Ухвала

від 24.03.2021 по справі 910/3825/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/3825/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Гери Р. І. (адвокат),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Кратос" - Вабіщевич Т. В. (адвокат),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Інвест ЛТД" - Побережник А. О. (адвокат),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська консультаційна група" - Побережник А. О. (адвокат),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони ЦСБ" - Отцевича Є. Ю.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Ріал" - не з`явилися,

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької Альони Павлівни - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 (суддя Спичак О. М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 (колегія суддів у складі: Гаврилюка О. М., Суліма В. В., Коротун О. М.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Кратос",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Інвест ЛТД",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська консультаційна група",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони ЦСБ",

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Ріал"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької Альони Павлівни,

про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації.

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору від 11.09.2019 купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, що належав ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", та скасування державної реєстрації.

2. Мотивував вимоги тим, що оскаржуваний правочин порушує його права та законні інтереси як учасника зазначеного Товариства, частка якого становить 100 % статутного капіталу.

3. Відповідачі 2 та 3 у спільному відзиві заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не є учасником ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" та стороною оспорюваного правочину, а отже останній ніяким чином не порушує його права та інтереси.

4. Відповідач 4 у відзиві також надав заперечення, посилаючись на те, що відсутність корпоративних прав позивача у статутному капіталі відповідача 1 встановлена судовим рішенням у справі № 910/7790/19, а отже права на оскарження правочину товариства у нього відсутні.

5. Відповідач 5 у відзиві вимоги позивача назвав безпідставними та наголосив на відсутності його порушеного права внаслідок укладання оспорюваного правочину.

Фактичні обставини справи, установлені судами

6. 11.09.2019 між ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська консультаційна група" (покупець 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Інвест ЛТД" (покупець 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кий Ріал" (покупець 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба охорони ЦСБ" (покупець 4) укладено договір купівлі-продажу (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого продавець продає (передає у власність), а покупці купують (приймають у власність) наступне нерухоме майно: офісний комплекс, літера "А", загальною площею 1 471,2 квадратних метри, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 9, у відповідних частках:

- покупець 1 купує (приймає у власність) 3/10 частки нерухомого майна;

- покупець 2 купує (приймає у власність) 3/10 частки нерухомого майна;

- покупець 3 купує (приймає у власність) 1/5 частку нерухомого майна;

- покупець 4 купує (приймає у власність) 1/5 частку нерухомого майна.

7. Відчужуваний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 0,1326 га, кадастровий номер 8000000000:85:379:0001, та на земельній ділянці площею 0,3233 га, кадастровий номер 8000000000:85:379:0004 (п. 1.2. договору).

8. Нерухоме майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012, що набрало законної сили 10.12.2012 у справі № 5011-32/10471-2012. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - ЄДР речових прав) 03.07.2013, номер запису про право власності 1524822; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 96990580000, що підтверджується витягом з ЄДР про реєстрацію права власності № 5774587 від 05.07.2013 (п. 1.3 договору).

9. Ціна нерухомого майна, що купується покупцями за цим договором, становить - 1 409 451 грн без врахування податку на додану вартість (п. 2.1 договору).

10. Право власності на об`єкт нерухомого майна, вказаний в п. 1.1 цього договору, підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає з моменту такої реєстрації відповідно до ст. ст. 334, 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) (п. 4.1 договору).

11. Договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення (п. 3.1 договору).

12. Договір підписано представниками всіх сторін, скріплено печатками юридичних осіб, а також посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А. П.

13. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР юридичних осіб) станом на 11.09.2019 (дата укладання спірного договору) єдиним учасником ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" був ОСОБА_2 , а не позивач.

14. Доказів про те, що станом на 11.09.2019 (дата укладання спірного договору) директором ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" був ОСОБА_1 позивач не надав.

15. Відсутні докази повідомлення позивачем контролюючих органів про зміну керівника: відомості про те, що ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" здійснило зміну директора, які направляються до Державної податкової інспекції, Пенсійного фонду та органів статистики.

16. У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/7790/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігейт Пропертіс" та ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос".

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/7790/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020, позовні вимоги задоволені повністю:

- визнано недійсним правочин щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" у розмірі 100 % (10 075 000 грн), оформлений договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 29.11.2018 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 29.11.2018, укладеними між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- визнано недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформлені рішенням учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 19.02.2019 №19/2;

- визнано недійсним правочин щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" у розмірі 100 %, (10 075 000 грн) оформлений договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019 №1/03/2019 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019, укладеними між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- визнано недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос, оформлені рішенням учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019 №01/03/19;

- визнано недійсною редакцію Статуту ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", затверджену рішенням учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019 №01/03/19;

- визнано недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформлені рішенням одноосібного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 02.05.2019 № 02-05/19;

- визнано недійсною редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Пікбленк", затверджену рішенням одноосібного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія Кратос " від 02.05.2019 № 02-05/19;

- визнано недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформлені рішенням одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пікбленк" від 22.05.2019 № 22-05/19;

- визнано недійсною редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Пікбленк", затверджену рішенням одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пікбленк" від 22.05.2019 № 22-05/19;

- визнано недійсним правочин щодо переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігейт Пропертіс" права власності на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), загальною площею 20 299,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 9, оформлений актом приймання-передачі активів згідно розподільчого балансу від 22.05.2019.

18. У висновку від 10.06.2019, який в тому числі ґрунтується на висновках експерта за результатами почеркознавчої експертизи (яким підтверджено підробку документів), Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України рекомендувала Міністерству юстиції України задовольнити скаргу представника єдиного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" ОСОБА_2 та скасувати реєстраційні дії, які призвели до вибуття з власності ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" нерухомого майна.

19. Міністерство юстиції України видало наказ від 10.06.2019 № 1730/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та рішення у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно".

20. Наказ від 10.06.2019 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 640/12435/19 визнаний протиправним та скасований. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.10.2020 зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 скасував та закрив провадження у справі.

21. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 06.08.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 910/7790/19 скасував, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

22. На момент укладення спірного договору купівлі-продажу, право власності на об`єкт незавершеного будівництва було зареєстровано у ЄДР речових прав за ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" та підтверджувалось належним правовстановлюючим документом, а саме рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471-2012, яке набрало законної сили 10.12.2012, відповідно до резолютивної частини якого в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАйПі Лтд" перед ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" в розмірі 46 625 815 грн звернено стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором від 05.11.2007.

23. ТОВ "ЮАйПі Лтд" (код ЄДРПОУ 25194502) ліквідовано та припинено як юридичну особу 19.03.2019;на момент укладення договору купівлі-продажу від 11.09.2019 це товариство не могло бути орендарем земельних ділянок, на яких здійснюється будівництво.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

24. Господарський суд міста Києва рішенням від 14.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020, у задоволенні позовних вимог відмовив.

25. Суди попередніх інстанцій зазначили:

- матеріалами справи та обставинами, які встановлені судом у межах справи № 910/7790/19, не підтверджуються посилання позивача в якості обґрунтування позовних вимог на наявність у позивача корпоративних прав, а саме частки у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос";

- за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває саме товариство як сторона договору; сукупність прав та обов`язків безпосередньо учасників цього товариства укладенням товариством договору ніяк не змінюється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17);

- укладення договору з іншою особою з порушенням норм чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника; зазначені висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16;

- позивач не довів факту наявності у нього статусу учасника відповідача 1 на момент вчинення оскаржуваного правочину, не довів факту порушення його прав оскаржуваним правочином та не довів факту невідповідності оскаржуваного правочину вимогам чинного законодавства;

- враховуючи відсутність порушення оспорюваним договором прав та інтересів позивача , що є самостійною підставою для відмови у позові, відсутня необхідність надавати оцінку законності оспорюваного правочину.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

26. 09.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи учасників справи

27. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст. ст. 2, 12, 27 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 15, 16, 116, 203, 215 ЦК. Скаржник посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК та зазначає, що суди не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалі від 20.07.2020 у справі № 904/920/19, постановах від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 від 20.02.2018 у справі № 917/553/17, від 03.04.2018 у справі № 922/1645/18 та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17. Скаржник вказує, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації; при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права власності.

28. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- ОСОБА_1 набув права власності на частку в розмірі 100 % в ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", яке в подальшому було перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю "Пікбленк" (код ЄДРПОУ 36799623) на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 01.03.2019 з ОСОБА_3 ;

- реєстраційні дії, що відображають державну реєстрацію переходу права власності на частку у статному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", скасовані наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2019 № 1730/5;

- частиною 2 ст. 12 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у ЄДР речових прав , не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у ЄДР;

- суд першої інстанції, досліджуючи рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/7790/19 та визнаючи обставини, встановлені у ньому преюдиційними, - не надав жодної оцінки тій обставини, що на момент укладення оспорюваного договору цього рішення не існувало;

- викладені у рішенні від 16.10.2019 у справі № 910/7790/19 висновки не є релевантними до дня, коли сторонами було вчинено оспорюваний правочин без згоди позивача, який станом на 11.09.2019, хоч і не був зазначений, як власник 100 % частки у статутному капіталі юридичної особи - продавця за договором, виходячи з наведеного вище превалювання змісту первинних документів над відомостями, зазначеними у ЄДР юридичних осіб - був реальним власником зазначеної частки у статутному капіталі, а відтак, відповідно до положень Статуту ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", його згода на укладення оспорюваного договору була обов`язковою;

- наказ Міністерства юстиції України від 10.06.2019 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 640/12435/19 був визнаний протиправним та скасований;

- Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 06.08.2020 у справі № 910/7790/19 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у цій справі, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Таким чином, обставини, визначені в оскаржуваному рішенні, як преюдиційні, вважатись такими не можуть та підлягають окремому дослідженню;

- правом оспорювати правочин ст. 215 ЦК наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи";

- укладення договору купівлі-продажу, на підставі якого відчужується, фактично, єдиний актив ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", без згоди учасника, який на момент вчинення такого правочину володіє часткою у розмірі 100 % статутного капіталу, у будь-якому випадку стосується корпоративних прав та інтересів позивача, а саме прав на участь в управлінні господарським товариством, на одержання частини прибутку (дивідендів) товариства, на отримання коштів при виході з товариства в розмірі вартості частки в майні товариства, а також права на частину активів у випадку ліквідації товариства;

- матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є належним позивачем та обрав правильний спосіб захисту власного порушеного права та оспорюваного інтересу, а відтак висновки, зроблені судом першої інстанції щодо того, що оспорюваним правочином його права та законні інтереси не порушуються є передчасними та помилковими;

- матеріалами справи підтверджуються доводи про наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсними, а докази, якими зазначені доводи обґрунтовуються, повинні бути досліджені судом для забезпечення сторонам рівного доступу до правосуддя, а також для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

29. 12.03.2021 на адресу Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони ЦСБ", а 15.03.2021 - від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Ріал", а також спільний відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Інвест ЛТД" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська консультаційна група".

30. У відзивах відповідачі проти позову заперечують, просять залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій; або закрити касаційне провадження у справі (у відзиві відповідача 4).

31. Відповідачі зазначають, що:

- правовідносини у справах, на висновки з яких посилається скаржник, та у справі, що розглядається, не є подібними, що свідчить про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , передбачених п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК;

- в усіх зазначених скаржником справах викладені висновки, які стосуються питання правового значення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна відповідно до положень Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тоді як у даній справі позивач веде мову про набуття ним права власності не на об`єкт нерухомості, а на частку у статутному капіталі товариства, що має зовсім інше правове регулювання (Закон "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), проте жодних висновків Верховного Суду з питань застосування норм вказаних законів у своїй касаційній скарзі не наводить;

- посилаючись на висновки Верховного Суду у справах № 925/1121/17, № 916/675/15, № 910/10987/18, № 917/553/17, № 922/1645/18, № 911/3594/17, скаржник не дотримався вимоги щодо необхідності чітко вказати, яку саме норму права в оскаржуваних рішеннях суди неправильно застосували; він лише процитував окремі абстрактні висновки, викладені у постановах по вказаних справах, без прив`язки їх до застосування конкретних норм права, не навів жодну норму матеріального права, яка була застосована судами без урахуванням наведених висновків, не довів подібності правовідносин у справах, в яких такі висновки були сформульовані, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень згідно п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК;

- на момент укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу та на теперішній час, єдиним учасником ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" з часткою 100 % статутного капіталу товариства, а також особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, виступає не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , що належним чином перевірено приватним нотаріусом, яка посвідчувала вказаний договір;

- ОСОБА_1 не має жодного відношення ані до ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" (продавця за оскаржуваним договором), ані до об`єкту нерухомості, який виступає предметом даного договору, що свідчить про відсутність у нього права заявляти позов про оскарження цього правочину;

- з огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (постанови від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18), навіть якщо б позивач дійсно був учасником ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, він все одно не мав права звертатись з позовом про оскарження договору, вчиненого товариством, оскільки в такому випадку його корпоративні права не можуть вважатись порушеними.

32. 23.03.2021 на адресу Верховного Суду надійшло заперечення проти відзивів, у якому позивач просить відмовити у задоволенні вимог відповідачів про закриття касаційного провадження та задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі. Вважає, що правовідносини у справах, на висновки з яких посилається скаржник, та у справі, що розглядається, є подібними, проте не є тотожними.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

33. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.

34. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25.02.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 24.03.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. ч. 2 та 3 ст. 300 ГПК).

36. Як вже зазначалося раніше, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

37. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) спірні питання виникли у подібних правовідносинах; (2) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду.

38. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

39. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

40. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, п. 40 постанови від 16.05.2018 № 910/24257/16).

41. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

42. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 від 20.02.2018 у справі № 917/553/17, від 03.04.2018 у справі № 922/1645/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, на які посилався скаржник, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

43. У справі № 925/1121/17 предметом спору були вимоги іпотекодавця до іпотекодержателя про визнання права власності на частину будівлі, на яку іпотекодержатель звернув стягнення, тоді як предметом даного спору є вимоги фізичної особи, яка вважає себе учасником товариства, про визнання недійсним договору щодо відчуження об`єкту нерухомості, укладеного товариством без його згоди, тобто спори у даних справах виникли із зовсім різних правовідносин (іпотечних та корпоративних відповідно), які відрізняються як за своїм змістом та суб`єктним складом, так і матеріально-правовим регулюванням.

44. У справі № 916/675/15 предметом спору були вимоги обслуговуючого кооперативу до міської ради та орендаря земельної ділянки про визнання недійсним рішення ради про передачу в оренду земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, тобто спір у цій справі виник не з корпоративних, а з орендних правовідносин, що свідчить про відсутність подібності з правовідносинами у даній справі як за змістом та суб`єктним складом, так і матеріально-правовим регулюванням.

45. У справі № 910/10987/18 предметом спору були вимоги іпотекодержателя до майнового поручителя про звернення стягнення на нерухоме майно (квартиру), тобто спір у цій справі виник не з корпоративних, а з іпотечних правовідносин, що свідчить про відсутність подібності з правовідносинами у даній справі, як за змістом та суб`єктним складом, так і матеріально-правовим регулюванням.

46. У справі № 917/553/17 предметом спору були вимоги товариства, яке вважає себе власником нерухомого майна (критого току), до виконавчого комітету сільської ради про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке оформлено на ім`я іншого товариства, тобто спір у цій справі виник не з корпоративних, а з майнових правовідносин, що свідчить про відсутність подібності з правовідносинами у даній справі як за змістом та суб`єктним складом, так і матеріально-правовим регулюванням.

47. У справі № 922/1645/18 предметом спору були вимоги власника майна (іпотекодавця) до іпотекодержателя про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном (нежитловими приміщеннями) та визнання іпотеки припиненою, тобто спір у цій справі виник не з корпоративних, а з іпотечних правовідносин, що свідчить про відсутність подібності з правовідносинами у даній справі, як за змістом та суб`єктним складом, так і матеріально-правовим регулюванням .

48. У справі № 911/3594/17 предметом спору були вимоги товариства, яке вважає себе єдиним власником цілісного майнового комплексу, до селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради про надання згоди на реєстрацію права спільної власності територіальних громад на 28/100 частини будівлі, тобто спір у цій справі виник не з корпоративних, а з майнових правовідносин, що свідчить про відсутність подібності з правовідносинами у даній справі як за змістом та суб`єктним складом, так і матеріально-правовим регулюванням.

49. Таким чином, у зазначених скаржником справах та у справі, що розглядається, обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не можна визнати подібними з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій у цих справах інших фактичних обставин, які вплинули на прийняття відповідних рішень при вирішенні спору. У цих справах не тотожні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини справи.

50. Окремої уваги заслуговує очевидна відмінність матеріально-правового регулювання відносин у справах, що порівнюються. Так, у справі № 910/3825/20 основним спірним питанням є дослідження обставин наявності чи відсутності права власності позивача на частку у статутному капіталі товариства, що регулюється, зокрема, Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Натомість у справах, на висновки з яких посилається скаржник, правовідносини стосуються права власності на нерухоме майно та мають інше законодавче регулювання, зокрема регулюються Законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду, на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

52. Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.

53. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 910/3825/20.

Судові витрати

54. Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону "Про судовий збір" у випадку закриття касаційного провадження сплачена скаржником сума судового збору за подання касаційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 910/3825/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко