вагонів, які є невід`ємною частиною цього договору.

7.2. Відповідно пункту 1.2 Договору орендодавець є власником вагонів та гарантує, що вагони, які передаються в оренду, не знаходяться під заставою, арештом, податковою заставою, іншою забороною відчуження, не перебувають у володінні та/або користуванні третіх осіб, а також не існує будь-яких інших обмежень для передачі їх в оренду.

7.3. Пунктом 2.1 Договору встановлено, що передача вагонів в оренду відбувається на залізничній станції України, погодженій сторонами, що знаходиться на території, контрольованій органами державної влади України, і оформляється актом прийому-передачі вагона(ів), який підписується уповноваженими представниками сторін договору. Датою початку оренди вагона вважається дата підписання акта прийому-передачі вагона(ів), який складається орендодавцем та підписується уповноваженими особами сторін договору в день прибуття вагона(ів) на узгоджену залізничну станцію.

7.4. Пунктом 2.3. Договору передбачено, що кожна із сторін договору має право ініціювати дострокове припинення оренди щодо усіх вагонів або ї частини шляхом направлення повідомлення (факсом та/або електронною поштою) іншій стороні не пізніше 30 днів до запропонованої дати припинення оренди; після закінчення строку оренди або у випадку дострокового припинення оренди, орендар зобов`язаний повернути рухомий склад орендодавцеві в останній день строку або узгоджений день припинення оренди. Датою повернення вагонів є дата акта прийому-передачі вагонів. День підписання акта прийому-передачі вагонів вважається останнім днем оренди.

7.5. Пунктом 3.2 Договору обов`язок складати та надавати орендодавцю акти прийому-передачі вагонів з оренди покладено на орендаря.

7.6. Згідно з пунктом 3.2.17 Договору орендар зобов`язаний підписати отримані від орендодавця в електронному вигляді акт наданих послуг та надіслати скан-копію підписаного акта наданих послуг орендодавцю на електронну адресу впродовж 5-ти календарних днів з дати його отримання. У разі виникнення зауважень до змісту акта наданих послуг, в цей же строк направити орендодавцеві на електронну адресу письмові зауваження. Підписати отримані від орендодавця два оригінальні примірники акта наданих послуг та повернути один підписаний примірник орендодавцеві впродовж 5-ти календарних днів з дати отримання оригіналу.

7.7. Відповідно до пунктів 4.2, 4.4 Договору вартість оренди одного вагону складає 650,00 грн з урахуванням ПДВ, за один вагон на добу. Неповну добу сторони приймають за повну. Орендна плата сплачується орендарем у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця у такому порядку: 100 % передплата за оренду вагона(ів) за перший та останній місяці оренди впродовж 3-х банківських днів з дати одержання в електронному вигляді рахунку орендодавця, який направляється орендарю в день отримання в електронному вигляді від орендаря листа, передбаченого абзацом 2 пункту 2.1 цього договору; за подальші місяці оренди орендар здійснює оплату на підставі рахунків орендодавця у формі 100 % передплати, яка підлягає перерахуванню орендодавцеві до 5-го числа поточного місяця оренди.

7.8. Згідно з пунктом 4.5 Договору орендна плата розраховується, виходячи з фактичного часу роботи кожного вагону впродовж звітного періоду за вирахуванням часу знаходження вагонів в планових видах ремонту, який підтверджується довідками ВУ-23, ВУ-36 (дати складання довідок вважаються днями орендного користування), виданих вагоноремонтними підприємствами, які здійснювали ремонт вагону. Орендна плата не нараховується з дати (включно) прибуття вагону для проведення планового ремонту на залізничну станцію ремонтного підприємства, вказаної в календарному штемпелі станції прибуття в перевізних документах (дата прибуття підтверджується інформацію з ГІОЦ), до дати (включно) прибуття вагону після планового ремонту на станцію навантаження. Орендар не звільняється від сплати орендної плати у період знаходження вагонів в поточних видах ремонту, а також під час слідування їх до місця проведення поточного ремонту та повернення їх під навантаження.

7.9. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення (пункт 8.1 Договору).

7.10. На виконання умов договору орендодавець на узгоджених станціях передав, а орендар прийняв за актом прийому-передачі № 1 від 28.09.2018 (далі - Акт-1) два вагони мінераловози № № 58782574, 59581900, а також за актом прийому-передачі № 2 від 01.10.2018 (далі - Акт-2) двадцять дев`ять вагонів, а саме: мінераловози № № 58781352, 58782632, 58783143, 59581546, 59581611, 59581637, 58781428, 58781436, 58781741, 58781931, 59581561, 59581629, 59581652, 58782913, 58782558, 59581868, 59581918; № 58782871 та цементовози № № 59329490, 59329698, 59363473, 59363481, 59365916, 59365924, 59365932, 59365957, 59363143, 59365528, 59366021, всього 31 вагон (далі - Вагони).

7.11. З урахуванням умов пункту 2.1 Договору датами початку оренди Вагонів за Актами-1,2 є дати їх підписання, тобто 28.09.2018 та 01.10.2018 відповідно.

7.12. 29.07.2019 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 2907/2019-4 про сплату заборгованості у сумі 1 229 150,00 грн, яка виникла на підставі Договору, за актами наданих послуг № 3 від 30.11.2018 та № 4 від 31.12.2018. До претензії додані акти наданих послуг № 3 від 30.11.2018 на суму 604 500,00 грн, № 4 від 31.12.2018 на суму 624 650,00 грн та рахунки на оплату № 127 від 01.11.2018 і № 145 від 01.12.2018.

7.13. 06.08.2019 листом № 06-08/19 Відповідач повідомив Позивача, що отримані від Позивача акти наданих послуг повертаються без погодження, а вказані у них відомості не відповідають дійсності, оскільки орендар у листопаді та грудні 2018 року не користувався Вагонами. До цього листа Відповідач додав оригінали актів приймання-передачі залізничних вагонів з оренди та оригінали актів наданих послуг № 3 від 30.11.2018 та № 4 від 31.12.2018, які повернув Позивачу без підписання.

7.14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі № 910/16537/18 за позовом ТОВ "Марторгсервіс" до ТОВ "УТК" про стягнення заборгованості за Договором, яка виникла за жовтень 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019, позовні вимоги задоволенні частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача 596 700,42 грн боргу, 24 763,05 грн пені, 10 788,33 грн інфляційних втрат, 4 070,64 грн 3 % річних та 9 544,83 грн судового збору. На момент розгляду справи № 910/10657/19 судові рішення у справі № 910/16537/18 набрали законної сили.

За результатами розгляду справи № 910/16537/18 суди встановили, що на виконання умов Договору Актами-1,2 орендар передав, а орендодавець прийняв тридцять один залізничний вагон.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11, статті 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.

8.2. За вимогами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

8.3. Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

8.4. Суди попередніх інстанцій, зокрема, встановили, що 28.09.2018 сторони у справі уклали Договір, за умовами якого Позивач (орендодавець) зобов`язався передати, а Відповідач (орендар) прийняти у строкове платне користування Вагони; Позивач гарантував, зокрема, що Вагони не перебувають у володінні та/або користуванні третіх осіб, а також не існує будь-яких інших обмежень для передачі їх в оренду (пункт 1.2 Договору); датами початку оренди та повернення з оренди Вагонів вважаються дати підписання відповідних актів прийому-передачі (пункти 2.1, 2.3 Договору); Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення (пункт 8.1 Договору); 28.09.2018 та 01.10.2018 сторони підписала Акти-1,2, якими Позивач передав, а Відповідач прийняв Вагони; 29.07.2019 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату 1 229 150,00 грн заборгованості за Договором та додав до неї відповідні акти надання послуг і рахунки на оплату, а Відповідач 06.08.2019 листом повідомив його, що ці акти повертаються без погодження, оскільки у листопаді та грудні 2018 року орендар не користувався Вагонами.

8.5. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що строк виконання Відповідачем грошових зобов`язань зі сплати орендних платежів за Договором настав; Відповідач не довів існування обставин, з якими закон пов`язує звільнення наймача від орендних платежів, в тому числі неможливість користування Вагонами через обставини, за які він не відповідає; матеріали справи не містять доказів, що Позивач уклав будь-які інші правочини, предметом яких було передання в користування Вагонів спірний період; Відповідач не врахував правову природу Договору, умовами якого передбачено період фінансових зобов`язань до моменту підписання акта повернення Вагонів з оренди, а вартість оренди одного вагону є фіксованою та не ставиться в залежність від обсягу його використання орендарем.

8.6. Разом з цим відповідно до частини четвертої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

8.7. Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

8.8. Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

8.9. Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Подібні правові висновки викладені у пункті 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

8.10. При цьому незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.

При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об`єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 905/1601/17.

8.11. В контексті подібних спірних правовідносин Суд доходить висновку, що Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі частини шостої статті 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це. В цьому сенсі такою обставиною, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути передання орендодавцем в користування третій особі об`єкта оренди без погодження з орендарем, який користувався ним на підставі раніше укладеного з цим орендодавцем договору.

8.12. Суд звертає увагу на те, що 27.05.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Відповідача (том 2, а. с. 53), в якому він просив витребувати у Позивача та ТОВ "САН-ТРАНС ЛОГІСТІК" копії договорів з актами приймання-передачі та інші документи, які, на його думку, підтверджують передачу Позивачем Вагонів в оренду цьому підприємству у спірний період. За переліком додатків до цього клопотання долучені, зокрема, копія адвокатського запиту, копія договору оренди залізничних вагонів, укладеного між ТОВ "Марторгсервіс" та ТОВ "САН-ТРАНС ЛОГІСТІК", а також акти приймання-передачі до цього договору.

8.13. Однак ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції відхилив вищевказане клопотання, зазначивши, що матеріали справи містять усі необхідні докази для правильного вирішення спору по суті. При цьому в оскаржуваній постанові відсутні посилання на дослідження доказів, доданих до клопотання.

8.14. Відхиливши клопотання Відповідача про витребування нових доказів без належного обґрунтування підстав відмови у його задоволенні та відкинувши без дослідження додані до нього доказів та, суд апеляційної інстанції однак дійшов суперечливого висновку про те, що Відповідач не довів обставин, з якими закон та/або умови Договору пов`язують звільнення орендаря від орендних платежів, в тому числі неможливості користування об`єктом оренди через обставини, за які він не відповідає.

8.15. Дійшовши такого висновку, суд апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи в повній мірі не забезпечив дотримання принципу змагальності, не надав відповіді на доводи Скаржника та не з`ясував, чи існували у спірний період між Позивачем та ТОВ "САН-ТРАНС ЛОГІСТІК" правовідносини, предметом яких міг бути об`єкт оренди за Договором, укладеними між сторонами у справі, про що стверджував Скаржник.

8.16. Враховуючи наведене, Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними та прийнятими за неповного дослідження поданих Сторонами доказів.

8.17. Також Суд вважає недоречними висновки суду апеляційної інстанції стосовно правової природи Договору, умови якого, на думку апеляційного суду, визначають період фінансових зобов`язань до моменту підписання акта повернення Вагонів з оренди та не ставлять фіксовану вартість оренди одного вагону в залежність від обсягу його використання орендарем, оскільки за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.08.2018 у справі № 910/4320/17, право наймача вимагати зменшення плати або звільнення від неї через обставини, за які він не відповідає, та які впливають на можливість користування майном передбачено законом.

8.18. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.19. Оскаржувана постанова у цій справі наведеним вимогам не відповідає.

8.20. Відповідно до частин другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.21. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою цієї статті справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

8.22. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020), отримала підтвердження під час касаційного провадження, що у розумінні пункту 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу в сукупності з відсутністю всебічного, повного та об`єктивного дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів є підставою для скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

8.23. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити доводи учасників справи, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія в Україні" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі № 910/10657/19 скасувати. Справу направити до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак