Постанова

від 07.09.2020 по справі 904/2075/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2075/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Коваль Л.А., Вечірка І.О.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 (повний текст складено 07.07.2020, суддя Ліпинський О.В.) у справі

за позовом Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД), Лімасол, Кіпр

до акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у розмірі 18 148 120, 91 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у даній справі заяву акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2020 по справі №904/2075/19 в частині стягнення з акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД) 14 404 663,13 грн заборгованості з виплати дивідендів, 407 277,05 грн трьох процентів річних, 613 962,59 грн інфляційних втрат, 272 221,81 грн витрат зі сплати судового збору. В решті заяви відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду умотивована посиланням на те, що відповідачем подано докази, які свідчать про виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 в частині сплати на користь позивача наступних сум: 14 404 663,13 грн заборгованості з виплати дивідендів; 407 277,05 грн 3% річних; 613 962,59 грн інфляційних втрат; 272 221,81 грн витрат зі сплати судового збору.

ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду в частині відмови в задоволенні заяви акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2020 по справі №904/2075/19 таким, що не підлягає задоволенню, а саме щодо 2 541 999,39 грн - заборгованості, 71 872,42 грн. - 3% річних, 108 346,34 грн - інфляційних втрат, та визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2020 по справі №904/2075/19 про стягнення з акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД) про примусове виконання таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано, що вказані суми сплачені на користь позивача з урахуванням вимог Податкового кодексу України щодо утримання податку у розмірі 15%.

З метою дотримання вимог чинного податкового законодавства України при перерахунку стягнутої за рішенням суду заборгованості відповідачем були застосовані положення Податкового кодексу України, відповідно до яких із вказаних сум заборгованості утримано та сплачено до державного бюджету України податок у розмірі 15%.

На думку заявника апеляційної скарги, сплата відповідачем на користь позивача суми заборгованості з урахуванням сплаченого податку є належним виконанням обов`язку щодо виконання рішення господарського суду від 03.03.2020 у справі №904/2075/19 та є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

2.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу господарського суду залишити без змін.

Позивач вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги щодо необхідності вирішення господарським судом питання правильності утримання та сплати податків боржником при виконанні рішення суду та врахування утриманих сум податків як виконання рішення суду - помилковим.

ІІІ. Апеляційне провадження

3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.07.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Вечірка І.О., Чус О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.07.2020 №831/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Кузнецова В.О.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Білецької Л.М., суддів Вечірка І.О., Чус О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.07.2020 № 910/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою судді Вечірка І.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Білецької Л.М., суддів Верхогляд Т.А., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 11.08.2020, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, вихід на роботу судді-доповідача Кузнецова В.О., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чус О.В., Верхогляд Т.А.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Вечірка І.О.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Вечірко І.О., Чус О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин не відноситься до спеціалізації судді Чус О.В.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Вечірко І.О., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020; призначено справу до розгляду на 07.09.2020.

07.09.2020 у судове засідання з`явилися учасники справи, які надали відповідні пояснення.

07.09.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Компанія Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", назву якого змінено на акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в розмірі 18 148 120.91 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 позовні вимоги задоволено . Стягнуто з акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Mikіnos Ventures LTD 16 946 662 грн 51 коп заборгованості з виплат дивідендів, 479 149 грн 47 коп три проценти річних, 722 308 грн 93 коп інфляційних втрат, 272 221 грн 81 коп витрат зі сплати судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовлено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 у справі №904/2075/19 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020, яке набрало законної сили 16.06.2020, судом першої інстанції видано відповідний наказ.

Відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про визнання наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області по справі №904/2075/19 про стягнення з АТ "ПІВДГЗК" на користь Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД) заборгованості у сумі 16 946 662,51 грн, 3% річних за період з 22.12.2018 по 30.11.2019 у розмірі 479 149,47 грн, інфляційних втрати за період з січня по листопад 2019 року в розмірі 722 308,93 грн, 272 221,81 грн витрат зі сплати судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Наведена заява обґрунтована посиланням на те, що відповідач виконав рішення суду шляхом сплати заборгованості в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень: №6370596 від 03.06.2020 на суму 481 463,41 євро, №6370595 від 03.06.2020 на суму 9 098,78 євро, №6370594 від 20 521,17 євро, №6370593 від 03.06.2020 на суму 13 612,88 євро, №9661525 від 03.06.2020 на суму 2 541 999,38 грн, №9661527 від 03.06.2020 на суму 71 872,42 грн, №9661528 від 03.06.2020 на суму 108 346,34 грн. Вказані суми перераховані на користь позивача з урахуванням вимог Податкового кодексу України, щодо утримання податку у розмірі 15%.

3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України).

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази та не заперечується сторонами, відповідач добровільно сплатив на користь позивача 14 404 663,13 грн заборгованості з виплати дивідендів; 407 277,05 грн 3% річних; 613 962,59 грн інфляційних втрат; 272 221,81 грн витрат зі сплати судового збору.

Докази сплати решти заборгованості відповідно до рішення суду від 03.03.2020 в матеріалах справи відсутні, відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 14 404 663,13 грн заборгованості з виплати дивідендів, 407 277,05 грн 3% річних, 613 962,59 грн інфляційних втрат, 272 221,81 грн витрат зі сплати судового збору та відмову в решті заявлених вимог.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про те, що вказані суми сплачені на користь позивача з урахуванням вимог Податкового кодексу України щодо утримання податку у розмірі 15%.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому, перегляд судового рішення, спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку доводи заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню зводяться до перегляду саме висновку, викладеного у рішенні суду першої інстанції від 03.03.2020, про відхилення доводів відповідача щодо необхідності зменшення судом заявленої до стягнення суми дивідендів на 15% податку та відповідно зменшення нарахованих позивачем сум відсотків річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування наведеного висновку, судом першої інстанції зазначено, що розмір дивідендів, який присуджено до стягнення відповідно до вимоги чинного законодавства й рішення загальних зборів акціонерів, обраховується без віднімання сум податків, що у свою чергу не виключає можливості нарахування та утримання такого податку при виконанні судового рішення, у разі, якщо цього вимагає чинне податкове законодавство.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що при розгляді апеляційної скарги акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду від 03.03.2020, апеляційним господарським судом розглядалися обставини часткового виконання відповідачем свого зобов`язання перед позивачем.

У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2020 зазначено, що питання щодо ведення податкового обліку, нарахування та сплати податків не відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки стосуються публічно правових відносин та не можуть бути вирішені в рамках розгляду приватноправного (у даному випадку корпоративного) спору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

За приписами п.23 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

Відтак, ухвала господарського суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/2075/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 11.09.2020.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді Л.А.Коваль

І.О.Вечірко