Рішення

від 20.08.2007 по справі 33/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/225

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.08.07 р.                                                                               Справа № 33/225                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Мішиній М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кеш та партнери” м. Донецьк

до Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка” м. Донецьк

про стягнення 5750грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко Є.О., дов. від 06.07.2007р.

від відповідача: не з'явився

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Кеш та партнери” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка” м. Донецьк 5502грн.30коп.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. на абонементне юридичне обслуговування щодо здійснення оплати за надання послуг, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4000грн. На підставі ст.549 Цивільного кодексу України та п.5.2 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. нарахована пеня в розмірі 318грн.06коп. та штраф в розмірі 1038грн.05коп. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нарахована сума інфляційної складової у розмірі 90грн.51коп. та 3% річних в розмірі 55грн.23коп. Таким чином, загальна сума заборгованості перед позивачем станом на 01.04.2007р. становить 5502грн.30коп.

На адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, у якому позивач наполягав на стягненні з Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка” донарахованої суми штрафних санкцій з 16.06.2007р. по 15.08.2007р. у розмірі 247грн.70коп.

У судовому засіданні 15.08.2007р. позивач не відмовився від позову і наполягав на заявлених вимогах з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Відповідач явку свого представника у судове засідання 15.08.2007р. не забезпечив, вимоги, викладені в ухвалі господарського суду Донецької області від 08.08.2007р. щодо надання витребуваних документів, не виконав, що є підставою для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення представника відповідача та невиконання вимог суду, викладених в ухвалах суду.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України визначено - якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Між ТОВ „Кеш та партнери” м. Донецьк (далі – Юрист) та ЗАТ „Донбасвуглепоставка” (далі – Клієнт) м. Донецьк був укладений договір №АЮО-13 від 01.12.2005р. на абонементне юридичне обслуговування.

Згідно умов цього договору Клієнт доручає, а Юрист приймає на себе зобов'язання з абонементного обслуговування в обсягах та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. визначено, що рівень абонементного обслуговування ЗАТ „Донбасвуглепоставка” становить перший рівень (до 5годин в місяць).

Як вбачається з додатку №1 до договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. вартість другого рівня дорівнює 500грн. на місяць та складається з телефонних, Інтернет -  і очних консультацій на території Юриста з питань застосування норм господарського права.

Згідно пункту 2.1 Юрист зобов'язується обслуговувати Клієнта в обсязі, який відповідає обраному Клієнтом рівню абонементного обслуговування з моменту надходження передоплати за абонементне обслуговування.

В свою чергу, відповідно до пункту 3.1 Клієнт зобов'язується своєчасно забезпечувати Юриста (за його запитами) необхідними для виконання договору документами та інформацією.

Сторони домовились та визначили в пункті 4.1 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р., що вартість абонементного обслуговування визначається згідно рівня обслуговування, визначеного в пункті 1.3 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р.

Згідно положень статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 4.3 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. Клієнт сплачує вартість абонементного обслуговування шляхом передоплати безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок Юриста до 1 числа кожного місяця обслуговування згідно із рахунком Юриста.

Приймання-передача робіт здійснюється кожного місяця до 5 числа наступного за наданням послуг місяця на підставі акта виконаних робіт та звіту, в якому Юрист звітує про витрачений час на здійснення робіт за даним договором.

При цьому, відповідно до пункту 4.5 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р., у випадку, якщо Клієнт не підписує акт виконаних робіт та звіт в терміни, визначені вище, роботи вважаються узгодженими та прийнятими сторонами.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

В даному випадку пунктом 9.1 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2006р.

При цьому, пунктом 9.2 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. встановлено – якщо до кінця строку дії договору жодна із сторін не заявила про припинення договірних відносин, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Докази того, що одна із сторін заявила про припинення договірних відносин, в матеріалах справи відсутні. Тому суд дійшов висновку, що договір №АЮО-13 від 01.12.2005р. є пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Наполягаючи на неналежному виконанні відповідачем умов договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. в частині своєчасної та повної оплати вартості абонементного обслуговування позивач звернувся із позовом про стягнення суми боргу в розмірі 4000грн. за період з листопада 2006р. по червень 2007р.

Окрім того, позивачем на підставі пункту 5.2 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. нарахована пеня за період з 01.12.2005р. по 15.08.2007р. на суму 435грн.10коп., штраф з 01.12.2005р. по 15.08.2007р. в розмірі 1113грн.50коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за цей самий період позивачем нарахована інфляційна складова в розмірі 77грн.48коп. та 3% річних в розмірі 77грн.48коп.

Як зазначалось раніше, пунктом 4.3 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. передбачено, що Клієнт сплачує вартість абонементного обслуговування шляхом передоплати безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок Юриста до 1 числа кожного місяця обслуговування згідно із рахунком Юриста.

Таким чином, обов'язок сплатити вартість абонементного обслуговування шляхом передоплати безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок Юриста до 1 числа кожного місяця обслуговування виникає у відповідача на підставі рахунку позивача, отриманого відповідно – до 1 числа кожного місяця обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи (опис вкладення із печаткою органу зв'язку від 03.04.2007р., фіскальний чек №164 від 03.04.2007р.) на адресу відповідача рахунки - фактури від 01.11.2006р., від 01.12.2006р., від 03.01.2007р., від 01.02.2007р., від 01.03.2007р., від 02.04.2007р.

05.04.2007р. на адресу відповідача направлений лист №61 від 01.04.2007р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 2500грн., яка утворилась за період листопад 2006р.- березень 2007р., що підтверджується фіскальним чеком від 05.04.2007р. та описом вкладення від 05.04.2007р.

04.05.2007р. на адресу відповідача направлений Акт здачі-прийняття робіт №0000142 за квітень 2007р. та рахунок – фактура від 03.05.2007р., що підтверджується фіскальним чеком від 04.05.2007р. та описом вкладення, в якому міститься перелік документів від 04.05.2007р.

04.06.2007р. на адресу відповідача направлений Акт здачі-прийняття робіт №0000152 за травень 2007р. та рахунок – фактура від 01.06.2007р., що підтверджується фіскальним чеком від 04.06.2007р. та описом вкладення, в якому міститься перелік документів від 04.06.2007р.

Доказів направлення на адресу рахунку фактури за червень 2007р. позивачем не надано.

Таким чином, відповідач не міг своєчасно виконувати умови договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. щодо оплати вартості абонементного обслуговування шляхом передоплати безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок Юриста до 1 числа кожного місяця обслуговування, оскільки отримував рахунки після цієї дати.

Суд дійшов висновку, право вимагати виконання зобов'язання відповідачем виникло у позивача не згідно пункту 4.3 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р., а на підставі статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов'язок сплатити суму боргу за період листопад 2006р. - березень 2007р. в розмірі 2500грн. виник у відповідача у семиденний строк від дня пред'явлення листа №61 від 01.04.2007р., зобов'язання сплачувати вартість послуг за квітень 2007р. – травень 2007р. виникало у відповідача у семиденний строк від дня пред'явлення рахунків фактур за відповідні місяці.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов'язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості за період листопад 2006р. - травень 2007р. в розмірі 3500грн. з оплати абонементного обслуговування за договором №АЮО-13 від 01.12.2005р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Доказів того, що сума заборгованості за період листопад 2006р. - травень 2007р. в розмірі 3500грн. оплачена в повному обсязі відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог в цій частині. У задоволенні решти вимог про стягнення 500грн. за червень 2007р. слід відмовити за недоведеністю.

Окрім суми боргу, позивач наполягає на стягненні з відповідача сум пені 435грн.10коп. та штрафу в розмірі 1113грн.50коп., нарахованих з 01.12.2005р. по 15.08.2007р. на підставі пункту 5.2 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р.

Згідно положень вказаного пункту, відповідальність настає у разі порушення винною стороною умов пункту 4.3 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р.

Як вбачається з розрахунків, наданих позивачем, він нараховував суми пені та штрафу з 1 числа кожного місяця обслуговування.

Проте вказана точка зору позивача є помилковою, оскільки умовами договору передбачена оплата відповідачем вартості абонементного обслуговування до 1 числа кожного місяця обслуговування на підставі рахунку позивача, отриманого відповідно – до 1 числа кожного місяця обслуговування.

Рахунки пред'являлись позивачем до сплати після 1 числа, обов'язок відповідача сплатити суму боргу виник на підставі статті 530 Цивільного кодексу України, тому положення пункту 5.2 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. в даному випадку не можуть бути застосовані.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення сум пені 435грн.10коп. та штрафу в розмірі 1113грн.50коп., нарахованих з 01.12.2005р. по 15.08.2007р. на підставі пункту 5.2 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р.

Що стосується вимог позивача відносно стягнення з відповідача інфляційної складової в розмірі 241грн.51коп.  та 3% річних в розмірі 77грн.48коп., також нарахованих за період з 01.12.2005р. по 15.08.2007р., вони підлягають задоволенню частково.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось раніше, обов'язок сплатити суму боргу за період листопад 2006р. - березень 2007р. в розмірі 2500грн. виник у відповідача у семиденний строк від дня пред'явлення листа №61 від 01.04.2007р., зобов'язання сплачувати вартість послуг за квітень 2007р. – травень 2007р. виникало у відповідача у семиденний строк від дня пред'явлення рахунків фактур за відповідні місяці.

Враховуючи викладене, розмір інфляційної складової за період з 13.04.2007р. по 15.08.2007р. становить 145грн.72коп., а 3% річних за цей самий період становлять 32грн.01коп.

Позивач також нараховував суми інфляційної складової та 3% річних за несвоєчасну сплату відповідачем рахунків, виставлених за перевищення обсягів робіт, визначених договором за січень 2006р. - лютий 2006р., квітень 2006р., липень 2006р. - серпень 2006р.

Відповідно до положення пункту 4.8 договору №АЮО-13 від 01.12.2005р. у випадку перевищення обсягу робіт за результатами місяця, передбаченим рівнем обслуговування по Договору, відповідач сплачує відповідно до тарифу, вказаному в Додатку №1 Договору 140грн. за фактичний розмір перевищення обсягу робіт.

При цьому, вартість перевищення виставляється за окремим рахунком з призначенням платежу за перевищення ліміту за Договором. Цей рахунок повинен бути оплачений відповідачем в 10-денний строк з моменту підписання акта прийому — здачі, вказаного в пп. 4.4. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи – акт №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) складений за перевищення лімітів юридичного обслуговування на загальну суму 70грн., підписаний без зауважень та заперечень представниками сторін 01.01.2006р.; акт №ОУ-0000005 здачі-прийняття робіт (надання послуг) складений за перевищення лімітів юридичного обслуговування на загальну суму 140грн., підписаний без зауважень та заперечень представниками сторін 01.02.2006р.; акт №ОУ-0000015 здачі-прийняття робіт (надання послуг) складений за перевищення лімітів юридичного обслуговування на загальну суму 490грн., підписаний без зауважень та заперечень представниками сторін 03.04.2006р.; акт №ОУ-0000043 здачі-прийняття робіт (надання послуг) складений за перевищення лімітів юридичного обслуговування на загальну суму 175грн., підписаний без зауважень та заперечень представниками сторін 03.07.2006р.; акт №ОУ-0000055 здачі-прийняття робіт (надання послуг) складений за перевищення лімітів юридичного обслуговування на загальну суму 1410грн., підписаний без зауважень та заперечень представниками сторін 01.08.2006р.

В свою чергу, відповідач сплачував на користь позивача певні суми, якими погашалась існуюча заборгованість. Згідно із розрахунком суми позову, позивач вираховував суми інфляційної складової та 3% річних, використовуючи загальні суми боргу, що утворились внаслідок несплати відповідачем як вартості абонементного обслуговування, так і вартості перевищення лімітів юридичного обслуговування.

Позивач не довів суду правомірності розрахунку інфляційної складової та 3% річних за несвоєчасну сплату відповідачем рахунків, виставлених за перевищення обсягів робіт, визначених договором за січень 2006р. - лютий 2006р., квітень 2006р., липень 2006р. - серпень 2006р.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Згідно із підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993р. із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку під час подання позову враховуючи суму позову 5502грн.30коп., позивач сплатив державне мито 102грн. (нормативно визначений мінімум). Загальна нова сума позову, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог становитиме 5750грн. Розмір державного мита в даному випадку не перевищує вже сплачений позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                            ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кеш та партнери” м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка” м. Донецьк про стягнення 5750грн., а саме - суми боргу в розмірі 4000грн. за період з листопада 2006р. по червень 2007р., пені за період з 01.12.2005р. по 15.08.2007р. на суму 435грн.10коп., штрафу з 01.12.2005р. по 15.08.2007р. в розмірі 1113грн.50коп., інфляційну складову в розмірі 241грн.51коп. та 3% річних в розмірі 77грн.48коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка” м. Донецьк (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 44, ЄДРПОУ 24459654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кеш та партнери” м. Донецьк (83050, м. Донецьк, вул.. Університетська, буд.96, ЄДРПОУ 3268847) суму боргу в розмірі 3500грн. за період з листопада 2006р. по червень 2007р., інфляційну складову за період з 13.04.2007р. по 15.08.2007р. в розмірі 145грн.72коп., 3% річних за період з 13.04.2007р. по 15.08.2007р. в сумі 32грн.01коп., суму державного мита в розмірі 65грн.24коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 75грн.47коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні від 20.08.2007р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи