Ухвала

від 07.09.2020 по справі 208/5463/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5463/18

№ провадження 1-о/208/4/20

УХВАЛА

Іменем України

07 вересня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка 97» ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -

встановив:

До Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла заява директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка 97» ОСОБА_3 про перегляд ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.12.2017 року про арешт майна ПП «Світлана 2000».

Ухвалою судді ОСОБА_4 від 17.08.2018 року було відкрито провадження за вказаною заявою.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.03.2020 року було задоволено заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка 97» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді від 12 грудня 2017 року, якою було накладено арешт на майно ПП Світлана - 2000, скасовано ухвалу в нескасованій ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року частині та відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 12 грудня 2017 року про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040160002455 від 21 листопада 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 23 червня 2020 року частково задовольнив апеляційні скарги ОСОБА_5 та та директора ПП «Світлана 2000» ОСОБА_6 - скасував ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 2 березня 2020 року, а матеріали провадження за заявою директора ТОВ Ніка - 97 про перегляд ухвали слідчого судді цього суду від 12 грудня 2017 року про арешт майна ПП ОСОБА_7 за нововиявленими обставинами направлено до суду першої інстанції для прийняття процесуального рішення в порядку, передбаченому КПК.

Слідчий та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явились, причини неявки не повідомили.

07.09.2020 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про розгляд справи без його участі, також адвокат просив провадження у справі закрити в зв`язку з тим, що ухвала слідчого судді не може бути переглянута за нововиявленим обставинами.

Директор ПП «Світлана-2000», ОСОБА_6 , також надала суду заяву про розгляд справи без її участі та закриття провадження у справі в зв`язку з тим, що ухвала слідчого судді не може бути переглянута за нововиявленим обставинами.

Представник ТОВ «Ніка 97» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань суду не надавав.

Представник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

Враховуючи положення ч. 2ст. 466 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення. Суд відхиляє клопотання адвоката ОСОБА_10 про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В мотивувальній частині своєї ухвали колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду вказано, що при новому розгляді справи слід виконати вимоги глави 34 КПК України та врахувати правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену в постанові від 03 лютого 2020 року у справі №522/14170/17, щодо особливостей провадження у справах за заявами про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, зокрема стосовно наявності підстав для розгляду таких заяв і порядку вирішення питання про відкриття провадження за ними або відмову у його відкритті.

Як зазначає в своїй заяві директор ТОВ «Ніка-97», підставами для перегляду ухвали за нововиявленими обставинами є те, щона момент вирішення питання про накладання арешту на майно 12.12.2017 року, заявник не знав про наявність факту дружніх стосунків слідчого судді ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який є заявником, потерпілим, засновником і єдиним власником ПП «Світлана-2000» , того факту, що вони зустрічаються в неформальній обстановці, та того, що слідчий суддя ОСОБА_4 є хрещеним батьком доньки ОСОБА_11 , що підтверджує близьке знайомство з учасниками провадження, та відомо йому стало лише 07.02.2018 року, зазначені обставини підтверджені ухвалою суду про відвід судді від 19.02.2018 року.

Згідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Для вирішення питання, які судові рішення можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами, суд звертається до загальних принципів, що визначають кримінальний процес.

Частина перша статті 129 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов`язковим для виконання. Стаття 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі Рябих проти Росії, Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема: Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів. Суд констатує, що системне та логічне тлумачення норм, що містяться в главі 34 КПК України вказує на те, що перегляду за нововиявленими обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими завершується розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.

Зокрема, на це вказує зміст ст. 459 КПК України, частина друга якої визначає, що слід вважати нововиявленими обставинами:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких грунтується вирок;

2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Логіка і мета цієї норми, з огляду на її зміст, вказують на те, що процедура перегляду за нововиявленими обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які, власне, й породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків (вирок, ухвала про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанції щодо таких рішень).

Такий висновок цілком узгоджується із загальним законодавчим підходом до регламентації різних процедур перегляду судових рішень. Наприклад, чинне кримінальне процесуальне законодавство гарантує право на апеляційне оскарження судових рішень, якими завершено розгляд кримінального провадження по суті, однак лише в деяких, дуже обмежених випадках передбачає можливість окремого апеляційного оскарження ухвал суду, що постановляються під час підготовчого судового засідання чи судового розгляду кримінального провадження і якими розгляд цього провадження не завершується по суті.

Логіка розміщення глави 34 у структурі КПК України з урахуванням системного тлумачення норм цієї глави у сукупності з іншими нормами, що в цілому визначають процедуру судового провадження, приводить суд до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінального провадження в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Вищевикладене підтверджується й ухвалами Верховного Суду від 03.10.2018 року (провадження № 51-828ск18) та 25.03.2019 року (провадження 51-1427ск19).

Дані висновоки грунтуються на загально-правовому принципі остаточності судових рішень (res judicata), що знаходить відображення й у змісті відповідних положень інших процесуальних кодексів, а саме стаття 423 ЦПК України передбачає, що предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи. Аналогічні положення містяться в статті 320 ГПК України та статті 361 КАС України.

Також суд звертає увагу, що на відміну від права на апеляційне оскарження, жодна норма КПК України не містить вказівки на можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів.

У главі 34 КПК України йдеться лише про суд, тоді як слідчий суддя взагалі не згадується. Крім того, ст. 460 КПК України передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. При цьому відповідно до положень ст.3 КПК України, яка містить визначення основних термінів КПК, чітко розрізняє стадії досудового провадження і судового провадження (п.10 ч.1 ст.3 КПК України) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п.24 ч.1 ст.3 КПК України).

При цьому відсутність можливості перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчих суддів, ухвалених під час досудового розслідування, цілком компенсується іншими процесуальними механізмами (наприклад, необхідністю періодично переглядати обґрунтованість подальшого застосування запобіжного заходу, можливість подати слідчому судді клопотання про скасування чи зміну такого заходу, можливістю апеляційного оскарження окремих ухвал слідчого судді, можливістю заявити заперечення щодо законності ухвал слідчого судді в підготовчому судовому засіданні чи на стадії судового розгляду тощо).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що положення ч.1 ст.459 КПК України слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді за результатами розгляду клопотань слідчих, нормами даного кодексу не передбачено. Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 12.12.2017 року, про перегляд якої за нововиявленими обставинами звернувся директор ТОВ «Ніка-97», постановлена в межах здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб на такій стадії кримінального провадження, як досудове розслідування та не є остаточним рішенням, а отже не віднесена до рішень, які можуть бути предметом перегляду на нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому главою 34 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, оскільки рішення слідчого судді не підлягає перегляду за нововиявленими або виключними обставинами, інші аргументи учасників кримінального провадження врахуванню судом не підлягають.

Згідно ч. 1-3 ст. 464 КПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 35 цього Кодексу. Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.

Оскільки, в даному випадку, провадження за вказаною заявою вже відкрито ухвалою судді ОСОБА_4 від 17.08.2018 року та те, що заява відповідає формальним вимогам ст. 462 КПК України, тому підстави для застосування приписів ч. 3 ст. 429 КПК України відсутні, суд вважає за необхідне прийняти процесуальне рішення у виді відмови у задоволенні заяви.

На підставі наведенного, керуючись ст. 3, 8, 369, 370, 376, 459, 464, 466, 467 КПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви директора Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Ніка 97» ОСОБА_3 про переглядухвали слідчогосудді Заводськогорайонного судум.Дніпродзержинська від12.12.2017року проарешт майнаПП «Світлана 2000»за нововиявленимиобставинами у кримінальному провадженні № 12017040160002455 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя ОСОБА_1