Постанова

від 09.09.2020 по справі 380/6158/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/6158/20 пров. № А/857/9685/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Лутчин Л. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого органу м. Києва Варави Романа Сергійовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Сакалошем В. М. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Гетьман до приватного виконавця виконавчого органу м. Києва Варави Романа Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Мале підприємство Вікфіл , про визнання протиправними і скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Гетьман (далі - ТзОВ НВП Гетьман ) звернулося в суд з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Р. С., в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2020 та про арешт коштів боржника від 31.07.2020 у виконавчому провадженні ВП 62701479.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Р. С. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що він мав всі підстави відкрити виконавче провадження у м. Києві, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження у позивача було наявне майно - безготівкові грошові кошти на рахунках, відкритих у банках м. Києва, що надавало йому право відкриття виконавчого провадження у м. Києві. Зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.12.2019 у справі № 905/584/19, виконавець лише після відкриття виконавчого провадження має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів за рахунками боржника, однак, така не врахована судом першої інстанції та необґрунтовано судом відступлення від зазначеної позиції. Вказує, що його дії щодо винесення оскаржуваних постанов у виконавчому провадженні ВП 62701479 відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.07.2020 ПП Мале підприємство Вікфіл (векселедержатель) було пред`явлено ТзОВ НВП Гетьман , як правонаступнику Асоціації фермерських господарств Таврія (векселедавець), до оплати вексель АА2737694 загальною номінальною вартістю 14 322 328,93 грн.

31.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. за заявою Малого підприємства Вікфіл складено протест про неоплату векселя АА2737694 на суму 14 322 328,93 грн.

Того ж дня, 31.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. на підставі протесту векселя про неоплату було вчинено виконавчий напис № 402 про стягнення з ТзОВ НВП Гетьман на користь Малого підприємства Вікфіл заборгованості в розмірі 14 322 328,93 грн.

На виконання вищевказаного виконавчого напису 31.07.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Варавою Р. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62701479. Боржником визначено ТзОВ НВП Гетьман , код ЄДРПОУ 31804036, що знаходиться за адресою: вул. Волинська, 10А, м. Львів.

31.07.2020 відповідачем в межах виконавчого провадження № 62701479 винесено також постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках в банківських установах, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у розмірі 15 755 130,82 грн.

Вважаючи постанови відповідача щодо можливості відкриття виконавчого провадження у м. Києві протиправними, ТзОВ НВП Гетьман звернулося до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні повноваження для відкриття виконавчого провадження стосовно ТзОВ НВП Гетьман у м. Києві, прийняття інших постанов в межах цього виконавчого провадження, зокрема, про арешт коштів боржника, з огляду на відсутність достовірних доказів на підтвердження того, що ТзОВ НВП Гетьман на час відкриття виконавчого провадження мав майно у місті Києві, відтак, вказані рішення відповідача підлягають скасуванню.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусовому виконанню підлягають, зокрема, рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною другою статті 24 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з статтею 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі також - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ (частини перша, друга статті 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ).

Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Так, пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України Про виконавче провадження .

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місцезнаходження боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Як встановлено з матеріалів справи, виконавчим округом приватного виконавця Варави Романа Сергійовича є місто Київ.

Разом з тим, місцезнаходження ТзОВ НВП Гетьман зареєстроване за адресою: вул. Волинська, 10А, м. Львів, 79024, що підтверджується даними з Єдиного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що аналогічна адреса зазначена і у виконавчому написі приватного нотаріуса від 31.07.2020 № 402 і в заяві стягувача (Малого підприємства Вікфіл ) про примусове виконання рішення.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що місцезнаходження боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Варава Р. С. здійснює діяльність.

Що стосується місцезнаходження майна ТзОВ НВП Гетьман , слід зазначити, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.08.2020 нерухоме майно ТзОВ НВП Гетьман знаходиться за адресою: вул. Волинська, 10, м. Львів, 79024.

У виконавчому написі нотаріуса вказано банківські рахунки боржника, які відкриті в АТ ТАСКОМБАНК (МФО339500), в ПАТ АБ УКРГАЗБАНК (МФО 320478) та АТ УкрСиббанк (МФО351005).

В заяві про примусове виконання рішення (відкриття виконавчого провадження) (а.с. ст. 136-139, том 1) Мале підприємство Вікфіл зазначає про відкриті рахунки позивача у банківських установах міста Києва, а саме: рахунок № НОМЕР_1 в АТ ТАСКОМБАНК ; рахунок № НОМЕР_2 в АТ УКРГАЗБАНК . Також вказувало, що позивач має магазин в м. Києві на проспекті Перемоги, 24 та автомобіль Mercedes-Benz GLE 250, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В підтвердження вказаних обставин заявником надано платіжні доручення від 31.07.2020 №27 та № 28, якими самим же стягувачем оформлено доручення обслуговуючому банку здійснити переказ позивачу грошових коштів в розмірі по 500 грн на вищезгадані рахунки. Також було додано фото автомобіля та магазину.

Так, згідно зі статтею 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

За правилами частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, а також майнові права та обов`язки.

При цьому виходячи з положень частини першої статті 179, статті 177 Цивільного кодексу України одним із різновидів майна є гроші.

Частиною 3.1 статті 3 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Апеляційний суд враховує доводи скаржника, що безготівкові кошти є об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції (визнання неіснуючого існуючим), яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку.

Тому, наявність у ТзОВ НВП Гетьман банківського рахунку (в тому числі, розрахункового рахунку) передбачає наявність у боржника майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку та, відповідно, наявність майна в розумінні Глави 13 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, згідно з пунктом 1.30 частини першої статті 1 Закону України Про платіжні системи та перекази коштів в Україна платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що надані Малим підприємством Вікфіл платіжні доручення не мають підпису платника та його печатки, як і підписів, печаток банку чи відмітки банку про здійснення переказу коштів на рахунки позивача, відтак, такі не підтверджують факту проведення банком відповідних платежів, як і наявності грошових коштів на відповідних рахунках.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стягувачем до заяви про примусове виконання рішення не було надано доказів, на підставі яких приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Р. С. міг пересвідчитися щодо дійсної наявності у позивача рахунку у банківських установах м. Києва, грошових коштів на такому та, відповідно, існування підстав для відкриття виконавчого провадження не за місцезнаходженням боржника чи належного йому нерухомого майна, яке було достеменно відоме й безпосередньо зазначено у виконавчому листі та заяві про примусове виконання рішення, а за місцезнаходженням майна боржника, тобто грошових коштів боржника у банківській установі в м. Києві.

Також не заслуговують на увагу покликання відповідача на наявний у м. Києві транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний на праві власності позивачу, як на підставу обґрунтованості винесених ним постанов, оскільки відповідачем не доведено, що вказаний транспортний засіб зареєстрований за ТзОВ НВП Гетьман , а додані до заяви про примусове виконання рішення фото не підтверджують місцезнаходження такого в м. Києві.

Що стосується доводів відповідача про знаходження фірмового магазину Гетьман у м. Києві, то такі судом першої інстанції підставно не враховані, оскільки належність позивачу відповідного приміщення не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що місцезнаходження майна боржника на території виконавчого округу м. Києва на момент відкриття виконавчого провадження лише припускалося приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Варавою Р. С., оскільки достовірні дані про те, що у ТзОВ НВП Гетьман дійсно відкритий рахунок у банківській установі м. Києва та наявність грошових коштів на такому або наявне інше майно на території виконавчого округу м. Києва були відсутні.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 частини першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження повинно здійснюватися з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, що унеможливлює вчинення виконавчих дій, обумовлених не законом, а припущеннями та презумпція.

Таким чином, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Р. С. отримавши заяву про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса й за відсутності інформації про місцезнаходження майна ТзОВ НВП Гетьман на території виконавчого округу м. Києва, не мав підстав для відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва, а відтак, і вчиняти інші дії в межах такого виконавчого провадження, оскільки ісцезнаходження боржника знаходилося у виконавчому окрузі м. Львова, а інформація про місцезнаходження майна на території виконавчого округу м. Києва була відсутня, та зобов`язаний був повернути виконавчий напис приватного нотаріуса.

Відкриття виконавчого провадження з порушенням правил місця виконання рішення має наслідком порушення прав сторін, оскільки призводить до штучного збільшення витрат виконавчого провадження внаслідок віддаленості місцезнаходження органу чи особи, які здійснюють примусове виконання судового рішення, й безпосереднього місця вчинення виконавчих дій, що визначається місцезнаходженням боржника або місцезнаходженням його майна. Крім того, виконання судового рішення не за місцезнаходженням майна боржника або його місцезнаходженням ускладнює процес виконання та може призводити до порушення строків виконання відповідного виконавчого документа.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2020 та про арешт коштів боржника від 31.07.2020 у виконавчому провадженні ВП 62701479 відбулося з порушенням вимог частини другої статті 24 Закону України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2020 у справі № 824/264/2018.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого органу м. Києва Варави Романа Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі № 380/6158/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 09.09.2020