ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2075/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Коваль Л.А., Вечірка І.О.
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 (дата підписання 08.10.2020, суддя Петренко Н.Е.) у справі
за позовом Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД), Лімасол, Кіпр
до акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг
про стягнення заборгованості у розмірі 18 148 120, 91 грн.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 у даній справі у задоволенні заяви акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована посиланням на те, що порушене заявником питання виходить за межі правового регулювання ст.245 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, роз`яснити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020, а саме зазначити: чи є належним виконанням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 сплата сум заборгованості стягнутої на користь Мікінос Венчерз ЛТД за вирахуванням утриманого податку в розмірі 15% згідно п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, який акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має сплатити до державного бюджету?
Скаржник вважає, що ухвала господарського суду в частині відмови у роз`ясненні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 не відповідає нормам матеріального права через незастосування до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України.
2.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції, позивач зазначає, що господарські суди не уповноважені розглядати питання правильності оподаткування, вирішення таких спорів відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
ІІІ. Апеляційне провадження
3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Вечірко І.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 поновлено акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" пропущений процесуальний строк на оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020; призначено до розгляду на 14.12.2020.
14.12.2020 у судове засідання з`явилися представники сторін, які надали відповідні пояснення.
14.12.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
Компанія Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", в якому з урахування заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 18 148 120,91 грн заборгованості, з яких: 16 946 662,51 грн. - заборгованість із виплати дивідендів, 479 149,47 грн - 3% річних, 722 308,93 грн - інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду від 03.03.2020 у даній справі, залишеним без змін постановою Центарльного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, позов задоволено. Стягнуто з акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД) 16 946 662,51 грн заборгованості з виплат дивідендів, 479 149,47 грн три проценти річних, 722 308,93 грн інфляційних втрат, 272 221,81 грн витрат зі сплати судового збору.
19.06.2020 на виконання зазначених судових рішень господарським судом видано відповідний наказ.
23.09.2020 до місцевого господарського суду надійшла заява відповідача про роз`яснення рішення, в якій заявник просив роз`яснити, чи є належним виконанням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 у справі № 904/2075/19 сплата сум заборгованості, стягнутої на користь Mikіnos Ventures LTD (Мікінос Венчерз ЛТД), за вирахуванням утриманого податку в розмірі 15 процентів згідно пп. 141.4.2 п. 141.4. ст. 141 Податкового кодексу України, який акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має сплатити до державного бюджету?
3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
За приписами частини першої 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Отже, необхідність роз`яснення рішення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Роз`яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення.
З урахуванням зазначеного, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Колегія суддів приймає до уваги, що за своєю правовою природою роз`яснення судового рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності, результатом якого є викладення рішення у більш ясній та зрозумілій редакції без зміни встановлених судом під час розгляду справи обставин та висновків, правових норм, які підлягали застосуванню, а також меж розглянутих позовних вимог.
Поряд з цим, правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов`язані з виконанням судового рішення, не можуть бути предметом роз`яснення відповідно до вимог ст. 245 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснення ж порядку застосування норм законодавства в розумінні наведених статей закону, виходячи з приписів цих норм, теж не допускається.
Заява про роз`яснення судового рішення відповідно до статті 245 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню, якщо заявник фактично порушує питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення (висновки щодо застосування норм права викладені у Постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №910/12754/14, від 24.04.2018 у справі №910/19810/17).
Зі змісту поданої відповідачем заяви вбачається, що останній просить роз`яснити, чи є належним виконанням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 сплата сум заборгованості, стягнутої на користь Mikіnos Ventures LTD, за вирахуванням утриманого податку в розмірі 15 процентів згідно пп. 141.4.2 п. 141.4. ст.141 Податкового кодексу України, який акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має сплатити до державного бюджету?
Проаналізувавши зміст заяви про роз`яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач фактично порушує питання, які зводяться до необхідності надання консультацій і роз`яснень з правових питань щодо порядку виконання рішення, а також про зміну цього рішення або про внесення до нього нових даних.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що порушене відповідачем питання виходить за межі правового регулювання статті 245 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд враховує, що рішення місцевого господарського суду від 03.03.2020 у даній справі є повним та чітким, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини, викладено у послідовності, встановленій приписами ст.84 Господарського процесуального кодексу України, в редакції станом на момент прийняття рішення. Його резолютивна частина має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог, які повністю цим вимогам відповідають.
Доводи скаржника щодо необхідності зменшення судом заявленої до стягнення суми на 15% податку були предметом дослідження як судом першої інстанції під час ухвалення рішення від 03.03.2020, так і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду цього рішення, зокрема, судами встановлено, що розмір дивідендів, який присуджено до стягнення відповідно до вимоги чинного законодавства й рішення загальних зборів акціонерів, обраховується без віднімання сум податків.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За приписами п.20 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення.
Відтак, ухвала господарського суду про відмову у роз`ясненні судового рішення, після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
4.5 Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні апеляційної скарги акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 у справі №904/2075/19 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційний скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 16.12.2020.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді Л.А.Коваль
І.О.Вечірко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93557451 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Наталія Едуардівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні