Постанова

від 01.09.2020 по справі 274/2832/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/2832/16-ц Головуючий у 1-й інст. Замега О. В.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря Кучерявого О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №274/2832/16 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства ОТП Банк , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору, за апеляційною скаргою акціонерного товариства ОТП Банк на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2018 року , постановлену під головуванням судді Замеги О.В. в м.Бердичеві,

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила до розгляду справи по суті заборонити ПАТ ОТП Банк та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії майнового характеру стосовно 59/100 частин будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 1 000 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810400000:01:021:0187, в тому числі шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного іпотечного застереження в Іпотечному договорі. В обгрунтування заяви посилалась на те, що в забезпечення виконання умов кредитного договору між нею та банком укладено договір іпотеки, предметом якого є вищезазначене нерухоме майно. Банк може в позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження, яке міститься в договорі іпотеки. У зв`язку з наведеним банк надіслав їй повідомлення, згідно якого висловив намір визнати за собою право власності на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону України Про іпотеку . Враховуючи обставини справи, суть позову, невжиття заходів забезпечення позову може призвести у майбутньому до неможливості виконання рішення суду, оскільки відбудеться реалізація заставного майна по недійсному зобов`язанню.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено. До розгляду справи по суті заборонено ПАТ ОТП Банк та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії майнового характеру стосовно 59/100 частин будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 1 000 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810400000:01:021:0187, в тому числі шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного іпотечного застереження в Іпотечному договорі.

В апеляційній скарзі АТ ОТП Банк , посилаючись на постановлення ухвали із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, та постановити нову, якою відмовити у задоволення заяви про забезпечення позову. Зазначає, що заявник просив забезпечити позов зокрема накладенням арешту на нерухоме майно, належне не відповідачу АТ ОТП Банк , а самому заявнику, що не відповідає положенням ст.150 ЦПК України. Виходячи з положень договору іпотеки, для того, аби можливість позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки була реальною, банк повинен був після набранням рішенням суду першої інстанції про стягнення боргу за кредитним договором законної сили, направити іпотечне повідомлення і встановити строк для виконання боргових зобов`язань. Тільки після направлення такого іпотечного повідомлення відповідачам, можливість позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки стала б реальною, а не уявною, якою вона є на даний час. Крім того, банк реалізує своє право на стягнення боргу у судовий спосіб. Також, ОСОБА_1 подано позов немайнового характеру. Заява про забезпечення позову не містить жодних обгрунтувань щодо неможливості виконання рішення суду про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є АТ ОТП Банк , укладено кредитний договір № СМ-SMEJ02/043/2008.

В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 25 липня 2008 року між ОСОБА_1 та банком (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки №PM-SMEJ02/043/2008 та додатковий договір №1 до договору іпотеки, за якими в іпотеку була передано належна позивачу на праві власності квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянки, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 1 000 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810400000:01:021:0187.

Встановлено, що АТ ОТП Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № СМ-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 року.

ОСОБА_1 подано зустрічний позов до АТ ОТП Банк , в якому вона просила визнати недійсним з моменту укладання кредитний договір № СМ-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008, укладений між нею та банком.

12.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила до розгляду справи по суті заборонити ПАТ ОТП Банк та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії майнового характеру стосовно 59/100 частин будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 1 000 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1810400000:01:021:0187, в тому числі шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного іпотечного застереження в Іпотечному договорі.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до частин 1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Оскільки, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним, останньою не заявлялись позовні вимоги щодо визнання іпотечного договору недійсним, застосований вид забезпечення позову є не співмірним із заявленими вимогами ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення її зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову є таким, що не відповідає вимогам закону.

За правилами ст.376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З врахуванням вищевикладеного, ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства ОТП Банк задовольнити.

Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Дата складення повного судового рішення 01 вересня 2020 року.

Головуючий

Судді