Рішення

від 27.08.2020 по справі 936/496/20

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 936/496/20

Провадження № 2/936/133/2020

27.08.2020 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:головуючого - судді Вотьканича В.А., за участю секретаря судових засідань Балецького С.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник відповідача Юрик Б.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення та про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2020 р. до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача Управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення та про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що відповідно до запису № 10 від 01.01.2019 р. трудової книжки ОСОБА_1 , його прийнято на роботу на посаду охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області в порядку переведення за його згодою з відокремленого підрозділу Західної електроенергетичної системи Державного підприємства Національної енергетичної компанії "Укренерго" (наказ Управління поліції охорони в Закарпатській області № 133 о/с від 29.12.2018 р.). Обов`язком позивача як охоронника була охорона об`єкту ДП НЕК Укренерго , яка розташована за адресою смт. Воловець, вул. Залізнична, 9, Воловецького району. Так, 07.06.2020 р. о 07.45 год. він прийшов на роботу та прийняв охорону відповідного об`єкта НЕК Укренерго , про що доповів по телефону у встановленому порядку у чергову частину Управління поліції охорони в Закарпатській області. Біля 15.00 год. на об`єкт прибув його безпосередній керівник- лейтенант поліції Мукачівського МВ Управління поліції охорони в Закарпатській області ОСОБА_3 , який виявив, що позивач ОСОБА_1 перебуває у нетверезому стані, зняв його із об`єкта охорони, провів заміну іншим охоронником ОСОБА_4 , який заступив на пост. ОСОБА_1 булозапропонованопройти медичний огляд на стан сп`яніння у Комунальному некомерційному підприємстві "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради". За результатами медичного огляду, проведеного лікарем зазначеного медичного закладу ОСОБА_5 , ознак алкогольного сп`яніння у позивача не виявлено. Згідно з висновком № 88 від 07.06.2020 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, що ОСОБА_1 на час освідчення тверезий. Згідно з листом № 599/43/26/4-2020 від 11 червня 2020 р. Управління поліції охорони в Закарпатській області, підписаного начальником відділу кадрового забезпечення Ф.Кормош, позивача повідомлено про звільнення з роботи та про отримання трудової книжки. Позивач посилається на те, що 18.06.2020 р. він прибув в Управління поліції охорони в Закарпатській області, де отримав від начальника відділу кадрового забезпечення управління Ф.Кормоша свою трудову книжку. Проте, наказ про звільнення та інші документи, на підставі яких проведено звільнення йому не було вручено. Згідно зтрудовою книжкоюОСОБА_1 у записі 11 від 10.06.2020 р. його звільнено з роботи за пунктом 7 статті 40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані (наказ Управління № 80 о/с від 10.06.2020 р.).Вважає, що його звільнення з роботи є безпідставним та незаконним. На підставі наведеного, просить визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити на посаді та стягнути на його користь із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

30.07.2020 р. позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог, у якій він просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Закарпатській області " По особовому складу" № 80 о/с від 10.06.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Закарпатській області № 146 від 10.06.2020 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО в Закарпатській області;

- визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 та поновити його на посаді охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області;

- стягнути з Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день ухвалення судом рішення про поновлення на посаді охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що у ході здійснення перевірки 07.06.2020 р. старшим інспектором з о/д із внутрішніх розслідувань ВКЗ Управління поліції охорони в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_8 на посту по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця СМП пост № 2 (смт. Воловець, вул. Залізнична, 9а), було виявлено відсутність на посту охоронника ОСОБА_1 , який повернувся на пост з явними ознаками алкогольного сп`яніння. За фактом перебування позивача на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння було складено відповідний акт (Акт від 07.06.2020 р. № 587/43/26/2020). Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

30.07.2020 р. позивачем подано до суду відповідь на відзив. У відповіді позивач вважає, що роботодавцем порушено вимоги ст. 14 ЗУ Про дисциплінарний статус Національної поліції України щодо порядку та принципів проведення службового розслідування, ст. 15 цього Закону щодо включення в склад комісії осіб, зацікавлених у результатах розслідування.Командир взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського МВ УПО в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_3 фактично ініціював звільнення, свідченням чого є його рапорт, був упереджений та зацікавлений у результаті розслідування, а тому не міг бути членом комісії. Порушено також вимоги ст. 18 цього Закону в частині забезпечення права на захист. Роботодавцем також порушено положення пункту 2 розділу ІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 р. № 893 щодо права на ознайомлення та отримання копії наказу про відсторонення від виконання службових обов`язків (посади), а також пункту 2 розділу ІV цього Порядку стосовно прав особи, щодо якої проводиться службове розслідування. Таким чином вважає, що службове розслідування про яке він не був повідомлений, та результати якого в подальшому слугували підставою його звільнення. проведено з низкою порушень законодавства України, що засвідчує незаконність звільнення.Крім того, в матеріалах відзиву на позовну заяву доводи відповідача стосовно того, що він 07.06.2020 р. перебував у стані алкогольного сп`яніння, зводяться до того, що від нього було відчутно запах алкоголю. Зазначені доводи спростовує тим, що у зв`язку з карантином та попередженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, використовував дезінфікуючий засіб (антисептик) для тіла (рук), яким обробляв руки та обличчя , та в основі якого міститься етиловий спирт, від якого міг бути відчутний запах алкоголю. Вважає, що доказів того, що він вживав алкогольні напої 07.06.2020 р., у зв`язку з чим перебував на роботі у стані алкогольного сп`яніння, матеріали відзиву не містять.

06.08.2020 р. до суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. У зазначеному запереченні зазначив, що твердження позивача про порушення вимог ЗУ Про дисциплінарний статус Національної поліції України , зокрема, статті 15 Закону в частині включення в склад комісії зацікавленого у результатах розслідування командира взводу охорони об`єктів публічної безпеки Мукачівського МВ лейтенанта поліції ОСОБА_3 . Посилається на те, що ОСОБА_3 звільнення не ініціював, рапорт та акти написані ним у зв`язку з фактичною присутністю ОСОБА_1 на об`єкті, здійснення ним заміни ОСОБА_1 на іншого працівника по охороні об`єкту. Не відповідає дійсності пояснення позивача про порушення ст. 18 вказаного Закону, зокрема не забезпечення права на захист під час проведення службового розслідування. Так, ст.18 ЗУ Про дисциплінарний статус Національної поліції України визначає, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Позивач ОСОБА_1 надав два письмові пояснення (хоч і різного змісту), які містяться в матеріалах службового розслідування.Також неправдивими є твердження позивача про порушення наказу МВС України від 07.11.2018 р. № 893 Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України , яким затверджено порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України в частині права на ознайомлення та отримання копії наказу про відсторонення від виконання службових обов`язків, оскільки ніякого наказу про відсторонення позивача від виконання службових обов`язків ніколи не було. Пояснення позивача, що від нього було чутно запах алкоголю внаслідок дезінфікуючого засобу, яким він обробляв руки та обличчя, є намаганням виправдати порушення трудової дисципліни в частині перебування у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці та уникнення від відповідальності. Якщо б позивач використовував відповідний дезінфікуючий засіб він би його показав або про його використання зазначив би в одному із своїх письмових пояснень (однак в одному з пояснень позивач сам визнав факт вживання алкоголю).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_3 , командир взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського МВ УПО в Закарпатській області, лейтенант поліції, повідомив суду, що 07.06.2020 р. він разом з капітаном поліції ОСОБА_7 , прибувши на пост по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця СМП пост № 2 (смт. Воловець, вул. Залізнична, 9а), проводив розмову із ОСОБА_1 , під час якої було помітно, що його розмова була нечіткою та було відчутно різкий запах алкоголю з його ротової порожнини. У зв`язку із чим, від ОСОБА_1 було відібрано пояснення. Потім було знято позивача знаряду та замінено на охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського МВ УПО області ОСОБА_4. Після проведення заміни наряду ОСОБА_1 було запрошено до Воловецької ЦРЛ для проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння, проте останній проходити освідчення на виявлення алкогольного сп`яніння відмовився.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_7 пояснив, що він 07.06.2020 р. будучи відповідальним по Мукачівському МВ УПО в Закарпатській області, спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_3 , здійснили виїзд доВоловецької лінійної дільниці СМП пост № 2, для заміни чергового охоронника ОСОБА_1 , так як підполковником поліції ОСОБА_8 був виявлений охоронник ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. При розмові з охоронником ОСОБА_1 , було відчутно запах алкоголю. Охороннику ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне освідчення на стан алкогольного спяніння у Воловецькій ЦРЛ, де він від проходження огляду відмовився.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_8 , пояcнив, що 07.06.2020 р. ним здійснювалась перевірка об`єкту охорони, під час якої було виявлено відсутність на посту охоронника ОСОБА_1 , який в подальшому повернувся на пост з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Цей факт підтверджується доповідною запискою (складеною ним) від 09.06.2020 р. вх. № 574/43/26/4-2020.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_5 пояснив, щопозивач ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння шляхом медичного обстеження із застосуванням приладу Алконт . Просив узяти з на аналіз кров, але таке обстеження не проводиться за заявою фізичної особи. Враховуючи, що позивач відмовився від проходження стандартного обстеження, він зробив висновок на основі зовнішнього спостереження, зокрема, спостерігав за ходою, чіткою вимовою, адекватною поведінкою позивача. Із врахуванням такого зовнішнього спостереження ним було складено висновок, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 , та встановлено, що ознак алкогольного сп`яніння у позивача не виявлено.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вражає позовні вимоги безпідставними, оскільки звільнення відбулось законно, згідно з вимогами трудового законодавства. Крім того, стверджував, що обстеження за зовнішніми ознаками не могло дати правильного результату, оскільки проводилося із значним періодом часу, який минув з моменту виявлення ознак алкогольного спяніння у позивача на посту і часом проведення такого обстеження.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Наказом Національної поліції України Управління поліції охорони в Закарпатській області за № 133о/с від 29.12.2018 р. позивача ОСОБА_1 призначенона посаду охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області в порядку переведення за його згодою з відокремленого підрозділу Західної електроенергетичної системи Державного підприємства Національної енергетичної компанії "Укренерго".

Судом встановлено, що 07.06.2020 р. старшим інспектором з о/д із внутрішніх розслідувань ВКЗ Управління поліції охорони в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_8 було здійснено перевірку несення служби на посту по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця, пост № 2 (смт. Воловець, вул. Залізнична, 9а), де згідно графіку ніс службу охоронник взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського МВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_1 .У ході здійснення перевірки було виявлено, відсутність на посту охоронника ОСОБА_1 .

За фактом порушення порядку несення служби позивачем ОСОБА_1 було проведено службове розслідування. Матеріалами службового розслідування встановлено наступне.

Із доповідної записки підполковника поліції ОСОБА_8 вбачається, що при перевірці несення служби на посту по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця, пост № 2 (смт. Воловець, вул. Залізнична 9а) о 13:20 було встановлено, що на момент перевірки охоронник ОСОБА_1 був відсутній на посту, чим порушив вимоги підпункту 3 пункту 11 розділу ІІ наказу МВ України від 07.07.2017 року № 577 Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів . Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_1 прибув на об`єкт з порушенням форменого одягу, в спортивних штанах та куртці.Під час з`ясування причин його відсутності на посту та при спілкуванні з ним було відчутно запах алкоголю з ротової порожнини та встановлено, що ОСОБА_1 (з його слів) ходив в магазин за цигарками, де вжив одну пляшку пива. Проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння він відмовився. Після цього, на об`єкт було викликано командира взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського МВ УПО в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 та відповідального по Мукачівському МВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_7 для проведення заміни охоронника ОСОБА_1 (а.с.52).

Опитаний у ході перевірки, зокрема, у першому поясненні, яке було відібрано підполковником поліції ОСОБА_8 , позивач ОСОБА_1 повідомив, що близько 12:30 год. відлучився з поста, щоб піти до магазину та придбати собі цигарки та був відсутній на посту 30 хв. (а.с.59).

Крім цього, у другому поясненні, яке було відібрано лейтенантом поліції ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 повідомив, що 07.06.2020 р. ніс службу на посту по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця. Під час здійснення перевірки ОСОБА_8 , останній здійснював обхід території, він був виявлений у стані алкогольного сп`яніння. (а.с.60).

Із акту про перебування на робочому місці (службі) у стані алкогольного сп`яніння від 07.06.2020 р., (час складання акту 15.20 год.), вбачається, що комісією ускладі підполковника поліції ОСОБА_8 , лейтенанта ОСОБА_3 , капітана поліції ОСОБА_7, складено акт проте, що охоронник ОСОБА_1 перебував на посту по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця, пост № 2 (смт. Воловець, вул. Залізнична, 9а) з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови).(а.с.57).

Із акту про відмову від проходження медичного освідчення на стан сп`яніння від 07.06.2020 р., вбачається, що комісією у складі підполковника поліції ОСОБА_8 , лейтенанта ОСОБА_3 , капітана поліції ОСОБА_7 , складено акт проте, що охоронник ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідчення на стан сп`яніння. (а.с.58).

У ході проведення звірки виходу на зв`язок з черговою частиною Ужгородського МВ УПО області та добової відомості було встановлено, що охоронник ОСОБА_1 виходив на зв`язок з черговою частиною о 09:30 год., а потім аж о 18:00 год. на зв`язок з черговою частиною виходив охоронник ОСОБА_11 , яким було замінено ОСОБА_1

10.06.2020 р. начальником Управління поліції охорони в Закарпатській області полковника поліції Литовченко А. затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено, що внаслідок особистої безвідповідальності з боку ОСОБА_1 , який не доповідав, згідно із затвердженого графіку черговому про результати роботи, самовільно залишив місце несення служби та появився на роботі в нетверезому стані, відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважаються підтвердженими (а.с.63-66).

Наказом Національної поліції України Управління поліції охорони в Закарпатській області за № 146 від 10.06.2020 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО в Закарпатській області за грубе порушення вимоги підпункту 3 пункту 8, підпункту 3 пункту 11 розділу ІІ наказу МВ України від 07.07.2017 № 577 Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів та пункту 7 статті 40 КЗпП України, що проявилось у самовільному залишенні місця несення служби, не доповіді згідно затвердженого графіку черговому про результати роботи та появи на роботі в нетверезому стані, а також проявлену нещирість під час проведення службового розслідування, охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області ОСОБА_1 , відповідно до вимог пункту 2 статті 147 Кодексу законів України про працю , звільнити з роботи з 10.06.2020 р.( а.с. 67-68).

Наказом Національної поліції України Управління поліції охорони в Закарпатській області за № 80 о/с від 10.06.2020 р. По особовому складу звільнено з роботи за п.7 ст. 40 КЗпП України (поява на роботі в нетверезому стані) ОСОБА_1 , охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області, з 10.06.2020 р. (а.с.37).

Згідно з п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Тобто, з аналізу вищенаведеної статті, можна прийти до висновку, що власник може розірвати трудовий договір у разі появи працівника на роботі у нетверезому стані. Підставою для звільнення працівника є сам факт появи на робочому місці і у робочий час у нетверезому стані. Такий факт може встановлюватися не лише спеціальним обстеженням з використанням відповідних технічних засобів, а й будь-якими іншими доказами, допустимими з точки зору процесуального права. Між тим, обов`язок доведення факту появи працівника на роботі у нетверезому стані лежить на власнику.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 ст. 40, п.п. 2,3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Із листа голови Об`єднаної профспілкової організації Управління поліції охорони в Закарпатській області Кривка М., від 09.06.2020 р. в Закарпатській області, вбачається, що розглянувши матеріали порушення трудової дисципліни, а саме перебування 07.06.2020 р. на робочому місці по охороні ДП НЕК Укренерго смт. Воловець, охоронником взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського МВ в нетверезому стані, Об`єднана профспілкова організація УПО в Закарпатській області не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 7 статті 40 КЗпП України.

Згідно із ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до положень ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Оскільки розірвання трудового договору на підставі п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України є мірою дисциплінарного стягнення, то при звільненні слід враховувати вимоги, передбачені КЗпП України для застосування дисциплінарних стягнень (ст.ст.147, 152 КЗпП України). Відтак, прийнявши рішення звільнити працівника на підставі п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний забезпечити себе доказами появи працівника на роботі у стані токсичного сп`яніння, підтвердженням чого може бути медичний висновок, акти, пояснення третіх осіб. При цьому, оптимальним варіантом є направлення працівника для огляду на предмет сп`яніння до установи охорони здоров`я, якщо ж зробити це неможливо, то складається відповідний акт у довільній формі за участі декількох свідків.

Із матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано в КНП Воловецька ЦРЛ Воловецької РР пройти медичне освідчення на визначення ступеню алкогольного сп`яніння, однак від проходження медичного огляду на стан сп`яніння позивач відмовився (Акт від 07.06.2020 р. № 587/43/26/2020).

З висновку лікаря КНП "Воловецька центральна районна лікарня ВРР" за № 88 від 07.06.2020 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, що ОСОБА_1 на час освідчення тверезий.

Оцінюючи зазначений висновок лікаря суд бере до уваги значний період часу, який мину з моменту виявлення у позивача ознак алкогольного спяніння о 13 год. 20 хв., що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_8 , та часом проведення зовнішнього обстеження, яке було проведено о 15 год. 55 хв., як зазначено у висновку (а.с. 48). При цьому суд також враховує, що висновок лікаря на підставі зовнішнього обстеження за наведених умов не може вважатися належним проведенням огляду на стан алкогольного спяніння у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 1.7 наказу Міністерства охорониздоров`я СРСР від 08.09.1988 р. № 694 Про заходи з подальшого вдосконалення медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану спяніння та п.2 Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженої Мінохоронздоров`я СРСР від 01.09.1988 р. № 06-14/33-14 медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю і стану спяніння робиться в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів (відділень) лікарями психіатрами-наркологами або в лікувально-профілактичних установах лікарями психіатрами-наркологами і лікарями інших спеціальностей, що пройшли підготовку.

Відомості про спеціалізацію та підготовку лікаря ОСОБА_5 у матеріалах справи відсутні.

У суді свідок ОСОБА_5 показав, що він не проходив спеціальної підготовки для здійснення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану спяніння. Він показав, що проводив обстеження позивача ОСОБА_1 на основі зовнішнього спостереження, тобто без застосування спеціальних засобів, які визначають рівень алкоголю у крові.

Відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Враховуючи встановлені судом обставини справи суд дійшов висновку, що висновок, складений в Комунальному некомерційному підприємстві Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради не є належним доказом, який би підтверджував факт перебування позивача у тверезому стані, оскільки обстеження відповідно до вимог проведення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану спяніння із застосуванням медичних приладів не проводилося через відмову позивача від медичного огляду.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В судовому засіданні факт перебування 07.06.2020 р. позивача ОСОБА_1 на робочому місці ОСОБА_1 в нетверезому стані встановлено на підставі досліджених доказів.

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року, справа №640/17224/15 - ц зазначив, що нетверезий стан працівника може бути підтверджений, як медичним висновком так і іншими видами доказів.

Факт перебування позивача у нетверезому стані на робочому місці зафіксований, як внутрішніми документами відповідача, так і наданими поясненнями свідків, що не спростовані в ході розгляду справи належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з посади на посаду охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки за появу на роботі у нетверезому стані в порядку п.7 ст. 40 КЗпП України, відбулося з дотриманням норм чинного трудового законодавства. Тому у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення та про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення та про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення оголошений після його складення 04.09.2020 р.

Повне найменування учасників справи :

Позивач: . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач : Управління поліції охорони в Закарпатській області, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 40108997.

Головуючий В.А. Вотьканич