УХВАЛА
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 686/12230/18
провадження № 61-12810ск20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства Оптіма на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року в справі за позовом Приватного підприємства Оптіма до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антонюк Ія Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором,
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 2020 року Приватне підприємство Оптіма надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27 серпня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.
Приватне підприємство Оптіма в касаційній скарзі заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що в судовому засіданні апеляційного суду 20 липня 2020 року було проголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення, повний текст постанови складено 23 липня 2020 року, а отримано заявником 04 серпня 2020 року (на підтвердження наведеного надано супровідний лист Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2020 року про направлення постанови апеляційного суду від 20 липня 2020 року та поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором 2900502633765).
Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 20 липня 2020 року заявник отримав 04 серпня 2020 року.
Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовну заяву подано у червні 2018 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 762 грн) (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку за дві вимоги немайнового характеру становить 7 048 грн (1 762 грн х 2 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 7 048 грн має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207..
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також, в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі Приватне підприємство Оптіма узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження
Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання Приватного підприємства Оптіма задовольнити.
Поновити Приватному підприємству Оптіма строк на касаційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2020 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року.
Залишити без руху касаційну скаргу Приватного підприємства Оптіма на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 09 жовтня 2020 року але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Бурлаков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2020 |
Оприлюднено | 10.09.2020 |
Номер документу | 91433437 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Бурлаков Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні