Ухвала

від 20.08.2020 по справі 925/360/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 серпня 2020 року м. Черкаси справа № 925/360/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від прокуратури: Олійник І.А. - за посвідченням,

від позивача 1: Царук І.М. - голова сільської ради,

від позивача 2: представник не з`явився,

від відповідача 1, 2: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області (позивач 1), с. Вербувата, Христинівський район, Черкаська область,

Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (позивач 2), м. Черкаси

до ОСОБА_1 (відповідач 1), м. Бровари, Київська область

Фермерського господарства САРМАТІЯ (відповідач 2), м. Христинівка, Черкаська область

про стягнення 176237,00 грн заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури (вул. Гайдамацька, 16, м. Умань, Черкаська область, 20301, код 02911119) в інтересах держави в особі Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області (вул. Святкова, 1, с. Вербувата, Христинівський район, Черкаська область, 20020 код 33319223), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код 39765890) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства САРМАТІЯ (вул. Стадіонна, 2, м. Христинівка, Черкаська область, 20001, код 39510392)

про стягнення з Фермерського господарства САРМАТІЯ заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038), яка розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, відповідно до договору оренди від 27.03.2014 на користь Вербуватської сільської ради Христинівського району в сумі 176237 грн

та розірвання договору оренди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району від 27.03.2014 укладеного між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.04.2014 (номер запису про інше речове право 5479437).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач 2 свої зобов`язання із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2018 - 2019 років своєчасно та в повному обсязі не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 176237,00 грн, а сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

З метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до суду з позовом.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 20 серпня 2020 року представники другого позивача та відповідачів не з`явилися. Явка обов`язковою не визнавалася, що не перешкоджає суду розглянути справу.

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (позивач 2) надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Від ОСОБА_1 (відповідач 1) надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що він перебуває за кордоном, та письмові пояснення, відповідно до яких в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Зазначив, що 27.03.2014 між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області було укладено договір оренди земельної ділянки. Керуючись положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду, якщо це передбачено договором оренди, або за письмовою згодою орендодавця, 11 травня 2016 року між ним та Приватним підприємством Агротрейд Групп (код 32588017) було укладено договір суборенди земельної ділянки зі строком дії до 26 березня 2024 року. Отже, з існуючих на даний момент договірних правовідносин між ним та Приватним підприємством Агротрейд Групп , починаючи з 11 травня 2016 року платником орендної плати за користування земельною ділянкою вважає ПП Агротрейд Групп , у зв`язку з чим, позовні вимоги щодо зобов`язання сплати орендної плати за користування земельної заявлені за період з 2018 року по 2019 року - пред`явленими до неналежних відповідачів.

14 серпня 2020 року від ОСОБА_1 (відповідач 1) надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

14 серпня 2020 року від керівника Фермерського господарства САРМАТІЯ (відповідач 2) ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Представник першого позивача та прокурор у судовому засіданні проти закриття провадження у справі заперечили, оскільки вирішення спору між сторонами відноситься до юрисдикції господарських судів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача 1, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Стосовно клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі через те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що являється фізичною особою та не може бути стороною в спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а отже спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Так, згідно з ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Статтею 21 ГПК України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У позовній заяві відповідачами по справі визначено ОСОБА_1 (відповідач 1) та Фермерське господарство САРМАТІЯ (відповідач 2). У прохальній частині прокурор просить стягнути з Фермерського господарства САРМАТІЯ заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області з метою ведення фермерського господарства.

Прокурор вказав, що саме громадянину надається земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася щодо юрисдикції суду у спорах, пов`язаних з переданням земельних ділянок у власність чи користування для ведення фермерського господарства:

У постанові від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що після укладення договору тимчасового користування землею, зокрема на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надана. Оскільки у справі № 348/992/16-ц після укладення договору оренди та до звернення з позовом фізична особа зареєструвала фермерське господарство, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність розгляду справи за правилами господарського судочинства.

Суд зазначає, що за правилами ГПК України визначенням предмета і підстав позову та складу відповідачів є виключною прерогативою позивача.

При цьому суд виходить із складу сторін спору, якими прокурор визначив юридичну та фізичну особи та з того факту, що спірну земельну ділянку передано в оренду засновнику ФГ для ведення фермерського господарства. Після укладення та державної реєстрації Договору 25.04.2014 фізичною особою засновано Фермерське господарство САРМАТІЯ , яке зареєстроване як юридична особа 25.11.2014.

Отже у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. З дати реєстрації фермерського господарства обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася, тому воно є належним відповідачем щодо стягнення заборгованості.

Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги пред`явлено до належних відповідача та на спір поширюється юрисдикція господарських судів.

Стосовно клопотання керівника Фермерського господарства САРМАТІЯ (відповідач 2) ОСОБА_1 про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору.

У клопотанні відповідач 2 зазначив, що Фермерське господарство САРМАТІЯ не є суб`єктом спірного правочину - договору оренди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) від 27.03.2014 укладеного між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області, тому будь-які вимоги щодо укладання, зміни, розірвання і виконання цього договору не можуть бути заявлені до Фермерського господарства САРМАТІЯ .

Таким чином, керівник Фермерського господарства САРМАТІЯ не може бути стороною в справі № 925/360/20, а відтак в провадженні відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (позиція Верховного суду викладена у п. 21 постанови від 13 березня 2018 року, справа № 916/1764/17).

Предмет судового розгляду у справі - розірвання договору оренди землі у зв`язку із систематичною несплатою відповідачем 2 орендної плати, стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Твердження відповідача 2 про те, що він не може бути стороною у справі, а відтак відсутній предмет спору, спростовується наведеними вище обставинами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 231 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань відповідача 1 та відповідача 2 про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Чевгуз