ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" вересня 2020 р. Справа№ 910/3825/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Суліма В.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 (повний текст складено та підписано 23.07.2020)
у справі № 910/3825/20 (суддя Спичак О.М.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Кратос"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Інвест ЛТД"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська консультаційна група"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони ЦСБ"
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Ріал"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької Альони Павлівни
про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Кратос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Інвест ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська консультаційна група", Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони ЦСБ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Ріал" про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації про визнання недійсними результатів публічних торгів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення внаслідок укладення оспорюваного правочину прав та законних інтересів позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Кратос", частка якого складає 100% статутного капіталу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі № 910/3825/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить відстрочити ОСОБА_1 строк на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги - до прийняття судового рішення за апеляційною скаргою, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі № 910/3825/20 повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/3825/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
В апеляційній скарзі скаржник просить відстрочити строк на сплату судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Однак, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Таким чином в задоволенні цього клопотання слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого господарського суду України від 24.10.2017 у справі № 910/19551/16.
Також слід зазначити, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору у справі № 910/3825/20, не підлягає задоволенню, виходячи із принципу рівності сторін.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання апеляційної скарги судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та те, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 повністю скаржник мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 910/3825/20 (2 102, 00 грн.+2 102,00 грн.) * 150% = 6 306,00
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 ГПК України підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги не виконав вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно із ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення строку на сплату судового збору.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у спарві № 910/3825/20 - залишити без руху.
3. Запропонувати ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №910/3825/20 у розмірі 6 306,00 грн.
4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
5. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
В.В. Сулім
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2020 |
Оприлюднено | 10.09.2020 |
Номер документу | 91401362 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Гаврилюк О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні