Постанова

від 18.11.2020 по справі 936/496/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 936/496/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 листопада 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Бисаги Т.Ю., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргу ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області, ухвалене 27 серпня 2020 року, головуючим суддею Вотьканич В.А., за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення та про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення та про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов вмотивовано тим, що відповідно до наказу Управління поліції охорони в Закарпатській області № 133 о/с від 29.12.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області в порядку переведення за його згодою з відокремленого підрозділу Західної електроенергетичної системи Державного підприємства Національної енергетичної компанії "Укренерго" з 01 січня 2019 року.

Обов`язком позивача як охоронника була охорона об`єкту ДП НЕК Укренерго , яка розташована за адресою смт. Воловець, вул. Залізнична, 9, Воловецького району. Так, 07.06.2020 р. о 07.45 год. він прийшов на роботу та прийняв охорону відповідного об`єкта НЕК Укренерго , про що доповів по телефону у встановленому порядку в чергову частину Управління поліції охорони в Закарпатській області. Біля 15.00 год. на об`єкт прибув його безпосередній керівник - лейтенант поліції Мукачівського МВ Управління поліції охорони в Закарпатській області ОСОБА_2 , який виявив, що позивач ОСОБА_1 перебуває у нетверезому стані, зняв його із об`єкта охорони, провів заміну іншим охоронником ОСОБА_3 , який заступив на пост. ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння у Комунальному некомерційному підприємстві "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради". За результатами медичного огляду, проведеного лікарем зазначеного медичного закладу ОСОБА_4 , ознак алкогольного сп`яніння у позивача не виявлено. Згідно з висновком № 88 від 07.06.2020 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, що ОСОБА_1 на час освідчення тверезий.

Відповідно до наказу №80о/с від 10.06.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що його звільнення з роботи є безпідставним та незаконним.

На підставі заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Закарпатській області " По особовому складу" № 80 о/с від 10.06.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Закарпатській області № 146 від 10.06.2020 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО в Закарпатській області;

- визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 та поновити його на посаді охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області;

- стягнути з Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день ухвалення судом рішення про поновлення на посаді охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 27.08.2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку . В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування скарги посилається на те, що наказ про його звільнення був винесений на підставі службового розслідування, яке на його думку, проведено з порушення встановленого законом порядку, без належного його повідомлення та його участі, що стало підставою для порушення його прав на захист. Заперечує факт перебування на робочому місці в нетверезому стані. Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що невідповідності висновку щодо результатів його медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №88 від 07.06.2020, яким ознак сп`яніння в нього не виявлено, так як такий складено лікарем медичного закладу КНП Воловецька ЦРЛ Воловецької районної ради на підставі його медичного огляду з дослідженням його поведінки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно вимог ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Наказом Національної поліції України Управління поліції охорони в Закарпатській області за № 133о/с від 29.12.2018 р. ОСОБА_1 призначено на посаду охоронника І-го розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області в порядку переведення за його згодою з відокремленого підрозділу Західної електроенергетичної системи Державного підприємства Національної енергетичної компанії "Укренерго" з 01.01.2019.

Відповідно до наказу №80о/с від 10.06.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України.

Із матеріалів службової перевірки за наслідками якої було видано оскаржуваний наказ встановлено, що при перевірці несення служби на посту по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця, пост № 2 (смт. Воловець, вул. Залізнична 9а) о 13:20 було встановлено, що на момент перевірки охоронник ОСОБА_1 був відсутній на посту, чим порушив вимоги підпункту 3 пункту 11 розділу ІІ наказу МВ України від 07.07.2017 року № 577 Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів . Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_1 прибув на об`єкт з порушенням форменого одягу, в спортивних штанах та куртці. Під час з`ясування причин його відсутності на посту та при спілкуванні з ним було відчутно запах алкоголю з ротової порожнини та встановлено, що ОСОБА_1 (з його слів) ходив в магазин за цигарками, де вжив одну пляшку пива. Проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння він відмовився. Після цього, на об`єкт було викликано командира взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського МВ УПО в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 та відповідального по Мукачівському МВ УПО в Закарпатській області Кірика М.І. для проведення заміни охоронника ОСОБА_1 .

Опитаний у ході перевірки, зокрема, у першому поясненні, яке було відібрано підполковником поліції ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 повідомив, що близько 12:30 год. відлучився з поста, щоб піти до магазину та придбати собі цигарки та був відсутній на посту 30 хв.

Крім цього, у другому поясненні, яке було відібрано лейтенантом поліції ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 повідомив, що 07.06.2020 р. ніс службу на посту по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця. Під час здійснення перевірки ОСОБА_6 , останній здійснював обхід території, він був виявлений у стані алкогольного сп`яніння.

Із акту про перебування на робочому місці (службі) у стані алкогольного сп`яніння від 07.06.2020 р., (час складання акту 15.20 год.), вбачається, що комісією у складі підполковника поліції ОСОБА_6 , лейтенанта ОСОБА_2 , капітана поліції Кірик М.І., складено акт проте, що охоронник ОСОБА_1 перебував на посту по охороні ДП НЕК Укренерго Воловецька лінійна дільниця, пост № 2 (смт. Воловець, вул. Залізнична, 9а) з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови).

Із акту про відмову від проходження медичного освідчення на стан сп`яніння від 07.06.2020 р., вбачається, що комісією у складі підполковника поліції ОСОБА_6 , лейтенанта ОСОБА_2 , капітана поліції ОСОБА_7 , складено акт про те, що охоронник ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідчення на стан сп`яніння.

У ході проведення звірки виходу на зв`язок з черговою частиною Ужгородського МВ УПО області та добової відомості було встановлено, що охоронник ОСОБА_1 виходив на зв`язок з черговою частиною о 09:30 год., а потім аж о 18:00 год. на зв`язок з черговою частиною виходив охоронник ОСОБА_8 , яким було замінено ОСОБА_1

10.06.2020 р. начальником Управління поліції охорони в Закарпатській області полковника поліції Литовченко А. затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено, що внаслідок особистої безвідповідальності з боку ОСОБА_1 , який не доповідав, згідно із затвердженого графіку черговому про результати роботи, самовільно залишив місце несення служби та появився на роботі в нетверезому стані, відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважаються підтвердженими.

Наказом Національної поліції України Управління поліції охорони в Закарпатській області за № 146 від 10.06.2020 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО в Закарпатській області за грубе порушення вимоги підпункту 3 пункту 8, підпункту 3 пункту 11 розділу ІІ наказу МВ України від 07.07.2017 № 577 Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів та пункту 7 статті 40 КЗпП України, що проявилось у самовільному залишенні місця несення служби, не доповіді згідно затвердженого графіку черговому про результати роботи та появи на роботі в нетверезому стані, а також проявлену нещирість під час проведення службового розслідування, охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області ОСОБА_1 , відповідно до вимог пункту 2 статті 147 Кодексу законів України про працю , звільнити з роботи з 10.06.2020 ( а.с. 67-68).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства щодо звільнення позивача із займаної посади.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до п.7 ст.40 КЗпП України - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Факт появи на роботі в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння може бути підтверджений, як медичним висновком, так і іншими доказами, передбаченими ст.76 ЦПК України, яким суд повинен надати належну оцінку.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п.7 ст.40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звiльненi з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно вiд того, чи були вони вiдстороненi вiд роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги висновок лікаря ортопеда-травматолога КНП "Воловецька центральна районна лікарня ВРР" Михайлуніва Р.В. за № 88 від 07.06.2020 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено, що ОСОБА_1 на час освідчення тверезий. Оскільки, такий складений на підставі зовнішнього обстеження лікарем, який не проходив спеціальної підготовки для здійснення медичного огляду по встановленню факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, без застосування спеціальних засобів, які визначають рівень алкоголю у крові.

Відповідно до п. 1.7 наказу Міністерства охорони здоров`я СРСР від 08.09.1988 р. № 694 Про заходи з подальшого вдосконалення медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння та п. 2 Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженої Мінохоронздоров`я СРСР від 01.09.1988 р. № 06-14/33-14 медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння робиться в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів (відділень) лікарями психіатрами-наркологами або в лікувально-профілактичних установах лікарями психіатрами-наркологами і лікарями інших спеціальностей, що пройшли підготовку.

А звідси, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про заперечення перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці, з огляду на наявність у матеріалах справи доказів на підтвердження зазначеної обставини.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу на спростування обставин, що стали підставою для звільнення позивача з роботи.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що роботодавцем було доведено належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами перебування позивача на робочому місці у стані сп`яніння та прийнято законне та обґрунтоване рішення про його звільнення на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги зводяться у загальному до незгоди із рішенням суду. Судом надана мотивована оцінка доказів окремо кожного та у їх сукупності. Висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

З наведеного вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалене згідно з вимогами чинного законодавства, належно обґрунтовано та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши дану апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд вважає, що вона, відповідно до ст. 375 ЦПК України, підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи встановлене та керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 і 384 ЦПК України, апеляційний суд , -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення .

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 27 серпня 2020 року , залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 20 листопада 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: