Ухвала

від 27.08.2020 по справі 910/2650/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/2650/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 (головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Іоннікова І.А., Козир Т.П.) про закриття апеляційного провадження у справі № 910/2650/19 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Споживче товариство "КРОКУС", 2) Споживче товариство "ТРАНЗИТ-2008", 3) Броварське автотранспортне підприємство Броварської районної спілки споживчих товариств, 4) Київська обласна спілка споживчих товариств

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2020 ОСОБА_1 через Північний апеляційний господарський суд подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 про закриття апеляційного провадження у справі № 910/2650/19.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 вказаного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Оскарженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/19 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Апеляційним судом встановлено, що предметом спору у справі № 910/2650/19 є стягнення боргу у зв`язку з неналежним виконанням Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" умов договору по сплаті орендних платежів та штрафних санкцій за договором оренди № 02/13 від 01.11.2013, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777", за період з 01.12.2017 і по день фактичного звільнення приміщень 06.03.2019.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що вона володіє 2,03 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" та має відповідні корпоративні права, а тому оскаржуване рішення може негативно вплинути на права та інтереси апелянта, як учасника товариства, та призвести до неотримання ним значної частини дивідендів. При цьому, апелянт посилався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у справі №810/4438/16, в якій зазначено, що "наявність грошових зобов`язань товариства суттєво впливає на обсяг корпоративних прав та обов`язків апелянта як єдиного власника товариства, зокрема на його право щодо участі в розподілі прибутку товариства та одержанні його частки, тобто права на майно, яке закріплено у статті №1 до Конвенції".

При прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність посилань скаржника на порушення оскаржуваним рішенням його прав, оскільки під час вирішення спору, суд першої інстанції встановлював факт дотримання відповідачем умов договору оренди №02/13, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777", та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. При цьому, апеляційний суд зазначив, що фізична особа ОСОБА_1 не є стороною договору оренди № 02/13, а договір не спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків апелянта. Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що питання про права та обов`язки ОСОБА_1 судом першої інстанції під ухвалення судового рішення у цій справі не вирішувалися.

Отже, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2650/199, суд апеляційної інстанції зазначив, що питання про права і обов`язки ОСОБА_1 судом першої інстанції не вирішувались.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.

За таких обставин, Господарський процесуальний кодекс України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19.

Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано пункт 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України шляхом закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Шматок Ю.В.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у даній справі не вирішувались будь-які питання щодо прав, інтересів або обов`язків ОСОБА_1 , як власника 2,03 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777".

У поданій касаційній скарзі скаржник не спростував наведених висновків апеляційного господарського суду та не довів неправильне застосування ним норм процесуального права (п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України), як необхідної передумови для скасування прийнятої ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у справі № 910/2650/19.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, правомірно закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/2650/19 з дотриманням процесуальних норм чинного законодавства.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у справі № 910/2650/19 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норми процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 264, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/2650/19 за касаційною скаргою Шматок Юлії Валеріївни на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у вказаній справі.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал квитанції № ПН430 від 03.08.2020 на суму 2102,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.