Рішення

від 31.08.2020 по справі 922/1574/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1574/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича, Харківська область, Валківський район, село Мізяки до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", місто Київ в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", Харківська область, Валківський район, село Золочівське про стягнення 352 002,54 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Партола Сергій Миколайович (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (відповідача) суму основного боргу за Договором № 726-19/2018-ПС про виконання сільськогосподарських послуг від 26 листопада 2018 року в розмірі 296 581,20 грн., штрафні санкції в розмірі 29 658,11 грн., в порядку частини другої статті 231 ГК України (пеня в розмірі 8 897,43 грн. та штраф в розмірі 20 760,68 грн.), три проценти річних в розмірі 10 963,84 грн. та інфляційні збитки в розмірі 14 799,39 грн., що разом складає 352 002,54 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2020 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1574/20 та постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження.

Розгляд справи № 922/1574/20 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи. Також господарський суд, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, керуючись частиною третьою статті 177 Господарського процесуального кодексу України, з власної ініціативи продовжив підготовче провадження у справі № 922/1574/20 на 30 днів -по 12.09.2020.

Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", разом з тим, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, відзив на позовну заяву ФОП Партола С.М. не подало; водночас у клопотаннях за вх. № 14910 та вх. № 17576 відповідач просив суд застосувати до позовних вимог Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича позовну давність - як загальну так і скорочену.

Суд також звертає увагу на те, що оригінали доказів, копії яких надані ФОП Партола С.М. до позовної заяви, було надано представником позивача для огляду та досліджено судом в підготовчому засіданні. Жоден з доказів не викликав у суду сумніву з приводу їх достовірності.

Ухвалою суду від 18.08.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу № 922/1574/20 до розгляду по суті в судовому засіданні на 31 серпня 2020 року об 11:00 годині.

Представник ФОП Партола С.М. в судове засідання не з`явився. Разом з тим, 28 серпня 2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшло клопотання позивача (за вх. № 19771), в якому, враховуючи той факт, що під час підготовчого засідання задоволено клопотання відповідача про витребування оригіналів документів, правова позиція позивача викладена в позовній заяві та є незмінною, а також враховуючи епідеміологічну ситуацію в місті Харків, представник ФОП Партола С.М. просить розгляд справи проводити за його відсутності; підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Виходячи з принципу диспозитивності, як права сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми матеріальними і процесуальними правами (в тому числі брати участь в судовому засіданні), суд вважає за можливе продовжити розгляд справи № 922/1574/20 за відсутності представника позивача.

Представник Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в судове засідання 31 серпня 2020 року також не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про розгляд справи № 922/1574/20 відповідач був обізнаний, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень "Укрпошти" та поданими ДП "ЦСЕНСМ" клопотаннями (за вх. № 14910 та вх. № 17576). Судом, в свою чергу, належним чином виконано вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/1574/20 за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26 листопада 2018 року між Фізичною особою-підприємцем Партола Сергієм Миколайовичем (Виконавець) та Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі в.о. директора Харківської філії ДП "ЦСЕНСМ", який діє на підставі Положення про філію та довіреності (Замовник) укладено Договір № 726-19/2018-ПС про виконання сільськогосподарських послуг, переметом якого є послуги Виконавця по проведенню сільськогосподарських послуг, а саме - оранка на площі 231,7 га та дискування на площі 124 га на земельних угіддях Замовника, що знаходяться на території Валківської СДС за адресою: Харківська обл., Банківський р-н, с. Золочівське, які виконуються технікою Виконавця на основі впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій з використанням високопродуктивної вітчизняної та іноземної техніки. Виконавець надає послуги з використанням власних паливно-мастильних матеріалів.

Вартість і оплата послуг погоджені Сторонами в розділі 2. Договору. Зокрема, згідно пунктів 2.1., 2.2. Вартість послуг Виконавця зазначених у п. 1.1. Договору складає: оранка 1 236,00 грн/га, дискування 780,00 грн/га. Загальна сума цього Договору складається, виходячи з обсягів фактично наданих послуг та їх вартості, визначеної в п. 2.1 цього Договору, але не може перевищувати 383 101,20 грн.

Розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Надання послуг в обов`язковому порядку підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг, які підписується обома Сторонами. Замовник повинен провести розрахунки за надані послуги на підставі Акту проведених робіт до 31.12.2018 року (пункти 3.1. - 3.3. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору ФОП Партола С.М. надав Замовнику обумовлені договором послуги на загальну суму 296 581,20 грн., що підтверджується без зауважень підписаним представниками та скріпленим печатками сторін Актом № 30-11/2018 від 30 листопада 2018 року про виконання сільськогосподарських послуг (по Договору 726-19/2018-ПС від 26.11.2018). Відповідачем погоджено, що роботи виконані якісно і в обмовлений термін (том справи І, арк.с. 13).

Разом з тим, за твердженням позивача, оплату за фактично надані ФОП Партола С.М. послуги за Договором № 726-19/2018-ПС відповідачем проведено не було. Наявність у відповідача заборгованості в сумі 296 581,20 грн. підтверджується також складеним та підписаним сторонами Актом звірки взаємних станом за період 26.11.2018 - 24.03.2020 (сальдо кінцеве - 296 581,20 грн.).

З метою досудового врегулювання спору ФОП Партола С.М. направлено на адресу відповідачів Претензію від 24.03.2020, з вимогою провести розрахунок за надані послуги. Однак, вказану претензію залишено без відповіді та без задоволення.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача за Договором № 726-19/2018-ПС про надання послуг від 26.11.2018 становить 296 581,20 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" грошового зобов`язання, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції, в порядку частини другої статті 231 Господарського кодексу України, в розмірі 29 658,11 грн., з яких: пеня - 8 897,43 грн. та штраф - 20 760,68 грн.), 3% річних в розмірі 10 963,84 грн. та інфляційні збитки в розмірі 14 799,39 грн. Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Укладений між Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Харківської філії та ФОП Партола С.М. Договір № 726-19/2018-ПС за своєю правовою природою є договором про надання послуг, регулювання якого здійснюється главою 63 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до приписів статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом враховано посилання відповідача на те, що у Підприємства відсутні оригінали документів, які були додані до позовної заяви, а Харківській філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" не надавався дозвіл на укладання спірної угоди та відсутні повноваження директора Харківської філії на її підписання. Крім того, на переконання Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" відповідачем в господарських справах може бути тільки юридична особа, а не філія (клопотання за вх. № 14910 та вх. № 17576).

У даному випадку, суд звертає увагу на те, що згідно частини третьої статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Згідно статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, відповідно до чинного законодавства юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Стороною у даній справі є юридична особа - Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", від імені якої діє відокремлений підрозділ - Харківська філія Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Відповідно також до статті 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

На даний час керівником Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" є Алексєєнко Д.В., який і укладав Договір. Факт виконання позивачем умов Договору № 726-19/2018-ПС та надання послуг на суму 296 581,20 грн., у даному випадку, підтверджується Актом № 30-11/2018 виконаних сільськогосподарських послуг від 30.11.2018, який є первинним обліковим документом у розумінні ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки фіксує здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.

Строк оплати наданих послуг визначено умовами Договору (пункт 3.3. - до 31.12.2018) та є таким, що настав.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, те що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів оплати заборгованості за Договором № 726-19/2018-ПС про виконання сільськогосподарських послуг від 26.11.2018 не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича в частині стягнення основного боргу в розмірі 296 581,20 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до приписів статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність, відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку у вигляді інфляційних втрат весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши надані позивачем до матеріалів справи розрахунки, суд встановив, що під час нарахування 3% річних позивачем неправильно визначено строк виконання зобов`язання та не враховано частину п`яту статті 254 ЦК України, якою визначено: якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Разом з тим, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то з урахуванням конкретних обставин справи суд самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Так, здійснивши самостійний розрахунок 3% річних суд зазначає, що арифметично правильними є такі нарахування: з 03.01.2019 (з урахуванням святкових днів у 2019 році) до 31.12.2019 - 296 581,20 x 3 % x 363 : 365 : 100 = сума 8 848,68 грн.; з 01.01.2020 до 24.03.2020 - 296 581,20 x 3 % x 84 : 366 : 100 = сума 2 042,03 грн., а всього: 10 890,72 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат слід зазначити, що офіційний індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України та визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши відповідні нарахування, суд звертає увагу на те, що позивачем не враховано, зокрема, індекс інфляції у грудні 2019 року, який становив 99,8.

Відтак, за розрахунком суду: (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) = 1.04780639, інфляційне збільшення становить: 296 581,20 x 1.04780639 - 296 581,20 = 14 178,48 грн.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича в цій частині і стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 10 890,72 грн. та інфляційних втрат в розмірі 14 178,48 грн. В задоволенні позову в частині стягнення з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" трьох процентів річних в розмірі 73,12 грн., інфляційних втрат в розмірі 620,91 грн. суд відмовляє, у зв`язку із безпідставністю відповідних нарахувань.

Щодо вимоги Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича в частині стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина друга статті 217 ГК України).

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас, посилання позивача на приписи частини другої 231 ГК України, як на підставу для стягнення з відповідача пені та штрафу господарським судом відхиляється, з огляду на таке.

Згідно приписів абзацу третього частини другої статті 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини другої статті 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013; аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі 915/507/17, постанові Верховного суду України від 18.06.2019 у справі № 914/891/16 та інш.).

Таким чином, для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 231 Господарського кодексу України, господарський суд повинен встановити наявність усіх обставин, з якими законодавець пов`язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" порушено грошове зобов`язання - не проведено розрахунок за надані позивачем послуги, а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 8 897,43 грн. та штрафу в розмірі 20 760,68 грн. в порядку частини другої статті 231 ГК України.

Крім того, в процесі розгляду справи Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" подано до суду клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Зокрема, статтею 258 ЦК України визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частинами третьою і четвертою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Замовник повинен провести розрахунки за надані послуги на підставі Акту проведених робіт до 31.12.2018. Враховуючи те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо сплати боргу в передбачений Договором № 726-19/2018-ПС строк, він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань з 01 січня 2022 року.

За таких обставин, керуючись загальними строками позовної давності (яка становить три роки) та враховуючи, що позов у даній справі подано ФОП Партола С.М. 22 травня 2020 року, тобто у межах строку позовної давності за основним зобов`язанням, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності за основною вимогою.

Крім того, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ФОП Партола С.М. в частині стягнення штрафних санкцій, заява про застосування спеціальних строків позовної давності, що встановлені до вимог про стягнення неустойки також не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ФОП Партола С.М. у даній справі (в сумі 321 650,40 грн., де 296 581,20 грн. - сума боргу; 10 890,72 грн. - 3% річних; 14 178,48 грн. - інфляційне збільшення), судовий збір покладається на ДП "ЦСЕНСМ" та підлягає стягненню на користь позивача в розмірі 4 824,76 грн. (пропорційно до суми задоволених вимог).

Крім того, на виконання пункту 8 частини третьої статті 165 ГПК України, ФОП Партола С.М. в позовній заяві було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн. Однак, відшкодування вказаних витрат позивач не заявляв, доказів на підтвердження розміру таких витрат до суду не подав, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для їх розподілу.

Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (ДП "ЦСЕНСМ"; місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 8; код ЄДРПОУ 37884028) в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (місцезнаходження ВП: 63030, Харківська область, Валківський район, село Золочівське; код ЄДРПОУ ВП: 38104349) на користь Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) суму основного боргу за Договором № 726-19/2018-ПС про виконання сільськогосподарських послуг від 26.11.2018 в розмірі 296 581,20 грн., три проценти річних в розмірі 10 890,72 грн., інфляційні збитки в розмірі 14 178,48 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 824,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 73,12 грн., інфляційних втрат в розмірі 620,91 грн. та штрафних санкцій (пені, штрафу) в розмірі 29 658,11 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "07" вересня 2020 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/1574/20